Через карантин основні логістичні засоби наражаються на ризик недоотримання прибутків, що вдарить не лише по галузі, а й по економіці країни в цілому. AgroPolit.com зібрав реакцію ринку на карантинні заходи уряду та розпитав про оновлену транспортну стратегію виживання галузі: «Укрзалізниця» (УЗ), автоперевізників та представників морських портів).
«Укрзалізниця»
Варто зазначити, що перевезення зерна та продуктів перемолу залізничним транспортом в січні-лютому 2020 року збільшилися на 1,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року — до 7,1 млн т. З України експортовано 44,7 млн тонн зерна. Дані Держстату свідчать, що у січні-лютому 2020 року збільшилися також перевезення хімічних і мінеральних добрив на 2,2% — до 1,5 млн т. Проте, в загальному, з початку року вантажообіг залізницею становив 47,3 млн т вантажів, що на 2,6% менше, аніж за звітний період у 2019 році.
Читайте до теми: Надзвичайна ситуація в Україні та перспективи для АПК
Фахівці стверджують, що карантин не вплинув на обсяги перевезень залізницею. З'явилися навіть позитивні моменти для вантажних маршрутів.
Що стосується вантажних перевезень на УЗ, тут жодних скорочень обсягів не відбулося. Більш того, вантажні потяги отримали кращі умови для пересування через карантин, адже через скорочення пасажирських перевезень, зникли будь-які перепони (в мережі перевага завжди надається пасажирським перевезенням). Карантин не вплинув на ефективність вантажних перевезень», – впевнений Валерій Ткачов, експерт у сфері транспортної інфраструктури та логістики.
За його словами, карантин, швидше, вплинув на ефективність підприємств, які транспортують свою продукцію за допомогою залізниці. Деякі з них були змушені зменшити обсяги товарів, які перевозяться. Якщо говорити в цифрах, то показники за січень-лютий 2020 р. демонструють падіння перевезення вантажів на 2,6 % – це нормальний показник, адже минулого року він був аналогічним.
Розуміючи негативні тенденції, які карантин несе українському бізнесу, представники УЗ та уряду розробили низку кроків, які мають зменшити податкове навантаження на промисловість.
1. «Укрзалізниця» заради підтримки бізнесу відтермінує на 2 місяці введення в дію нового договору на перевезення вантажів – до 1 червня 2020 року.
За словами виконувача обов’язків голови правління АТ «Укрзалізниця» Желька Марчека, фахівці «Укрзалізниці» працюють з усіма зверненнями та зауваженнями бізнесу й Антимонопольного комітету України щодо положень нового договору для прийняття виважених рішень, які максимально відповідатимуть інтересам учасників перевізного процесу.
Водночас він нагадав, що «Укрзалізниця» неодноразово ініціювала скорочення номенклатури вантажів позакласної групи та зближення тарифних класів, оскільки на сьогоднішній день компанія працює в умовах, коли тариф на перевезення залежить від класу вантажу, а не від витрат на перевезення. Ця різниця може бути на 40% меншою, аніж середній тариф. На його думку, приведення тарифних класів до єдиних норм дасть ринку залізничних перевезень рівні та конкурентні умови роботи.
2. Запровадження маршрутизації перевезень вантажів. Про це на сторінці у Facebook повідомив директор з розвитку бізнесу АТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев.
Останнім часом самопроголошені «експерти» у питаннях роботи залізничної галузі пішли у критику не лише питань стратегічного розвитку «Укрзалізниці», а й оптимізації операційних процесів. У тому числі маршрутизації відправлень вантажів, які дали компанії можливість у минулому році наростити обсяги перевезень, для прикладу, зернових вантажів на 20%», — зазначив Андрій Рязанцев.
За словами Рязанцева, вирішення цих питань неможливе без впровадження нових логістичних схем доставки вантажів не тільки за принципом «точно в термін», а й з урахуванням надання послуг із зберігання вантажів, формування оптимальних партій відправки. Це потребує від залізниці певних інноваційних підходів щодо змін у технології просування вагонопотоків і, насамперед, відправлень вантажів маршрутними поїздами, що дозволить скоротити питомі експлуатаційні витрати та забезпечить вантажовласникам оптимальні умови перевезення, а залізниці – високий рівень конкурентоспроможності на транспортному ринку.
Андрій Рязанцев додав, що «Укрзалізниця» будує системну роботу над диверсифікацією переліку вантажів, які у перевезеннях використовуватимуть маршрутні відправлення. Також розширюється перелік маршрутних продуктів,
Сьогодні маршрутизацію активно просувається у перевезеннях зернових, руди, щебеневої продукції», — підсумував він.
Сьогодні в арсеналі компанії, крім звичайних маршрутів використовуються також ступеневі та графікові маршрутні перевезення, що дає для різних видів вантажів необхідний комфорт.
3. На час карантину «Укрзалізниця» буде максимально лояльною по відношенню до малодіяльних станцій.
«У цей важкий період для країни будемо коригувати свої дії з приводу цих станцій. Зараз, в ситуації, коли є проблеми з реалізацією продукції або ж з її виготовленням, ми будемо максимально лояльні щодо малодіяльних станцій», – заявив директор з розвитку бізнесу «Укрзалізниці» під час онлайн брифінгу «Зернова логістика на карантині» на Elevatorist.com Андрій Рязанцев.
За словами Рязанцева,сьогодні «Укрзалізниця» будує системну роботу над диверсифікацією переліку вантажів, які у перевезеннях використовуватимуть маршрутні відправлення. Також розширюється перелік маршрутних продуктів, і сьогодні в арсеналі компанії крім звичайних маршрутів використовуються також ступеневі та графікові маршрутні перевезення, що дає для різних видів вантажів необхідний комфорт. Він також зауважив, якщо поблизу малодіяльної станції є маршрутний елеватор – така станція не потрапить до списку малодіяльних.
Закриття малодіяльних станцій не планується. Так, станції повинні продовжувати своє функціонування без відповідних додаткових фінансових навантажень», – уточнив Владислав Криклій.
За його словами, в даний час стратегічно важливе підприємство «Укрзалізниця» знаходяться фактично без керівника. Міністр інфраструктури зауважив, що конкурс на главу поки припинений через карантин.
Владислав Криклій також вказав, що в поточному році також планується залучення додаткових інвесторів в порти та інші хаби.
«Це говорить про те, що Україна все більше розглядають на мапі контейнерних перевезень. Крім того розвиток контейнерних перевезень буде продовжено, як і розвиток мультимодальних терміналів і створення спеціальних хабів», – підсумував міністр.
Однак, попри позитивні кроки для бізнесу сама УЗ зіштовхнулася з питанням недофінансування з боку держави, що загрожує втратою обсягів перевезень.
«За тієї ситуації, яка складається зараз, залізниця буде програвати автотранспорту. Тому що автотранспорт не будує сам собі дороги й не платить податки на землю під дорогами. Слід бути чесним, для того щоб залізниця почала активно нарощувати обсяги перевезень, потрібна чітка програма країни, яка буде пріоритезувати залізничне перевезення як вигідне, оскільки дешевше для держави, що повинна оплачувати з бюджету будівництво доріг».
У такому випадку, за словами Андрія Рязанцева, залізниця готова сама заробляти на утримання власної інфраструктури.
У залізниці величезний запас міцності. Ця ж дорога перевозила мільярд тонн у 1989 році, коли перебувала на максимумі розвитку, а сьогодні перевозить приблизно 312 млн т, як торік», — резюмував Рязанцев.
З боку бізнесу та також існує чимало очікувань, а також є низка питань, пов'язаних з роботою УЗ.
«Залишається багато відкритих питань по перевезенню залізницею: дефіцит локомотивів, заборона приватної тяги та інше. Наприклад, свого часу з боєм і під тиском вдалося досягти дозволу на приватні вагони. Відразу запрацювали заводи: один – в три зміні, а інші два, які стояли, відновили роботу. За два роки роботи вони позбавили галузь дефіциту вагонів, навіть з'явився надлишок нових вагонів. Тобто і логістика отримала те, що потрібно, і машинобудівна галузь. А от локомотивів сьогодні – ну просто не вистачає. Якщо зробимо так само, як і з вагонами, за два роки зникне дефіцит на локомотиви, впадуть тарифи на перевезення і зніметься з денної повістки увесь цей проблемний ажіотаж. Це питання потрібно вирішувати якомога швидше», – коментує ситуацію Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК).
В умовах обмеженої кількості тяги Рязанцев порадив бізнесу переходити на маршрутні відправки.
Читати до теми: Укрзалізниця-2020. Що запланував перевізник для аграрного бізнесу
УЗ має затверджену стратегію розвитку – 2019-2021. Хоча сьогодні ця стратегія не виконується за обсягами перевезень, «забуксувала» корпоратизація УЗД (розділення компанії на вертикалі), введення приватної тяги – вони вже у травні мали їздити путями загального користування – це все зависло. Тож, що стосується подальшої долі цієї стратегії – залежить від майбутнього керівника», – зауважив Ткачов.
Експерт розповів про власне бачення першочергових питань, які потрібно вирішувати.
1. Переглянути практику закриття малодіяльних станцій по країні та відправницьких маршрутів.
«Ставка на великі підприємства б'є по менш дрібному бізнесу. Якщо ставка буде зроблена винятково на відправницькі маршрути і закриття сортувальних станцій, то залишаться лише великі шахти, заводи, комбінати та великі елеватори, які зможуть вантажити по 50 вагонів на добу. Все інше буде закрито», – заявив Валерій Ткачов.
2. Оптимізувати кадровий склад УЗ.
«Проблема полягає в тому, що 40 млрд грн. (51%) на рік йде на утримування персоналу УЗ, а самій залізниці не вистачає зусиль, щоб підняти питання оптимізації кількості персоналу. Всередині підприємства наплодили департаментів, а їх керівники отримують непогану зарплатню і швидше паразитують на компанії, ніж приносять їй користь», – впевнений Ткачов.
3. Компанія має непрофільні активи, які тягнуть з бюджету УЗ чималі кошти.
4. Боротьба з корупцією.
5. Оптимізація тарифної мережі.
«Вона розроблялася понад 15 років назад і вже застаріла, її потрібно переписувати наново», – каже Ткачов. Також він не рекомендує підвищувати тарифи, адже 81% операційних доходів складають вантажні перевезення.
«Як тільки піднімуть тарифи, власники вантажів почнуть тікати пришвидшеними темпами і почнуть переорієнтовуватися на інші види транспорту», – каже він.
Тож якщо вище названі питання з оптимізацією, тарифною системою та непрофільними активами залишаться невирішеними, доведеться різати інфраструктуру, а це, у свою чергу, як перекривати струмки, що наповнюють річку.
В разі реалізації песимістичного сценарію, УЗ втратить близько 10%, говорить Ткачов, від обсягу перевезень на рік, це призведе до недоотримання коштів і, відповідно, погіршення стану інфраструктури УЗ, яка вже сьогодні страждає через знос локомотивів та інфраструктури.
Варто зауважити, що заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка показав ще одне перехідне завдання: в умовах карантину має бути діалог між «Укрзалізницею» та портами про можливості забезпечення експорту для українських виробників по ряду товарів.
Це, в принципі, виклик для всіх експортоорієнтованих галузей — у тому числі зернової, металургійної. Це питання спроможності «Укрзалізниці» доставити продукцію до портів, а портів — переробити всю цю продукцію. Ці проблеми виникають регулярно, але єдиний спосіб їх врегулювання — постійний діалог. Між виробниками, залізницею, портами. І уряд намагається забезпечити цей діалог. Позиції, які висловлюють галузеві асоціації, уряд бере до уваги, намагаючись знайти певний механізм. А цей механізм готує налагодження логістики: це постійний діалог; потрібно розуміти, що відбувається щодня — по певних категоріях товарів, тарифах, виробниках», – наголосив Качка.
Морські термінали та вантажні перевезення
У вантажоперевезеннях морем уряд та експерти виділяють кілька кроків для стабілізації ситуації та уникнення негативних наслідків.
Перше — для зменшення навантаження на бізнес у цьому секторі стала ініціатива Федерації роботодавців транспорту України (ФРТУ) знизити портові збори на 20%. На їх думку, у нас досить високі портові збори. І виходить, що вся продукція, яка виробляється в Україні, в тому числі і сільськогосподарська, дорожчає через логістичний ланцюг. Що дешевшими будуть логістичні ланцюги, то більше доходів отримають самі виробники. Тож будь-яке зниження експорту вкрай негативно позначиться на економіці країни.
Бізнес підтримує ініціативу ФРТУ та вказує на цілу низку кроків, яких вони очікують від держави та керівництва галуззю, щоб зменшити вплив карантину.
Друге – і далі зменшувати оподаткування для бізнесу. За словами співвласника і генерального директора представництва RISOIL S.A. в Україні Шоти Хаджішвілі, це покращить економічні показники бізнесу після кризи. На його думку, податкові канікули – це тимчасова міра. А от якби кожна фізособа сама сплачувала податки, а не роботодавець, це теж допомагає бізнесу.
«Та й з бюрократичними питаннями не завадило б розібратися – бюрократичні затримки та корупційна складова в галузі б'ють по інвестиційній привабливості України, а без цього країні буде дуже складно вижити», – впевнений Хаджишвілі.
Наразі ситуацію з перевалкою вантажів (в тому числі й агропродукції) експерти оцінюють більш-менш спокійно.
Введені карантинні обмеження не дуже впливають на діяльність вантажоперевізників та трейдерів. Карантин не особливо вплинув на інтенсивність бізнес-процесів: зараз відбувається сезонне накопичення олії, а зернові вивозяться планово, у відповідності до контрактів, які були заключені раніше», – заявив Шота Хаджишвілі.
Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко так прокоментував для AgroPolit.com ситуацію з портами і перевалкою:
«Буквально декілька днів тому було вирішено чимало логістичних питань для АПК, пов'язаних з карантинними обмеженнями, видачею документів та інше. Так що, я не бачу тут проблем. Єдине, у нас в портах піднялися розцінки на перевалку. Мотивують вони це зміною валютного курсу, але це послуги на території України і жодного відношення до змін курсу вони не мають, електроенергія не подорожчала, вода не подорожчала. Всі портові витрати як були в гривні, так і залишаються. Тож з боку трейдерів йдуть абсолютно обґрунтовані заяви та листи до керівництва держави, щоб негайно навели порядок в галузі і вирішили це питання».
Варто зауважити, що представники портів заперечують підвищення розцінок, наголошуючи, що всі операції проводяться у відповідності до контрактів, які підписувалися раніше і жодних підвищень розцінок не передбачено.
«Карантин не вплинув на роботу порту. Обсяги залишилися на тому ж рівні, як і минулого року. Всі процедури відбуваються планово. Ефективність також не знизилася. Я вважаю, що керівництвом країни та профільними службами вжито достатньо заходів, щоб мінімізувати негативні наслідки для українських портів через карантин та інші економічні складові. Розцінки на перевалку залишаються на попередньому рівні, відповідно до підписаних контрактів», – заявив Руслан Олейник, директор ДП «СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ «ОЛЬВІЯ».
Такої ж думки дотримується Вікторія Абреева, директор Бердянського філії «Аскет Шиппінг», вона додає, що бізнес навпаки став більше уваги приділяти безпеці перевалки.
У зв'язку з карантином, Бердянська філія «Аскет Шиппінг» посилила заходи санітарно-епідеміологічної безпеки при експортній обробці вантажів. Частина співробітників офісу переведена на віддалений режим роботи. Ті співробітники, які продовжують працювати в порту і організовують завантаження вантажів, забезпечені необхідними засобами захисту. Особливо ті, хто ходять на судна. Працюємо з підтримкою заходів безпеки. Щодо портових розцінок – ніяких підвищень ставок перевалки по Бердянську не проводилося», – повідомляє Абреева.
Автоперевезення:
Тарифи на автоперевезення сезонно опустилися на саме дно, однак нижче рівня минулого року. Про це повідомив засновник проектів Zernovoz.ua і Zernotorg.ua Олександр Мащенко під час онлайн брифінгу «Зернова логістика на карантині», передає Kurkul.com.
За великим рахунком в автотранспорті спостерігається профіцит. Кількість транспорту, яка працювала в цьому сезоні, виявилася більшою. Тому тарифи автоперевізників, знизилися. Хоча це було очікувано», — зазначив Олександр Мащенко.
З його слів, поки немає факторів, які дозволили б очікувати позитивні зміни в автоперевезеннях.
«Позитиву чекати не доводиться, з одного боку, з іншого — таке відчуття, що нижче падати вже нікуди. Можливо, буде невелика активізація торгівлі на ринку і тарифи трохи підростуть», — додав засновник проектів Олександр Мащенко.
Вантажовідправники вже будуть чекати наступного сезону і готуються до нього. На думку Олександра Машенко, зараз зручний момент, щоб протестувати роботу з новими партнерами.
Обмеження з боку ЄС, які виникли через коронавірусну загрозу, хоча і зрозумілі (безпека понад усе) проте, створюють низку ускладнень, які не підуть на користь логістичним маршрутам.
ЄС виробив рекомендації для сприяння безперешкодному руху вантажів, доступності товарів та основних послуг у рамках Транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T), до якої включена Україна. Про це повідомила заступник Міністра інфраструктури України Наталія Форсюк
Наталія Форсюк відзначила, що у ЄС вважають сприяння роботі перевізників за ступенем важливості наступним за протиепідеміологічними заходами кроком, адже підтримка сталого товарообігу – це підтримка функціонування економік європейських країн.
ЄС виробив рекомендації для сприяння безперешкодному руху вантажів, доступності товарів та основних послуг у рамках Транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T), до якої включена Україна. Рекомендації мають сприяти тим, хто наражаючи себе на небезпеку, з міста в місто, з країни в країну доставляє потрібні людям речі: продукти, засоби особистого захисту, ліки та будь які інші товари», – наголосила заступник Міністра інфраструктури України.
Так, зокрема, у рекомендаціях зазначається:
- оформлення водіїв вантажних транспортних засобів для перетину кордонів на автомобільних дорогах транс’європейських дорожніх мереж, включаючи час на будь-які перевірки та обстеження стану здоров'я, має тривати не більше 15 хвилин;
- під час митного оформлення водії можуть не залишати кабін своїх вантажівок, у тому числі під час заповнення форм і бланків, а отримання, перевірка та повернення паперових документів працівниками національного контролю має здійснюватися з дотриманням мінімальної безпечної відстані;
- час очікування та надання змоги безперешкодного пересування має бути забезпечено представникам всіх компаній-перевізників: водіям, пілотам, машиністам, а також членам їхніх екіпажів, за умови, що жоден з них не має симптомів захворювання.
Карантинні наслідки для торгівлі:
«Варто відразу зауважити, що в умовах коронавірусу та карантину сільське господарство не так страждає, як інші галузі. Наприклад, ресторанний бізнес – їм зараз непереливки. Були певні проблеми у хімічної галузі, яка виробляє мінеральні добрива, їм створювали обмеження, але ми звернулися, як представники профільних асоціацій та представники бізнесу до президента та прем'єр-міністра, після чого їм розблокували роботу», – повідомив Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК).
На думку експертів, ситуація з коронавірусом не повинна істотно вплинути на український експорт зернових, оскільки попит на аграрну продукцію все-таки залежить від кількості населення, яке зростає, і є менш еластичним, ніж попит на пальне, товари народного споживання або туристичні послуги, вважає в. о. виконавчого директора «Української зернової асоціації» (УЗА) Сергій Іващенко.
За його словами, від початку епідемії вірусу в Китаї Україна поки що не відчула з його боку зниження попиту на зернові.
«Утім, слід пам'ятати, що певні логістичні обмеження, такі як заборона заходити до портів суднам, які побували в регіонах, де виявлено захворювання коронавірусом, або обмеження кредитування через падіння економік можуть негативно впливати на обсяги міжнародної торгівлі», – сказав Іващенко.
Він зауважив, що такі фізичні та фінансові обмеження цілком можуть мати негативний вплив і на динаміку українського експорту аграрної продукції.
Наразі зниження попиту й цін відчувають виробники нафти та пального на тлі очікувань зниження перевезень. Уповільнення такої великої економіки, як Китай, безумовно, справлятиме негативний вплив на інші економіки. Якщо не вдасться знайти ефективні методи боротьби з коронавірусом найближчим часом, то наслідки для всіх економік світу будуть вельми негативні – може розпочатися економічна криза», – уточнив він.
Читайте до теми: Уряд має ввімкнути режим максимально сприяння для аграрного експорту
При цьому експерт додав, що зниження обсягів міжнародної торгівлі призведе до збільшення запасів продукції та зниження ціни на неї на внутрішньому ринку України, а також падіння експортної виручки й доходів державного бюджету.
Уряд має два місяці, щоб розробити антикризовий план для аграрного сектору – основного постачальника валюти в країну. Запасу міцності фермерам вистачить ненадовго.
З 16 березня Україна тимчасово закриває кордон для іноземців та осіб без громадянства, а також призупиняє роботу 107 пунктів пропуску та пунктів контролю на державному кордоні. Усі обмеження діятимуть до 3 квітня. При цьому міжнародні вантажні перевезення не припиняються.
Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com