Меморандум з учасниками зернового ринку – майданчик для переговорів
Меморандум з учасниками зернового ринку – майданчик для переговорів

Мінагрополітики підпише Меморандум про граничні межі експорту зернових (пшениця і кукурудза) з учасниками зернового ринку (трейдерами) у жовтні 2021 року. За словами міністра аграрної політики Романа Лещенка, у зерновому меморандумі на випадок загрози продовольчій безпеці держави передбачається державне регулювання.

Читати до теми: Меморандуму про взаєморозуміння між МЕРТ та учасниками зернового ринку щодо виконання форвардних контрактів 2020-2021 МР

Меморандум про експорт зернових – бій за продовольчу пшеницю

За даними джерел AgroPolit.com, під час зустрічі трейдерів у Мінагрополітики обговорювалися цифри про експорт пшениці – йдеться про 25 млн т. При чому насамперед зачіпають традиційно питання продовольчої пшениці, наявність якої критично важлива для внутрішнього ринку. Мінагро пропонує встановити у меморандумі співвідношення продовольчої і фуражної пшениці 60 на 40%. Але наразі триває дискусія, щоб було навпаки – 40 на 60%.

Раніше в блозі на «Економічній правді» Роман Лещенко заявив, що в 2021 році зібрано на 3 млн т продовольчої пшениці більше, ніж торік. При цьому зберігся традиційний розподіл 60% на 40% продовольчої пшениці та фуражу.

«Мовою цифр усе звучить так: для задоволення потреб населення потрібно 5 млн т якісної пшениці, на експорт цієї пшениці ми можемо відправити до 14,8 млн т. Загалом – 19,8 млн тонн продовольчого зерна пшениці, і рівно стільки в Україні його зібрано. Окрім того, жита — 575 тис. тонн, при внутрішній потребі 463 тис. тонн. Фуражне зерно для харчових потреб всередині країни не передбачається, не розглядається і спрямовано, ясна річ, не буде. Воно призначене для вигодовування худоби і не має того рівня якості, щоб потрапити на продовольчий ринок. 3,6 млн т цього зерна буде спрямовано на внутрішні потреби, 9,6 млн т фуражу – відправлено за кордон. Це означає, що в цілому ми можемо експортувати близько 24,4 млн т зерна – у фінансовому еквіваленті це принесе нашій країні $6 млрд виручки. Тому якщо хтось намагається залякати людей тим, що їм чомусь має не вистачити пшениці в рекордний рік врожаю, то хочу наголосити й заспокоїти людей, що це відверта маніпуляція. Високоякісна продовольча пшениця буде в повному обсязі спрямована на потреби громадян», – озвучив він. 

Якою буде фінальна цифра – побачимо. Натомість учасники ринку кажуть, що певний рівень обов’язковості щодо експорту зернових у меморандумі досить умовний.

У коментарі AgroPolit.com партнер в компанії «БарваІнвест» Богдан Костецький називає це м’яким регулюванням, воно ліберальне й влаштовує учасників ринку.

«Можна вважати меморандум майданчиком для зустрічі міністерства з учасниками експортного ринку для м’якого регулювання з метою забезпечення продовольчої безпеки», – заявив Костецький.

Аналогічної думки дотримується й президент «Української зернової асоціації» (УЗА) Микола Горбачов. На його погляд, меморандум дає прогнозованість процесу всім учасникам ринку.

«Ми повністю підтримуємо підписання меморандуму, він довів свою ефективність у попередні роки, хоча – це не ідеальний інструмент. В ідеалі хотілося б працювати на ліберальному ринку без жодних обмежень. Однак у сьогоднішніх умовах підписання меморандуму – це набагато краще, ніж введення квот та різноманітних мит. Меморандум дає прогнозованість дій всім учасникам аграрного ринку. І за останні 10 років, які ми практикуємо підписання меморандуму, він довів свою ефективність. Тому ми вітаємо ініціативу міністерства з продовженням практики підписання меморандуму», – заявив Микола Горбачов.

Читати до теми: Уряд просять ввести державне регулювання на кукурудзу – відкритий лист уряду та РНБО від трьох асоціацій тваринників

Обсяг урожаю 2021 та вартість зернових

Нагадаємо, ще на початку вересня в Україні завершився збір ранніх зернових культур. На площі 10,2 млн га, що становить 100% до прогнозу, було намолочено 44,8 млн т зерна. Цьогорічний врожай є рекордним за всю історію. Про це повідомляє проект Урожай-онлайн. За оцінками УЗА, Україна може зібрати понад 110 млн т зернових та олійних.

Аграрії завершили збирання:

  • пшениці — 32,8 млн т, найвища врожайність на Хмельниччині — 6,52 т/га;
  • ячменю — 10,9 млн т, найвища врожайність на Київщині — 5,72 т/га;
  • гороху — намолочено 570 тис. т.

У повідомленні йдеться, що лідером із намолоту зерна є Одещина із показником понад 4,1 млн т. По 3 млн т зерна намолотили в Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях.

Згідно з даними ресурсу Zernotorg.ua, станом на 22 вересня 2021 р., в Україні відзначається стабільне зростання цін на зернові культури.

Так, вартість пшениці 2 класу зросла в Миколаївському порту на 28 грн/т, а в портах Одеської обл. — на 27 грн/т і тепер відповідно становить 8 213 грн/т та 8 275 грн/т. Також зросла ціна пшениці фуражної та кукурудзи.

Вартість сої залишилася на рівні 15 825 грн/т в Миколаївському порту та 16 500 грн/т в портах Одеської обл. Також не змінилась ціна соняшнику в портах Одеської обл. — 17 200 грн/т.

«Сьогодні ми спостерігаємо на ринках високі ціни на зернові, і вітчизняним товаровиробникам цим варто скористатися. Потрібно надати можливість виробникам продати рекордний врожай за рекордними цінами. Тоді і країна, і сільгоспвиробники залишаться у виграші. Це дозволить аграріям використати кошти на власні потреби, побудувати нові елеватори, придбати нову техніку, інвестувати кошти в покращення виробництва, отримати кращі посівні матеріали, кращі добрива. А країна отримає валютні надходження, підвищені виробничі потужності та покращення у питанні використання землі як ресурсу. На відміну від наших північних сусідів, де введені мита і сільгоспвиробники недоотримують через це прибуток, Україна має непоганий шанс отримати всі бонуси від сьогоднішньої ситуації на ринках», – заявив Микола Горбачов.

Читати до теми: Уряд «добровільно» обмежить зростання цін на олію та хліб – два меморандуми з виробниками

Експорт зерна: пшениця, кукурудза, жито, ріпак, соя

Нагадаємо, що Україна завершила 2020/2021 МР із загальним експортом 48,8 млн т зернових та олійних.

Обсяг експорту українського борошна з початку 2021/22 МР на 24 вересня склав 33,2 тис. т. Це на 30% нижче від показника минулого сезону (47,4 тис. т).

Водночас обсяг експорту зернових з України з початку 2021/22 МР станом на 24 вересня 2021 року склав 12,76 млн т, що на 1,44 млн т або 13% вище за показник минулого року (11,32 млн. т).

  • пшениці — 7,74 млн т( — 2% у порівнянні з аналогічним періодом у 2020/21МР);
  • ячменю — 3,43 млн т (+ 24%);
  • жита — 28,7 тис. т (в 17 разів більше);
  • кукурудзи — 1,39 млн т (більше в 2,2 разу).

Як прокоментував ситуацію партнер у компанії «БарваІнвест» Богдан Костецький, попит на міжнародних ринках залишається стабільно високим.

«Незважаючи на продовження суперциклу високих цін, зерно українського походження залишається конкурентним на переважній більшості ринків призначення», — каже він.

За його словами, аграрії згодні з анонсованими прогнозами Романа Лещенка.

«Я думаю, що це комфортні обсяги для експортної інфраструктури, які дозволять повністю задовольнити внутрішній попит», – заявив Богдан Костецький.

Однак на тлі позитивних новин про врожай та ціни аграрії побоюються, що можуть виникнути проблеми з логістикою.

«Цього року ми можемо поставити на експорт 70 млн т зернових і дуже переймаємося, чи вистачить у нас логістичних потужностей, щоб доставити вантаж до різних локацій. Тут виникають питання до залізниці, адже навряд чи вона зможе перевезти збільшену кількість вантажів, а також з першого жовтня набуває чинності низка обмежень з використання доріг для автотранспорту, який перевозить зерно. Зерновозів більше не стало, а от обсяг та вагу вантажу доведеться зменшити. Таким чином, кількість поїздок доведеться збільшувати, і це спричиняє ще низку логістичних проблем. Однак, повертаючись до питання про меморандум, він дозволяє прогнозувати ситуацію для всіх сторін і залишає можливість для комунікації», – заявив Горбачов.

Форвардні контракти на зернові: виробники, трейдери, «Аграрний фонд»

У 2021 році всі учасники ринку зробили висновки з досить неприємної ситуації, яка склалася з невиконанням форвардної програми минулого року, коли через стрімке зростання цін виробники масово оголошували дефолти за форвардами, щоб не втратити прибуток, або ж коли не могли виконати угоди через кліматичні негаразди.

Як прокоментував ситуацію Богдан Костецький, цього року ситуація з виконанням форвардних контрактів залишається сталою, очікується виконання більшої кількості зобов’язань у порівнянні з минулим роком, адже форвардні ціни суттєво вищі.

«Цього року загроза дефолтів за форвардними контрактами – набагато менша. Це пояснюється тим, що форвардні ціни були переважно вищими за спотові», – каже він.

Читати до теми : Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу

Без проблем виконуються форвардні контракти і в АТ «Аграрний фонд». У пресслужбі фонду так прокоментували AgroPolit.com виконання форварду:

«В 2020/21 маркетинговому році АТ «Аграрний фонд» законтрактувало близько 94 тис. т зернових, профінансувавши сільгоспвиробників на 605 млн грн. Станом на 1 жовтня більшість підприємств виконали свої зобов’язання перед товариством і поставили зібраний врожай відповідно до умов договорів. В Аграрному фонді ще очікують на поставку соняшника і гречки, врожай яких сільгоспвиробники лише розпочали збирати. В товаристві готуються до закупівлі зернових врожаю 2022 року, про умови якої найближчим часом поінформують сільгоспвиробників».

У свою чергу, Микола Горбачов додав, що учасники ринку суттєво покращили процедуру вирішення суперечливих форвардних питань.

«Минулорічний досвід з вирішенням форвардних питань дозволив поліпшити процедурну частину домовленостей між сторонами, і цього року у нас відсутні повальні невиконання форвардних контрактів. Варто додати, що врожай зернових цього року гарний, ціни на ринку – високі, що дозволяє сільгоспвиробникам підвищити рентабельність виробництва, тому зараз немає жодних передумов для невиконання форвардів», – заявив Горбачов.

Тож у підсумку можна констатувати, що 2021 рік повинен стати для вітчизняних агровиробників досить прибутковим. Залишилося вирішити логістичні питання, а майданчик для дискусій між представниками ринку та державними установами вже існує не один рік і довів свою ефективність, навіть незважаючи на відсутність жорстких рамок.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 серпня 2021
Експорт зернових перевищив 3 млн т, — Мінагро
Станом на 4 серпня експорт зернових та зернобобових у 2021/2022 маркетинговому році (МР, почався із 1 липня 2021 року) сягнув 3 281 тис. т, що на 42...
1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...

Вибір редакції

11 жовтня 2021
Нульова митна ставка на імпорт та експорт продукції тваринництва
Кабмін ініціює зміни до митного тарифу України – рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й...
8 жовтня 2021
Розвиток зрошення в Україні: здешевлення води та ліквідація плати за повторне підключення насосних станцій
Меліоративний штаб при Мінагрополітики розглядає варіант зміни класу напруги електроенергії для аграріїв як стимул для розвитку зрошення...
4 жовтня 2021
Меморандум з учасниками зернового ринку – майданчик для переговорів
Мінагрополітики підпише Меморандум про граничні межі експорту зернових (пшениця і кукурудза) з учасниками зернового ринку (трейдерами) у жовтні 2021...