В Україні можуть запровадити «добровільне» регулювання роздрібних цін на бутильовану соняшникову олію, хліб і муку. Відповідна ініціатива міститься у двох проєктах меморандумів авторства Міністерства економіки та продовольства України, які розіслали олійникам («Укроліяпром»), хлібопекарським підприємствам, борошномелам та асоціації «Ретейлерів України». У двох меморандумах, AgroPolit.com має у їх тексти розпорядженні, пропонується зафіксувати роздрібні ціни на олію та хліб/борошно, відштовхуючись від показників з 1 березня і до 1 липня 2021 року.
За даними наших джерел, минулої п’ятниці відбулася зустріч очільника МЕРТу Ігоря Петрашка із представниками олійної галузі. Аналогічну пропозицію про регулювання цін надали і борошномелам.
Пропозиція штучно утримувати ціну негативно сприймається виробниками, які бачать в цьому повернення до методів часів прем’єрства Миколи Азарова та Юлії Тимошенко.
Натомість в уряді кивають у бік забезпечення продовольчої безпеки України і пояснювали бізнесу на зустрічі, що олійний меморандум – за аналогією із зерновим. Щоправда, складно зрозуміти, де МЕРТ бачить схожість цих двох документів. Адже у олійному «чорним по білому» написано: регулювання ціни і чіткий дедлайн цього (з 1 березня до 1 липня 2021 року). У «зерновому» ж меморандумі з трейдерами йдеться про «червоні лінії» для зернового експорту та дозволені обсяги цього експорту, за які трейдерам ступати не можна.
Читати до теми: Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»
Під час зустрічі виробників олії, за даними наших співрозмовників, Ігор Петрашко натякнув, мовляв, якщо компромісу щодо цін не вдасться знайти, то можливе обмеження експорту за згаданими групами товарів.
Олійний та хлібний меморандуми
У обох меморандумах є зобов’язання зі сторони уряду:
Внести пропозиції щодо уточнення переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість та скорочення строків декларування таких товарів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».
Нагадаємо, що на старті карантину народний депутат України («Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов пропонував уряду механізм реалізації державного регулювання на продовольчі товари на час карантину. А вже з 21 травня 2020 року уряд запровадив державне регулювання цін на перелік таких продуктів:
- Крупа гречана
- Цукор-пісок
- Борошно пшеничне вищого сорту
- Макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту)
- Молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці)
- Хліб житньо-пшеничний
- Яйця курячі категорії С1
- Птиця (тушка куряча)
- Вода мінеральна негазована
- Масло вершкове жирністю 72,5 %.
При цьому підписанти зі сторони бізнесу зобов’язуються:
Не допускати на період дії цього Меморандуму підвищення ціни реалізації олії соняшникової/борошна пшеничного вищого сорту, батона, хліба житньо-пшеничного вище, ніж рівень ціни, яка склалася у торгівельних мережах станом на 1 березня 2021 року».
Читати до теми: Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
Нагадаємо, за оцінками експертів, наразі внутрішній ринок України споживає за рік близько 500 тис. т соняшникової олії, тоді як експортується близько 6-7 млн т. Тож внутрішня ціна на цей продукт великою мірою визначається світовими цінами. Ми не раз писали про подорожчання збіжжя на міжнародних ринках.
Аналогічно і з борошном: внутрішній ринок споживає обсяг, еквівалентний, за оцінками експертів, в межах 20% всього експортованого зерна за рік.
Читати до теми: Уряд просять ввести державне регулювання на кукурудзу – відкритий лист уряду та РНБО від трьох асоціацій тваринників
Наразі в Україні спостерігається зростання цін на соціально значущі групи товарів, про що уряд застерігали виробники ще на початку року. Серед основних факторів зростання цін на продукцію називають подорожання комбікормів. Раніше AgroPolit.com оприлюднював три звернення ключових асоціацій тваринників з невтішними прогнозами у разі, якщо уряд не втрутиться у ситуацію, інакше вже навесні подорожчання основних харчових груп товарів може сягнути 15-20%.
Звучали й ініціативи, як запобігти зростанню, цін і від депутатського корпусу. Зокрема, як забезпечити переробників зерновими і тваринників – кормами. Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський тоді озвучив два кроки, які можна було масштабувати на тваринництво та інші підгалузі переробки:
- Держава в особі структур Держрезерву продає кукурудзу виключно на підприємства з виготовлення кормів, на тваринницькі і птахокомплекси;
- Держава підтримує представників галузі цільовими коштами з бюджету.
Втім за ці місяці реакції від КМУ на жодну з цих ініціатив не було. Професурі підказки і плани для розвитку та зростання, вочевидь, не потрібні.
Офіційних коментарів від уряду щодо можливого обмеження експорту цих груп товарів немає, як і немає чіткого плану дій з цінами.
Але в інтерв’ю AgroPolit.com заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка заявляв:
Закупівельні ціни на зернові і на готову продукцію не залежать від адміністративного впливу. Вони визначаються ринком».
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України тоді зазначив, що світові ціни диктують тренд до подорожчання сировини на наступні кілька років, і з цим житиме весь світ.
«Тваринники, як і інші учасники, ринку розуміють: всі у світі бачать, що міжнародний ринок входить в супер-цикл, в якому всі коммодітіс будуть коштувати дорого. Ну тоді це супер-цикл. Тобто весь світ буде жити з дорогою кукурудзою та пшеницею. І це триватиме кілька років. Тобто це об’єктивний фактор. Чи має держава це згладжувати в питанні регулювання цін? Наразі я вважаю, що це недоцільно, навіть попри те, що ціни на продовольство зростають. Чим менше втручання уряду в ціну, тим краще. І для нашого сільського господарства теж. Виробники хлібу і м’яса це знають. Розмови про дорогі корми в Україні точаться постійно. Але згадайте літо 2020 року: яка була дискусія про ціни на зернові? Що вони є занизькими, і невідомо, чи рослинники виживуть і хоч щось зароблять. Наразі уряд постійно на зв’язку з учасниками ринку і моніторить ситуацію з цінами на зернові. Уряд завжди буде координувати свої зусилля з ринком. Від цього ми ніколи не відмовимось», – каже Тарас Качка.
Тож спострігаємо за цією історією. Вона однозначно потребує пильної уваги, в тому числі й від Антимонопольного комітету.