Високі ціни на газ: загроза зупинки української харчової промисловості та гонитва за дотаціями
Високі ціни на газ: загроза зупинки української харчової промисловості та гонитва за дотаціями

Молокопереробні заводи, представники тваринництва, птахівництва, виробники хлібної продукції, кондитерських товарів та винороби заявили, що підприємства стоять на межі зупинки через непомірно високу ціну на природний газ. Це відбулося під час грудневоїпресконференції представників асоціацій харчової галузі, де вони заявили про кризовий стан підприємств і направили відповідного листа на ім'я прем'єр-міністра Дениса Шмигаля із закликом негайно відреагувати на ситуацію. AgroPolit.com проаналізував заяву асоціацій та поцікавився у фахівців, наскільки ситуація критична та які шляхи виходу з кризи ми маємо.

Варто зауважити, що раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на брифінгу щодо питань тарифів та проходження опалювального сезону заявив про підтримку виробників продукції першої необхідності. Однак виробники харчової продукції, судячи зі звернення, не надто впевнені в ефективності дій уряду і вимагають більш активних дій.

«В умовах світової кризи, звичайно ж, виробники розглядають питання підвищення цін, в цьому випадку ми також працюємо із ними, щоб захистити не лише виробників, а й українських споживачів. Будемо розглядати можливість запровадження відповідних націнок на соціальні продукти харчування, зокрема, соціальний хліб. Будемо розглядати можливість прямих дотацій або спеціальних цін для виробників соціальних продуктів, соціального хлібу», — сказав Шмигаль.

Читайте до теми: Ринок зерна 2022 — прогнози: кукурудза, пшениця, соняшник, ячмінь

За декілька днів після виступу прем'єра у Кабінеті Міністрів заявили, що планують обмежити ціну на газ власного видобутку для підприємств із виробництва хліба на рівні 25 тис. грн за одну тисячу кубометрів. Крім того, планується встановити, що торговельна надбавка не може перевищувати 1%

У свою чергу, представники асоціацій наполягають на послабленні податкового навантаження з боку держави, а також розумінні ситуації та реакції з боку торговельних мереж, які часто-густо маніпулюють договорами з виробниками на власну користь. Чимало виробників відкрито заявили про проблему та продемонстрували цифри з показниками, які демонструють частку газу у формуванні продукту. Однак наскільки ці показники прозорі і чи дійсно ритейл «викручує руки» виробникам – цим питанням мав би перейматися Антимонопольний комітет. Ми ж, у свою чергу, наводимо дані підприємців та коментарі фахівців газового ринку.

Частка газу у собівартості продукції

Під час пресконференції представники птахівництва повідомили, що в середньому за опалювальний період їхніми підприємствами споживається від 600 тис. до 1,2 млн кубічних метрів газу на місяць на одне господарство (залежно від його розміру).

І якщо доля енергоносіїв у собівартості виготовлення продукції у першому кварталі 2020 року складала 1,60 грн/кг виготовленої продукції, то вже у першому кварталі 2021 року через стрімке зростання вартості газу цей показник спочатку зріс до 2,11 грн/кг; вже у листопаді – до 4,00 грн; а у грудні 2021 року – до 6,40 грн/кг (при вартості газу – 34,50 грн/куб.м).

Наприкінці грудня 2021 року постачальники газу запропонували агровиробникам купувати їхню продукцію у січні 2022 року вже за цінами 59,00-60,00 грн/куб.м.

Як стверджують представники птахівників, вказана ціна є непід'ємною, адже ціна 60,00 грн/куб.м підніме собівартість продукції до 14,00 грн/кг продукції (або 28 % від загальної собівартості), і це призведе до скорочення або й зупинки підприємств. Аналогічна ситуація і в інших галузях.

«Заводи групи «Молочний альянс» попередили своїх партнерів про неможливість далі працювати зі збитками», – повідомив голова наглядової ради компанії «Молочний альянс» Сергій Вовченко у дописі на FB.

За його словами, ситуація парадоксальна: чим більше вони переробляють молока і випускають продукції, тим більше отримують збитків.

Посудіть самі. Ціна на газ за рік для нас зросла майже в 10 разів (з 5,5 грн/куб.м до 50 грн./куб.м). Електроенергія — в 2,5 разу. Ціни на таропакувальні матеріали — на 42%. Ціни на молоко-сировину — на 25% (і це при тому, що ті ціни майже на третину вищі, ніж в сусідній Польщі, яка завалює нас своєю молочкою). А от ціни на готову продукцію ми спромоглися підняти всередньому лише на 7%. За таких умов подальша робота даватиме нам десятки мільйонів збитків щомісячно. А це неприпустимо, бо далі може бути лише банкрутство. І тоді постраждають усі — від фермера до споживача», – попереджає Вовченко.

Асоціації звернулися до держави за підтримкою. Але зрозуміло, що свого газу нема, в бюджеті коштів нема, парламент на канікулах, уряд не знає, як латати дірки, ще й податкова дотискає.

Ми змушені звернутися до господарств: давайте на період до стабілізації ситуації з цінами на газ знизимо на кілька відсотків ціни на молоко-сировину. Адже їх рентабельність дозволяє це зробити. І звернулись до торговельних мереж: прийміть наші економічно обґрунтовані ціни і скоротіть дебіторську заборгованість до рівня договірних умов. Ми не ставимо ультиматумів, а лише пропонуємо спільно побороти цю кризу. Від того усі виграють на перспективу», – заявив Сергій Вовченко.

Однак фермери не у захваті від пропозиції переробників, адже вони самі знаходяться на межі виживання ще з 2020 року, коли ціни на корми та інші складові фермерського господарства суттєво виросли.

У нас є молочна ферма, власна переробка та продажі в мережах, тому володію ситуацією по різну сторону барикад. Думаю, що все-таки єдиний адекватний вихід – піднімати ціни і тиснути на мережі щодо підняття цін, а не різати доходи фермерів. Нашим державним органам паралельно треба займатись нетарифним регулюванням імпорту молочки, якщо нашими договорами заборонене тарифне регулювання», – прокоментував ситуацію фермер Андрій Ніколюк.

Схожа ситуація склалася і у виробників хліба, адже там до цін на газ додалися проблеми з доступом до сировини, потрібної для випічки продукції, і це незважаючи на рекордний урожай зернових у країні. Детальніше про це читайте у матеріалі – Борошномели проти експортерів зерна: хто кому не дає спекти хліба.

Беремо популярний в народі хліб «Український». Газ в його собівартості раніше складав 50 коп., а сьогодні – 5,00 грн. І питання стосується не лише газу, майже всі складові в собівартості у нас збільшилися. Сьогодні йдеться про подорожчання хліба масових сортів споживання на 30 %. Цю ситуацію можна було попередити, якби ми домовлялися із мережевими магазинами, які є нашими основними покупцями, про поступове підвищення цін протягом певного періоду. Сьогодні ритейл взяв на себе функцію адміністрування цін і не дозволяє нам зробити економічно обґрунтоване підвищення на певний відсоток. Йшлося про поступове підвищення вартості на 5 %. Сьогодні ж ми дійшли до 30 %,і це той показник, який необхідний для виживання галузі», заявив віцепрезидент «Всеукраїнської асоціації пекарів» Юрій Дудченко.

За його словами, керівництву країни та профільним органам необхідно терміново втрутитися у ситуацію, щоб не допустити такого стрімкого зростання цін. Зробити це пропонується через адресні дотації виробникам та часткову компенсацію подорожчання енергоносіїв.

Газу немає, але ви тримайтеся

Стан українського ринку газу залежить від ситуації в Європі. Якщо брати європейський ринок газу, то він складається з двох частин, які мають суттєво різні механізми функціонування. І це напряму стосується України.

Перша частина – довготривалий ринок. Газові оператори європейських країн укладають угоди з газопостачальними фірмами. Паливо постачають трубопроводом в Європу з трьох напрямків: Росії (близько третини ринку), Північної Африки (менше ніж чверть) та газ із Скандинавії (більше ніж третину). А решту доправляють газовозами, переважно з Катару. Таким чином Європа отримує довготривалий газ. Його постачають за завчасно фіксованими цінами.

Друга частина ринку газу – спотовий або терміновий. 

Спотовий ринок – це не більше ніж 20% загального об’єму газу. Відповідно, той стрибок цін у Європі, який дійшов майже до $2 тис. за тисячу кубометрів, стосувався лише спотового ринку. 

Чому так сталося? До початку пандемії всі прогнозували спад, тому європейські країни зменшили об’єм контрактованого газу. У багатьох із них, до речі, цієї зими завершуються довготривалі контракти з російським «Газпромом». Тож на спотовому ринку було багато попиту, але мало хто пропонував «зайве» паливо. «Газпром» за довготривалим контрактом відмовлявся виходити на спотовий ринок із додатковими об’ємами газу. Формально звинуватити його в чомусь важко. Але в європейському законодавстві є таке поняття, як зловживання ринковою владою. Навіть у нас у законодавстві воно закріплене, але не всюди його використовують правильно», — пояснює український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.

Якщо говорити про стрибок цін на паливо в Україні, то він логічний, адже ігнорувати європейський ринок газу не можна. 

«Ми маємо значні об’єми видобутку свого газу. Його достатньо для комунальних потреб. Однак промислові потреби наш газ не закриває. Зрозуміло, що Україна буде змушена докуповувати його. В Росії купувати неприйнятно, тому братимемо на європейському спотовому ринку», — коментує ситуацію Михайло Гончар.

Читайте до теми: Рік шторму – що чекає АПК та українців у 2022

Згідно з даними «Української енергетичної біржі», наведена вартість газу на європейських хабах до кордону України станом на 28 грудня за два дні зросла до 88,6 тис. грн за 1 тис. м3. Крім того, середньозважена ціна цього палива з періодом поставки на січень у порівнянні з періодом поставки на грудень піднялась також удвічі — до 72 тис. грн за 1 тис. м3. Про це повідомляє Latifundist.com з посиланням на УНІАН.

Газові проблеми України

Як пояснив в коментарі для AgroPolit.com Михайло Гончар, потрібно розуміти першопричину виникнення проблем у газопостачанні до України.

Домінуючий постачальник на європейському ринку – «Газпром». Вони імпортують 46,8 % газу від загальної кількості до ЄС і, звісно, впливають на ринок. Сьогодні «Газпром» користується аномальним стрибком цін на газ (ним же створеним), щоб нав'язати іншим країнам довгострокові контракти. Довгостроковий контракт від Росії – це лише звучить привабливо, мовляв, ви будете отримувати продукцію за сталою і низькою ціною. Однак Україна вже проходила цей шлях у 2009 році, і нічим гарним для нас це не закінчилося. Тоді був підписаний десятирічний контракт, який, дійсно, дав можливість у перший рік купувати газ за низькою ціною, а потім запрацювала формула, через яку вже у 2014 році ціна на газ для України стала в 3,5 разу вищою. Тому довгострокові контракти від «Газпрому», а зараз лише він їх пропонує, – це кепський варіант вирішення проблеми», – пояснив Гончар.

За словами Михайла Гончара, Україна не в змозі отримати прямі постачання природного газу з інших країн через логістичні проблеми та відсутність інфраструктури.

«Якщо пробувати купувати у Катара – це скраплений газ. Об'єктивно ми його прийняти не можемо, у нас немає відповідної інфраструктури. А навіть якби вона була, то Туреччина не пропускає метановози через Босфор. Це питання вперше намагалися зрушити з місця у 2010 році за допомогою США, однак практичних результатів це не дало. Що стосується постачань газу з Північної Африки, то знову-таки, алжирський газ до нас не потрапить ні в скрапленому вигляді, ні в трубопроводі. Вони працюють на іншому сегменті ринку (Іспанія, Франція та інші). Норвезький газ – це інша річ. Його можна купувати за своповою схемою. Свого часу у «Нафтогаза» був контракт з норвезькою компанією, і ми якусь невеличку частину купували там. Гіпотетично можна налагодити постачання більш великих обсягів з наступного року, коли в Польщі запрацює трубопровід з Данії «Baltic Pipe». Його запуск запланований на кінець 2022 року, і він має допомогти Польщі відмовитися від російського газу і перейти на норвезький. Однак варто пам'ятати, що коли запуск відбудеться, поляки в першу чергу будуть задовольняти власні потреби», – пояснив Михайло Гончар.

Читайте до теми: Відновлювальні джерела енергії – як дорогий російський газ допоможуть замістити біовідходи, солома та біогаз  

За словами Гончара, якщо ми розраховуємо на балтійський трубопровід, то попри переговори з західними сусідами нам потрібно розширювати газотранспортну систему на кордоні з Польщею, а це потребує часу. Також, якби була наполеглива позиція Європейської комісії щодо Росії та «Газпрому» в контексті блокування виходу центральноазійського газу на ринок Європи, то сьогоднішньої ситуації не виникло б в принципі.

Я думаю, що сподіватися найближчими місяцями на те, що нам вдасться укласти якісь довготривалі контракти – це, як мінімум, ілюзорно. «Газпром» ми, звісно, не беремо до уваги: вони наполегливо пропонують контракти і офіційно, і неофіційно, але ми прекрасно розуміємо, якими будуть умови та наслідки (і економічні, і політичні). Тож так чи інакше, нам доведеться мати справу зі спотовим ринком, на якому будуть турбулентності», – пояснює Гончар.

Вихід з кризи за 3-5 років

На думку Михайла Гончара, нам потрібно зробити дві монументальні речі, які дозволять змінити ситуацію з газовим питанням в Україні.

Перше: нам потрібно скорочувати споживання газу в країні, щоб зменшити залежність від імпорту (тут немає універсального рецепту для всіх регіонів), хоча альтернативні джерела енергії можуть виправити ситуацію. Друге: потрібно збільшувати внутрішній видобуток газу. Зрозуміло, що сьогодні ситуація виглядає «похмуро», а 2022 рік відзначиться турбулентністю на газовому ринку, поки туди не зайдуть великі обсяги продукції, яку сьогодні може постачати лише один гравець – США», – заявив Гончар.

Також він зауважив, що Росія своїми діями на газовому ринку зробила собі «ведмежу послугу», підігрівши зацікавленість газових гравців до європейського сектору. З одного боку, «Газпром» отримав високі ціни на газ, з іншого – європейський ринок стає привабливішим за азійський, і гравці почнуть масово на нього заходити. Наприклад, вперше в історії до Європи були направлені газові танкери з Австралії. Такі дії невдовзі зіб'ють газові ціни, однак наскільки саме – покаже практика. Також не варто забувати про Європейський зелений курс «GreenDeal». Вони якраз можуть виходити з того, що високі ціни на газ, нафту та вугілля – добре, адже це буде спонукати виробників переходити на альтернативні види енергії. І тут варто згадати про розрахунки для вітчизняної економіки, зроблені українськими фахівцями.

Наприклад, щоб довести заміщення на рівні 20 млрд кубів газу, нам треба побудувати близько 50 тис. мегават потужностей для переробки біомаси на тепло. Близько 5 тис. мегават потужностей будуть виробляти електрику. Оціночна вартість такого будівництва, приблизно € 25 млрд до 2050 року – це кошти, які потрібно вкласти в цей сектор. Плюс до цього ще будуть операційні витрати, тобто буде споживатися місцеве паливо. В сумі це ще десь € 75 млрд. До 2050 року потрібно вкласти € 100 млрд у біоенергію, щоб замістити споживання Україною щороку 20 млрд кубометрів природного газу. Якщо порахувати вартість закупленого природного газу за всі ці роки (до 2050 року), то отримаємо цифру – € 100 млрд.

Тобто ми вкладаємо €100 млрд і економимо бюджету енергоресурсів на €100 млрд. При цьому отримуємо нову енергетичну інфраструктуру (котельні, автостанції, біогазові установки). Як на мене – це досить цікавий інвестиційний проєкт. Причому фахівці вартість газу рахували по €230 за тисячу кубів. Якщо ціни будуть вищі, то проєкт буде ще цікавішим. 

А поки що представники різних галузей харчового виробництва мають пам'ятати, що популізм та невігластво мають свою ціну, а відсутність «пожеж» обумовлюється передчасною підготовкою та відповідною стратегією, впровадженою на державному рівні.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

29 грудня 2021
Урожай зернових 2022 року під загрозою через дорогий газ — прогноз
Наступного року  не варто очікувати збільшення обсягів урожаю зернових, адже в Україні вже цьогоріч виникли проблеми з цінами на паливо та...
28 грудня 2021
Уряд зменшить ціни на газ для виробників хліба: названо вартість
Кабінет міністрів планує обмежити ціну на газ власного видобутку для підприємств із виробництва хліба на рівні 25 тисяч гривень за 1 тисячу...
28 грудня 2021
Озвучено прогноз цін на добрива після зменшення вартості газу
На фоні новини про значне падіння цін на газ в багатьох склалося враження, що той же процес повинен відбутися на ринку добрив. Наразі цього не...

Вибір редакції

10 січня 2022
Данило Гетманцев: Мені всім виробникам хочеться дати нульову ставку ПДВ
Нова податкова реформа в Україні ґрунтуватиметься на відбіленні заробітних плат і доходів. Під цим соусом її автори закладають зменшення ставки...
4 січня 2022
Аграрні закони 2021: податки, оренда, ринок землі, кредитування
Двадцять аграрних законів ухвалила Верховна Рада у 2021 році. Держпідтримка АПК, кредитування аграріїв та оподаткування, децентралізація та...
3 січня 2022
Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році
План аграрних законопроектів на 2022 рік для парламенту та перелік кроків уряду для розвитку АПК читайте у блозі  головного редактора сайту...