Рік викликів і втрачених можливостей – таким став 2018-й для агросектору. AgroPolit.com проаналізував досягнення та провали і подає їх далі.
Традиційну корону АПК отримав за гарні врожаї (дякувати Богу, чиновники до цього не мають жодного стосунку, тому зіпсувати це їм не вдалося, а погода нас милувала). «У 2018 році побили рекорд щодо збору зернових культур, це одне з головних досягнень. Закріпили статус першого постачальника зерна на європейський ринок (другі у світі) та статус першого постачальника олії», — розповідає народний депутат (БПП), голова парламентського підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Леонід Козаченко.
Плюсом було і те, що у аграріїв відкрилися додаткові резерви для фінансування. Так, форвардна програма від ПАТ «Аграрного фонду» на суму 2,25 млрд грн дозволила в рамках 111 форвардних контрактів законтрактувати 432 тис. т зерна ( з яких 415 тис. т вже поставлено).
Був і глобальний негатив. «Є питання щодо розвитку галузі тваринництва, яке демонструє критичне зменшення поголів’я. Ми спрямували кошти на підтримку цієї сфери, але, на жаль, 2 млрд грн з них не освоєно. Це дуже погано для АПК. Верховна Рада надала 6,3 млрд грн держпідтримки, 2 з них вже повернуто в бюджет. Це, як на мене, недолік інформування учасників ринку. Потрібно було своєчасно зробити висновки щодо перерозподілу коштів», — розповідає нардеп (БПП), заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.
А тепер про ТОП-10!
1. «БЕЗГОЛОВЕ» МІНІСТЕРСТВО
Не секрет, що мозок аграрної політики формується у профільному міністерстві, яке цього року функціонувало без очільника. Ще у травні 2017 року тодішній міністр аграрної політики Тарас Кутовий написав заяву про відставку. Офіційно уряд задовольнив прохання Кутового лише у листопаді 2018 року. На початку грудня тимчасовим виконувачем обов'язків міністра аграрної політики та продовольства призначили першого заступника міністра Максима Мартинюка.
Відсутність очільника негативно позначилася на роботі міністерства.
Мінагрополітики занадто довго було без міністра, тому що не було політичних домовленостей. Через відсутність керівника, який давно написав заяву про звільнення і фактично не займався своєю роботою, результати роботи міністерства є незадовільними та малоефективними», — зазначає політолог Дмитро Купира.
Про провальну роботу профільного міністерства свідчать й результати опитування, проведені AgroPolit.com. Дослідження продемонструвало, що 91% опитаних українців вважають досягнення Мінагрополітики неефективними. Переважна більшість опитаних аграріїв оцінила роботу профільного відомства на двійку. На запитання: у яких напрямах роботи Мінагро досягло найбільших результатів за рік, близько 80% опитаних відповіли, що досягнення відсутні, більш ніж 20% вважають успішною експортну політику, земельну реформу не вважає ефективною ніхто. Про провальну роботу відомства свідчать і результати досліджень, проведених виданнями «Фокус» та «VoxUkraine».
2. ЗЕМЕЛЬНИЙ ВАКУУМ – НЕЗАВЕРШЕНА РЕФОРМА ТА ПРОДОВЖЕННЯ МОРАТОРІЮ
Цього року активно обговорювалося питання відкриття ринку землі. Втім, реформа далі від слів не пішла. 20 грудня парламент підтримав законопроект №9355-5 аграрного комітету та продовжив мораторій на продаж землі ще на рік. Однією із причин такого рішення стала відсутність базового законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Також невирішеними залишаються й питання земельного рейдерства та інвентаризації земель.
«Мораторій заради мораторію не був потрібен. Але збуджена була вся аграрна спільнота. Аграрний комітет наразі розробляє законопроект про обіг сільськогосподарських земель, долучилися всі фахівці, асоціації та місцеве самоврядування. Ми маємо його доопрацювати вже до кінця березня 2019 року. Крім того, вирішуємо питання фінансування господарств для купівлі земель, щоби була змога взяти вигідні кредити, працюємо із банківською системою, зокрема зі світовими банками. Ми вирішуємо, хто цим буде займатися: банк чи національна агенція. Також проект закону плануємо надати всім учасникам ринку, асоціаціям, органам місцевого самоврядування. Ми зробимо фахове обговорення серед тих людей, які працюють на землі. Буде зворотній зв'язок. До літа цей законопроект зареєструємо у Верховній Раді», — зазначив у коментарі Олександр Бакуменко.
Політолог Дмитро Купира вважає, що мораторій на продаж землі не можна знімати, допоки немає базового законопроекту та реєстру земельних ділянок.
«Для цього потрібно завершити кадастр, щоб уся земля до останнього метра була порахована й була в загальному доступі в електронному вигляді, підготувати законопроект і тоді невідкладно потрібно вводити земельний ринок», — сказав Купира.
Читати до теми: Fata Morgana — марево про землю. Результати «референдуму» серед громад про зняття мораторію
Згадуючи позитивні моменти, можна відзначити, що цього року було прийнято закон про консолідацію земель. Також розроблено законопроект №9140, який полегшив успадкування землі.
3. БУНТ В «АГРАРНІЙ ПАРТІЇ»
Не обійшлося цього року й без політичних скандалів. Після рішення Мін’юсту від 18 жовтня 2018 року про зміни в реєстрі АПУ, коли замість колишнього керівного складу партії на чолі з Віталієм Скоциком були зареєстровані його політичні опоненти, а головою АПУ визнано Юрія Крутька, вже «опозиційний» екс-очільник партії Віталій Скоцик та вірні йому однопартійці подали позови до Генпрокуратури, МВС та НАБУ з вимогою припинити «політичне рейдерство». З хронологією подій можна ознайомитися у матеріалі «Бунт в Аграрній партії».
Аграрний ринок зараз настільки великий і динамічний, що всередині нього з’явилися нішеві зацікавленості: одному потрібна техніка, другому – добрива, третьому – порти, четвертому – наземні митні пункти. І таких питань на сьогодні вже забагато, щоби бути єдиним монолітом. Відповідно, вони потребують політичного представника – це нормальна практика. Це чимось схоже на створення профсоюзів. Та й ніша для таких партій-представництв бізнесу у Верховній Раді є. Якщо раніше Аграрна партія претендувала на те, щоб зайняти цю нішу, то після внутрішнього розколу ситуація стала незрозумілою», — зауважив Микола Давидюк.
Таким чином в Україні досі немає потужної політичної сили, яка захищала б потреби аграріїв.
«Не обов’язково повинна бути партія фермерів, чи АПК у парламенті. Для аграріїв було б корисно, якби була партія, яка захищає економічну свободу, яка відстоює нормальні практики ведення бізнесу, котрі давали б можливість вільної економічної діяльності. В парламенті поки що такої немає, але є декілька нардепів, які підтримують агросектор», — додав Дмитро Купира.
Читати до теми: «Аграрні зусилля» фракції «Самопоміч» – ККД доволі високий
4. ВПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АПК
Наприкінці листопада, після того як російський прикордонний корабель протаранив буксир Військово-морських сил Збройних сил України, Петро Порошенко підписав Закон «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Слід зазначити, що таке рішення не вплинуло суттєво на агросектор та бізнес. У Мінагрополітики назвали 7 основних ризиків від воєнного стану для АПК, ознайомитися з якими можна за посиланням. Також рішення парламенту спричинило обвал акцій українських агрокомпаній на фондових біржах Лондона та Варшави.
«Воєнний стан вплинув на бізнес, але не глобально. Була велика лихоманка під час його введення, бо не було зрозуміло, що це все значить. За всі ці роки влада не змогла підготувати людей до такого. Водночас ця лихоманка була короткочасною. Свідомі люди були підготовлені до цього. Зараз підприємці мають можливість працювати надалі у попередньому режимі», — зазначив Купира.
Політолог додав, що в країні, де триває війна, воєнний стан має бути постійно. Потрібно лише змінити законодавство про воєнний стан і дати можливість проводити вибори, не обмежуючи права і свободи людини.
5. ПРОВАЛЕНА ДЕРЖПІДТРИМКА
Невтішною була підтримка аграріїв і в 2018 році. З початку року аграріям виділили з бюджету на державну підтримку лише 15,8% (тобто 1 млрд грн) з обіцяних 6,3 млрд грн. Про це свідчать дані моніторингу AgroPolit.com (у межах проекту «Абетка Агродотацій»), який досліджує виплати Мінагрополітики та Мінфіном коштів на розвиток АПК за основними державними програмами.
Так, із 12,3 млрд грн всіх витрат з основного фонду бюджету на Мінагрополітики та держпідтримку АПК, саме на основні програми розвитку сектору виділено (тобто, аграрії отримали на руки) 1 млрд грн із 6,3 млрд грн, передбачених у бюджеті. Тож AgroPolit.com запустив флешмоб #GoЗаАгроДотаціями, який приніс певні результати. Детальніше читайте за посиланням.
Зазначимо, що скільки по факту виділили на підтримку агросектору — поки невідомо. Парадоксально, але цього не знає навіть сам Максим Мартинюк. Коли на підсумковій конференції журналісти запитали його, скільки дотацій виділили цього року, він відповів, що 6,5 млрд грн. Максим Петрович, певно, забув, що депутати скоротили своїми рішеннями підтримку на 2 млрд грн.
Читати до теми: Бюджетний пиріг-2019 – можливості та виклики
У 2018 році парламент і бюджетний комітет позбавили аграріїв додаткових кількох мільярдів держпідтримки з бюджету на 2020-2025 роки. Про це свідчить аналіз результатів голосування депутатів за зміни до Бюджетного кодексу України (законопроект №9084), проведений AgroPolit.com. Детальніше читайте у матеріалі: Рада позбавила аграріїв на 5 років права отримувати щороку додатково кілька мільярдів з бюджету.
6. ОБРІЗАНА ЗЕМЕЛЬНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
За чотири роки децентралізацію стали називати однією з найуспішніших реформ у постмайданній Україні. Більше про досягнення читайте у матеріалі AgroPolit.com – Рубікон децентралізації – успіхи головної реформи останніх 4 років.
«Реформа децентралізації — одна з найбільш успішних реформ. Чи реалізувала вона себе повністю? Ще ні. Вона в процесі. Ми бачимо, що відбуваються вибори та продовжується об’єднання. Це зростання кадрового резерву, тому що ці лідери на місцях, котрі зараз приходять до влади, це нова якість політичного ресурсу. Це не хабарники чи корупціонери, які прийшли вкрасти гроші, це якраз ті люди, які на місцях роблять маленькі історії успіху, а потім готові будуть їх масштабувати на всю країну. Щодо негативів й ризиків. Це те, що децентралізація не «вшита» в Конституцію. Нам потрібно прийняти її 300 голосами для того, щоб у випадку зміни влади не прийшов хтось і не сказав: «Я половину бюджетів, які роздавалися на місцях, забираю назад у Київ». Тому треба, щоб вона була «зашита» в Конституції, щоби навіть за бажання відмінити її, це було нереально», — зазначив політолог Микола Давидюк.
Політолог Дмитро Купира переконаний, що через 10 років в Україні зміняться й межі областей. Сприятиме цьому саме реформа децентралізації.
«Я вважаю, що протягом 10 років можна буде перейти до змін меж областей, після того як будуть утворені ОТГ по всій Україні, бо області поділені в Україні неприродно, що заважає економічному розвитку», — зазначив Купира.
Попри усі переваги, залишається відкритим питання передачі земель, на які укладено договори оренди за межами населених пунктів, через що об’єднані громади залишаються фактично закріпаченими.
Читайте також: ТОП-10 подій децентралізації по-українськи
Зазначимо, що 23 грудня у 78 об’єднаних територіальних громадах в 13 областях пройшли місцеві вибори голів та депутатів. До трійки лідерів серед партій увійшли «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка» та Аграрна партія.
7. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗЕМЕЛЬНИХ АУКЦІОНІВ
У 2018 році в Україні нарешті запровадили електронні земельні аукціони. Слід зазначити, що їхній запуск довго відкладався. За розпорядженням уряду – держоргани, які відповідають за це, мали б вкластися до 1 вересня 2018 році. До цієї дати на базі Державного земельного кадастру мала б запрацювати й оновлена база даних на базі блокчейну. Втім, усе, як завжди, робилося в останню мить. Та, попри довгі зволікання, електронні земельні аукціони вже продемонстрували свої переваги.
Перші в Україні електронні земельні торги відбулися 18 жовтня. Аукціон пройшов на платформі OpenMarket державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, з яким Держгеокадастр уклав відповідний договір про співпрацю. До місцевих бюджетів, за результатами перших електронних земельних торгів, щороку надходитиме понад 630 тис. грн.
Генеральний директор ДП «СЕТАМ» OpenMarket Віктор Вишньов вважає, що електронні торги підвищать ціну на права оренди земельних ділянок на 20%.
Читайте до теми: Віктор Вишньов: Електронні аукціони збільшать вартість оренди с/г земель на 10-20%
8. АЗОВСЬКА БЛОКАДА ТА САНКЦІЇ РОСІЇ ПРОТИ АГРОКОМПАНІЙ
У 2018 році Росія розпочала блокаду Азовського моря для українських суден і кораблів. Кораблі Прикордонної служби ФСБ Росії протиправно затримували транзитні цивільні кораблі, які прямували до українських портів в Азовському морі.
Дії Росії в Азовському морі щодо затримки суден із портів Бердянська й Маріуполя завдали Україні збитків на більш ніж мільярд гривень. Відтак доба простою коштувала $4-5 тис. для одного корабля.
Детальніше про блокаду читайте у матеріалі Керченський шантаж — чим загрожують перевірки суден в Азовському морі українським аграріям
Також у 2018 році Росія ввела економічні санкції проти українців, до списку потрапили 10 агробізнесменів і аграрний міністр. Після оприлюднення переліку компаній, щодо яких застосовано санкції, низка агрокомпаній заявили, що не відчули на собі тиску Кремля.
9. НОВИЙ СТАНДАРТ НА ПШЕНИЦЮ
Наприкінці жовтня було затверджено та опубліковано новий стандарт на пшеницю «ДСТУ 3768: 201 «Пшениця. Технічні умови», який розробили на заміну наявного нацстандарту ДСТУ 3768: 2010.
У новому стандарті на пшеницю було переглянуто кількість класів і методи визначення якості пшениці. AgroPolit.com писав про появу цього документа в ексклюзивному матеріалі «Зерно і люди: три «правки» бізнесу до зернового меморандуму Максима Мартинюка», а також три проблемні моменти, які хвилюють бізнес у зв’язку з цим.
10. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО — ОСНОВА АГРАРНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ
У 2018 році з ініціативою визнати фермерів основою аграрного устрою і затвердити це в Конституції України виступив лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко. Поданий його політсилою законопроект №6236 «Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств» 20 вересня підтримали 276 народних депутатів і документ передали на розгляд Конституційного Суду. Останній визнав фермерське господарство основою аграрного ладу в Україні.
Таке рішення стало позитивним для АПК, оскільки продемонструвало, що держава нарешті зацікавилася майбутнім агросектору та почала брати активну участь у його формуванні.
«Безумовно, те, що це буде прописано в Конституції — дуже добре. Тут важко заперечувати, що це погано. Такий собі моральний аргумент для того, щоб просувати свої права», — зазначив голова комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Слободяник.
Ілона Олексюк для AgroPolit.com