Боротьба між Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) і МЕРТ (читай Держпродспоживслужбою) за контроль над Санітарно-епідеміологічною службою (СЕС) перейшла у гостру фазу! На останньому засіданні Кабміну намагалися проштовхнути проєкт постанови, яким увесь контроль над СЕЗ передається у руки головного санітарного лікаря України та МОЗ. Про це AgroPolit.com повідомили власні джерела в уряді й поділилися з нами відповідним проєктом звернення від МОЗ і проєктом постанови про створення нової санітарної служби.
Нагадаємо, що у травні 2017 року Санітарно-епідеміологічну службу ліквідували як розплідник корупції. Другий шанс «феніксу» дали після спалаху коронавірусу у світі: на цю проблему увагу звернув особисто президент Володимир Зеленський, хоча руку на пульсі мав би тримати уряд.
Коли я запитав санітарного лікаря Віктора Ляшка про справи, він заявив: «У нас 5 лабораторій в країні». Я сказав: «Будь ласка, підніміть всіх державних лікарів» — «Немає». Була скорочена вертикаль санітарних лікарів країни. Просто була скорочена, за 5 років просто скоротили. Їх не існувало. Ми підняли повністю цю вертикаль. Це для кого? Для країни. Для місцевих влад», — сказав тоді Зеленський.
Історія питання
Поговорили, і РНБО України звернулася до уряду з пропозицією відновити діяльність санітарно-епідеміологічної служби. Експерти ринку по-різному оцінили плани влади реанімувати СЕС — про це читайте за посиланням.
Після ініціативи реанімувати Санітарно-епідеміологічну службу постало питання де: у структурі МОЗ чи Держпродспоживслужби (ДПСС). У Держпродспоживслужбі заявляли, що їхні лабораторії, які працювали для діагностики тварин, технічно готові надавати допомогу у виявленні коронавірусу у людей, бо мають подібне чи ідентичне обладнання, а фахівці, які у них працюють, мають медичну освіту. Як можна побачити на сайті Держпродспоживслужби, на обліку перебуває 21 лабораторія. Натомість у МОЗ вперто тягнули це рядно на себе і не хотіли випускати санітарний важіль із рук.
МОЗ тягне повноваження на себе
Щоб розібратися із санітарним питанням, прем’єр Денис Шмигаль 8 серпня дає відповідне доручення — як реанімувати СЕС. 17 серпня Міністерство охорони здоров’я показало єдиний правильний (на їхню думку) шлях. Нічого кращого там не придумали, ніж збудувати незрозумілу нову вертикаль під себе, розваливши при цьому вже діючу структуру ДПСС (маразм у стінах Кабміну посилюється). Весь цей геніальний план складається із трьох частин:
Перша — спочатку передати повноважень СЕС Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, щоби не вносити змін до двох законів України — «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Друга — призначити головним санепідеміологом країни (підстава — ст. 32 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення») головного державного санітарного лікаря України, яким сьогодні є Віктор Ляшко.
Третя — утворити Державну службу по контролю захворювань України, «розчленивши» для цього Держпродспоживслужбу.
Важливий момент: новоспечена Державна служба по контролю захворювань України має відповідати за реалізацію державної політики у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, епідеміологічного нагляду тощо, діяльність якої спрямовується і координується безпосередньо Міністром охорони здоров’я України. До сфери управління Державної служби з контролю захворювань пропонується передати лабораторні центри МОЗ, які наразі забезпечують проведення епідеміологічного нагляду (спостереження).
Водночас, що буде з ДПСС — нікого не цікавить. Ця служба (як і згаданий СЕС) вже рік на шпагаті, тож, вочевидь, це стало звичним і нормальним явищем для уряду Шмигаля. Всі важливі питання поставили на паузу — і хай весь світ, коронавірус, бізнес та притік інвестицій почекають. Вони ж працюють над пошуком ефективних рішень. Чого варта лише реформа ДПСС: вісім місяців думають над тим, якій із бізнес-груп передати контроль над Держпродспоживслужбою, відтак конкурс на голову служби всіляко саботується та відтерміновується. Тепер до списку «ефективних реформ» додається реорганізація Санітарно-епідеміологічної служби. Як кажуть наші джерела, наразі тексти даних проектів на розгляді в прем’єра: він виступив проти їхнього розгляду на останньому засіданні КМУ. Тож за цей тиждень може вирішитися одне з важливих питань: чи перетвориться СЕС на ручний механізм впливу влади на бізнес, чи служба стане дієвим елементом санблагополуччя України.
Фактори ризику СЕС під МОЗ
Якщо утворити СЕС окремою постановою у вигляді нового органу, то Україна може АВТОМАТИЧНО наразитися на міжнародні неприємності, бо Держпродспоживслужба визначена відповідальним органом (у документі про ЗВТ з ЄС) за якість продукції, що постачається в єврозону. Тож зміна цієї конфігурації об’єктивно викличне у європейців питання: яка з структур тепер відповідає за безпечність та оскільки змінилася структура компетентного органу, то варто переглядати наші з вами відносини щодо безпечності продукції. А це може поставити український експорт на паузу (доки вирішуватимуться ці питання), а експортно-орієнтований бізнес – на коліна. Відтак існує великий ризик турболентності й на інших міжнародних ринках. Цією ситуацією можуть скористатися наші конкуренти і витіснити нас із ряду ринків.
Що потрібно робити в цій ситуації?
Перше – якнайшвидше завершити її реформування та прийняти закон «Про санепідемблагополуччя» в новій редакції і на його базі розробити підзаконні акти, щоби розділити функції в частині СЕС між МОЗ і ДПСС. Санітарно-епідеміологічна служба має бути частиною ДПСС. Окремий підрозділ СЕС мав бути перезапущений у складі ДПСС ще 4 роки тому, але з цим зволікали.
Друге – завершити експерименти з восьмимісячним кадровим конкурсом на голову Держпродспоживслужби та призначити його із чітким планом першочергових дій.
І на останок, якщо таки геніальність реформаторів переможе в реальності, то формувати новий орган не потрібно з наскоку. Найпереш в такому разі слід провести консультації з нашими торговельними партнерами – європейцями.
Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com
