Рейдери стали користуватися послугами хакерів
Для внесення змін до державних реєстрів рейдери наймають хакерів та підробляють ключі нотаріусів. Останні дізнаються про втручання на робоче місце від слідчих СБУ. Про це в ексклюзивному коментарі АgroРolit.com розповіла Член Ради Нотаріальної палати України, голова комісії Національної палати України з питань протидії кіберзлочинності під час антирейдерського форуму «Бізнес проти знищення держави», організованого ГО «Бізнес-Варта» Наталія Козаєва.
Нагадаємо, що озвучено ТОП-3 схеми рейдерства в Україні.
«Державний реєстр речових прав працює на комп’ютерах, де встановлено Windows 2007, державні нотаріуси працюють за технікою, якій більше, як 10 років. Отримуємо листа від міністерства юстиції, відкриваємо, не знаємо, що це підробка, і на комп’ютер приходить вірус. Потім нотаріус іде у відпустку, повертається, дізнається, що з її ключем хакери переоформили право власності невідомі люди. А нотаріус починає ходити у суди і доводити, що він до того не причетний. Ні одного хакера кіберполіція не спіймала. Коштів від держави на оновлення техніки ми не отримували», - розповідає Наталія Козаєва.
В Україні існує 250 реєстрів, хакерське втручання до яких може завершитися рейдерським захопленням. І кожним з них займається окрема компанія, яка його підтримує.
На це держава затрачає 3 млрд грн на рік. За документами, саме на цих організаціях має лежати відповідальність за електронну безпеку реєстрів, а також єдиний доступ для нотаріусів, реєстраторів та уповноважених до онлайн-роботи представників органів місцевого самоврядування, - пояснив Олександр Данченко, народний депутат України, Голова комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку, бізнес-омбудстмен ГО «Бізнес-Варта».
На практиці – за безпеку відповідають нотаріуси. Останні - не лише не мають ІТ-підготовки, але і не можуть відслідковувати, чи під час робочого дня або за ранок, поки не були на роботі, хакер не заходив до реєстру – такі технічні звіти у програмі не передбачені.
Парламент прийняв непоганий закон про кібербезпеку України. Варто внести інфраструктуру аграрних підприємств до переліку критичної інфраструктури держави. Також необхідна побудова комплексної системи захисту інформації запровадження електронного цифрового підпису, адже ключі не працюють Наш комітет готовий у цьому допомогти, та підтримати у інших питаннях, - зазначив Данченко.
Леонід Козаченко, народний депутат України, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі зазначив,що реєстри мають перебувати на програмному забезпеченні, яке є власністю держави, а не приватних компаній. Він навів приклад Америки та країн світу з вищим рівнем інформаційної безпеки.
У США немає жодного приватного продукту, який використовують органи державної влади. У нас 17 таких продуктів має міністерство юстиції. Один в Маямі розробник, другий на Майорці, третій на Подолі в Києві і беруть мільйони за розробку та обслуговування. Слід створити для цього державну установу та зробити реєстри прозорими, доступними, захищеними від посягань, - сказав Леонід Козаченко.
Про необхідність втручання влади у проблему безпеки реєстрів представники Ради Національної палати України домовились передати після антирейдерського форуму листа до парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку.