Сьогодні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман презентує у парламенті проект бюджету на 2018 рік. Нагадаємо, що завісу над документом уряд привідкрив у чітко визначений Бюджетним Кодексом час — 15 вересня представляв його в КМУ. Того ж дня документ зареєстрували у Верховній Раді України. Однак текст законопроекту та пояснювальна записка до нього були оприлюднені лише 18 вересня.
Читати до теми: Аграрний бюджет-2017 «віджатися» і стати ефективнішим чи «померти»?
У ході презентації бюджетного проекту на наступний рік голова Міністерства фінансів Олександр Данилюк зробив акцент на тому, що бюджет «реалістичний, прозорий, своєчасний і збалансований». Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк додав, що аграрна складова відповідає загальній філософії бюджетного зростання. Однак, попри це, запитання щодо його укладання та розподілення державних коштів все ж лишилися.
Дивитися до теми: Презентація проекту бюджету на 2018 рік у парламенті
AgroPolit.com проаналізував документ і побачив, що він означає для агросектору та мешканців села.
ЗАГАЛЬНА КАРТИНА
Загалом на потреби Міністерства аграрної політики і продовольства України та галузі на 2018 рік уряд виділив 13,4 млрд грн, із яких 6,3 млрд (1% від ВВП країни) грн — пряма підтримка сектору (фермерам — 1 млрд грн, дотації з бюджету — 2 млрд грн, майже на здешевлення вітчизняної сільськогосподарської техніки —1 млрд грн та 2,3 млрд грн — тваринництво).Решта — кошти Мінагрополітики та дотичних до нього державних агропідприємств. Треба наголосити, що логіка розподілу коштів цього року трішки змінилася (видно із сум розподілу прямої підтримки), однак низка проблем аграрного сектору та жителів села знову залишилися «за бортом».
«Загалом проект Державного бюджету на 2018 рік я оцінюю позитивно. Якщо дивитися предметно, то сума підтримки АПК зросла. На мій погляд, це позитивно позначиться на роботі галузі. 6,3 млрд грн — це серйозні кошти, особливо, якщо порівнювати із 2016, коли у бюджеті була закладена сума підтримка на рівні 0,4 млрд грн. Позитивним є й те, що у нас продовжується децентралізація — місцеві бюджети зростуть на 30%», — зазначає народний депутат від БПП Микола Кучер.
Новий бюджет перевищує за розміром попередній — це вже добре, погоджується з ним його колега по фракції в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. «І хоча збільшення незначне, але, враховуючи складну економічну ситуацію, можемо говорити, що це позитивний знак для агросектору. Якщо порівняти, яку державну підтримку отримують українські аграрії та наші основні конкуренти — фермери ЄС — то в Україні ця підтримка у десятки разів менша. Звичайно, в таких умовах українцям набагато важче конкурувати на зовнішніх ринках. Тому постає перше питання: ми розуміємо, що коштів на держпідтримку АПК обмаль — отже, необхідно їх використати максимально ефективно», — каже він.
У ФОКУСІ — ТВАРИННИЦТВО
Один із основних акцентів у бюджетному проекті уряд зробив на підтримку фермерів та їхніх господарств. На все про все їм виділили 1 млрд грн. Свого часу цю ідею «культивував» і запровадив ще міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий, наголошуючи на тому, що «саме фермери, малі та середні агрокомпанії, повинні домінувати у державній підтримці».
Однак ідея до етапу реалізації обросла «особливостями». 1 млрд грн «розріжуть» навпіл, відтак 500 млн грн із цієї суми направлять на розвиток кооперативів.
Читати до теми: Уряд показав концепцію розвитку фермерства до 2020 року — офіційний документ
Ми вирішили, що близько 50% із виділеної фермерам суми буде витрачено на підтримку фермерів через сільські кооперативи та їхні об’єднання. Це сприятиме розвитку кооперативного руху, відкриє нам вихід на нові експортні ринки й позитивно позначиться на якості виготовленої продукції. Передусім це стосується галузі молочного скотарства. В Австрії із усього об’єму молока кооперативи виробляють 97% молока, у нас, на жаль, ситуація поки що складається не найкращим чином», — коментує перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.
Нагадаємо, що спроби розвинути кооперативний рух в Україні беруть початок із далекого 2003 року, коли було прийнято закон «Про кооперацію». Однак «віз і нині там», бо кооперація не набула популярності серед фермерів. Якщо вірити статистичним даним, то сьогодні в Україні налічується лише 590 діючих кооперативів, які й претендуватимуть на півмільярда бюджетних коштів.
Тим часом експерти не вірять у те, що концепція «вистрілить» і поліпшить життя населенню. У Мінагрополітики ж обіцяють підготувати автоматичний розподіл цих коштів і мінімізувати втручання людського фактору. Проте як саме відбуватиметься розподіл коштів — поки щоневідомо.
Читати до теми: АФЗУ та Укрдержфонд контролюватимуть виділення та розподіл 1 млрд грн для фермерів
Окрім цього, наступного року фермери матимуть й інші джерела фінансування. Майже 1 млрд грн направляє уряд. Нагадаємо, реанімацію програми ініціював Тарас Кутовий. Раніше вона діяла, але за браком коштів програму відмінили і поновили тільки у 2017 році. Цього року сума на ці ж цілі була 500 млн грн, але перелік банків для отримання коштів розширився.
Читати до теми: Аграріїв запрошують долучитися до програми держпідтримки з часткової компенсації вартості техніки (Відео)
«Ця програма характерна тим, що дотації отримує безпосередньо покупець техніки, опосередковано підтримуючи сферу українського машинобудування. У програмі братиме участь тільки та техніка, яка має високий рівень локалізації в Україні», — пояснює перший зам аграрного міністра Максим Мартинюк.
Що це означає для фермерів?
Таким чином вони отримали дві причини надавати перевагу українській техніці. По-перше, вона стала значно дешевшою. А по-друге, обслуговувати її простіше, ніж іноземну. Думаю, цю програму варто продовжити, та детально проаналізувати, чому вона «завмерла» на місці. Тому що всі думали, що кошти буде негайно розібрано й техніку закуплено. Але сталося не так. Тобто, щось не спрацювало. І ми повинні зробити правильні висновки», — каже Дідич.
Перепаде шматок бюджетного пирога із 2,3 млрд грн на розвиток і підтримку галузі тваринництва. Це за умови, якщо фермер займається цим видом діяльності. Дані кошти також розділять на дві програми: 2 млрд підуть на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів, 300 млн грн — на придбання худоби (компенсацію відсоткової ставки).
«2 млрд грн ми спрямуємо на часткову компенсацію вартості побудованих тваринницьких комплексів і на компенсацію відсоткових ставок за кредитами, які були взяті на будівництво й реконструкцію тваринницьких комплексів. Сподіваємося, що ця програма сприятиме нарощенню поголів’я худоби, нарощенню експорту. А 300 млн грн підуть на підтримку та часткову компенсацію вартості закупівлі високопродуктивного племінного поголів’я, зокрема, вітчизняної селекції», — коментує Мартинюк.
ДОТАЦІЇ УРІЗАЛИ
Якщо на придбання вітчизняної техніки на наступний рік було закладено удвічі більше коштів, ніж минулого року, то із бюджетними дотаціями все навпаки — сума вдвічі зменшилася. 2018 року на цей вид підтримки уряд виділив лише 2 млрд грн (2017-го — 4 млрд грн). За словами Мартинюка, для цього є серйозні підстави.
Рішення виділити лише 2 млрд грн було продиктоване двома факторами. По-перше, ми проаналізували поточну ситуацію. Є висока імовірність того, що виділені на цей рік 4 млрд грн не будуть повністю використані. По-друге, деякі галузі загалі не демонструють високих рівнів сплати ПДВ. Причин для цього дві: або вони мають специфічні форми оподаткування, або перебувають поза межами системи оподаткування», — пояснив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства.
Читати до теми: Косюкова Ряба «наклювала» найбільше бюджетних дотацій
Та водночас механізм їхнього розподілу ніхто змінювати не збирається, хоча саме це сьогодні викликало доволі бурхливу реакцію в агросередовищі та парламенті між прем’єром Володимиром Гройсманом і лідером радикалів Олегом Ляшком. Адже 80% дотацій отримала компанія МХП, яка спеціалізується на виробництві курятини. У самій компанії та в аграрному комітеті говорять, що виділення дотацій — законне.
«Ми багато говоримо про те, що є галузі, які потребують більшої підтримки. Це, насамперед, тваринництво, садівництво, овочівництво. У цих галузях вже є певний досвід розподілу держпідтримки. Водночас говорять про те, що, скажімо, молочна галузь чи свинарство отримують менші дотації. Зараз систему розподілу держпідтримки потрібно детально проаналізувати, і якщо вона дійсно несправедлива, відкоригувати так, щоб вона була ефективною», — каже Козаченко.
«Добре, що зроблено перші кроки, щоб підтримати тваринницьку галузь. Але я не погоджуюся з тим механізмом дотацій, який є. Якщо дотувати, то змістити фокус на молочне скотарство, невеликих фермерів та кооперативи при розподілі дотацій. Крім того, держава має забезпечити компенсацію кредитних ставок, щоб дрібні аграрії брали позику під 5-7% річних, а решту — покривали з державної програми компенсації банківських ставок», — резюмує у розмові з виданням народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич.
Згоден з ним нардеп-аграрник з БПП Петро Юрчишин, який розвинув тему з дотаціями. «Треба змінити їх формулу розподілу і зробити все, щоб їх отримували фермерські господарства, які займаються рослинництвом. Адже зараз їм не вигідно подаватися на відшкодування, тому від такого порядку страждають дрібні виробники. Ми готуємо таку змінену формулу», — пояснює він.
Тож чия переможе? До бюджетного фіналу час іще є!
СІЛЬСЬКА МЕДИЦИНА НЕ В ПРІОРИТЕТІ УРЯДУ
Розвиток АПК — це не лише підтримка аграрних виробників, а й комплекс заходів, важливою складовою якого є підтримка села, зокрема, медицини.
Сумарно на охорону здоров’я на 2018 рік держава виділила 112,5 млрд грн, що на 10,9 млрд грн більше, ніж 2017 року. Однак з усієї суми на розвиток сільської медицини буде направлено лише 1 млрд грн. Та й чи буде? Адже обіцяні Президентом України Петром Порошенком 4 млрд грн на «відновлення справедливості для людей села» вони отримали поки що лише в усній формі.
Читати до теми: Вижити чи померти — медична реформа, або Щочекає село?
Перший заступник міністра фінансів України Оксана Макарова запевняє, що гроші є, але їх надходження на місця затримується через відсутність механізму розподілу, який мають розробити Мінрегіонбуд і Міністерство охорони здоров’я.
«Кошти на це виділено, і щойно будуть узгоджені параметри виділення цих коштів, вони надійдуть», — коментує Макарова. На репліку про те, що вже вересень закінчується, коли ж їх освоювати, перший зам Мінфіну промовчала.
Читати до теми: Медицина по-селянськи: на противагу Супрун зареєстрували новий законопроект
Коли це станеться, залишається лише здогадуватися. Проте наразі це не найголовніша проблема, яка турбує сільських жителів. Медична реформа — от справжній головний біль. Враховуючи те, що наступного року коштів сільські ФАПи (якщо їх не закриють) отримають небагато, як саме вона проводитиметься — зрозуміти важко.
На думку Валентина Дідича, закладених коштів, звісно, не вистачить.
Треба уважно подивитися — на які цілі ідуть ці кошти, та як їх розділять. З іншого боку, варто дочекатися голосування за бюджет, адже написати можна, головне — зберегти цей резерв. І незрозуміло, з якого фонду ці кошти виділятимуться: якщо із загального — добре, а зі спецфонду — вирок для села, бо, як правило, ці гроші ніколи не доходять. Щодо суми в 1 млрд грн — то цього дуже мало й недостатньо. Це 1/3 потреби сільської медицини на рік», — говорить Дідич у ексклюзивному коментарі AgroPolit.com.
АМЕРИКАНСЬКІ ГІРКИ ПО-УКРАЇНСЬКИ — СІЛЬСЬКІ ДОРОГИ
Ще одне болюча проблема села — відсутність доріг. У деяких областях України від них залишилася лише назва, однак чомусь цією проблемою ніхто не переймається. Ані «Укравтодор», ані об’єднані місцеві громади.
На ремонт доріг у 2018 році уряд планує виділити 44 млрд грн — сума пристойна, однак відкритим залишається питання: яка частина цих грошей піде на ремонт сільських доріг і чи піде взагалі? Звісно, утримання сільських доріг — компетенція місцевої влади, адже в рамках децентралізації ці повноваження відійшли на місця. Однак де брати гроші? Навряд чи з 10 млрд грн на децентралізацію вистачить ще й на дороги.
Чекаємо першого розгляду проекту встінах Ради.
Тетяна Крисюк для AgroPolit.com