10 вимог бізнесу до уряду для реабілітації молочної галузі
10 вимог бізнесу до уряду для реабілітації молочної галузі

У відповідь на різкий спад поголів’я ВРХ в Україні та зменшення об’ємів виробництва молока представники бізнесу запропонували уряду ряд кроків, які допоможуть вивести галузь з критичного становища. Серед кроків у напрямку більш якісної держпідтримки, законодавчі зміни, інвестування у молочно-товарні ферми. Про це розповіла  віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк під час Всеукраїнського молочного форуму-2020. Того ж дня було підписано меморандум про співпрацю Асоціація виробників молока, Українська кооперативна федерація та Спілка молочних підприємств України.

Падіння обсягів виробництва молока у 2020 році

За підсумками січня-вересня 2020 року молочна галузь спостерігає критичні темпи падіння обсягів виробництва молока та поголів’я ВРХ. У населення корів поменшало на 6,5%, у бізнесу – на 5,3%. У І півріччі 2020 року на переробку пішло на 7,1% менше молока, ніж за аналогічний період 2019 року.

«Ви бачите, що дійсно кожного року, починаючи з отриманням Україною незалежності, ми констатували, що  обсяги виробництва молока падають на 2-3%. Однак 2020 рік став нетиповим», розповіла Ганна Лавренюк.

Щороку в Україні зникає кількість корів, яка могла б скласти одне середнього розміру підприємство, розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. Він наголосив, що кількість поголів’я корів в Україні сягнула найменшої величини – 1,7 млн голів. Навіть у післявоєнні часи у 1946 році було 4,6 млн  корів. Критичні показники свідчать про необхідність термінового втручання з боку держави та сприяння розвитку молочної галузі.

Читайте до теми: Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка

У період карантину для протидії поширення коронавірусу попит на молочні продукти в магазинах України зменшився, бо знизилась купівельна спроможність громадян. Також не працювали тривалий час бюджетні установи була обмежена робота готельно-ресторанного бізнесу. Відтак, молочний бізнес втратив споживачів і ресурси, які могли отримати від продажів.

Ринок звітує про падіння дохідності виробленого молока. Вона, за даними аналітиків складає 1-17%.

При чому ці 17%, які вказують на високопродуктивні господарства, отаких високопродуктивних, які у нас, доять понад 9 тис. л. на корову і зробили всі необхідні інвестиції на переобладнання своїх ферм лише до 30%. Решта на сьогодні балансують на межі лише 1% маржинальності та перебувають перед непростим для себе вибором. На фоні дефіциту динаміка цін на  молочну сировину в Україні висхідна. За прогнозами середня ціна впродовж року на молочну сировину буде орієнтовно 32-35 євро центів», – каже Лавренюк.

Больові точки у взаємодії молочного бізнесу та уряду

1. Відсутність МінАПК та діалогу з ринком

У представників молочного бізнесу виникли ряд проблем, які вони не можуть вирішити з МЕРТ, бо не вистачає експертної підтримки та діалогу.

«З’явилися додаткові каталізатори. До всіх економічних причин у нас додалися різкі, тектонічні зміни у аграрній політиці, до яких не був готовий сектор. Він панічно відреагував на такі зміни, як ліквідація міністерства аграрної політики, як нестабільність, а то й намір повністю скасувати програми підтримки молочного скотарства, як наміри впровадити ринок землі без будь-яких механізмів захисту та підтримки молочно товарних ферм та  надання їм гарантій того, що земельні ресурси для них збережуться», – розповідає Ганна Лавренюк.

2. Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала

Тваринники, які взяли або планували отримати дотації на будівництво ферм не змогли реалізувати свої наміри. Завадив карантин, коли заборонено було працювати будівельникам.

«Можемо констатувати, якщо у минулому році на державне  відшкодування вартості тваринницьких об’єктів у молочному скотарстві подалося 46 об’єктів, то на початку 2020 року близько 60 декларували своє рішення інвестувати у реконструкцію або казали про намір будувати нові комплекси потужністю понад 8 тис. корів.  Однак Сovid-19  вніс дуже серйозні корективи. Перші три місяці були особливо відчутними, коли ні будівельні бригади не могли працювати, ні дозвільні документи не можна було оформити, відчули серйозні затримки з доставкою техніки та обладнання», – переконана Лавренюк.

Читайте до теми: Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту

3. У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм

Тваринники занепокоєні, що після відкриття ринку землі не зможуть купувати нові ділянки під будівництво ферм та для розширення господарства. Бо не мають пріоритетного права на викуп ділянок.

«Якщо говорити про сприятливе юридичне поле, передовсім необхідним є внесення змін до Закон України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Щоб на законодавчому рівні закріпити пільгове пріоритетне право купівлі сільськогосподарських  земель для господарств, які у своєму складі мають молочнотоварну ферму. Це справедливо, це зрозуміло і це правильно, і це дійсно буде тим механізмом і поштовхом, який дозволить нам зупинити стрімке падіння, відновити позитивну динаміку в галузі», – каже Лавренюк.

4. Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів

Тваринники очікують зростання витрат на кормову базу та гіршу якість тих кормів, які є. трави посохли, а посіви зернових у багатьох господарствах не вдалися, тому і силосу вочевидь забракне.

«У нас додалися нові каталізатори, які розкручують оцей маховик кризи у молочному скотарстві. Це Covid-19, який торкнувся абсолютно всіх країн світу і України, як найбільш незахищеної. Звичайно, кліматичні аномалії на полях. 2020 рік нам дуже чітко показав, що степ у нас підсунувся аж під саму Київську область. І всі господарства в один голос говорять, що цього року вони мали критичну проблему з заготівлею грубих кормів. Велику кількість посівів під зерновими, кукурудзою довелося в екстреному порядку скошувати під силос. Але то не можна було назвати силосною масою, то була листяно-сінова маса», – говорить Лавренюк.

Через неврожай у спекотних регіонах прогнози якості кукурудзяного силосу негативні. 

У 2020 році люцерни на більшій частині України заготовити нормально не вдалося. Найбільше постраждали Одеська, Миколаївська області, про Бесарабію я взагалі мовчу. Енергетична цінність цього раціону буде дуже низька і балансувати її іншими доступними дешевими енергетичними  елементами дуже важко буде. За нашими прогнозами через це годівля корів і собівартість молока в наступному році буде стрімко зростати. Але попри це господарства продовжують інвестувати. Бо розуміють, що це минуче. Кризу треба просто перечекати, просто вижити. А далі все зміниться, на що ми дуже сподіваємося», – пояснює Лавренюк.

Аби вистачило кормів на довше часу господарства догодовують худобу минулорічними запасами. Деякі господарства взагалі залишились без кормів, розповідає Ганна Лавренюк.

«На сьогоднішній день шукаємо кільком нашим господарствам з миру по нитці. Їм треба 500 тон сіна на їхнє господарство, щоб вижити. Ми шукаємо по 10 тон в Україні і не можемо знайти, всі розводять руками. Ми заготовили в нуль собі щоб вижити. Нічим не можемо допомогти. Давайте шукати далі».

Читайте до теми: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія

За прогнозами, клімат на території України буде не менш спекотним та сухим і в наступні роки, бо відбуваються зміни в напрямку маловоддя, розповідають у Національній екологічній раді України. Тому є необхідність планувати підтримку для аграріїв у цьому питанні. Вчені кажуть, що водойми наповнюються максимум на 80% від норми, а іноді ще менше. Це призводить до зміни їхнього гідрологічного циклу. За роки незалежності зникло понад 10 тис. малих річок.

Песимістичний прогноз – в Україні щороку більше людей будуть відчувати спочатку дефіцит води питної якості, а вже потім дефіцит хоча б якоїсь води. Велика територія країни поступово перетвориться на пустелю, ґрунти спочатку втратять здатність до поглинання та накопичення води, а потім і головну цінність – родючість. І до водної кризи приєднається продовольча. Зниження рівня ґрунтових вод призведе до масового висихання дерев і чагарників, почнуть активно зникати інші природні екосистеми, мають велику водну буферну ємність – болота, луки, озера, малі річки. Все це призведе до безповоротної сукцесії. Пересохлі дерева й чагарники регулярно горітимуть, гасити їх буде нічим», – розповів науково-технічний радник міжнародного проекту «Чисте повітря для України», PhD з екологічної безпеки Максим Сорока.. 

5. Держава на Сovid-кризу не реагувала

Українське молоко стає неконкурентним на світовому ринку через те, що в період карантину для подолання коронавірусу у країнах-конкурентах по експорту уряди надавали додаткову держпідтримку молочарству. За рахунок цього сусіди мають дешевші молочні продукти та кращі умови на ринку.

«Як показала криза вона не тільки поставила всіх на паузу, щоб оглянутися і задуматися. Кожна країна світу, яка зіткнулася з локдауном, яка відчула серйозну кризу у молочному скотарстві, тваринництві, не задумувалася і впроваджувала заходи для того щоб підтримувати своє молочне скотарство, для того щоб стимулювати споживання молочної продукції на внутрішньому ринку. Чому Україна не користується  цією можливістю? Криза ще раз нам довела, що які б не були у нас міжнародні зв’язки, у першу чергу ми повинні думати про долю своєї країни, про долю своїх споживачів і своїх платників податків», – повідомляє Лавренюк.

Читайте до теми: Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки

Уряд розробляє щороку програми розвитку скотарства, але вони не працюють, розповідає Вадим Чагаровський. 

У 2015 році було розпорядження Мінагрополітики про розвиток молочного скотарства. Але ця галузева програма базувалася на хибних статистичних показниках. Коли програма створюється на брехні, вона також буде хибною. Програма створюється, але вона не діє», – каже Чагаровський 

 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва

Розвиток молочно-товарних ферм

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва.

«Якщо говорити про загальний вал, то його досягли завдяки тому, що у бізнесі залишаються бізнес-орієнтовані молочно-товарні ферми, які за останні 10 років вклали величезні кошти, а це $6-$10 тис. в одне стійломісце, для того, щоб стати ефективнішими. Ці господарства залишаються на ринку і тому не зважаючи на стрімке скорочення поголів’я ми не бачимо аналогічного стрімкого катастрофічного скорочення, яким воно могло бути, у виробництві молока. Більше того, якщо подивитися на  показники першого півріччя 2020 року молочнотоварні ферми забезпечили переробку навіть більшим обсягом молока, ніж у попередньому році 2019», – каже Лавренюк.

Читайте до теми: Аналіз законодавчих змін в АПК у плані пріоритетних дій уряду на 2020 рік 

Одночасно із фінансування будівництва нових ферм дотаційними коштами позитивним вбачають держпідтримку на розвиток та запровадження сучасних технологій.

«Ми вважаємо, що необхідно впроваджувати здешевлення витрат на модернізацію, будівництво інноваційних переробних потужностей. Як показали останні 10 років  в Україні  набудовано велика кількість сучасних комплексів, які можуть бути еталонними для цілої низки країн. Європейці до нас сюди приїжджають, прибалти, данці, голландці, канадці. За минулий рік в асоціації виробників молока  в офісі були 38 міжнародних делегацій. Коли вони відвідують наші господарства, вони кажуть: «Вау! Тепер і до вас можна їхати вчитися». Однак, за цей період, нажаль не відбулося таких кроків у переробці, щоб також сказати «Вау!» І якраз держава могла б відіграти керівну роль в цьому процесі», – переконує Лавренюк.

Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський пропонує програму розвитку до 2030 року, після реалізації якої чисельність поголів'я має збільшитися, а за ним обсяги виробництва досягти 10 млн т, обсяги переробки – 8 млн т, споживання молока і молочних продуктів – 250 кг/1 особу. 

На цю програму потрібно 90 млрд грн протягом 10 років (9млрд грн. щороку, з них 50% – держпідтримка). Чому така цифра? Rabobank підрахував, що для збільшення виробництва і переробки 1 млн т молока потрібно інвестувати 750 млн євро. Нам потрібно збільшити виробництво на 4 млн т молока. В перерахунку євро до гривні – маємо 9 млрд грн на рік», – пропонує Чагаровський. 

Покращення купівельної спроможності громадян

Зважаючи на тенденцію зниження об’ємів споживання молока українцями, тваринники заохочують урядовців працювати над покращенням фінансового забезпечення населення та дбати про здоров’я дітей. Завдяки споживанню буде не лише забезпеченим бізнес, а і міцніша нація, переконані молочарі.

Необхідне стимулювання споживання молока та молочних продуктів. На сьогодні 90% школярів виходять зі школи з хронічними захворюваннями, пов’язаними з недостатнім споживанням якісної протеїнової їжі. Вони постійно харчуються вуглеводною їжею, мають незбалансоване, неправильне харчування. Тому маємо критичну ситуацію з серцево-судинними захворюваннями та захворюваннями опорно-рухового апарату у діток 11-12 років. Ті хвороби, з якими вони мали б стикатися вже в далекому середньому віці, а то й пізніше», – розповідає Лавренюк. 

10 пропозицій уряду підтримки скотарства:

  1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
  2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства
  3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік
  4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
  5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
  6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
  7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
  8. Підвищення конкурентоздатності  та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
  9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
  10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.

Обґрунтування користі від збільшення у майбутньому держпідтримки

Молочно-товарні ферми нарощують генетику

Представники молочного ринку переконані, що бути конкурентним на світовому ринку можна тільки використовуючи світові моделі. А це, якщо подивитися на ТОП-10 світових виробників молочної продукції світу на 90% кооперативи.

«В Україні запрацювала третя молочно-товарна ферма з доїльною залою на 80  місць «Карусель». Тільки в асоціації виробників молока в цей період було імпортовано в  Україну майже 1,5 тис. високопродуктивних нетелів, є задача підвищувати генетику та постійно підвищувати продуктивність своїх стад. За останній місяць було введено в експлуатацію 4 комплекси з плановою потужністю на 1 тис. корів. Це вже на діючих майданчиках, це вони розширилися. Тому процес іде, господарства розвиваються», – каже Ганна Лавренюк.

Читайте до теми: Втрати від посухи. Чи подасть уряд «сильну» руку українським аграріям

Робочі місця та податки до місцевих бюджетів

Молочне скотарство залишається номером один зі створення робочих місць у сільській місцевості та за відрахуваннями до бюджету у вигляді ЄСВ, ПДФО, військового збору, податків та зборів, які накладаються на зарплату.

«160 молочних  ферм, які діють в Україні – це близько 150 тис. нових робочих місць саме у скотарстві. Якщо говорити про додатковий 1 млн тон молока, це дуже просто порахувати. За умови продуктивності 6,2-7 тис. літрів на корову, ми не говоримо про ті цільові показники 8,5-9 тис. літрів, або не менше 12 тон, які є нормою для світу – це 160 тис. корів плюс. При цьому це означає 160 промислових молочнотоварних ферм по 1 тис. корів. Чому ми говоримо про 1 тис. корів? Бо за висновками передових аналітичних організацій світу  для таких країн, як Україна для мультиплікації є саме тисячники», – пояснює Лавренюк.

Читайте до теми: Стратегія розвитку економіки від аграріїв: про дотації, податки, землю, ціни, експорт і приватизацію

Прогнози розвитку за умови держпідтримки

За підрахунками Асоціації виробників молока, якщо буде надано державну підтримку молочному скотарству на рівні 2 млрд грн., буде можливість доростити виробництво молока до 5 млн тон. при вирощуванні стад на 600 тис. голів та надоях на рівні 8,5 тис. кг.

«За статистикою Європи та США один працюючий  на молочнотоварній фермі генерує робочі місця та ще як мінімум 10-12 людей у суміжних галузях. Разом з тим у нас не на стільки розвинуті обслуговуюча сфера для молочнотоварних ферм. Припустимо, 9 додаткових робочих місць – це близько 135 тис. робочих місць у суміжних галузях. Надходження, які будуть генерувати прибутки та зарплати для додаткових робочих місць – це 1 млрд грн. відрахувань від працівників, які отримують свою роботу на молочнотоварних фермах і ще 9 млрд грн. від суміжних галузей. Державна підтримка для молочного скотарства  це не рятівне коло для потопаючого, це інвестиції в дуже прибутковий і вигідний бізнес, який принесе результат», – підсумовує віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 жовтня 2020
В Україні склалася катастрофічна ситуація в молочному скотарстві – виробництво впало до 6,5 млн т
В Україні склалася катастрофічна ситуація в молочному скотарстві. Про це під час проведення «Всеукраїнського молочного форуму-2020»...
5 жовтня 2020
В Україні прибутковість виробництва молока першого ґатунку знизилася на 30% у вересні
Умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за торішню в цей же місяць, і вперше цьогоріч нижчою, ніж...
5 жовтня 2020
Для фермерів, які виготовлятимуть молоко, легалізують самогоноваріння
Депутат Галина Третьякова пояснила свій законопроект, який дозволяє самогоноваріння, проте за умови, якщо фермери виготовлятимуть й молоко. Про...

Вибір редакції

2 жовтня 2020
Андрій Богданець: Не можна допустити, аби великі агрохолдинги отримали у 2021 році мільярди з аграрної держпідтримки
У парламенті триває обговорення законопроєкту №4000 «Про держбюджет на 2021 рік». У ньому – закладені кошти на розвиток АПК у...
29 вересня 2020
Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка
У 1994 році Україна виробляла 24,5 млн т молока і посідала 6-те місце з виробництва у світі, а сьогодні статистика дає нам показник у близько 10 млн...
28 вересня 2020
Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту
Уряд ухвалив проєкт закону про держбюджет на 2021 рік. У Мінфіні проєкт назвали «бюджетом можливостей для розвитку». Але аналіз змісту...