Витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га
В Україні витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га. Про це заявив директор Інституту водних проблем та меліорації НААНУ Михайло Ромащенко під час конференції «Інноваційна іригація. Чи наступить ера відродження?» в рамках ІнтерАгро-2020, повідомляє ІА «Інфоіндустрія».
За оцінками науковців, прибутковість богарного землеробства на Півдні становить не більше 100-200 дол/га, тоді як будівництво внутрішньо господарських мереж потребує не менше 1,5-3 тис дол/га. Сільгоспвиробники за такого рівня прибутковості не зможуть собі цього дозволити. А тому якщо на рівні держави не буде створено система підтримки розвитку зрошення і доступу аграріїв до довгих і дешевих грошей на 10-15 років під низькі відсотки, умов для розвитку зрошення не буде.
«Ми говоримо про зрошення на півдні, але чомусь забуваємо, що кліматичні зміни вже обумовили формування дефіциту природного вологозабезпечення в Поліській зоні і в Лісостепу. Поза увагою залишається також проблема відновлення та реконструкції 3,3 млн га дренажних систем. Але до відновлення та реконструкції слід додати ще один напрямок — водорегулювання», — сказав Михайло Ромащенко..
Він наголосив, що сьогодні в Україні обговорюється питання організаційної форми управління державними водними системами.
Наукова спільнота давно пропонує створити відповідний суб’єкт господарювання не лише з повноваженнями експлуатації та утримання міжгосподарських мереж, а й з правом залучення інвестицій, в тому числі міжнародних фінансових інституцій на модернізацію та подальший розвиток міжгосподарських мереж. Михайло Ромащенко позитивно оцінює План заходів щодо розвитку водної сфери, затверджений Кабміном 21 жовтня цього року. «Наголошую, створення організації водокористувачів не забезпечить нарощування площ, якщо не буде проведено інституційної реформи і не змінено систему управління зрошенням», — підкреслив Михайло Ромащенко.
Науковець закликав також звернути увагу на заходи щодо поліпшення якості води та розширення джерел водопостачання. Якщо говоримо про розширення площ під зрошенням на Одещині, треба думати про те, як залучити водних ресурсів Дунаю.