Закон про вільний обіг сільськогосподарської землі – реакція аграрного ринку, експертів та чиновників
Закон про вільний обіг сільськогосподарської землі – реакція аграрного ринку, експертів та чиновників

Ухвалення законопроєкту про відкритий ринок землі 2178–10 викликало в професійних колах чимало суперечок та обговорень, від перемоги і до суцільної зради.

В ніч 30.03.2020р. народні обранці приступили до заключної частини розгляду правок до земельного закону та безпосередньо за голосування його у 2 читанні.

Я ставлю на голосування прийняття у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками, з урахуванням усіх правок у додатковій таблиці законопроєкт №2178–10. Прошу підтримати та проголосувати. За – 259. Рішення прийнято», – заявив перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук під час процедури голосування у Верховній Раді.

Зокрема, «за» проголосували 259 парламентарів, проти – 24, утрималися – 3, не голосували – 29.

 

Фракція «Слуга народу» віддала 206 голосів, «Європейська солідарність» – 23 голоси, «Голос» – 13, депутатська група «Довіра» – 12 та 5 голосів від позафракційних. При цьому фракції ОПЗЖ, «Батьківщина» та депутатська група «За майбутнє» не підтримали ухвалення закону жодним голосом.

Як проголосували депутати за земельний закон — перелік по фракціях:  

 

Проголосований документ містить наступні норми та зміни:

ДАТА ЗАПУСКУ ОБІГУ ЗЕМЕЛЬ. Обіг сільськогосподарських земель пропонується розпочати з 1 липня 2021 року. На цей час планується, що економічна ситуація в Україні буде прогнозованою, а пов’язана з пандемією коронавірусу паніка – буде позаду.

ПОЕТАПНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ОБІГУ ЗЕМЕЛЬ. Обіг земель буде запущено в декілька етапів. Перший етап буде запроваджено з 1 липня 2021 року, другий – з 2024 року. Три роки – це адекватний строк для оцінки того, чи є ухвалені законодавчі приписи дієвими і чи є державне регулювання достатнім. У разі якихось «перекосів» має залишатися можливість для корекції закону.

НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ – ЛИШЕ ФІЗИЧНІ ОСОБИ ДО 100 ГЕКТАРІВ. На початковому етапі право купувати землі сільськогосподарського призначення розглядається лише для фізичних осіб — громадян України. При цьому додатково пропонується обмеження – не більше ніж 100 га в одні руки. Таким чином наші фермери отримують певні переваги зі старту, і це – єдино правильне рішення. Але щоб ці запобіжники запрацювали, потрібно, щоб на першому етапі була надана ефективна державна підтримка фермерських господарств.

ТІЛЬКИ ПАЇ, ДЕРЖАВНА І КОМУНАЛЬНА ЗЕМЛЯ ПРОДАВАТИСЯ НЕ БУДЕ. Додатковим запобіжником стане зняття заборони купівлі-продажу лише щодо паїв. Така вимога неодноразово озвучувалася нашими зарубіжними партнерами. Ми не можемо обмежувати права власників паїв розпоряджатися своєю власністю: це не відповідає Конституції. І з цим згодні всі, в першу чергу – Європейський суд з прав людини.

НА ДРУГОМУ ЕТАПІ – ДО ОБІГУ БУДЕ ЗАЛУЧЕНО УКРАЇНСЬКИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ. Повноцінне залучення до обігу земель сільськогосподарського призначення юридичних осіб почнеться лише на другому етапі. Юридичні особи (знову ж таки, тільки українські) зможуть купувати землю з 2024 року. Іноземні громадяни чи компанії – тільки якщо на це буде надана згода після проведення референдуму.

AgroPolit.com зібрав коментарі чиновників, бізнес та експертів, як вони оцінюють прийнятий закон 2178-10?

КОМЕНТАРІ:

Володимир Зеленський, Президент України:

Через коронавірус Україна фактично опинилася на роздоріжжі та має два шляхи.

Перший – ухвалення двох життєво важливих законів. Після чого ми одержимо підтримку від наших міжнародних фінансових партнерів у розмірі щонайменше $10 млрд. Це потрібно для стабілізації економіки та подолання кризи.

Другий шлях – провал цих законів. Потім – занепад економіки й загроза дефолту. Останні тижні Офіс Президента та Кабмін робили все, що від нас залежало. Ми домовилися про фінансову підтримку для України. Ми й уряд свій шлях обрали. Тепер – черга за народними депутатами.
Завтра народ України чітко побачить, чи готові ви захищати його інтереси. Суспільство зрозуміє – ви слуги народу чи прислужники чужих інтересів.

Юлія Ковалів, заступник Керівника Офісу Президента України:

Без перебільшення – історичне рішення. Вільне розпорядження землею в Україні буде. 

Ми чекали на це роками. Тепер рудимент у вигляді заборони на продаж землі піде у минуле. Впевнена, історія ще не раз позитивно оцінить це важливе рішення.

Тепер конкретніше щодо суті.
Для відсутності маніпуляції важливо розуміти, що саме передбачає підтриманий депутатами законопроєкт:
1. Запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення відбуватиметься поетапно:
— з 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року покупцями зможуть бути фізичні особи – громадяни України;
— з 1 січня 2024 року покупцями зможуть бути і юридичні особи, власниками яких є українські громадяни.

2. Для громадян до 1 січня 2024 року діятиме обмеження на набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га.

3. Продаж земель сільськогосподарського призначення державної̈ власності забороняється.

4. Закон набирає чинності з 01 липня 2021 року.

Ігор Петрашко, міністр економіки, сільського господарства та торгівлі:

Дуже важливо, що політичні сили змогли знайти консенсус, внести додаткові запобіжники в проєкт закону та відкрити нову сторінку в українській історії. Зараз наше головне завдання – підготуватися до відкриття ринку землі і створити всі необхідні умови для того, щоб фермер отримав доступ до кредитних ресурсів, не допустити рейдерства і встановити такі правила гри, які б дозволили створювати нові робочі місця на землі і розвиватися аграрному сектору. Ми розпочинаємо консультації з аграріями та створюємо спеціальну робочу групу з імплементації цього закону.

Олексій Гончарук, екс-прем'єр-міністр України:

Закон про вільний обіг земель ухвалено — в цілому!

Україна чекала на цей крок понад 28 років. Цей закон — не про продаж землі. Він про право людей вільно розпоряджатись своєю землею, бути справжніми власниками своєї землі.

Команда нашого Уряду підготувала все необхідне для старту ринку землі  — провели масштабний аудит державних кадастрів, вперше об‘єднали всі кадастри в один та почали разом з Держгеокадастром оцифровувати територію всієї країни.

Вдячний всім депутатам, які вчора проголосували «За». А також велика подяка всім, хто працював та працює над земельною реформою.

Іван Ліщина, заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань Європейського суду з прав людини в Міністерстві юстиції України:

Невже це сталося? Невже парламент, нарешті, через 20 років обіцянок, 8 продовжень «мораторію», 13 урядів, 6 скликань Верховної Ради, рішення Європейського суду з прав людини у справі Зеленчук і Цицюра, спромігся ухвалити закон про обіг земель сільськогосподарського призначення? Невже через якісь 378 років після англійської, 258 — американської та 222 роки – французької буржуазних революцій та майже через 30 років після здобуття незалежності Україна починає перехід від феодалізму до капіталізму? (Це що ж виходить – в нас ще попереду накопичення капіталу та імперіалізм?).

Звісно, в такому обрізаному вигляді, коли від реформи залишили право розпоряджатися землею, але фактично відрізали її економічну складову, вона викликає більше жалості, ніж радості, але все ж таки це справді крок вперед з погляду захисту права власності!

Ганна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації:

Хочеться вірити, що народні обранці розуміють критичність ситуації. Просто кілька цифр для розуміння. За наявності програми МВФ ВВП України у 2020-му році може впасти до 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/$. США.

Однак без програми МВФ попередній прогноз ще жахливіший – двозначний економічний спад, стрімке спустошення золотовалютних резервів, висока інфляція та значне зростання безробіття. А це – 50-80 грн/$, збільшення безробіття до рекордних в історії України 12%, жорсткі валютні обмеження, інфляції 20-50%, тощо. Впевнена, депутати не готові нести відповідальність за такі наслідки!

Юрій Косюк, засновник і CEO МХП

Ринок землі в Україні має бути вільним. Ніхто не повинен обмежувати людей в їх праві розпоряджатися своїм майном. Нарешті це рішення схвалено.... МХП не планує скуповувати землю.

Дмитро Скорняков, генеральный директор агрохолдингу HarvEast:

Вітаю всіх зі скасуванням кріпосного права.

На жаль, закон передбачає величезну кількість обмежень, тому він не призведе до істотного економічного зростання в найближчій перспективі. Але дає можливість почати наздоганяти Східну Європу за прибутком на 1 га і з інвестицій в с/г через 3-5 років.

Однак навіть такий закон набагато кращий, ніж те, що діється зараз (скуповування емфітевзису, купівля через бійців АТО і тощо).

Великий мінус цього закону в тому, що держземлю не приватизують. А саме на державній землі зараз заробляють усі, хто завгодно, але не держава та її громадяни.

Олег Тарасов народний депутат України (політична партія «Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

Прийняття закону про ринок землі 2178-10 – це правильний та історично важливий крок парламенту для всього ринку та власників паїв. 259 голосів «За» означає реальне проведення земельної реформи в Україні, яка відкладалася 29 років поспіль. Парламентська більшість підтримала одну з основних передвиборчих обіцянок президента Володимира Зеленського – запустити цивілізований ринок землі. В результаті українці отримали право купувати землю, а власники паїв вільно розпоряджатися своїми паями.

Зрозуміло, що для повноцінного запуску ринку землі в Україні парламенту та уряду потрібно прийняти та втілити у життя ще ряд законодавчих ініціатив. У аграрному комітеті наразі в роботі знаходиться пакет земельних законопроектів. Серед них такі важливі для прозорої роботи ринку:   №2194 (передача земель держвласності за межами населених пунктів  до комунальної власності сільських, селищних, міських рад; зміна функцій Держгеокадстру та інше), № 2195 (про роботу електронних аукціонів) та блок законопроектів (вони ще. впроцесі розробки) про земельну детінізацію (зокрема, №3131-1 ), які вирівнюють податкові правила гри для всіх учасників ринку та зменшують «тінь» в країні. Аграрний комітет працює над ними. І сподіваюся, що вони також буть швидко прийняті.

Микола Сольський, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу»), один із авторів закону 2178-10:

Ми пройшли з вами чудовий, приємний і цінний шлях. Ми знаємо, що ринок існує. І не дивлячись на страшні негаразди показуємо, що ми здатні рухатися вперед. В цій редакції враховано правки, на яких наголодшував президент: поетапність, зменшено обмеження володіння в одних руках, державні та комунальні землі продаватися не можуть та багато іншого.

Вадим Івченко, народний депутат («Батьківщина»), член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

Ми збираємо зараз усі матеріали і докази, щоби подавати в суди, тому що закон протягувався з порушенням регламенту. До всіх судів усіх інстанцій. Це перше. Друге. Ми подали Конституційне подання до Конституційного суду ще до того, як цей закон був проголосований, щоби він розтлумачив 13-ту і 14-ту статті Конституції, де (говориться про те, що) земля є власністю українського народу. Вони мають про це сказати. І далі – ми вже зараз готуємо оскарження прийнятого законопроєкту, який, на нашу думку, є неконституційним, оскільки не був проведений референдум... Конституція не дозволяє продавати землю іноземцям. Тому ми будемо зараз усіма юридичними методами боротися, щоби цей закон не набув чинності.

Олексій Мушак, екс-радник Прем'єр-міністра Олексія Гончарука, активіст земельної реформи, колишній народний депутат (БПП):

Історичний момент. Земельна реформа проголосована. Довгі три роки постійної боротьби та ніч споглядань за земельним голосуванням. 259 ЗА. Всіх вітаю. Попереду ще багато робити, але це незворотна перемога.

Фундаментальні наслідки земельної реформи.

Взагалі земельним законопроєктом мав би займатися не аграрний комітет, а профільний комітет з культури та історії. Бо земельна реформа – це не про економіку, хоча про неї напишу в кінці посту. А в перше чергу про зміну архетипу українця. Тепер можна робити те, що раніше було категорично заборонено.

Так склалося, що тема землі наскрізь проходить всю нашу історію. Ольга Кобилянська з твором «Земля», Тарас Шевченко з його Думами, Біблія, Іван Франко та інші. Вже не кажучи, що найбільш титулований український фільм від Олександра Довженка також має назву «Земля». Тому відношення до неї сакральне. Як до священної гори, на яку не можна ступати. Через це ринок землі викликає такі дискусії серед людей, які до землі жодного відношення не мають. Бо будь-які спроби ринку – це порушення табу та заступ за священну лінію з негайним небесним покаранням.

Друге – українці завжди  були обезземелені, а землею, як правило, володіли шляхтичі. Панська шляхта – це примус. Примус як спосіб існування українці не приймають в принципі. Тому є така відраза до будь-якого великого землевласника. І через економічні аргументи це не змінити. Адже можна скільки завгодно говорити, що успішні колгоспи і нинішні аграрії – це 2-3 тис. га. Що при менш ніж 500 га дуже складно бути прибутковим, бо треба заходити в нішеві культури. Що  ні 10 тис. га, ні 50 тис. га не становлять навіть 5% області, і така концентрація не є небезпечною. Вже не кажучи про країну. Але в нашому світогляді – це вже шляхта, з якою треба боротися. Сюди ж наклався СРСР з його обмеженнями, де більшість громадян мали лише по 6 соток землі. Тому будь-хто з 200 га плюс – це не свій. Одним словом, земля у власності, а тим паче багато землі у когось, викликає відразу на генетичному рівні.

Саме тому запуск ринку це крок до зміни нашого коду із заборони на можливість. Це усвідомлення, що українців обманювали важливістю мораторію. Це крок до припинення схем. І врешті-решт, де більше свободи і прав, там краща якість життя. Принаймні, я в це вірю.

А щодо економічних наслідків, то їх особливо не буде. Нинішній дизайн ринку не запускає створення додаткових благ. Над цим питанням ще варто добре попрацювати в майбутньому. Чим і буду займатися разом з однодумцями. Тому все хороше ще попереду. А поки що давайте порадуємося за ще один крок в правильному напрямі.

Петро Порошенко, голова парламентської фракції ЄС:

Ухвалення закону про ринок землі з урахуванням принципових правок «Європейської солідарності» – надважливе рішення, яке дозволить сформувати цивілізований ринок землі, тому фракція ЄС підтримала цей законопроєкт у другому читанні.

В законі не йдеться про продаж землі, бо це була принципова позиція «Європейської солідарності», яку я маю честь очолювати. Ми наголосили, що єдина можливість, коли «Європейська солідарність» підтримає запуск ринку, буде заборона продажу державної землі. 11 мільйонів гектарів, які належать державі, тобто українському народу, заборонено продавати цим законом. Це поправка «Європейської солідарності», і вона проголосована. Земля, яка перебуває у комунальній власності, належить муніципалітетам, також заборонена до продажу.

Юлія Тимошенко, голова парламентської фракції «Батьківщина»:

Маски скинуто!

Щойно Президент Зеленський і депутати, які працюють в інтересах міжнародних спекулянтів, здали Україну, проголосували за продаж землі!

Це було зроблено по-злодійськи. Пізньої ночі, під час епідемії, коли люди не можуть опиратися свавіллю, в момент серйозної фінансової кризи.

Владу не зупинили ані цілковите несприйняття такого рішення громадянами, ані протести аграрних асоціацій, ані заклики майже 400 рад різних рівнів.

259 депутатів, яких тепер ми знаємо поіменно, віддали 72% нашої території закордонним шахраям.

Це злочин проти України, і «Батьківщина» не може йому не протидіяти:
Ми негайно починаємо підготовку подання до Конституційного Суду, і ми доб’ємося визнання цього закону неконституційним.
Ми звернемося до НАЗК, бо за цей закон голосували люди, які мають конфлікт інтересів.

Ми не тільки повернемо українську землю українцям, ми притягнемо до відповідальності кожного, хто стояв за цією аферою!

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України:

Проголосували за грабіжництво земель. Це початок їхнього кінця.

Ольга Трофімцева, екс-т.в.о. міністра МЕРТ:

Доброго ранку, країно на карантині!
Коротко і без пафосу про історичні моменти.
1. Ринок землі. Ніколи не приховувала, що є прибічницею ринку землі в Україні. Прозорого, цивілізованого і в інтересах диверсифікованої структури виробників в галузі АПК і виходячи з довгострокового бачення розвитку сектору і економіки в цілому. І так, ви всі знаєте, що приховано цей ринок вже давно існує. Мотивація ухвалення Закону саме зараз для мене досить сумнівна (недопущення дефолту і продовження співпраці з МВФ? Щось мені підказує, що МВФ чудово розуміє економічні реалії зараз...). Як і багато його положень (хоча ще знаю, як і ви, не всі його елементи: банки? пов'язані особи? інші прогалини?). Чому саме 1 липня 2021 року? Чому саме 100 га обмеження (після таких крайнощів як 200 тис. га)? Як це економічно чи якось обґрунтовано?

Такі ігри в «чорну скриню» з такими важливими для країни темами – не найкраща опція в усіх сенсах. Влаштовано хаотичні танці з бубнами навколо цього законопроєкту (плюс абсолютно бездарна комунікація з сектором), замість того, щоб взяти за основу напрацювання Мінагрополітики і спокійно та вдумливо їх реалізовувати (на що я наївно сподівалась минулого року, розуміючи, що виносити законопроєкт в залу парламенту в період зміни влади – це приліпити собі просто зірочку без результату), призвели до нервозності в секторі і падіння інвестиційної активності ще до кризи, яка нас накрила зараз.

Юридична недбалість і нехтування регламентом і процедурами в процесі ухвалення рішення може також призвести до того, що цей Закон буде «відмотаний» назад з формальних причин. І тоді це додасть ще непотрібного країні хаосу і невпевненості.
Насправді, головне тут інше: мають бути дешеві і довгі гроші для малих. Мають бути механізми стимулювання кооперації/об'єднання/кластеризації на селі. Має бути бачення.
І має з'явитись якийсь системний і державницький підхід до аграрної політики. А не метушня «на колєнкє».
2. Економічне. Консенсус провідних світових економістів щодо поточної ситуації і порада урядам досить прості: ActFastandDoWhateverItTakes. Діяти швидко і робити все, абсолютно все можливе для перезапуску економіки. Швидкі дії потрібні в усіх «критичних» точках економічних ланцюгів (там, де червоні хрестики). Сподіваюсь, що розуміння цього в економічному блоці Уряду зараз є.

Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад:

В законопроєкті «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» був знайдений компроміс.

Президент України наголосив на забороні продажу державної землі та обмеженні у власності до 100 га виключно громадянам України.

Вітаю таке компромісне рішення, яке максимально відповідає вимогам аграріїв з одного боку, і власників, які бажають продати, з іншого.

Наступним кроком очікую на передачу державних земель громадам та полегшення бюрократичної процедури просторового планування.

Ігор Швайка, екс-міністр аграрної політики і продовольства України:

Тепер ця дата чорним вписана в історію української політики.

Оці 259 поставили своє ім’я (вже остаточно безчесне) під актом про капітуляцію перед МВФ.

Дивіться на оці цифри, дивіться на ці «принципові» позиції порошенківців і вакарчуківців. Запам’ятайте оці огидні писки головних землепродавців.

Олександр Бригинець, нардеп ВРУ 8 скликання:

Зеленським були враховані зважені вимоги Порошенка, і тепер з липня 2021 року (а не з осені цього) земля, яка перебуває у державній/комунальній власності не продається. Купувати землю зможуть лише громадяни України, а не юрособи. І не більше ніж 100 гектарів в одні руки, як і в Румінії. А в польщі – 500, до речі.
Тепер Україна вже не в клубі Куби, КНДР, Конго, Венесуели та Туркменістану з їхніми антиринковими цінностями.
ПП: ще будучи нардепом, я звертався до КС з вимогою скасувати мораторій на продаж землі.

Олег Кулініч, нардеп ВРУ 9 скликання, голова депутатської групи «ДОВІРА»

Верховна Рада підтримала компромісний варіант законодавчого врегулювання питання обігу земель сільськогосподарського призначення. Порівняно з попередньою версією законопроєкту, в нову версію були внесені дуже суттєві зміни, які, як на мене, дозволили зняти основні суперечності, на яких акцентували увагу експерти та аграрії.

Тож за фактом, із усіх варіантів, які обговорювалися в суспільстві і були зареєстровані в Раді, сьогодні було ухвалено найбільш оптимальне законодавче рішення. Звичайно, воно не уникне критики, як обґрунтованої, так і не дуже. Але зараз питання стоїть так, що без ухвалення цього та низки інших законів Україна не зможе отримати фінансову допомогу МВФ. А без неї, в свою чергу, на нашу країну чекає дефолт і затяжна економічна криза. Враховуючи як якісні зміни в тексті законопроєкту, так і ситуацію, в якій він ухвалюється, наша депутатська група вирішила його підтримати.

В умовах пандемії коронавірусу COVID-19 і пов’язаних з нею суттєвих економічних проблем світового масштабу дозволити продаж землі сільськогосподарського призначення – не є державницьким рішенням. Натомість ми повинні нарешті здійснити довгоочікувану реформу з передачі земель за межами населених пунктів у розпорядження територіальних громад. Громади передаватимуть ці землі в оренду за ринковою платою та наповнюватимуть місцеві бюджети. На сьогодні відповідний законопроєкт № 2194 готується до розгляду у другому читанні, і я сподіваюсь, що це питання буде нарешті вирішене.

Дуже важливо при запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення ухвалити правильне рішення щодо державних земель, оскільки саме вони є основою для наповнення місцевих бюджетів. Правильним вважаю, щоб продаж державних земель сільськогосподарського призначення не було дозволено.

Олександр Ковалів, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН 

Доцільно буде зауважити, що обґрунтування чинних конституційних норм я вітаю, але вони не є повними і не розкривають справжню сутність чинних норм ст. 13,14 і 41 Конституції України.
Потрібно домогтися повноцінної імплементації цих норм і розбудови державності, а не закликати до сумнівного референдуму про перегляд чи підтвердження чинних норм Основного закону України.

Опівночі (сьогодні – 31.03.2020) ухвалено – 259 – «Щось вірусне». Побачимо, які будуть жнива.

Сергій Лабазюк, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

Щойно серед ночі, коли більшість українців перебувають на карантині та самоізоляції, Верховна Рада ухвалила закон про ринок землі (№2178-10).

Особисто я вважаю, що ринок землі потрібен, але не такий!

Я категорично проти того, щоб під тиском МВФ ухвалювати важливі державницькі закони!

Для чого десятки разів змінювати закон, щоб в результаті отримати щось недієве?

Микола Апостол, радник міністра МВС України:

Може хтось з експертів пояснить мені цю задачу.
Ніяк не можу розв’язати.
Моя сім’я має в користуванні 5 паїв. Крім цього у нас є фермерське господарство, яке має в оренді 17 га.
Чому уже багато років мене вчать і постійно вказують, що я маю робити із своєю землею. Сім’я уже понад 20 років землею користується, працює, обробляє, здає в оренду. Я її ніколи за жодні гроші не продам.
Але чому мене і мою землю захищають ті, кого я ніколи не просив і які ніколи не мали відношення до землі? Я ж не збираюся і надалі ні з ким радитися, що робити з нею.
Не потрібно страшити 10-ма тисячами га для юросіб. Вони уже давно ними викуплені. Залишилося це узаконити. Подякуйте за цей дерибан захисникам мораторію.

Тимофій Милованов, екс-міністр МЕРТ:

Ухвалений закон про землю повторить ваучерну приватизацію. Але тепер із землею.

Ті, хто намагаються захистити людей і не допустити розпродажу землі через обмеження на продаж землі юридичним особам, досягнуть протилежного: великі компанії та олігархи скуплять землю через підставних осіб. Це несправедливо і економічно неефективно.

Що потрібно зробити, щоб не допустити цього? Дозволити купівлю землі фірмам і компаніям з самого початку ринку, з 2021, а не з 2024 року.

Тепер детальніше.

Вчора, точніше сьогодні вночі, 31-го березня 2019 року, був ухвалений закон 2178-10 про обіг землі. Політично і концептуально – це історична подія і велика перемога прогресивних сил в Україні. До вчорашнього дня Україна входила до 6-ти країн, в яких немає легального ринку землі. Нелегальний, звичайно, є. Мораторій на ринок землі був запроваджений в 2001 році. Майже 20 років українці намагалися запустити ринок землі. Всі президенти пробували, всі прем`єр-міністри пробували, навіть Юлія Володимирівна. І ось, нарешті, вийшло!

Водночас обмеження, які залишаються на ринку землі, роблять його обрізаним і неефективним. Перші три роки юридичні особи – компанії – не зможуть купувати землю. Але економіка побудована на компаніях. Компанії більш ефективні. Найбільша інновація в економіці за історію людства, після винаходу торгівлі і грошей, – це компанії. Компанії дозволяють людям об’єднувати фінансові, інтелектуальні та технологічні ресурси і разом створювати більше доданої вартості. Виключення компаній з ринку землі – це удар по розвитку галузі.

Водночас люди, які звикли до сірих схем і мають вільну готівку, зможуть скористатися новим ринком землі для накопичення великих обсягів землі. Так само як в 1990 певні групи людей захопили підприємства через ваучери, скуповуючи їх за безцінь та використовуючи підставних осіб. Цього разу землю можуть скупити через десятки чи сотні підставних осіб, кожна з яких придбає по 100 га. Ці схеми продовжать процес концентрації контролю над землею в Україні. А тому що такі схеми не будуть використовуватися чесним бізнесом, на ринку буде обмежена конкуренція. Значить, сьогоднішні власники землі не отримають справедливу ціну і будуть знов обмануті. А громади отримають менше податків. Це несправедливо.

Програють всі, крім тих, хто скупить землю через підставних осіб. Що робити? Надати можливість юридичним особам брати участь у ринку землі з самого початку.

Денис Башлик, голова Держгеокадастру України

Сьогодні Рада ухвалила насправді історичне рішення. Ми прокинулися в країні, де через 18 років мораторію, нарешті, був проголосований закон про землю.

Можна довго дискутувати про модель, її економічний ефект та інше, але факт залишається фактом. У будь-якому разі, якщо і розпочинати дискусію стосовно відкриття ринку землі, варто чітко усвідомлювати той факт, що донині ринок є і лишається тіньовим. У той час, як нова модель – це реальний шанс змінити ситуацію і припинити експлуатацію непрозорого ринку землі.

Все, що очікується від нас – прийняти чесні правила, без старих схем і махінацій, і нарешті позбутися мораторівського беззаконня. А незабаром усі зможуть переконатися у правильності сьогоднішнього рішення.

Тож, запуск ринку землі в Україні відбудеться 1 липня 2021 року, а серед основних положень ухваленого законопроєкту № 2178-10 можна виокремити:

  • до 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізичні особи – громадяни України;
  • допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливий лише після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі;
  • землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності продаватися не будуть.

Віталій Хворостяни журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 березня 2020
Закон про ринок землі №2178-10. Основні положення
В ніч на 31 березня Верховна Рада України проголосувала за Закон України №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо...
31 березня 2020
Підписання закону про ринок землі заблокували у парламенті двома постановами
У парламенті двома постановами намагаються заблокувати підписання законопроекту про ринок землі 2178-10 спікером Дмитром Разумковим та президентом...
31 березня 2020
Законопроект про ринок землі №2178-10 проголосували у другому читанні
Законопроект про ринок землі — 2178-10 проголосовано Верховною Радою у другому читанні. Про це повідомляє власний кореспондент...

Вибір редакції

25 травня 2020
Назар Бобицький: Будь-який план рідко витримує зіткнення з реаліями й експортна стратегія України – не виняток
Директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький в ексклюзивному інтерв'ю для...
22 травня 2020
Через дію «соєвих поправок» аграрії втрачали б по $10 на тонні
У Верховній раді України мною та групою депутатів було зареєстровано законопроект № 2446 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України...
20 травня 2020
Перший рік президента Володимира Зеленського – вісім (не) зроблено і що далі
Перший рік можливостей президенства Володимир Зеленський для змін в Україні, економіці та агросекторі був непростим. Пропонує детальніший аналіз...