Аграрний фронт: бізнес готується до війни з Росією
Аграрний фронт: бізнес готується до війни з Росією

Чимало вітчизняних та іноземних політиків, оглядачів, військових фахівців повідомляють про високу ймовірність ескалації воєнної агресії з боку РФ проти України. Розглядаються сценарії як повномасштабного вторгнення, так і точкові удари в певних регіонах країни. AgroPolit.com разом із фаховими держслужбовцями та представниками аграрного ринку спробували з'ясувати готовність країни до зміцнення «аграрного фронту». Адже не варто забувати, що саме АПК приносить країні значну частку валютної виручки через експорт, а також формує ключові пункти продуктової безпеки країни. Порушення загарбниками логістичних та виробничих потужностей може завдати країні суттєвої шкоди і поставити під питання цілісне існування галузей, які відповідають за стабільність держави.

Реакція держави на воєнну загрозу

Президент України Володимир Зеленський та переважна більшість його речників не вважають повномасштабну окупацію країни реальною, хоча і не відкидають остаточно такі спроби, пам'ятаючи про 2014 рік.

Після окупації й анексії Криму ми розуміємо, що ескалація можлива, і це може статися. Але я не знаю, що вони збираються робити, тому що їм потрібні великі міста. Наприклад, Харків має понад 1 мільйон громадян. Це не буде просто окупація; це стане початком великомасштабної війни», – сказав Зеленський.

Варто зауважити, що низка іноземних спеціалістів та український Центр оборонних стратегій також поки що не бачать загрози повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Повномасштабне вторгнення для захоплення більшої чи всієї частини України в найближчій перспективі видається малоймовірним. Наразі не фіксується достатньої кількості військ РФ та завершення створення угруповань військ, необхідних для проведення стратегічної наступальної операції проти України. За нашою оцінкою, широкомасштабна загальновійськова операція не може бути проведена щонайменше у наступні два-три тижні. Станом на 23 січня 2022 року не спостерігається всіх вимог щодо формування угруповання у декілька сотень тисяч військ не лише на кордоні з Україною, а й у тилу російської території», – йдеться у повідомленні.

Аграрний фронт

Допоки є час, ми готуємо достойну відповідь на воєнну загрозу, не без допомоги союзних держав, які постачають до України оборонне спорядження у необхідній кількості, однак аграрний фронт сьогодні здається оголеним.

Читайте до теми: Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії

За словами голови аграрного комітету Миколи Сольського, представники українського аграрного політикуму сьогодні лише вивчають ситуацію і не розробляють практичних кроків для уникнення загрози.

Якихось особливих програм на випадок гарячої фази війни з Росією сьогодні, наскільки мені відомо, не ухвалено. Працюємо відповідно до чинного законодавства. Однак ми ретельно аналізуємо ситуацію і вивчаємо можливості з адекватного реагування на загрозу», – повідомив Микола Сольський.

Внутрішні проблеми українського АПК

Секретар аграрного комітету Іван Чайківський детально розповів про заходи, які сьогодні потрібно провести державі для стабілізації ситуації всередині країни. Адже саме ці заходи впливають на формування продовольчої безпеки та загальноекономічну витривалість країни.

Щоб ефективно вирішувати проблеми, потрібно спочатку розібратися з тим, які ключові питання стоять на порядку денному. Наприклад, оскільки у нас відсутній закон про внутрішню торгівлю, ми бачимо, як ритейл «добиває» наших виробників. Цій ситуації потрібно покласти край. Також наші виробництва мають зрозуміти, яку ціну енергоносіїв вони будуть мати завтра. Всі ми прекрасно знаємо, з чого сьогодні складається вартість товарів на енергоринку, але не варто забувати, що держава має власне виробництво електроенергії та атомної енергії. Нам потрібно проаналізувати потужність вітчизняного виробництва та способи допомоги українським виробникам. Це є комплексний підхід, особливо коли ми говоримо про продовольчу та державну безпеку. Тож нам потрібно розробити низку заходів, які забезпечать безперебійну переробку та постачання громадянам сільськогосподарської продукції з переліку першої необхідності», – заявив Чайківський.

Ринок землі

Що стосується глобальних питань, наприклад, пов'язаних з ринком землі та законотворчими діями, на думку секретаря аграрного комітету Івана Чайківського, потрібно буде змінити строки, передбачені для залучення до ринку юридичних осіб.

Звичайно, якщо будуть вестися активні бойові дії, доведеться відтермінувати дозвіл для участі юридичних осіб на ринку землі з 2024 року хоча б до 2030 року. Адже невизначеність ситуації негативно вплине на вартість землі та контрольованість доступу до українських активів. Це не піде на користь державі», – заявив Іван Чайківський.

У свою чергу, перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко заявив, що у разі військових дій кардинальних змін земельне законодавство не зазнає, а стратегічні напрямки країна зможе підтримувати за законом воєнного часу.

На мій погляд, змінювати земельне законодавство не варто. Напевно, у разі загострення конфлікту будуть працювати правила про крайню необхідність, експропріацію тощо, але ці норми вже є в законодавстві», – повідомив Мірошниченко.

Більш масштабно бачить процес захисту економічної складової країни ексрадник міністра МВС Михайло Апостол. На запитання редакції AgroPolit.com про його бачення ситуації та які заходи мають бути проведені керівництвом країни, щоб під час можливої гарячої фази війни з Росією уникнути хаосу і забезпечити функціонування логістичних ланцюгів на небезпечних напрямках (морських та сухопутних), а також звести до мінімуму економічні втрати, він відповів таке:

Потрібно організувати повноцінний захист всієї території держави і всіма силами не допустити її захоплення окупантом. Шляхи два: воєнний і дипломатичний. Якщо це не буде зроблено, все інше уже не буде мати значення», – впевнений Михайло Апостол.

У цілому, за оцінкою експертів, всі критичні індикатори та розвідувальні ознаки, які характеризують завершення підготовки російської армії до широкомасштабної наступальної стратегічної операції, поки що не проявились.

І хоча широкомасштабна наступальна операція Росії проти України в осяжній перспективі 2022 року видається малоймовірною за багатьма показниками, український бізнес, на відміну від державних структур, реагує на виклики загодя. 

Читайте до теми: Закон про внутрішню торгівлю – шанс для українських виробників уникнути тиску з боку торговельних мереж

Аграрний бізнес готується до війни

Якщо моделювати поведінку аграрних ринків в умовах широкомасштабного воєнного конфлікту України й РФ, то варто повернутися до 2014 року. Тоді на тлі політичної кризи всередині України і окупації Криму та частини Донбасу військовими РФ ціни на наш аграрний експорт залишалися стабільними.

Ціни на зернові та логістика

Як прокоментував ситуацію аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко, звичайно, коливання були, але все швидко поверталось до своїх сезонних патернів, навіть незважаючи на втрату частини с/г угідь і зібраного урожаю, який лишився на окупованих територіях.

Що цікаво, вартість зернових, які ми традиційно експортуємо, лише в 2021 р. відновилась до рівня 2013/14 МР. Але існує кілька «але». По-перше, глобально на світових ринках ситуація була стабільною, не було кризових явищ у світовій економіці, а падіння цін на сировинні товари (нафту і газ в т.ч.) зменшили апетити РФ. По-друге, території нашої країни, які були охоплені бойовими діями, були не надто значними, тому вдалось уникнути суттєвого падіння валового виробництва в АПК», – заявив Олександр Тищенко.

Зараз же, за його словами, ситуація кардинально інша. Світова економіка в кризі, ринки розбалансовані, існують великі перекоси в попиті і пропозиції. І все це на тлі краху геополітичного укладу, який був сформований після Другої світової.

Додаємо сюди потужний інфляційний імпульс, який триває на сировинних ринках вже другий рік – і отримуємо гримучу суміш. Чорноморський регіон – один з основних постачальників с/г сировини на світовому ринку. Наприклад, по зерновій групі Україна й Росія сукупно забезпечують близько 22% світового експорту. Зрозуміло, що в умовах широкомасштабних воєнних дій ні про яку ритмічність експорту, а тим більше забезпечення раніше законтрактованих або планових обсягів відвантажень йтися не буде. Це стане шоком для світового ринку, адже є країни, які традиційно імпортують продукцію АПК саме з нашого регіону, також з ринку випадуть обсяги через зрив поставок, за деякими напрямками буде дефіцит. А враховуючи, що Росія останні 8 років активно нарощувала спроможності свого Чорноморського флоту, можна припустити можливу блокаду наших глибоководних портів. В них вже такий досвід є на Азовському морі. Відповідно до всього цього РФ отримає санкції і в т.ч. ембарго на експорт своїх товарів, це також вдарить по ринках», – впевнений аналітик.

На думку Тищенка, враховуючи той факт, що жодного системного плану для подолання кризових явищ в галузі АПК на випадок «великої війни» не існує, принаймні у відкритому доступі, можна припустити, що буде відбуватися хаос. Принаймні в державному секторі.

Буде важливо евакуювати з територій, що перебуватимуть під ударом, зібраний урожай та інше цінне майно, тому від злагодженості роботи «Укрзалізниці» буде залежати дуже багато», – впевнений Олександр Тищенко.

Експорт та портова інфраструктура

Президент «Української Зернової Асоціації» (УЗА) Микола Горбачьов зауважив, що один з найсуттєвіших викликів для українського АПК – стратегічні настрої деяких покупців українського зерна. Адже у наших контрагентів постає питання, чи, наприклад, укладати форвардні контракти з українськими аграріями, чи працювати лише на споті. Хоча, за словами Горбачьова, загалом тривоги з боку більшості закордонних партнерів не відчувається. До того ж він нагадує, що воєнні події — це форс-мажорні обставини, які відтерміновують час виконання контрактних зобов'язань чи навіть звільняють від них. Однак, варто додати, що ескалація може вплинути на ціни.

Імпортери будуть відрізані від чорноморської пшениці та кукурудзи, тому доведеться шукати альтернативу на інших ринках. А це суттєво дорожче. Відповідно ціни і попит зростуть. За такого сценарію вартість запросто може збільшитися на 20-30%», – впевнений Горбачьов.

Співзасновник та директор компанії «RISOIL» Шота Хаджишвілі в коментарі для AgroPolit.com висловив свій скепсис щодо вторгнення Росії в Україну, хоча заявив, що АМПУ має бути готовим до вторгнення, а його компанія, у свою чергу, буде готова рятувати все що зможе, а інше – знищить.

Я розумію, що порти — це об'єкти критичної інфраструктури. Але як такого плану «Б» ми не готуємо. Якщо «гаряча» фаза війни буде, треба готуватися дати нормальну відсіч. Хоча я не дуже вірю, що до цього дійде. Під час відомих подій 2008 року Росія сконцентрувала навколо Грузії більше ніж 160 тисяч армії проти 30 тисяч грузинської. Тобто п'ятиразова перевага. Зібрати проти України таку перевагу неможливо. Та й Україна за територією — це не Грузія, і високомотивованих громадян набагато більше. Україну їм не захопити. Їм потрібно мільйон солдатів, щоб окупувати нас. Якщо поткнуться, то потім бігтимуть далеко, їх убиватимуть тисячами. А щодо порту: всі заходи – це АМПУ. Однак, якщо вони все ж таки прорвуться, то доведеться якось знищити портове майно», – повідомив Шота Хадшишвілі.

Натомість акціонер ТІС Андрій Ставніцер має готовий план «Б» у разі агресії. Якщо місто буде захоплене, у компанії можуть перетворити об'єкти інфраструктури на руїни. Хоча Ставніцер визнає, що цього дуже не хотілося б робити. 

Я хотів би, щоб ми не забували, що Україна — важливий учасник глобальної системи Foodsecurity. Ми третій у світі постачальник кукурудзи, четвертий — зерна. Багато транспортувань зернових зав'язані на порти Чорного моря. Будь-які затримки, збої, скасування постачання, як і санкції, однозначно призведуть до зростання цін на продовольство в усьому світі. А ціни у 2021 році вже зросли майже на 30%.

А на тлі пандемії та регулярних збоїв торгового ланцюжка, вторгнення в Україну та воєнні дії на Чорному морі в буквальному сенсі загрожують продуктовим дефіцитом приблизно 400 млн людей у різних країнах світу. Такий сценарій не потрібний абсолютно нікому», — заявив Ставніцер у пості на Facebook.

План дій бізнесу на випадок розвитку/ескалаціїконфлікту на території України

На відміну від державних структур, бізнес набагато гнучкіший і швидший на реакції. Наприклад, деякі приватні підприємства розробляють власні універсальні плани заходів на випадок активної фази війни та загрози для їхніх підприємств. І цей план може стати у пригоді всім тим, хто дивиться на крок вперед і переймається захистом колективу та загалом підприємства. До переліку заходів входить:

  • щоденне отримання та узагальнення інформації з «проблемних» регіонів – реальна картина щодо ситуації, настроїв, перспектив;
  • розробка плану регулярної комунікації зі співробітниками та партнерами через надійні засоби (Telegram, SMS); забезпечення супутниковим зв'язком;
  • складання та коригування списків співробітників (членів сімей), транспорту та активів;
  • розробка планів евакуації – транспорт, маршрути, пункти передислокації з варіантами розміщення в готелі, матеріальне забезпечення – фінансова допомога, пайки, одяг;
  • розробка (разом з партнерами) детальних планів збору та евакуації активів, обладнання, продукції зі складів клієнтів – списки активів, транспорт, маршрути;
  • підготовка пакету документів для зміни юридичної адреси компанії (якщо вона у «проблемній» зоні), евакуація архівів та серверів;
  • забезпечити запас ПММ та організувати його зберігання в АТХ у необхідній кількості;
  • з метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства скласти списки військовозобов'язаних та списки взаємозамінності персоналу на випадок можливої мобілізації співробітників;
  • розробка регіональної довгострокової стратегії та стратегії інвестування у рамках проєкту «Комерційне (стратегічне) планування»;
  • виявлення ризикових брендів та визначення можливих ніш у потребах клієнтів;
  • підготовка перерозподілу провадження у разі наказу військової адміністрації виробляти товари воєнного часу;
  • складання плану захисту персоналу та активів компанії, погодження правоохоронними та ін. органами переліку додаткових заходів щодо забезпечення безпеки підприємств компанії;
  • створення служби охорони громадського порядку та узгодження списківштабом ГО, організація занять з дій служби у нестандартних ситуаціях. Розробка методичних планів та конспектів занять;
  • технічна підтримка заходів щодо посилення контролю критичних точок (ділянок) виробництва;
  • провести евакуацію персоналу об'єктів компанії до укриття (бомбосховища) у разі прямої загрози життю та здоров'ю працівників в умовах відкритої воєнної агресії.

У фіналі хотілося б сказати, що у 21 столітті широкомасштабна наступальна операція із намаганням втримати великі захоплені території – це авантюра, яка не має шансів на позитивне завершення. Адже прорахувати перебіг такої операції неможливо, і при реалізації вона швидко перейде в неконтрольовану площину. 

Якщо до формули нападу на Україну включити невійськові складові, міжнародну ізоляцію та санкції, то результатом такої операції буде суїцид правлячої російської верхівки. Однак, як кажуть – хто попереджений, той озброєний. Тож українському уряду не завадило б взяти приклад з бізнесу і підготувати вітчизняну економіку як мінімум до ймовірного загострення безпекової ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 грудня 2021
Україна 2022: відбілення АПК, війна з РФ та олігархами, або Як обіграти міжнародну дипломатію в умовах економічної безпорадності
 Сценарії політичного та економічного розвитку України у 2022 році: міжнародні перемовини Джо Байдена з Володимиром Путіним, переформатування...
21 вересня 2021
Росія продовжила заборону на імпорт українських сільгосптоварів
Росія продовжила заборону на імпорт низки продовольчих товарів з України. Про це свідчать дані указу Володимира Путіна від 20 вересня 2021 року....
16 квітня 2021
Росія обмежила свободу судноплавства в Чорному морі – МЗС
Російська Федерація оголосила про закриття з наступного тижня до жовтня 2021 року частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки для...

Вибір редакції

17 червня 2022
Як розвиватимуть агроекспорт і три експортні артерії України – автотранспорт, Укрзалізниця та морські порти
Розблокувати транзит українського продовольства через морські порти і обговорити надання статусу кандидата Україні в члени ЄС – це київське...
22 лютого 2022
Галина Янченко: Шквалу земельного рейдерства в Україні у найближчі роки не очікується
Відкриття ринку землі та пожвавлення інтересу інвесторів, земельне та аграрне рейдерство, реформа доданої вартості та як Україні скористатися...