Стратегія без стратега — як не наламати дров у реформуванні лісової галузі
Стратегія без стратега — як не наламати дров у реформуванні лісової галузі

Із серпня цього року просторами Інтернету гуляє новоспечена «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року». Кабінет Міністрів України схвалив її ще 15 листопада. Проте після цього покращення для лісової галузі так і не відбулося. Навпаки, депутати аграрного комітету звернулися до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана із резолюцією скасувати Стратегію. Причина? Виявилося, що новації не несуть позитивного характеру ні для населення, ні для громад, ні в реформуванні усієї лісової галузі загалом. То навіщо ж тоді її ухвалювали? Чому потрібно скасувати наявну Стратегію та схвалити нову, AgroPolit.com спробував розібратися під час виїзного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, присвяченого проблемам лісової галузі.

Рукописи горять не викликають довіри

Варто почати з того, що схвалену Стратегію на офіційних порталах побачити було неможливо. Ані на сайті парламенту, ані — Міністерства аграрної політики та продовольства. Спочатку її оприлюднило Державне агентство лісових ресурсів, після чого вона«пішла гуляти» Інтернетом. Тож постає питання, який документ узято за основу? Той, котрий вештається просторами мережі?

На це звернув увагу і координатор лісових проектів Дунайсько-Карпатської програми від Всесвітнього фонду природи WWF Роман Волосянчук.

«Де можна побачити Стратегію? Інтернетом гуляє версія за підписом Мартинюка без дат. Я голосував за депутатів не для того, щоб обговорювати документ, який гуляє Інтернетом», — зазначив він

Читати до теми: Віктор Галасюк: Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі

Отож про офіційність говорити поки не доводиться. А от згідно з «документом без дат», передбачається збільшення площі лісів держави, збереження біорозмаїття та невиснажливого лісокористування, зменшення загрози деградації земель, зростання частки продукції лісового господарства у валовий внутрішній продукт, зростання інвестицій у лісову галузь, а також гармонізація та приведення норм ведення лісового господарства України до відповідних критеріїв Європейського Союзу. Доволі райдужно, але в Держлісагентстві запевняють, що існує й інший бік медалі.

За словами представників лісгоспів, схвалена урядом Стратегія суттєво відрізняється від варіанту, який обговорювався з асоціаціями та представниками галузі. Фактично, вона не містить напрямків розвитку лісової галузі, а зосереджена лише на реформуванні Держлісагентства та створенні нового органу.

Найбільш болючими є два питання: фінансування і створення єдиної лісової структури. Насамперед, схвалена Стратегія не розглядає питання створення Державного фонду розвитку лісового господарства й повністю декларує відмову від бюджетного фінансування. Держлісагентством пропонувалось утворення такого фонду у складі спеціального фонду Державного бюджету України за збереження часткового бюджетного фінансування. Під час засідання Комітету лунала сума у 700 млн грн — саме стільки потрібно на розвиток лісгоспів.

Читати до теми: На межі зникнення, або Чому Україна залишиться без лісу?

Під час засідання Комітету, депутати наголосили: якщо на лісову галузь не виділять коштів, то голосувати за Бюджет-2018 вони не будуть. Кошти все ж заклали, але вистачить їх лише на забезпечення діяльності бюджетних установ у системі Держлісагентства. Відповідно до Державного бюджету України на 2018 рік, Державному агентству лісових ресурсів України планується виділити 304 млн грн. Із них 151 млн грн — на ведення лісового й мисливського господарств, охорону і захист лісів. Роботи з лісовпорядкування, неприбуткові лісгоспи, пожежна охорона, створення захисних лісонасаджень та полезахисних лісосмуг і лісозахисні установи знову залишаються поза увагою бюджетного фінансування.

Держлісагентству виділено 304 млн. грн, але чи вистачить цього? В установі підрахували потреби на 2018 рік і ось що отримали:

Щодо другої проблеми, то працівники лісового сектору наголошували: украй важливо не допустити створення єдиної господарюючої структури в лісовому господарстві.

Як не наламати дров?

Створення нового суб’єкта господарювання, управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабінет Міністрів України, та імовірна ліквідація державних лісгоспів призведе до краху галузі. Тому державна структура управління лісовим господарством має бути збережена. Також лісники проти приватизації, концесії й оренди лісів, а ще — наголошують на необхідності удосконалити продаж необробленої деревини.

Понад те, не раз наголошувалося, що Державне агентство лісових ресурсів повинне мати керівника.

Народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич зазначив, що сьогодні в лісовій галузі криза. І галузь потрібно рятувати. А для цього слід призначити керівника й покласти на нього відповідальність.

«Галузь перебуває в жалюгідному стані. Та стратегія, яку прийняв Кабінет Міністрів, виявилася сирою, не погодженою з лісовиками. Особливо складний фінансовий стан південних та східних областей: Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Одеської, Миколаївської. Там працівники не отримують заробітної плати. І, згідно з цією концепцією, в них немає перспективи», — розповів народний депутат.

На його думку, потрібно зберегти обласні управління й не допустити монополізації господарчого комплексу. Також він наголосив на необхідності зміни форми оподаткування та створенні лісового фонду.

«Зараз усі сходяться на тому, що державна підтримка лісової галузі має бути збережена. Особливо для деяких областей. Без неї вони не виживуть, що призведе до втрати лісів, зміни клімату, знищення галузі», — підсумував Валентин Дідич.

Директор Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Віктор Ткач підтримав позицію Дідича. За його словами, в ЄС фінансування спрямовують на створення лісів, боротьбу зі шкідниками та пожежами.

«Нам також потрібно вирішити низку питань. Зокрема, починається рух Олешківських пісків. Внаслідок цього ми втрачаємо чорноземи. Також потрібно створити державний лісовий фонд, прийняти концепцію розвитку та призначити голову», — перерахував Віктор Ткач.

Дійсно, без чіткої стратегії важко говорити про розвиток лісової галузі.  

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що сьогодні реформа в лісовій галузі проводиться лише частково.

«Пацієнт дійсно хворий, без системних кроків нічого не відбудеться. Тому стратегія має бути прийнята не для того, щоб поставити крапку, а для того, щоби запустити процес реформ», — наголосила вона.

Голова Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар додав, що пацієнт здоровий, але ця Стратегія зробить його неживим. На часі — створення лісового фонду і боротьба з намаганнями передати ліси в концесію, адже це призведе до їхнього знищення.

Начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека зазначив, що останні два роки держава робить все, аби створити кризу. Зокрема це помітно із позбавлення підтримки сходу та півдня.

«Всі 3 тис. працівників добре прочитали Стратегію, яку ухвалив Кабмін. Але вона не дає відповіді на жодне болюче запитання. Як створювати ліси, не маючи фінансування. Тому ми просимо чіткого діалогу щодо Стратегії. Люди її зрозуміють лише тоді, якщо прописати від точки А до Б. Багато говорять про державне спільне підприємство, але люди бачать у цих словах лише приватизацію лісів. Крім того, немає фонду підтримки, який би розподіляв доходи. І наостанок: кількість лісгоспів потрібно оптимізувати, та вони мають бути. І цим не має керувати дядько з Кабміну, бо інколи лісгоспи вирішують питання на місцях», — окреслив приблизний план дій Анатолій Дейнека.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у ВР Олександр Бакуменко зазначив, що виїзне засідання Комітету агрополітики має відбитися повторно на початку року. При цьому, керівники обласних лісгоспів мають напрацювати конкретні пропозиції та обговорити їх з депутатами.

«Має бути ясно видно: як ми бачимо реформування, розвиток на 10 років, що для цього робити. Щоб ми, як народні депутати, розуміли, за що нам воювати в 2018 році, які законопроекти пропонувати. Тоді буде професійна робота над Стратегією», — підсумував Олександр Бакуменко.

Отож, чи буде врятовано лісову галузь України — має бути відомо вже в січні наступного року. А поки депутати та працівники лісової галузі повинні дійти до спільного знаменника й напрацювати основні положення майбутньої стратегії. Очевидно, що без чітко прописаних кроків галузь і надалі йтиме на дно, а такі намагання, як здача лісів в оренду чи створення спільної структури, лише підвищать рівень корупції. До слова, корупція в Держлісагентстві почувається як риба в воді. Що й не дивно, адже на галузь виділяються недостатні кошти, а працівники прагнуть вижити навіть завдяки дерибану лісу. Тож ідея зі створенням Державного фонду розвитку лісів — цілком логічна та може покращити ситуацію за правильного використання ресурсів.

Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 вересня 2017
Мораторій на експорт деревини допоміг збільшити інвестиції удвічі
Мораторій на експорт лісу-кругляка, який за всіма породами деревини запрацював із 1 січня 2017 року, за підсумками першого півріччя поточного року...
31 травня 2017
Віктор Галасюк: Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі
Нині уряд та суспільство активно обговорюють проблеми лісової галузі, яких за останні роки «назбиралося» чимало. Камінь спотикання цих...
15 листопада 2016
15 тис. га угідь Фастівського лісгоспу повернуто державі
Прокуратура Київської області відстояла у суді свою принципову позицію щодо повернення 15,3 тис. га мисливських угідь, які незаконно передані у...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...