Як мінімізувати негативні наслідки для українського АПК у 2020 році: посуха, карантин, світові ціни
Як мінімізувати негативні наслідки для українського АПК у 2020 році: посуха, карантин, світові ціни

Безсніжна зима, економічні коливання та карантинні обмеження – все це створює низку ризиків для вітчизняного АПК. І якщо на світову економіку Україна здатна впливати лише опосередковано, ми можемо лише підготуватися до майбутніх викликів, то посуха та інші екологічні чинники вимагають робити невідкладні кроки всередині країни. І це стосується як керівництва держави, так і самого бізнесу. Особливо, коли мова заходить про дрібні підприємства.

За оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (МЕРТ), через кліматичні зміни у 2020 році від посухи в Україні постраждало 10-15 % всіх посівів.

Як повідомляє власне джерело AgroPolit.com в уряді, цей відсоток складає, приблизно 0,5 млн га засіяних угідь, а для компенсації втрат знадобиться сума на рівні 2,5 млрд грн.

В уряді не вважають ситуацію критичною, однак готують варіанти, за допомогою яких керівництво держави визначить джерело надходжень коштів, передбачених для компенсацій постраждалим аграріям.

Варто зауважити, що перенаправити частину коштів з 4 млрд грн. держпідтримки не вийде, адже програми вже розписані. Однак уряд розглядає варіант з внесенням змін у ст. 17 законопроекту №3295 «Про державну підтримку сільського господарства України»  та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції».

Читайте до теми: В МЕРТ порахували збитки АПК від посухи

Внесення відповідних змін у цей законопроект дозволить винайти необхідні 2,5 млрд грн на компенсацію втрат агропідприємцям, постраждалим від посухи, тощо.

Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України» просять владу запровадити тимчасове обмеження експорту продовольчої пшениці, аби стримати 15-20% зростання цін на хліб.

Про це йдеться у відкритому листі керівників даних асоціацій на ім’я президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, Київського міського голови Віталія Кличка та секретаря РНБО Олексія Данілова.

З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу Covid-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна і ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків та підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів… Пекарська і борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними із стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», – сказано у листі.

У свою чергу, Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господарства пропонує обмежити обсяг експорту кукурудзи в 2019/2020 маркетинговому році на рівні 29,3 млн т. Про це повідомляє Українська зернова асоціація (УЗА).

В асоціації виступають проти таких обмежень, оскільки не бачать передумов для дефіциту кукурудзи на внутрішньому ринку. Також наголошується, що урожай в цьому році може побити попередній рекорд в 35,2 млн тонн.

На сьогодні експорт кукурудзи склав близько 26 млн тонн і темпи експорту скорочуються, що свідчить про відсутність особливого інтересу експортерів до кукурудзи. Крім цього, ситуація на ринку склалася така, що українська кукурудза дорожче її конкурентів з Аргентини і США майже на $25-30 на тонні», – йдеться в заяві УЗА.

У зв'язку з цим в асоціації очікують подальшого спаду експорту і впевнені, що Україні необхідно встигнути продати залишки, поки міжнародні ціни не знизилися. За словами експертів, вартість врожаю наступного року значно нижче, і зберігати кукурудзу важче і дорожче, ніж інші зернові.

Наскільки вище означені ініціативи допоможуть стабілізувати ситуацію в країні та окремих галузях – питання відкрите, однак ми розпитали представників українського АПК і дізналися, яких кроків реально очікують від керівництва країни і що це дасть вітчизняному виробництву.

Реанімувати Аграрний фонд та Держрезерв 

Сьогоднішні реакційні рішення на події в державі – це результат відсутності повноцінного міністерства, яке б опікувалося питаннями сільгоспгалузі. Ми маємо профільного заступника міністра, який чує і знає позицію аграріїв, але він на засідання Кабміну не ходить і, відповідно, інформація не доноситься», – прокоментував події останніх місяців Іван Слободяник, голова об'єднання «Агро-Продовольчої Ради».

За його словами, системне вирішення проблем АПК залежить від своєчасної реакції на потенційні загрози, а не лише реакцію на події, що вже відбулися.

Ми з самого початку казали, що існує загроза падіння ринків. Спочатку ми говорили про молоко, сьогодні – овочі, якби зараз ринки не відкрили, то далі пішли б ягоди та фрукти. І це була б катастрофа. В розвинутих країнах, щоб уникнути негативного сценарію, створюються інтервенційні фонди. Наприклад, у Польщі це – Агентство регулювання ринку. У випадках, коли є якесь перевиробництво продукції або відсутній попит через кризу, щоб стабілізувати ринок, держава скуповує надлишки продукції. В нашому випадку аналогічну функцію на себе має взяти Аграрний фонд та Держрезерв», – заявив Іван Слободяник.

Варто зауважити, що голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов заявив, що Держрезерв повинен сформувати запас продуктів харчування, щоб гарантувати продовольчу безпеку України.

Читайте до теми: Держрезерв готовий передати продукти харчування в регіони

На його думку, питання продовольчої безпеки слід розглядати як у площині обов’язку держави забезпечити право людини на повноцінне харчування, так і як частини всієї національної безпеки.

Олег Тарасов так пояснює реалізацію на практиці цих двох задач:

Для виконання першого завдання необхідно забезпечити фізичну та економічну доступність продуктів харчування. Зокрема, в державній коморі, тобто Держрезерві, мають зберігатися в необхідних обсягах продукти харчування на випадок критичних ситуацій. Держава може контролювати рівень цін на продукти першої необхідності, що власне зараз ми і спостерігаємо. Під час падіння купівельної спроможності громадян можливими є такі заходи як продаж із Державного резерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін та ін. Що стосується другого аспекту, то завдання значно ширше і вимагає проведення ефективної аграрної політики, забезпечення умов повноцінного розвитку сільськогосподарської галузі, аграрної інфраструктури тощо».

Цю ідею підтримує і Слободяник, нагадуючи, що варто замислитися над вирішенням негативних моментів, які істотно впливають на ситуацію з продовольчою безпекою. Наприклад, коли мова заходить про Аграрний фонд, який практично не функціонує.

Аграрний фонд нормально не функціонує і у нас фактично відсутній інструмент регулювання цін. Держрезерв, також, нічого не закуповує, фактично – там «миша повісилася». До того ж, мало б бути відмінено сплату ЄСВ (або зменшено в 2 рази) на період карантину для виробників молока, овочів, фруктів. Ми розуміємо, що грошей цим виробникам ніхто не дасть,у якості компенсації, але можна б було хоча б послабити податковий тягар. І ще одне – потрібно вмикати протекціоністські заходи на митниці. Наприклад, вводити додаткове мито на іноземну продукцію, яка конкурує з українською на внутрішньому ринку», – зауважив Слободяник.

На думку президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Стрижака, для створення продовольчої безпеки України, Аграрний фонд має закупити 3-3,5 млн т зерна хлібопекарної якості та близько 13 млн т інших продуктів першої необхідності (фуражна пшениця, м'ясо-молочна продукція та інше). Також, на думку Стрижака, варто вже сьогодні замислитися над збереженням насіннєвого фонду.

Допомога молочній галузі – 5 кроків

Слід вирішити проблемні питання в молочній галузі. Через кризу в молочній галузі України голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський просить уряд вжити п'ять кроків  для мінімізації збитків. Про них він написав у відкритому зверненні до заступники міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького.

Чагаровський запропонував 5 кроків для поліпшення ситуації в молочній галузі:

 

  • посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів. В умовах пандемії підприємства -«фальсифікатори» активновикористовують продажі через мережу Інтернет;
  • провести закупівлю вершкового масла Аграрним фондом (механізм інтервенції вже використовувався);
  • надати підтримку експорту молочної продукції у вигляді дотування на 1 тонну;
  • підписати меморандум з виробниками, торгівлею та міністерством про скорочення термінів розрахунків торгівельними мережами до 14 днів;
  • державні закупівлі молочних продуктів для ЗСУ, пенітенціарної служби, підприємств МОЗ здійснювати тільки від підприємств-виробників.

Читайте до теми: Протикоронавірусна терапія для молочників: бізнес чекає кроків від МЕРТу для мінімізації збитків

Закон для фермерів про поставки продовольства у місцеві магазини 

Зараз (під час поширення коронавірусу) Європа стимулює малих виробників, щоб вони забезпечували продовольчу безпеку в своїх містах та регіонах. А Україна про це забуває, ми, знову ж таки, думаємо про великий бізнес. Таку думку висловив в інтерв'ю для AgroPolit.com перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

За його словами, штаби боротьби з коронавірусом складаються виключно з членів Кабміну, але там немає жодного представника від органу місцевого самоврядування. Ми не бачимо, щоб в регіонах спілкувалися з головами, щоб із ними радилися очільники ОДА, а досвіду в місцевих голів в рази більше, аніж у керівників ОДА. У деяких регіонах за Володимира Зеленського вже бачимо третього голову ОДА. Про яку ефективну боротьбу можна казати? Потрібно радитися з головами місцевого самоврядування. Не завжди там ваші вороги. Зараз у всіх єдина мета – як максимально швидко та без втрат, подолати епідемію, щоб країна повернулася на нормальні рейки розвитку, а не думати-гадати, що буде завтра, які рішення будуть прийняті.

Щодо досвіду Європи: заборону роботи ринків українська влада скопіювала в Італії. Там зачинили усі місцеві ринки, та водночас в Італії діє законодавство, що місцевий агровиробник має доступ до торгової мережі у своїй місцевості. Тобто італійські мережеві супермаркети поповнюються товарами не з усього світу, а місцевими агровиробниками, і це у них сформувалося історично… Як може поширюватися коронавірус у сільській місцевості? Там немає комунікації, транспорту, але завжди є брак коштів у пенсіонерів та брак коштів в агровиробників», – заявив Фурсенко. 

За словами Івана Слободяника, ринки потрібно було відкривати ще місяць назад.

«Держпродспоживслужба мала розробити відповідний регламент функціонування ринків і разом з МВС організувати їх роботу. Той факт, що зараз відкрили понад 800 ринків – це однозначно дасть позитивний ефект, пожвавить внутрішню торгівлю та підтримає фермерів. Зрозуміло, що «скаженого» темпу збуту продукції все одно не буде, адже залишаються закритими ресторани та інші заклади, які купували продукцію. Але – хоча б пересічних громадян забезпечать і самі зможуть щось заробити», – заявив Слободяник.

Тож, на думку фахівців, держава має забезпечити на законодавчому рівні умови для підтримки підприємців, чий бізнес постраждав від карантину. Своєчасно прийняті рішення дозволили б уникнути масових протестів з боку фермерів та забезпечили їх підприємства ринками збуту продукції.

Станом на сьогодні, Кабінет Міністрів продовжив карантин до 22 травня з пом'якшенням обмежувальних заходів з 11 травня. Зокрема, дозволена робота літніх терас кафе і ресторанів на відкритому повітрі, а також закладів харчування на винос. Так, Міністерство охорони здоров'я оприлюднило проекти рекомендацій щодо роботи громадського харчування.

Про це йдеться в розпорядженні головного державного санітарного лікаря №31 від 4 травня.

Відкриті агропродовольчі ринки та стимулювання зрошення на півдні 

Варто зауважити, що турбота про українського виробника залежить не тільки від забезпечення конкурентних умов, але й від готовності реагувати на екологічні виклики.

Президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна зауважила, що ягідництво майже завжди розраховує на штучне зрошення і кліматичні проблеми цього року зачепили галузь опосередковано.

Ягоди – така культура, яка, в принципі, потребує зрошення. Якщо її посадити без зрошення – винуватити буде нікого, крім самого себе. Культивація без зрошення – це принципово неправильно. І хоча прямої загрози від цьогорічної посухи ягідники не відчули, все ж у деяких регіонах України впав рівень води у свердловинах, що створило проблему», – прокоментувала ситуацію Ірина Кухтіна.

За її словами, відкриття продуктових ринків, закритих раніше на карантин – це один з правильних кроків з боку керівництва держави, адже це дасть змогу дрібним фермерам, які фокусуються на гуртових ринках, зберегти власний бізнес. Однак, зауважує Кухтіна, ті фермери, по яким вдарив карантин, на майбутнє будуть шукати інші форми праці та альтернативні ринки збуту.

Цього року багато господарств заморозили будь-які інвестиційні проекти через карантин і не факт, що у найближчому майбутньому їм вдасться до них повернутися», – додала Ірина Кухтіна.

Як подолати наслідки посухи – агрострахування 

Гірше ситуація склалася у підприємців, які вирощують зернові культури.

В Одеській області, багатьох районах Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей ситуація з урожаєм озимих, через відсутність опадів, наближається до критичної. На решті території України урожай озимих буде. Про це заявила Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України, в ефірі АгроФМ.

На решті території урожай озимих культур буде. Тому що рослини вже на тих стадіях розвитку, коли здатні використовувати вологу з глибоких шарів ґрунту. Озимі культури дадуть середній, а якщо пройдуть дощі у травні, то й вище середнього урожай», — переконана Тетяна Адаменко.

За її словами, нинішня нестійка погода — це прообраз кліматичних умов майбутнього.

Фермери скаржаться, що вже гинуть озимі пшениці та ячменю. За найоптимістичнішими прогнозами ми можемо недорахуватися третини врожаю. З голоду не помремо, однак на ціни ситуація вплине суттєво.

Нам залишається тільки сподіватися на Бога і молитися», – каже фермер з Черкаської області Василь Драч.

Як повідомив Драч, через безсніжну зиму в землі зараз дуже мало вологи.

«На початок березня в землі повинно бути вологи на 1 метр. А я нещодавно поміряв – там всього 22-23 см. Зараз випав хороший дощ, може буде сантиметрів 30, але це всього лише третина від необхідного», – каже він.

За словами фермера, якщо трапиться диво, і навесні все ж таки випадуть хороші дощі, то можна ще сподіватися на якийсь урожай.

Засуха в Україні почалася в липні 2019 року. У деяких центральних і південних районах в осінньо-зимовий період випало всього два-три дощі. Частині фермерів довелося сіяти в сухий грунт, а зима була безсніжною.

Відсутність дощів в Україні та зміління річок Держводагентство назвало гідрологічною посухою.

Норма опадів – 160 мм за холодний період, а, наприклад, в Ізмаїльському районі Одеської області випало 30 мм. Там – критичний стан», – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

Є площі, на яких нестача вологи нижче історичного показника на 80-90%.

Читайте до теми: Ціну на пшеницю нового врожаю диктують погодні умови

У березні і першій половині квітня суттєво пошкодили листкову поверхню озимини нічні заморозки. «На поверхні ґрунту температура сягала мінус 10-15 градусів. Це були екстремальні заморозки», – пояснює Адаменко.

З такою оцінкою ситуації погоджується і Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України. За його словами, проблема полягає не стільки в температурних відхиленнях взимку та навесні, скільки у відсутності опадів, через що і постраждали посіви. Для відшкодування збитків, на думку Миколи Стрижака, найкраще підходить варіант із застосуванням відповідного фонду.

Найкращий варіант – запровадити на державному рівні страхову компанію, яка буде створена спільно з фермерським суспільством, щоб вона користувалася довірою у аграріїв. Головна проблема – створити таку схему, яка б не дозволила розкрадати гроші або залучати корупційні схеми отримання відшкодування. Тож створювати таку структуру можна винятково за участі громадської організації, яка користується довірою суспільства», – впевнений Стрижак.

Насіннєвийф фонд – страховка майбутнього урожаю

Потрібно повністю взяти під контроль ситуацію з насіннєвим фондом країни. Хоча у нас і домінує приватна форма господарювання, але державна політика повинна  забезпечити збереження: людей, фуражу та насіннєвого фонду. Якщо раніше Одещина нам давала насіння (особливо – озимої пшениці), це найкращі сорти зерна в Європі хлібопекарної якості, але цього року нам доведеться допомагати не тільки Одесі, але й Херсонщині, Миколаївщині, Запоріжжю, Дніпропетровській та Кіровоградській області. Непогані прогнози у Полтавській, Сумській, Чернігівській області. Тож зараз потрібно задуматися по заготовці насіннєвого фонду», – попереджає Микола Стрижак.

Нагадаємо, що в НААН представили понад 450 сортів і гібридів зернових.

Також повідомляється, що приблизно 60% площ в Україні засівають сортами-гібридами НААН. У тваринництві – 80% поголів'я селекції академії.

Читайте до теми: Парламент ухвалив президентський закон про сертифікацію олійних та насіння буряка

За словами Ярослава Гадзала, академія зберегла і постійно оновлює колекцію 149 тис. екземплярів культур і дикоросів. Продукція академії користується попитом як у великих агрохолдингів, так і у фермерських господарств.

Державну реєстрацію за кордоном пройшли понад 100 сортів гібридів. Щодо насіння з нами тісно працюють Молдова, Білорусь, Німеччина, Чехія, Угорщина. У Туреччині до 1 млн га під нашим ячменем. Угорщина використовує наші кукурудзу та пшеницю. За договорами за кордоном вирощуються наші сорти, сплачується роялті нашим підприємствам. Загалом, співпрацюємо з майже 80 країнами світу. Будемо відкривати спільну лабораторію з Південною Кореєю в нашому науковому центрі землеробства», – сказав Ярослав Гадзало.

При цьому він додав, що українська продукція на 30-40% дешевша, хоча не поступається за якістю зарубіжній.

«Наприклад, дніпровські гібриди кукурудзи на півдні України на поливі дають 14-15 т зерна. Вони адаптовані до клімату, жаростійкі, витримують посуху. Один із представників міжнародної компанії з виробництва насіння навіть запитав, чому ми не продаємо дорожче через те, що інші гібриди в тому регіоні просто не виживуть»,– повідомив Президент НААН.

Про підвищення конкурентних якостей вітчизняних матеріалів та потребу займатися розвитком внутрішньої переробки агропродукції і перепрофілювати частину виробництв на імпортозаміщення окремих груп товарів, неодноразово згадував Іван Чайківський, народний депутат України (входить до депутатської групи «За майбутнє»), секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Україна щороку збирає урожай близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур (у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшнику – 14,9 млн т і ріпаку – 3,3 млн т, разом – 90-95 млн т). А споживаємо зернових всередині країни – 20 млн т та олійних 14,12 млн т (у 2019 році сої переробили 1,5 млн т, соняшнику – 12,3 млн т, ріпаку – 0,32 млн т), тобто сумарно 34,12 млн т. Тож решту 55-61 млн т щороку продаємо. Ось цю надлишкову сировину потрібно частково продавати, а іншу частину переробляти на додану вартість, що збільшить доходи виробників і зменшить залежність країни від імпорту»,– впевнений Чайківський.

За його словами, для пониження градусу імпортозалежності сьогодні державі та виробникам варто працювати командно, розвиваючи максимально «українське». Для цього все є: заводи, обладнання, споживчий попит. Сьогоднішня пандемія коронавірусу – це тест для українських виробників на те, як швидко вони зможуть себе перепрофілювати.

Враховуючи всі ці фактори, уряду потрібно вибудовувати свою політику щодо агросектору. Не можна допустити розгойдування галузі необдуманими кроками, бо він приносить 40% валютних надходжень, а відтак це впливає на всю економіку»,– заявив Іван Чайківський. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 травня 2020
На Одещині посуха знищила 70-80% озимих
Весняна посуха завдала нищівного удару по сільському господарству Одеської області: найгірша ситуація на – півдні регіону, де загинуло більше...
26 квітня 2020
Аграрний комітет підтримав законопроект щодо функціонування Державного аграрного реєстру
Сьогодні на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин було підтримане рішення про включення до...
24 квітня 2020
Україні слід робити ставку на переробку аграрної сировини, — нардеп
Через обвал світового ринку нафти, Україні слід переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну. Ставку потрібно...

Вибір редакції

25 травня 2020
Назар Бобицький: Будь-який план рідко витримує зіткнення з реаліями й експортна стратегія України – не виняток
Директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький в ексклюзивному інтерв'ю для...
22 травня 2020
Через дію «соєвих поправок» аграрії втрачали б по $10 на тонні
У Верховній раді України мною та групою депутатів було зареєстровано законопроект № 2446 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України...
20 травня 2020
Перший рік президента Володимира Зеленського – вісім (не) зроблено і що далі
Перший рік можливостей президенства Володимир Зеленський для змін в Україні, економіці та агросекторі був непростим. Пропонує детальніший аналіз...