Світове виробництво харчів може впасти на 20% через дефіцит добрив

Дефіцит добрив – це ключовий ризик для доступності продовольства у 2023 році. Таке занепокоєння наразі розглядається ООН, бо більшість країн в отриманні добрив покладаються на невелику кількість держав-виробників, зокрема росію та її союзників — білорусь і Китай, пише у матеріалі Bloomberg.

«Минулорічний струс глобальної індустрії добрив вартістю у 250 мільярдів доларів підкреслив роль росії та білорусі як експортерів майже чверті всіх світових поживних речовин для сільськогосподарських культур. Хоча російська сільськогосподарська продукція, включно з трьома основними типами добрив — калійними, фосфатними та азотними, не підлягає санкціям, експорт залишається обмеженим через збої в портах, судноплавстві, банківській справі та страхуванні», — зазначається у матеріалі.

«Збої на ринку призвели до здорожчання, які спричинили накопичення добривних запасів тими країнами, які можуть собі дозволити їх купити. Ціни з літа 2022 знизилися, але все одно залишаються вищими від допандемічного рівня. 

Ситуація ускладнюється санкціями проти величезного виробника калію в білорусі та рішенням Китаю, який виробляє азотні та фосфорні добрива, упровадити обмеження на експорт для захисту внутрішніх постачань. 

Як зазначив аналітик Bloomberg Intelligence Алексіс Максвелл, хоча ціни впали більш ніж на 50% від торішнього піку, фермери в Південно-Східній Азії та Африці залишаються більш уразливими, ніж їхні колеги в Північній Америці, Китаї чи Індія.

Африканський банк розвитку попередив, що обмежене використання, ймовірно, означатиме падіння виробництва харчів на 20%, тоді як Світова програма продовольства бачить, що дрібні власники в країнах, що розвиваються, знаходяться під загрозою «серйозної кризи доступності продовольства, оскільки криза добрив, кліматичні потрясіння та конфлікти підривають виробництво продовольства».

Нагадаємо, що імпорт азотних добрив за минулий рік в Україну збільшився втричі.