Розвиток зрошення в Україні: здешевлення води та ліквідація плати за повторне підключення насосних станцій
Розвиток зрошення в Україні: здешевлення води та ліквідація плати за повторне підключення насосних станцій

Меліоративний штаб при Мінагрополітики розглядає варіант зміни класу напруги електроенергії для аграріїв як стимул для розвитку зрошення сільськогосподарських земель в Україні. На практиці це означає здешевлення на третину вартості тарифу на воду для аграріїв (за рахунок складової енергетики). Запустити цей механізм найпростіше через відповідне рішення НКРЕ. Більше про цю ініціативу – в матеріалові AgroPolit.com. Деталі ми взяли із презентації, яку розглядали учасники штабу на останньому засіданні штабу.  

Читати до теми: IFC фінансуватиме іригаційні проекти України — підписано меморандум
 

Основні виклики зрошення в Україні

  1. Катастрофічна зношеність та застарілість меліоративної інфраструктури.
  2. Критична залежність від законодавства вартості електроенергії

Перша проблема потребує серйозних капіталовкладень і нових джерел для цього (як це вирішити читайте у наступних матеріалах AgroPolit.com).

Читати до теми: Огляд законопроєкту про організацію водокористувачів та меліорацію

З другою проблемою простіше. Мінагрополітики пропонує зменшити вартість складової електроенергії у тарифі на воду для потреб аграріїв під зрошення. Для цього воно пропонує внести зміни в діючу систему тарифів на електроенергію для промисловості та вартість послуг з розподілу електричної енергії.

 

Класи напруги для споживачів електричної енергії

  • I клас – ступінь напруги 27,5 кВ та більше. Приєднані безпосередньо до електростанцій. У категорію потрапляють промислові підприємства зі споживанням 150 млн.кВт.год/місяць
  • II клас – ступінь напруги менше 27,5 кВ.

Мінагрополітики пропонує два шляхи переведення інфраструктури зрошення на I клас напруги

1.Технічна модернізація ліній електропередач (ЛЕП), які йдуть до насосних станцій та іншого обладнання, для підняття ступеня напруги в них до рівня не менше 27,5 кВ.

Практично не можливо здійснити, оскільки охоронні зони більш потужніших ЛЕП є більшими за поточні, а можливості надання додаткових земельних ділянок для їх розширення, як правило, немає.

2. Прийняття рішення НКРЕ щодо віднесення водогосподарських організацій до I клас споживачів, як це зроблено щодо промислових підприємств зі споживанням 150 млн.кВт.год./місяць, а також щодо споживачів, які безпосередньо приєднані до електростанцій.

 Які наслідки матиме рішення віднесення водогосподарських організацій до I класу споживачів?

За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації НААН, після переходу з II на I клас напруги вартість води для зрошення стане меншою на 30%!

Тобто у аграрія з’явиться стимул вирощувати на зрошуваних землях більш рентабельні культури (кукурудза, соя).

 Як це виглядає на практиці?

У 2020 році на зрошенні було 551 тис. га. Ця площа під сільськогосподарськими культурами розподілилася так:

  • Кукурудза, соя та  інші технічні культури 40%
  • Пшениця, ячмінь та інші зернові 45%
  • Овочі, фрукти, ягоди та інші 15%

Під виробництво пшениці, ячменю та інших зернових відведено 250 тис. га зрошуваної землі. На думку аналітиків Мінагро, при зниженні вартості зрошення на цій площі доцільно вирощувати кукурудзу та сою.

Економічний ефект від такого кроку виглядатиме так: 1 млн т продукції, яка принесе додатково $250 млн експортної виручки та створить ще 5 тис. робочих місць.

Читати до теми: На кадастровій карті України з'являться дані про зрошувальні системи

Який вплив віднесення водогосподарських організацій до I класу споживачів для енергетичних компаній?

  • Вирощування ячменю та пшениці потребує 3 поливи об’ємом 1500 м3/га води за сезон.
  • Вирощування кукурудзи та сої потребує 8-10 поливів об’ємом 4000-5000 м3/га води за сезон .
  • Перехід аграріїв на вирощування більш рентабельних культур фактично збільшить їхнє споживання води більш ніж в 3 рази.

Таке збільшення обсягів споживання води, а відповідно і електроенергії, аграріями дозволить енергетичним компаніям нівелювати різницю, яка виникне при переході з II на I клас напруги

Ліквідація надмірної плати за повторне підключення законсервованих насосних станцій

Це ще однин додатковий для розвитку зрошення в Україні. Наразі 342 насосні станції законсервовано. В ідеалі вони можуть обслуговувати 724 тис. га сільськогосподарських земель. Але для повторного їх підключення до мережі енергокомпаніям слід заплатити від 0,5 до 7 млн грн. Державний бюджет немає змоги профінансувати такі витрати.

Вихід: законодавчо закріпити  спеціальний режим повторного підключення для насосних станцій, що дозволить подвоїти кількість зрошувальних земель в Україні.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 вересня 2021
Зрошення в Україні: озвучено 3 кроки для створення організації водокористувачів
По-перше, для створення організації водокористувачів необхідно визначитись з територією її обслуговування. Про це у блозі на AgroPolit.com...
7 вересня 2021
В Україні ініціюють створення національного плану дій для відновлення зрошення
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Вадим Івченко озвучив основні кроки для...
1 вересня 2021
Штаб із меліорації напрацював законодавчі ініціативи для перезапуску системи зрошення та дренажу в Україні
До кінця вересня Штаб із меліорації підготує зміни до Закону про управління системою зрошення для того, щоб у жовтні представити концепт на...

Вибір редакції

14 жовтня 2021
Ринок землі – результати від Мінагро, Мінюсту, Нотаріальної палати та Держгеокадастру
Мінагро оприлюднило результати роботи 100 днів робити ринку землі. За даними земельного моніторингу відомства, куплено і продано 70 569 га землі, що...
12 жовтня 2021
Іван Чайківський: Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям спецрежим для створення доданої вартості
Агросектор у новому політичному сезоні обіцяє знову бути однією з ТОП-тем. Підстав вдосталь: зростання цін на газ породжує вже зараз питання, що буже...
13 жовтня 2021
Вадим Івченко: Аграрної політики як такої наразі не бачу жодної
Як вплине на розвиток АПК аграрна складова бюджету на 2022 рік? Що змінилося за сто днів з моменту запуску ринку землі та які подальші кроки з...