Фінальний варіант прийнятого у другому читанні земельного закону 2178-10 залишив чимало відкритих питань, на які критично важливо знайти відповіді вже сьогодні. AgroPolit.com в ексклюзивному опитуванні з’ясував у аграріїв, представників ринку та фахівців, які невирішені питання автоматично постали перед урядом та парламентом після голосування.
Нагадаємо, фінальний варіант прийнятого у другому читанні земельного закону є таким (враховані поправки президента Володимира Зеленського від 28 березня 2020 року):
1. Запуск ринку землі – з липня 2021 року (у порівнянні з попередніми варіантами відкладається на рік);
2. Право придбання землі одразу після відкриття ринку отримують українці, а через два роки, з 2024 року, юридичні особи.
3. Комунальні та державні землі не дозволяється продавати. Державні землі передадуть у розпорядження громад і вони зможуть лише здавати їх в оренду, але не продавати. Аналогічно буде з тими землями, які залишаться у держави.
4. Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб – до 100 га, для юридичних осіб (з 2024 року) – 10 тис. га.
Екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева вважає, що потрібно ввести поняття пов’язаних осіб, щоб запобігти скуповуванню землі через родичів і підставні компанії. В іншому випадку, заявлене обмеження в 100 га буде фікцією.
Доктор економічних наук, старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету міністрів України Андрій Мартин впевнений, що питання земельної реформи набагато ширше, ніж просто обіг земель і відповідний закон.
А президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко наполягає, що фінансування – це питання номер один, його треба було б комплексно вирішувати з прийняттям цього закону.
Детальний перелік завдань для Верховної Ради та поради від експертів читайте в матеріалі: Закон про вільний ринок землі 2178-10: які питання слід далі вирішити уряду та Раді