Мораторій – селянам, землю – родичам? Аналіз дій Радикальної партії Олега Ляшка в аграрній сфері
Мораторій – селянам, землю – родичам? Аналіз дій Радикальної партії Олега Ляшка в аграрній сфері

Певно, немає в Україні політика (нехай уже вибачають очільники різних агропартій і рухів), який би так багато й палко говорив про землю, домашніх годувальниць-тварин і сільськогосподарський реманент, як Олег Валерійович Ляшко. AgroPolit.com продовжує цикл публікацій з аналізом партійних агрообіцянок основних політгравців Ради. Після «Батьківщини» ми роздивилися, що ж обіцяла та зробила по факту пропрезидентська сила («Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті»), а також «Народного фронту» («Кулю в лоб, село – в «ігнор». Аналіз політики «Народного фронту» в парламенті»).

ЗЕМЕЛЬНИЙ СЛІД

Ляшко – лідер Радикальної партії свого «скромного» імені… Варто лише набрати у стрічці інтернет-пошуковика запити «Ляшко – земля», «Ляшко – корова» чи «Ляшко – вила», і отримаєш тисячі посилань. Є навіть відео із промовистими заголовками: «Ляшко їсть землю» (від 20 листопада 2011 року), «Ляшко цілує святу українську землю» (24 січня 2012-го), «Ляшко: вила напоготові» (27 вересня 2012 року), «Ляшко: зрадників – на вила» (19 червня 2014-го), «Ляшко веде корову до Верховної Ради» (8 грудня 2011 року), «Ляшко цілує корову і лає уряд» (8 квітня 2016-го)… А цитат українського «радикала-Цицерона» на сільськогосподарську тематику сотні, а то й тисячі. Приміром: «Земля – найбільше багатство України», «Спалю цю трибуну, але не дозволю позбавити українців землі», «Для мене корова – священна тварина», «Корова розумніша за більшість депутатів», «Україна починається з корови»… Здебільшого, хороші слова, правильні. Але… час від часу знаходимо й посилання на публікації, які багато в чому проливають світло на справжній інтерес лідера «радикалів» до української земельки… «Ляшко купив землю під Києвом. Вартість квадратного метра 552 гривні», «Ляшко купив землю і будинок під Києвом вартістю 15 мільйонів гривень», «Мати Ляшка за «скромну» пенсією спромоглася придбати 13 земельних ділянок під Києвом, три квартири в самісінькому серці столиці й трикімнатну квартиру – подалі від центру».

Дивитися до теми: Результати 6-ти опитувань електоральних симпатій людей за політичні партії на парламентських виборах

До речі, останню публікацію (5 вересня 2017-го – за матеріалами розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом») задля якомога повнішого розуміння «земельного інтересу» керівника п’ятої за чисельністю парламентської фракції та його оточення, думаю, варто процитувати об’ємніше:

У 2008 році держава передає земельні ділянки матері радикального депутата, низці інших його родичів і навіть однопартійцям. Так, по 2 гектари землі у Вишгородському районі (село Нижча Дубечня) виділяють: Олегу Ляшку, Любові Ляшко (мати нардепа), Лоліті Федотовій (сестрі цивільної дружини нардепа), Яніні Бєлогуровій (звідній сестрі Ляшка), Олександрові Бєлогурову (чоловіку звідної сестри) та двом однопартійцям-радикалам: Сергію Кириченкові й Олексію Ленському. Землю надають окремим розпорядженням Вишгородської адміністрації. Персонально для «ляшківців». На момент передачі радикалам земля мала сільськогосподарське призначення. Однак ані нардеп, ані його родина і не планували випасати там худобу. Ділянки поділили на дрібніші й вже частково продали під забудову. Зокрема, сам лідер Радикальної партії вже давно позбувся цієї нерухомості, натомість його мати іще володіє у Нижчій Дубечні сімома наділами. Та землею у Вишгородському районі Любов Ляшко не обмежилась. У тому ж 2008 році вона придбала ще чотири ділянки у Броварському районі, на березі Десни у селі Пухівка, а за кілька років докупила тут же ще дві ділянки. Тож нині у Пухівці матері нардепа належить шість земельних ділянок, загальною площею три чверті гектара…».

І за цим, вочевидь, криється одна із причин, чому деякі наші політики-популісти так наполегливо обстоюють ідею продовження дії мораторію на землю. Адже навіщо їм прозорий і конкурентний ринок, коли земельний наділ будь-де та будь-якої площі може купити кожен охочий, кожен, хто не має жодних родинних, бізнесових чи партійних зв’язків із «сильними світу цього»? То що ж думає власне про землю Ляшко та його компанія?

МОРАТОРІЙ НА ПРОДАЖ С/Г ЗЕМЛІ

Фото взято з: umoloda.kiev.ua

Саме Олег Ляшко був одним із тих, хто ініціював продовження земельного мораторію наприкінці минулого року. «Я – автор цього закону. Безумовно, без БПП, «Народного фронту» я не зміг би їх провести. Але досягнули результату – провели закон про мораторій на землю», – зазначив Олег Ляшко в інтерв'ю програмі «Кисельов. Авторське», коментуючи ухвалене у грудні минулого року рішення про чергове продовження дії земельного мораторію.

Він пояснив, чому пішов на це.

Я вважаю, що це (мораторій – ред.) не панацея, але і не порятунок – це проміжний такий етап, бо насправді треба просто радикально ухвалювати рішення, кому належить земля. Не мораторій продовжувати кожен рік, а ми запропонували і 180 депутатів підписалися під нашою ініціативою за зміни до Конституції, щоб так, як у Конституції Польщі, Італії, записати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Тобто, визначити, кому належить земля. Якщо ми визначимо в Конституції, що це – земля фермерів, то будь ласка, нехай фермери продають цю землю. Але фермери, а не транснаціональні корпорації. Тобто ми пропонуємо в Конституції дати відповідь на це питання. А поки що його немає», – наголосив Олег Ляшко.

І знову ж таки – ні слова про «фермерку» із Чернігівщини, а нині – поважну киянку (вишгородку, броварчанку, обухівчанку) Любов Ляшко. Натомість слова про національні інтереси, про знедоленого українського селянина-фермера (який, за Ляшком, зненацька зможе розбагатіти, не маючи у власності жодного гектара землі) і про годувальниць-корів… І тільки він, захисник обкрадених «скотиняками» селян, знає, як їм допомогти, час від часу повторюючи гасла, котрі лягли в основу його попередніх виборчих кампаній. Певно, навряд чи зміняться вони і перед наступним «електоральним забігом» спритного радикала. Водночас чимало виборців продовжують наступати на одні й ті ж граблі (чи вила), голосуючи за нього і за його політсилу. Більше того, для багатьох українців Олег Валерійович справді залишається таким собі міфічним героєм-захисником… Ну, може, не таким, як боги або титани у грецькій міфології, і не Гераклом чи Ахіллесом, але мінімум – кентавром (якщо пам’ятаєте, це такий собі напівкінь-напівлюдина).  Точніше, у випадку із Ляшком, українським Коровотавром. Лише уявіть собі цю мужню постать! Передні ноги – в модних штиблетах, як любить Олег Валерійович, на задніх – доглянуті ратиці, між ногами… дійки відра на чотири (а ви що подумали?)… Поруч – незмінні вила – у світовій міфології цим атрибутом взагалі наділені лише два персонажі – Посейдон і Ляшко… Ну, хіба ще той, чиє ім’я краще не згадувати (і я не про Наталію Вітренко…). Спереду у Коровотавра – знайома мільйонам виборців мужня голова лідера радикалів (анфас і профіль – все як годиться) з великими коров’ячими очима, у глибині яких – увесь біль за долю багатостраждального українського селянства… Іззаду – піднятий високо вгору хвіст. Чому піднятий, запитаєте? Та, по-перше, це додасть Ляшкові мужності. По-друге, з піднятим хвостом ніщо не заважатиме Коровотавру підживлювати улюблену українську землю. Уявляєте: збрехав щось про захист рідного села – і одразу ж… підживив! А помічники усе це акуратненько зібрали і на поля. А ще краще – проводити зустрічі із селянами не у затишних залах адміністрацій чи будинків культури, а безпосередньо на сільгоспугіддях. І так усім політикам – уявляєте, скільки ріллі можна підживити у рамках однієї виборчої кампанії! А якщо двох – президентської і парламентської? І водити корів до Верховної Ради не обов’язково. Бо, як у відомій гайдаївській комедії, на запрошення від Ляшка «будете у нас на Грушевського…», кожна Зірка чи Квітка упевнено відповість: «Ні, краще ви – до нас…». І матиме рацію. А земля – поживу.

39 ГОДИН ВИСТУПІВ У ПАРЛАМЕНТІ ТА 5-ТЕ МІСЦЕ НА ПРЕЗИДЕНТА

Фото взято з: vedomosti-ua.com

А якщо без жартів, то вміння лідера Радикальної партії говорити багато, палко й метафорично приносить результат. Навіть за відсутності за плечима реальних справ і в умовах численних майнових скандалів, пов’язаних із його іменем, Ляшко стабільно залишається серед лідерів електоральних симпатій сучасних українців (мізерний рівень довіри до політичних лідерів – то вже інша історія)… Фактично, за даними усіх соціологічних досліджень, проведених із часу попередніх парламентських виборів, Ляшко має стовідсотковий шанс отримати свою фракцію у Верховній Раді наступного скликання. Приміром, згідно з даними опитування, проведеного у травні фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, фракція Радикальної партії може бути п’ятою за кількістю й у наступному парламенті (за підсумками голосування за пропорційною системою). Її готові підтримати майже 8% українців, які точно вирішили брати участь у виборах, тоді як у грудні минулого року цей показник ледь сягав 6%.

Результати вищезгаданого опитування такі:

  • Партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (Юлія Тимошенко) – 12,6%
  • Партія «Громадянська позиція» (Анатолій Гриценко) – 10,6%
  • Партія «Опозиційний блок» (Юрій Бойко) – 8,5%
  • Політична партія «За життя» (Вадим Рабинович, Євген Мураєв) – 8,1%
  • Радикальна партія (Олег Ляшко) – 7.9%
  • Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 7,8%
  • Партія «Об’єднання «Самопоміч» (Андрій Садовий) – 5,1%
  • Партія «Слуга народу» (Іван Баканов, Євген Зеленський) – 5,0%
  • Партія «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (Олег Тягнибок) – 3,3%

Загальнонаціональне опитування Демініціативи й Центр Разумкова (проводили з 19 до 25 травня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей) дало Олегу Ляшкові п’яту позицію в «президентському рейтингу» – 7,4%. За даними цього ж опитування, відносно найбільшу підтримку серед респондентів, які планують взяти участь у виборах, має Юлія Тимошенко – 13,3%. Далі Анатолій Гриценко – 9,4% і Юрій Бойко – 8,4%, Петро Порошенко – 7,6%.

До того ж Олег Валерійович став беззаперечним лідером неофіційного рейтингу найбільш балакучих народних обранців у нинішньому складі Верховної Ради.  За 3,5 року роботи чинного парламенту він найбільше виступав у сесійній залі. Про це повідомив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук на прес-конференції, присвяченій роботі парламенту 8-го скликання. В активі лідера радикалів – понад 1100 виступів загальною тривалістю майже 39 годин! Значну частину своїх промов Олег Валерійович, звісно ж, присвятив темі підтримки українського села і лінчуванню тих, «хто це село знищує».  Цікаво, що на другому місці – також представник радикалів, Віктор Галасюк – приблизно 460 промов тривалістю майже 16 годин!

АГРАРНА КЛЯТВА ЛЯШКА

Чимало хороших слів про підтримку аграрної сфери знаходимо й у програмних документах Радикальної партії. Приміром, цілий розділ – у передвиборчій програмі політсили. Назва багатообіцяюча та, як годиться, пієтетна: «Без села – не буде України». Далі чорним по білому написано ключове партзавдання радикалів в АПК:

  • Ми заборонимо продаж землі й ліквідуємо нелегальний земельний ринок, на якому збагачуються товстосуми та спекулянти.
  • Запровадимо право оренди землі під жорстким контролем держави.
  • Заборонимо іноземцям розпоряджатися нашими чорноземами.
  • Створимо прозорий земельний кадастр, який унеможливить земельне рейдерство. Радикальна партія стане основним захисником інтересів села в парламенті.

ОДИН БАГНЕТ НА ВЕСЬ АГРАРНИЙ КОМІТЕТ, І ТОЙ ПАСУЄ

Інтереси фракції Радикальної партії у профільному комітеті Верховної Ради – Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – представляє кадровий військовий, герой війни Артем Вітко, який певний час працював у Державному агентстві земельних ресурсів України. Нині – очолює підкомітет з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти. Утім, законотворча діяльність цього парламентарія не дуже вражає. Вітко, на відміну від Ляшка й Галасюка, рідко виступає із парламентської трибуни чи пропонує власні законопроекти. Водночас він – співавтор загалом 68 законодавчих ініціатив. І тільки два десятки із них так чи інакше стосуються аграрної сфери. До всього, законами стали лише 2 законопроекти, до написання яких причетний представник Радикальної партії. Це  Закони «Про безпечність та гігієну кормів» і «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель». Також ухвалено постанову  «Про проведення парламентських слухань на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі».

Кілька документів ухвалено у першому читанні. З-поміж них – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

Читати до теми: Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію

Також Артем Вітко – серед співавторів законопроектів «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами (ініціатива грудня 2014 року, яка лише пройшла процедуру розгляду в комітеті), «Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (щодо ввезення, вивезення зразків насіння та садивного матеріалу)» (на розгляді в комітеті), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (передано на розгляд у сесійній залі), «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства та зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільгосппродукції» (надано на ознайомлення членам комітету), «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо використання вітчизняної сировини)» (обговорюється в комітеті), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об'єднаних територіальних громад та врегулювання інших питань у сфері земельних відносин» (на розгляді у профільному комітеті), «Про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності власників тварин» (обговорюється в комітеті),  «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського господарства» (готується до розгляду в сесійній залі).

Також у парламенті за підписом депутата-радикала зареєстровано проекти щодо внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оптимізації центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Ще кілька документів взагалі знято з розгляду: «Про проведення парламентських слухань на тему: «Спеціальний режим оподаткування підприємств агропромислової галузі: сучасний стан та перспективи" (вересень 2015 року)» і «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, зокрема – сільгоспвиробників».

«ОРИЕНТАЦИЯ СЕВЕР»: ПРО ВІТЕР ЗМІН ПІД ЧАС ГОЛОСУВАННЯ В ПАРЛАМЕНТІ

Фото взято з: medium.com

Що ж до голосувань фракції Радикальної партії, котра має 21 депутатський «багнет», за так би мовити «лакмусові» аграрні законопроекти, то, як і в багатьох інших питаннях, радикали та їхній лідер доволі часто міняли орієнтацію (політичну) – залежно від такої собі «парламентської кон’юнктури» по-різному голосуючи за тематично близькі документи. Приміром, 7 грудня 2017-го, коли парламентарії ухвалювали рішення про  продовження дії мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Тоді документ підтримали майже всі радикали – за винятком Артема Вітка, Сергія Рибалки та Ігоря Попова, який був відсутній у сесійній залі. При цьому внесення відповідного питання до порядку денного та розгляд його за скороченою процедурою підтримали менш ніж половина членів фракції: вочевидь, торгувалися до останнього – попри те, що апріорі із мораторієм все мало б бути зрозумілим: адже його продовження – одна із програмних цілей партії! Те ж стосується і багатьох інших питань аграрної проблематики, які радикали спочатку начебто активно лобіюють, а коли доходить до голосування, роблять це, як-то кажуть, спроквола…

Читати до теми: У Раді розпочали розгляд 9 варіантів зняття земельного мораторію (онлайн-трансляція) – оновлюється

Щоправда, у так званий «аграрний» день у Верховній Раді (10 липня 2018), коли на розгляд парламентаріїв було винесено 11 законопроектів, які стосуються сільського господарства, члени фракції Радикальної партії Олега Ляшка були доволі активними – саме завдяки їхнім голосам більшість із цих документів ухвалено у першому читанні. До того ж, цікаво, що єдиний представник фракції у профільному комітеті ВР – Артем Вітко – від голосування за низку важливих законів (як № 6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» чи №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству») утримався.

Серед останніх ініціатив Радикальної партії – законопроекти щодо заборони використання на території України пальмової олії та впровадження адміністративної відповідальності та штрафування підприємців, які й надалі виготовлятимуть чи продаватимуть продукти, зокрема, й молочні, із її вмістом. Як пояснив Олег Ляшко, «здешевлення виробництва харчів завдяки використанню пальмової олії загрожує здоров’ю українців, адже її вживання може викликати захворювання на рак». Також, на думку політика, заборона пальмової олії збереже від вирізання українських корів, бо попит на вітчизняну сировину після повної заборони небезпечних рослинних жирів має зрости. Нагадаю, у травні Верховна Рада підтримала за основу один зі згаданих документів – нині його готують до другого читання. І заради справедливості зауважу: в цьому питанні члени фракції Радикальної партії були послідовними – усі, окрім відсутніх у залі Вітка й Попова, підтримали відповідне рішення.

Читати до теми: Що принесе АПК і українцям заборона пальмової олії в харчах?

Також українські радикали нещодавно ініціювали звернення до Кабміну й парламенту щодо підтримки відродження сільського господарства. «Радикальна партія Олега Ляшка підготувала пакет законопроектів, які допоможуть відродити тваринництво та сільгосппереробку. В деяких питаннях навіть знайшли спільну мову з Кабміном. Якщо не повернемо корову в українське село, якщо не буде сільгосппереробки, а будуть вивозити зерно як сировину, то село вмре, а значить – умре Україна. Ми ж пропонуємо дотації, які держава надаватиме на тваринництво, давати окремо на кожну голову по 5 тисяч гривень, підтримати законопроект про заборону пальмової олії, яка є шкідливою та вбиває молочарство в Україні», – зазначив народний депутат Ігор Мосійчук, виступаючи нещодавно перед однопартійцями у Полтаві.

Читати до теми: «18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?».

Водночас, за словами парламентарія, Радикальна партія підтримує ідею відшкодування ПДВ за експорту олійних культур. Але відшкодовувати податок, мовляв, варто лише тим виробникам, які мають власну переробку. І тут ми знову стаємо свідками зміни орієнтації (чи то пак – позиції) радикалів… До речі, як і представників низки інших політсил, які 7 грудня дружно підтримали проект закону №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким скасовувалося повернення ПДВ при експорті олійних, а вже за кілька днів – після того, як почався страйк аграріїв і Президент висловився за перегляд неоднозначних положень, різко «передумали». Хтось стверджує, що просто не встиг ознайомитися із величезним за обсягом документом, хтось намагався запевнити, що насправді начебто і не проти повернення аграріям ПДВ, але не всім і за таких-то чи таких-то умов…  У випадку із фракцією Радикальної партії – усі її члени, окрім відсутнього у сесійній залі Ігоря Попова, а також Оксани Корчинської, яка утрималася від підсумкового голосування, висловилися «за» скасування повернення селянам податку на додану вартість. А тепер, судячи з усього, «передумали».

І така ситуація, коли політики, наче флюгери, реагують на зміну суспільних настроїв, на жаль, характерна для всієї української політики, де фактично відсутнє таке поняття, як «ідеологічні партії». Проголосували за якесь рішення – якщо суспільство його проковтнуло, то добре. Якщо ні – починають виправдовуватись. Якщо ж голоси обурених не стихають, кардинально (чи у нашому випадку – радикально) змінюють думку.

«На практиці саме представники Радикальної партії у парламенті (і насамперед їхній лідер) яскраво демонструють притаманний ледь не усім сучасним вітчизняним політикам Modus vivendi, спосіб політичного співіснування: «Правильно говори, а роби – навпаки. Чи у кращому випадку – як вийде», – пояснює у коментарі AgroPolit.com президент Асоціації фермерів і землевласників України Іван Томич.

І продовжує: «Політичні лідери на загал начебто порушують справді важливі для аграрного сектору питання, продукують потрібні гасла. Але практичних (і головне – послідовних) дій на виконання привселюдних обіцянок у результаті немає.  Як немає і жодного лобі дрібнотоварного аграрного виробництва – фермерів, пересічних селян – у Верховній Раді. На відміну від захисників інтересів латифундистів. Тож і виходить, що ледь не при кожному голосуванні за, здавалося б, важливі й потрібні українському селу питання можна помітити певні «підводні течії й рифи». Дуже часто вони з’являються завуальовано, у формі неоднозначних положень у тілі законопроектів, іноді – стають результатом кулуарних домовленостей щодо внесення правок під час розгляду. І за усім цим простежується інтерес великих агрохолдингів і транснаціональних компаній».

Як приклад Іван Томич наводить рішення щодо повернення ПДВ за експорту олійних культур. Він вважає, що запропоновані зміни за такої редакції у будь-якому випадку не принесуть користі дрібному й середньому агробізнесу. Жодних відшкодувань селяни не отримають.

«Це ж стосується і голосування «радикалів» за скасування спецрежиму оподаткування аграріїв, і. ухвалення бюджету з поправками щодо аграрної сфери. У результаті дрібні й середні фермерські господарства недоодержать щонайменше 24 мільярди гривень державної підтримки. Не сприяють поліпшенню ситуації і деякі зміни, внесені до Земельного кодексу. Зараз «радикали» – одні з ініціаторів внесення конституційних змін щодо фермерського устрою. Але, зважаючи на їхні попередні практичні дії, віри у те, шо відповідні зміни можуть бути внесені нинішнім складом Верховної Ради, практично немає. Про це говорять уже два роки. А питання навіть не спромоглися внести до порядку денного. А все тому, що немає необхідних мотиваторів. Точніше, даються взнаки дії «антимотиваторів» – представників великих корпорацій і холдингів, – які, на відміну від селян і фермерів, котрі час від часу виходять на акції протесту, мають можливості підкріпити свої дії конкретикою – грошима, «зацікавлюючи» народних обранців. І, зважаючи на те, що фермерство, навіть в умовах такої залежної від аграрної сфери країни, не викликає у наших політиків особливого електорального інтересу, маємо небагато надії, що ситуацію зможуть радикально змінити й наступні вибори», – вважає Іван Томич.

Владислав Радійчук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

29 жовтня 2018
Віктор Шишкін: Конституційний Суд не може зняти мораторій, бо це політичне рішення
Конституційний Суд України (КСУ) хочуть зробити крайнім у питанні скасування земельного мораторію. За останні два роки стіни саме цього суду кілька...
19 жовтня 2018
Земельний мораторій – 4 «за» і «проти»
Питання мораторію є найбільш актуальним і водночас заполітизованим. Неодноразово до мене, як голови спілки «Центр розвитку земельних...
5 липня 2018
Чому Драбівська асоціація фермерів не підписала меморандум за скасування мораторію на продаж землі
Зовсім нещодавно в інтернет-мережі з’явився Меморандум про створення Громадської коаліції за скасування мораторію щодо купівлі-продажу земель...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...