друкувати


Експортери зернових і олійних можуть втратити ринок через старе вітчизняне законодавство, – експерт

23 березня 2020, 14:00

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки опитування, компанії-експортери українських зернових і олійних культур не будуть закуповувати продукцію рослинництва врожаю 2020 року, що містить залишки хлорпірифос та хлорпірифос-метил. Про це заявив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, повідомляє сайт інституту.

«Це пов’язано зі змінами законодавства Європейського Союзу, що стосуються заборони використання інсектицидів з діючими речовинами хлорпірифос та хлорпірифос-метил і набули чинності у лютому 2020 року, пояснив експерт», – наголосив він .

За його словами, в Україні препарати з вмістом цих речовин активно використовуються як інсектициди для обробки посівів більшості культур та дезінфекційні засоби для зернових складів. Проте вони негативно впливають на здоров’я людини.

Згідно з новими європейськими нормами, забороняється ввезення до країн ЄС агропродукції — ячменю, кукурудзи, пшениці, інших зернових та олійних культур — яка містить залишки хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу, що перевищують 0,01 мг/кг, зазначив науковець.

Щоб запобігти зменшенню обсягів поставок українського збіжжя до країн — членів ЄС, які займають значну частку в структурі експорту агропродукції України, вітчизняним сільгосптоваровиробникам слід враховувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні обробки полів, а також місць зберігання сільгосппродукції, — підсумував Артем Педорченко.

Нагадаємо, що до 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за такими напрямками як державний контроль у системі фінансової звітності, безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин тощо. План адаптації загалом налічує 1943 заходи, з яких СФЗ складає 12%.