Голова Державного агентства рибного господарства Ярема Ковалів написав заяву про відставку. Тепер її має прийняти та затвердити Кабмін. Нагадаємо, що реформуванням галузі він займався у період із 2015-го по 2017 рік (28 місяців), прийшовши на зміну в. о. агентства Олегові Ніколенку. AgroPolit.com проаналізував ці два роки голови Держрибагентства та з’ясував, що було зроблено.
Рибоохоронний патруль
Рибоохоронний патруль було створено 2016 року. Перший пілотний проект запускали у Києві та Київській області. На початковому етапі Держрибагентство відбирало претендентів на посади. Було заявлено про 63 вакантних місця. Однак анкет на участь у конкурсному відборі прийшло 2 тис. Тобто, на одне місце претендувало майже 32 особи.
Читати до теми: Держрибагенство готує "чіпізацію" для української риби
Процес відбору кандидатів відбувався відкрито, в онлайн-режимі, а після його завершення майбутні працівники розпочали навчання, яке організовував Національний університет біоресурсів та природокористування. Вони освоювали іхтіологію, профільне законодавство, керування човном, спортивну та вогневу підготовку. Загалом із 2016 по 2017 роки в Україні було створено й запущено 20 управлінь рибоохоронних патрулів.
Фото взято з: ukrinform.ua
«Наші рибоохоронні патрулі використовують нові принципи роботи, вони мають якісну техніку, вдосталь палива, отримують високу заробітну плату. До початку реформи зарплатня працівників галузі складала 1,2 тис. грн, нині ми говоримо про 10 тис грн і більше», — розповідає Ярема Ковалів.
Рибний патруль — ефективна ініціатива. Так 2017 року його спеціалісти зафіксували порушень зі збитками на суму 65,1 млн грн. Це у 9 разів більше, ніж 2016 року (7,3 млн грн).
«Спрощенка» для рибалок-промисловиків
У грудні 2015 року за сприяння Держрибагентства скасували низку дозвільних документів та бюрократичних процедур, які ускладнювали роботу рибалок-промисловців:
- ліцензію для риболовних підприємств (окрім тих, які здійснюють вилов риби у водоймах за межами юрисдикції України);
- ведення окремого реєстру гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об’єктів;
- ведення обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів та пресервів із водних біоресурсів, і присвоєння таким суб’єктам номерів;
- облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 УКТ ЗЕД (2372а-14) для визначення рівня індикативних цін на такі товари;
- атестацію педагогічних працівників навчальних закладів I рівня акредитації, які належали до сфери управління Держрибагентства;
- прив’язку до міждержавних угод, які стосуються Російської Федерації, під час видачі дозволів на промвилов із метою захисту економічних інтересів українських рибалок.
Також 2016 року було запроваджено видачу документів на промисловий вилов строком не на 1 рік, а на 5. Отримати такий дозвіл можна не лише 1 січня нового року, як це було до 2016-го, а будь-коли упродовж 5 робочих днів.
Збільшення штрафів
Держрибагентство розробило проект Закону№5262 від 11.10.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду».
Читати до теми: Держрибагентство планує розвиток аквакультури в Україні
«Ті штрафи, якими сьогодні керуються працівники галузі, застаріли. 37—170 грн за порушення правил рибальства нікого не лякають. Ми пропонуємо змінити систему. За мінімальне порушення стягувати із «рибалки» 1700 грн, за порушення із важкими наслідками – близько 255 тис. грн. А за використання під час риболовлі електричної вудки та вибухових речовин притягувати до кримінальної відповідальності», — пояснює Ярема Ковалів.
Наразі Законопроект №5262 пройшов погодження, тепер його мають розглянути на засіданні Верховної Ради.
Сертифікат погодження риби
Спільно з експертами Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні», Держрибагентство впровадило сертифікат погодження риби.
Ярема Ковалів переконаний, що він допоможе вивести галузь із «тіні».
«Сертифікат унеможливить реалізацію браконьєрської риби та позбавить незаконний промисел економічного змісту. Він матиме виключно електронну форму, кожна партія риби матиме унікальний номер, на якому буде вказано інформацію суб’єкта господарської діяльності, назву водойми, дату вилову, вагу вантажу. З ним риба «подорожуватиме» від місця вилову до місця її реалізації», — пояснює Ярема Ковалів.
Також Держрибагентство разом із експертами Офісу підтримки реформ ініціювали створення фонду підтримки рибного господарства. Він потрібен для того, щоб кошти, які генерує галузь, йшли на її розвиток, як це робиться у європейських країнах.
«Наповнюватися фонд буде за рахунок плати за спеціальне використання водних біоресурсів, адміністративних стягнень за порушення законодавства про охорону водних біоресурсів тощо. За порушення правил рибальства 2016 року було нараховано збитків на суму 35 млн грн, а штрафів накладено на 38 млн грн. Де зараз ці кошти? Розпорошені в бюджеті, а могли б піти на розвиток галузі», — коментує Ковалів.
Для того, щоб фонд було створено, експерти запропоновували вписати законодавчі зміни до двох законопроектів:
- «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо розвитку рибного господарства)»;
- «Про внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (щодо розвитку рибного господарства)».
У Європі давно існують подібні фонди. Так Латвійський фонд рибного господарства успішно функціонує із 1992 року. У Європейському союзі працює Європейський фонд морського та рибного господарства із загальним бюджетом у 8,6 мільярда євро. А у Словенії на програму фінансування рибальства із 2016 по 2020 роки було виділено 32,6 млн євро.
Електронізація галузі та стимулювання фермерства
Спільно з Норвегією та Естонією Держрибагентство розпочало роботу над впровадженням систем дистанційного моніторингу рибальських суден та звітності про вилов. Зокрема, із ГКРС ФАО було підписано угоду щодо першої в Україні програми «Технічна допомога для ведення відповідального рибальства та сталої аквакультури» (наукові дослідження Чорного моря, розробка електронних систем контролю вилову у морі, тренінги для рибоохоронного патруля).
Читати до теми: Держрибагенство ініціювало створення Фонду підтримки рибного господарства
Також уперше в історії України на розвиток аквакультури та переробку рибної продукції було виділено 1/3 від 400 млн євро кредиту, наданого Європейським інвестиційним банком.
«Поки що ми не знаємо, як точно ці кошти будуть нараховуватися фермерам. Подібна співпраця для нас нова, тому процес оформлення документів і врегулювання організаційних моментів трохи затягнувся. Ми сподівалися, що фермери зможуть користуватися кредитними коштами вже цієї весни, але не склалося. Однак хочу наголосити, що процес його оформлення не зупинився. Кошти будуть», — пояснив Ковалів.
Окремо Держрибагентство підписало Меморандум із Асоціацією «Українських імпортерів риби та морепродуктів», маючи на меті стимулювати українських виробників. А також посприяло виходу першого в Україні практичного посібника «Сучасна аквакультура: від теорії до практики».
Любительське та спортивне рибальство
За час реформування галузі Держрибагентство розмежувало любительське й спортивне рибальство, разом із громадськістю прописало та розробило нові «Правила любительського і спортивного рибальства», які почали діяти із 2 вересня 2015 року. Також було створено електронну карту водойм Київської області із GPS-координатами місць, заборонених для рибалки (зимувальні ями, заповідні зони, нерестовища), та припинено промислове рибальство на притоках, затоках і верхів’ї Дніпра в межах Києва.
Риболовецький флот і танкер «Таманський»
Фото взято з: ocean-net.com.ua
Окремо варто сказати про відновлення контролю над танкером «Таманський» та державним океанічним риболовецьким флотом (4 судна).
«Упродовж 18 років риболовецький флот нікого не цікавив. Тема була табуйованою. Востаннє її намагалися підняти 2008 року, але результатів так ніхто і не побачив. 2015 року ми ризикнули зайнятися цією проблемою й нам вдалося зробити її актуальною. Зауважу, після того, як ми відновили контроль над флотом і танкером «Таманський», нам вдалося збагатити державний бюджет країни на 18 млн грн. І це лише за два роки», — підсумовує Ярема Ковалів.
Нині, на його думку, флот потрібно приватизувати. Допоки судна ще мають якусь фінансову цінність.
Читати до теми: Визначать перспективні види для рибного фермерства в Україні
Отож за два роки, які Ярема Ковалів провів на посаді голови Державного рибного агентства України, йому справді вдалося реформувати галузь. Вона отримала фінанси на розвиток, але водночас і сама стала приносити країні дивіденди. Із її обігу майже вийшли такі поняття, як «тінізація» ринку та неефективний менеджмент. Уперше за багато років галузь стала престижною — і раптом Ярема Ковалів вирішив залишити посаду. На наше запитання, що змусило його це зробити, він відповів коротко й чітко: «Повертаюся у бізнес». Та чи справді це так? Чи лише бажання створити бізнесовий проект керувало ним, коли він приймав це рішення? Залишається лише здогадуватись і сподіватися, що йому на зміну прийде не менш амбіційний і розумний керівник.
Тетяна Крисюк для AgroPolit.com