Джованні Сальветті: Земельна реформа без обмежень – це $10 мільярдів протягом перших 5 років
Джованні Сальветті, керуючий директором міжнародної банківської групи Rothschild  у країнах СНГ

Інвестиційний «туманний альбіон» з мінливими погодними умовами — так сьогодні виглядає Україна в очах іноземних компаній. Попри «туман» і мінливість інтерес до нас глобального бізнесу значний. В пріоритеті  великих грошей — земля, приватизація великих об'єктів, транспортна інфраструктура та інвестиції загалом в Україну. Як сьогодні іноземні інвестори оцінюють умови роботи в Україні? Чи збираються інвестувати у вільний ринок землі? Чи відбудеться капіталізація економіки глобальними грішми у 2020 році? Про це в ексклюзивному інтерв'ю Latifundist.com та AgroPolit.com розповів один з інвестиційних «гуру» світу, керуючий директором міжнародної банківської групи Rothschild  у країнах СНГ Джованні Сальветті. Пропонуємо найцікавіше із розмови з ним. 

Земельна реформа

Земельна реформа – найважливіша реформа для України, що закладає потужний фактор зростання економіки надовго. Земля – це актив. І до неї можна застосувати аксіому: якщо є актив, який можна продавати і купувати, то він автоматично підвищується у вартості. І навпаки: вартість активу знижується, якщо його не можна продавати/купувати. Це впливає і на тих, хто має землю і використовує її. Якщо у аграрних компаній у власності буде земля, то її вартість значно зросте. Проведення прозорої земельної реформи може значно капіталізувати Україну в цілому і агрокомпанії зокрема. Власники землі зможуть продавати землю і виручені гроші направляти на заснування іншого бізнесу, тобто розвивається середній клас.

Капіталізація  землею

Капіталізацію принесе насамперед вільний ринок без обмежень для капіталу на купівлю землі. Земля і агробізнес в Україні – велика частина економіки, що зростає найшвидшими темпами. Але якщо порівнювати з продуктивністю агросектору в Західній Європі, то у вас вона дуже низька. Причина – брак всередині країни капіталу для розвитку агробізнесу (оновлення технопарку, впровадження іригації, якісних добрив та інше). На жаль, Україна сьогодні все ще бідна країна – вона потребує іноземного капіталу для фінансування низки проєктів і не тільки в агросекторі. Як його залучити? Один з оптимальних варіантів – прозора земельна реформа. Земля – це вхідний квиток для України в клуб залучення великих глобальних інвестицій.

Про Володимира Зеленського, протести і земельну реформу

Для мене президент Зеленський – лідер країни із західним мисленням і з великим рейтингом, його підтримують українці. У нього зараз є більшість у Раді. Так, рейтинг трохи менший, ніж місяць тому, але це цілком виправдано: він не ховається, а вирішує складні внутрішні проблеми (в тому числі) на геополітичному рівні, що дісталися йому у спадок. Це завжди непросто і спричиняє багато критики і популізму навколо, а також — протести. Протести – невід'ємна частина правильних змін, які ламають старі порядки і систему. У Зеленського є унікальна можливість реформувати країну. Якщо він хоче зробити реальні реформи, то не треба дивитися на короткостроковий рейтинг. Його як президента-реформатора повинно хвилювати питання стратегічного розвитку України. Якщо він і уряд проведуть земельну реформу, то через 2 роки рейтинг буде неважливий, тому що економіка отримає абсолютно іншої якості стимул для стратегічного розвитку.

Читати до теми: Бій за землю переноситься на січень: чи збереться Рада на позачергове засідання, аби прийняти земельний закон?

Про ризик земельного Майдану

Підстав для цього я не бачу. Люди цього самі не зроблять. Його можуть спровокувати політичні маніпуляції громадською думкою для дестабілізації країни. Тема землі зараз добре підходить для таких маніпуляцій. А завтра можуть бути інші теми.

Земельна реформа – це хіба проблема? Всі сучасні західні країни її провели. Україна наслідує їхній приклад. Проблема ж не в землі і реформі, а в тому, що є охочі потрапити у владу. Їх завжди предостатньо, а методи для цього різні.

Не допустити спекуляцій на земельній темі допоможе правильне регулювання ринку і збереження рівних прозорих правил гри для всього агробізнесу. Капітал обмежувати при купівлі і продажу теж не варто.

Читати до теми: Вільний ринок землі від «А» до «Я» — енциклопедія реформи

Допуск іноземців на ринок і обмеження щодо купівлі землі в одні руки

Я не вірю, що всеукраїнський референдум вирішить проблему з допуском іноземців на ринок купівлі та продажу землі. Земельна реформа – це комплексна реформа. Сьогодні в суспільство закинули багато емоцій, за якими не видно реальних аргументів.

Що стосується реакції інвесторів з іноземним капіталом, що вже працюють в Україні, то вони просто заморозять інвестиції в агросектор. Мої клієнти раніше планували інвестувати, але зараз не розуміють, що відбувається і чим все закінчиться. Тому загальмували всі інвестплани.

Читати до теми: Земельний траст України: 7 питань до запровадження ринку землі
 

Про можливий відтік іноземного капіталу через  заборону купувати землю

Я цього не виключаю. Якщо на ринку одні гравці зможуть купувати, а інші ні – це нечесна конкуренція. Як мінімум це спричинить скорочення інвестицій, як максимум – відхід з країни.

Про іноземні інвестиції у вільний ринок землі

Земельна реформа без обмежень для іноземців – це $10 мільярдів протягом перших 5 років. В середньому на рік – близько $2 млрд. Закритий ринок – це мінус $2 млрд потенційних інвестицій.

Про підтримку фермерів і середній клас

Я прекрасно розумію ваші аргументи і згоден з ними. Компроміс можливий. Державні банки, напевно, повинні запропонувати доступний пакет послуг (не тільки кредити) для малих та середніх агровиробників. З фінансуванням таких програм можуть допомогти і міжнародні інститути.

Сьогодні земля і ринок – це емоційно, психологічно і політично складне питання. Вирішувати його потрібно поступово. З одного боку, дати ресурс для купівлі землі дрібним і середнім. З іншого – дозволити компаніям з іноземним капіталом, що вже працюють, викуповувати оброблювану ними землю в Україні. Сукупно компанії з іноземним капіталом, а також українські публічні компанії (частина акцій продається на біржах) обробляють в Україні 5% всіх с/г земель.

Це можуть бути компромісні кроки на першому етапі земельної реформи. Далі потрібно дивитися – справдяться чи ні ризики, пов'язані із земельною реформою, що існують в суспільстві. Я думаю, що – ні.

Читати до теми: Аграрний комітет схвалив всі поправки до земельного законопроекту 2178-10

Про земельний банк

Не думаю, що потрібен новий окремий земельний держбанк. Потрібен спеціальний продукт з купівлі с/г землі на базі наявних держбанків (Приват, Ощад, Укрексім).

Вплив на публічні агрохолдинги заборони купувати землю

Заборона купувати с/г землю іноземцям і компаніям, у яких є частка іноземного капіталу, – це форма невизначеності. Міжнародні кредитори не хочуть нести додаткові ризики, і вартість акцій (а значить – і компанії) знижується або її недооцінюють.

Є ще один мінус: заборона купувати іноземним компаніям землю – це шлях до появи на ринку різних схем. Ви ж не можете капіталу заборонити рухатися. Він буде шукати «вікно», «двері» і так далі в межах наявного закону. Якщо це робити в межах єдиних постійних земельних стандартів – це одне, без них – геть інше. Навряд чи це додасть прозорості структурі земельного ринку.

Випуск земельних бондів під держземлі

Якщо (створити іпотечну установу другого рівня, куди в партнери разом з державою Україна може покликати міжнародні банки першої двадцятки (як варіант – Морган Стенлі). З боку України внести, наприклад, 1 млн га держземель, а банку – грошовий капітал, відштовхуючись від середньозваженої ціни с/г землі. Далі випускаються бонди, і залучені гроші йдуть на фінансування кредитів в агросекторі (в тому числі на купівлю землі) для малих і середніх.

Теоретично це можливо, так. Сьогодні ставки за зовнішніми держпозиками дуже привабливі для України – 6%.  Але тут важливо, хто буде заробляти на цій статутній землі, які умови повернення бондів, чи будуть націнки тощо.

Читати до теми: Земельна лавочка відкривається: якою буде ціни продажу й оренди 1 га с/г землі

У Польщі такий механізм використовується успішно. Земля – це величезна можливість для України. Це ваш козир, потрібно тільки правильно його розіграти.

Оренда для іноземців як альтернатива покупці землі

Вони вже працюють на оренді. Звичайно, вони будуть орендувати. Зараз вони орендують.

Про земельні трасти – на базі довірчого управління власністю

Так, це може бути як один з варіантів існування земельного ринку в разі обмеження прав юридичних компаній. Це як у Британії існує оренда на 99 років, а власником залишається королева. У випадку з довірчим управлінням власником землі може бути українець, але довгостроковим орендарем – хто завгодно.

Читати до теми: Довірча власність — це спосіб запуску ринку землі для юридичних компаній, фондів і банків
 

Приватизація

Це гарний час, щоб продавати. 4 роки тому – не можна було. Війна гальмувала цей процес. Зараз інвестори не думають, що війна має дестабілізуючий ефект. Вони вважають, що ситуація в цьому плані покращиться або залишиться на цьому рівні. Крім того, ситуація на глобальних ринках хороша. Як буде через 3 роки – я не знаю. Час продавати.

«Одеський припортовий завод»

Цей актив дуже цікавий і він багатьом подобається. Вісім разів його намагалися продати – і нічого не вийшло. Його складно приватизувати з двох причин. Перша – це ціна газу. Газ – це основа сировини, яку виробляє ОПЗ. Купувати її вигідно тільки тому, у кого є дешевий газ (105-107 доларів, 180 доларів – це вже невигідно) і його систематичні безперервні поставки.

Читати до теми: У Мінекономіки назвали першу п'ятірку об'єктів на приватизацію

Друга – великі борги перед Group DF. Це ризик, і ситуація з ним непроста.

Треба вирішити ці два питання, і тоді його можна продавати. Приватизація ОПЗ – це політичне питання. Прийти на конкурс з його купівлі зможе багато хто: інвестфонди або консорціум, але тільки якщо вирішити питання газу і боргів.

Ви знаєте, що зараз там є радник з ОПЗ, призначений попереднім урядом. Хоча я багато знаю потенційних інвесторів з США, ЄС, Середньої Азії, які ним цікавляться. Два роки тому я навіть робив пропозицію КМУ з приватизації ОПЗ. Зараз незрозуміло, що хочуть зробити.

Що робити з ДПЗКУ і китайським кредитом

Така проблема існує. Перше, що треба зробити – реструктурувати китайський борг. Я жив у Китаї 1,5 року і добре знаю їх. Реструктурувати борг ДПЗКУ перед Китаєм можливо, було б бажання. Китайці мають стратегічний інтерес до України, з ними можна домовлятися на хороший строк реструктуризації… Я думаю, що є проблема боргу, і з неї треба починати. А потім приватизація. Якщо ні, то приватизація буде неринковою приватизацією.

Про вплив Китаю

Це не суперпріоритет, але вони дуже хочуть збалансувати свої інтереси в Росії та Україні. Вони дуже зацікавлені в РФ. Ніколи відносини між Китаєм і РФ не були настільки хорошими, як зараз. Відповідно, говорити про мільярдні інвестиції навряд чи доведеться найближчим часом з боку Китаю в Україну.

Читати до теми: Залишитися чи піти? 10 міфів про агрокомпанії з іноземним капіталом в Україні

Про інвестиційний інтересу до України

Найбільше інтересу з боку інвесторів до агросектору, але незавершена земельна реформа гальмує весь процес. У мене був процес продажу агробізнесу двох компаній. Кого – не можу говорити. Але всі інвертори гальмують, вони не розуміють, що відбувається в країні. IT, хімічні заводи, «Мотор січ», «Турбоатом», енергоринок, зелені тарифи, фармацевти, нерухомість…

Найбільше Україною цікавляться інвестори з Китаю, Туреччини, Європи, багато англійських фондів і фінансових (не індустріальних) американських.

Про успішність кеусу «Мрії»

Так, він суперуспішним. Дефолту і удару по агросектору і по Україні не сталося. Компанія в новому вигляді продовжила працювати, люди зберегли робочі місця.

Нагадаю, що коли ми почали працювати над порятунком компанії, то аудит активів показав, що «Мрія» реально коштувала 200-250 млн доларів, боргів було 1,2 мільярда доларів! Тобто інвестори втратили 80% вкладених грошей через непорядність колишніх власників «Мрії». Ми провели фантастичну роботу з реструктуризації боргу компанії, його конвертації в нові папери і передачі її в управління новому арабському інвестору.

Про мотиви покупки SALIC «Мрії»

«Мрія» — успішне стратегічне придбання для арабів. Можливо, фінансова ситуація в компанії не найлегша, але купівля «Мрії» – це «портал» входу в Україну для арабського бізнесу. Це стратегічна платформа для розвитку арабського бізнесу в цьому регіоні. Спочатку SALIC планував інвестувати 500 млн доларів протягом 3-4 років, але через затримку земельної реформи ці плани заморожені. Вони не підуть, хоча і не дуже раді ситуації з недопуском іноземців до купівлі землі. Це великий мінус.

Про закриття прокуратурою справи проти Миколи Гути

Що я можу вам сказати: це просто скандал…  Мені нічого більше додати. Я не генпрокурор або правоохоронні органи. Я – інвестиційний банкір. Це погано. Коли інвестори бачать, що за такі можливі махінації ніхто не несе відповідальності – це, звичайно, поганий сигнал для інших. Це червона картка правоохоронній системі. Слава богу – це не завжди, але навіть окремі випадки насторожують.

Читати до теми: САП закрила підозру екс-керівнику агрохолдингу «Мрія» — документ

Україна не повинна бути країною задзеркалля, а інвестор не повинен почуватися Алісою. За 28 років у інвесторів вже виробився імунітет від неприємностей в Україні. Вони вчаться розуміти внутрішні ризики країни.

Про інтерес клієнтів міжнародної банківської групи Rothschild до України

Так, дуже цікавляться. Портами не дуже. Будується багато інфраструктури, тому попит задоволений. Земля завжди цікава: є група інвесторів (пенсійні фонди) Європи, готових купити землю в Україні, і здавати її за 7-8% річних. Під цей проєкт я можу отримати 200-300 млн доларів. Цікавляться також сільгосппродукцією, тому що якість хороша.

Так, цього року я вів переговори про дві такі угоди (компанії не можу назвати). Але невизначеність у земельній реформі гальмує купівлю. Вони не розуміють, чого очікувати далі.

Про долю Ukrlandfarming

Хто його купить? Ситуація там дуже складна. Там є державні інтереси, міжнародних кредиторів. Поки що ніхто не купить ці активи.

Читати до теми: Олег Бахматюк: Мене «замовив» Андрій Богдан — голова Офісу президента

Проблему з боргами Ukrlandfarming потрібно вирішити. Як? Поки що сказати не можу, займаємося цим питанням. Там 30 тис. осіб працює, величезний земельний банк, понад 1 млн тонн експорту продукції.

Про зустріч з Зеленським

Особисто – ні. У колі інших людей – так. Мені було б цікаво поговорити.

Про написання казок

У мене троє дітей, і вони часто просять мене розповідати їм різні історії. Іноді я складаю нові казки. Моя маленька Лавінія якось запитала мене: «Чому б тобі не надрукувати цю казку, щоб інші діти могли її прочитати?". Я подумав і написав. Так вона і з'явилася рік тому.

Хоббі

Спорт, кататися на лижах і читати книги.

Одна з люблених книг

«Майстер і Маргарита».

Улюблений персонаж

Кіт Бегемот.

Дружба і робити спільні гроші

Так.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 листопада 2019
Андрій Радченко: Україні не потрібна допомога, їй потрібна земельна реформа
З часів Євромайдану 2014 року та вторгнення Росії в Україну, США та її партнери надали мільярди доларів фінансової допомоги Україні. Але Україні не...
29 жовтня 2019
Земельна реформа принесе в бюджет близько $20 млрд – експерт
Модель земельної реформи, що пропонує влада, дозволить отримати близько $20 млрд. Про це в інтерв'ю журналу «Країна» розповів...
7 жовтня 2019
У Зеленського розповіли, як буде реалізовуватися земельна реформа у Криму
Народний депутат, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія розповів, що закон про ринок землі не буде розповсюджуватися на Крим, який...

Вибір редакції

11 серпня 2020
GoЗаАгродотаціями-2020. Що дісталося фермерам за програмою держпідтримки
Станом на початок серпня 2020 року МЕРТ відзвітувало лише про 3 напрями, за якими здійснюється держпідтримка. Це фінансова підтримка заходів в...
13 серпня 2020
Богдан Банчук: У нас є чітке бачення, як посилити роль Аграрного фонду у гарантуванні продовольчої безпеки України
Попри всі перешкоди головна аграрна виставка України «Агро 2020» таки розпочала свою роботу. Учасники аграрного ринку отримали можливість...
5 серпня 2020
Земельная реформа України – основні етапи та події за всі роки незалежності
Як в Україні запускалася земельна реформа й запроваджувався ринок землі? AgroPolit.com підготував історичний екскурс щодо земельного питання за всі...