«Земля 200». Плюси та мінуси наявних моделей відкриття ринку
«Земля 200». Плюси та мінуси наявних моделей відкриття ринку

До зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення залишилося півроку. Принаймні такий «дедлайн» (з 1 січня 2018 року мораторій на продаж земель с/г призначення потрібно скасувати) встановив МВФ,  який діє за принципом: ввечері гроші, зранку – стільці. Тобто спочатку кілька  реформ – потім кредит із 9-ма нулями. Тож уряду та парламенту поставили завдання – підготувати законодавчу базу: прийняти закон «Про обіг земель с/г призначення…». Яким  він  буде? Ніхто достеменно не знає. Натомість уже є ціла низка пропозицій та моделей відкриття ринку землі, часто, прямо протилежних.
Перші кажуть, що ринок треба відкривати поступово, із «запобіжниками» (мінімум гектарів у одні руки, тільки фізичним особам і лише українцям). Водночас, на перших етапах слід  посилити орендні відносини, зокрема, за це виступає міністр аграрної політики Тарас Кутовий. Другі підтримують ліберальну модель – без жодних обмежень. Треті (ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода») – взагалі намагалися провести референдум за продовження мораторію на продаж землі с/г призначення безстроково. Але Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив «Батьківщині» проводити земельний референдум. Четверті пропонують створити земельну асамблею. П’яті – за те, що земельна концепція має складатися з трьох блоків. Тож сьогодні існує величезне різноманіття думок на цю тему. Та як вибрати золоту середину?  
Уряд, нещодавно, створив міжвідомчу робочу групу, яка складається  з  керівництва галузевих аграрних асоціацій,  експертів і народних депутатів.  Найближчим  часом вона представить  концепцію  першого  етапу земельної реформи. Доки  в Кабміні, чухають потилиці, AgroPolit.com проаналізував плюси та мінуси кожної з моделей  для ринку та його  учасників.

Читати до теми: Протест проти продажу землі 7.06.17

Модель уряду

В ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com автор урядового законопроекту про землю – колишній очільник  Державної служби України з питань геодезії, картографі та кадастру, а тепер перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк заявив, що позиція уряду – поетапне впровадження ринку землі з запобіжниками і це має на меті створити середній клас на селі. А ось для великих агропідприємств, за його пропозиціями, ситуація може змінитись не на їхню користь.

Читати до теми: Проведено опитування місцевих рад, щодо зняття мораторію на купівлю-продаж земель

Великі, технологічні агрохолдинги не потребуватимуть робочої сили в достатній кількості, щоб забезпечити роботою усіх селян. Тому рішення продавати в одні руки максимум 200 га землі – це стимулювання утворення середнього класу на селі. Ситуація для холдингів може змінитись: я прогнозую, що їхній сукупний земельний банк зменшиться на 20%. Це відбудеться не за одну секунду, але такий сценарій цілком вірогідний», – заявив перший заступник міністра аграрної політики.  

Читати до теми: Депутат від БПП радить «набити шишки» з держземлями перед відкриттям ринку землі 

З метою запобігання спекуляцій у перший рік впровадження обігу земель, ми передбачаємо в разі перепродажу сплату податку державі не менше 50% від нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення. Також законопроектом передбачається етапність запровадження ринку земель у частині ціноутворення. На першому етапі, який діятиме до 2020 року, ціна земельної ділянки буде не нижчою, ніж нормативна грошова оцінка, щоб не було знецінення ділянок наших громадян», – розповідає інші деталі підготовленої реформи начальник відділу економічного регулювання земельних відносин Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру Юрій Микитенко

Позиція прем’єр-міністра Володимира Гройсмана пролунала трошки пізніше, але вона вторила земляку з Вінниччини Максимові Мартинюку. 

Прем’єр декларує ті ж самі «запобіжники»: 200 га в одні руки, заборона продажу на першому етапі іноземцям та юридичним особам.

Продаж має бути доступний тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 га землі на одну особу», – зазначив прем’єр.

Натомість міністр аграрної політики та промисловості Тарас Кутовий додає суттєвий уточнюючий момент до цієї моделі, щоб вона дійсно спрацювала. 

 

Моя позиція така: на нинішньому етапі ми можемо говорити виключно про продаж прав оренди на землю і банківську заставу прав оренди, щоб під ці права можна було залучати додаткові інвестиції аграріям у бізнесі. Права власності на землю залишаться у селян і ці права не будуть предметом господарських відносин», – заявив він у ефірі «5 каналу».

Він уточнив, що права оренди великими компаніями (2–3 тис. га) вже давно в Україні продаються разом із корпоративними правами, а фермер, який хотів би придбати права оренди на 15 га, цього зробити не може, оскільки для цього йому потрібно створювати ТОВ, отримувати корпоративні права, вести бухгалтерію.

Читати до теми: Земельна реформа старих країн-членів ЄС – досвід Німеччини

Тому сьогодні великі компанії мають право торгувати договорами оренди, а дрібні фермери залишаються усунутими», – додав міністр.

Очільник Мінагрополітики озвучив таку думку уряду, а чи буде вона у кінцевому варіанті земельної реформи – стане зрозуміло, коли  усі міністри  висловляться за це.

Читати до теми: Гектари роздору, або Як фермери з міністром земельний компроміс шукали

Я думаю, що цю позицію я зможу відстояти в парламенті, оскільки вона не зачіпає насущних інтересів, приносить додаткові інвестиції в галузь, створює ціноутворення, робить ринок більш динамічним і прозорим», – сказав Кутовий.

Позиція громадськості

Урядові 200 га в одні руки наробили галасу в публічній площині.  Експертне та аграрне коло відреагувало на них, м’яко кажучи, не надто добре, тоді як на посилення орендних механізмів, навпаки, схвально.

Читати до теми: Земельна реформа країн Південної Америки — досвід Аргентини

Так, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов вважає, що 200 га «розірвуть» українські агрокомпанії.

Насправді ми розуміємо, щоб конкурувати на зовнішньому ринку – нам потрібно укрупнювати поголів’я. У Штатах найбільш ефективна ферма – це 5000 голів, тобто 5 тис. га… Тому обмежень у 200–500 га в одні руки не повинно бути…», – озвучує  він ще один аргумент проти 200 га.

Народний депутат («Самопоміч»), член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко в  ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com зазначив, що таку умову (200 га в одні руки) прописали, щоб заспокоїти МВФ, і не більше.

Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Румунії

Але якщо її застосувати на практиці, то буде біда. Масштаби українських агрокомпаній дуже різняться і якщо це застосувати, то більшість із них просто «розірве». Я пропоную у своїй концепції забезпечити всім учасникам ринку рівні права й обов’язки. Не хочу критикувати наявну структуру аграрного ринку. Великі холдинги орендують до 9% всіх чорноземів, але 50% усіх сільгоспземель використовують господарства із земельним банком 2–2,5 тис. га та виробляють понад 50% всієї сільгосппродукції. До того ж саме агрохолдинги забезпечили Україні першість за низкою експортних позицій із сільгоспкультур. Нинішня структура агрокомпаній на внутрішньому ринку дозволяє усьому сектору бути ефективним. Потрібно її підрихтувати, а не ламати. Найперше – допомогти сімейним і дрібним фермерам вийти на ринок, посилити їхню роль, надати їм фінансову підтримку для розвитку. Кредити я б виділяв сімейним фермам, малим і середнім виробникам, які мають в обробітку до 1000 га землі. Це дасть змогу збалансувати розрив між великими та дрібними. Місця на аграрній арені вистачить усім. Але акцент підтримки зараз варто змістити у бік підтримки малих і середніх фермерів. За 3–5 років вони зміцнять позиції, бо вони є хоча й невеликими, проте, динамічними та вмотивованими», – говорить він.

Мірошінченко пропонує свій варіант земельної концепції, яка складається з трьох блоків: перший – запуск механізму оренди землі, другий – розробка державних програм фінансування для середніх і дрібних виробників та фермерів, третій – власне відкриття ринку землі з усіма «запобіжниками». 

Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

Екс-міністр аграрної політики Республіки Литва Казіс Старкявічус в інтерв’ю нашому виданню заявив, що така земельна мінімалка може в Україні бути й більшою. Чому – пояснив на прикладі Литви, де завершили земельну реформу.

У Литві юридичні та фізичні особи можуть купувати не більше, ніж 500 га  в одні руки. Таке обмеження запровадили тільки у 2010 році. У тих, хто до цього моменту вже мав більше землі, її не відбираємо. Купувати понад 500 гектарів можуть тільки ті, хто займається тваринництвом. Це було зроблено задля розвитку молочного виробництва. Іноземці з громадян країн ЄС, можуть купувати, але тільки якщо прожили в країні понад три роки. Юридичні компанії, щоб купити землю, повинні 10 років займатися сільськогосподарською діяльністю… У вас інша ситуація з землею: її 40 млн га, а в Литви – 3 млн га, тому умови обмеження володіння в одних руках можуть бути іншими. Наші експерти разом із вашими фахівцями багато про це говорили. Я за те, щоб працювали на землі тільки українці, але ринок відкривати треба», –  підсумовує він.

Учасники ринку  звертають  увагу й на інші моменти.

200 гектарів фізичній особі – це один пункт із одного рядка. Його декларують у різних моделях. А головне в іншому: хто такі фізичні особи? Це ті, хто живе на Канарах, у Києві, та купує землю в Одесі? Тому, коли була нарада у Гройсмана, наші асоціації підняли великий перелік питань, які потрібно вирішити, перш ніж вводити ринок землі. У концепції, яку зараз пропонує Кабмін, має бути прописано, що землею повинні володіти люди, які працюють на ній і проживають на даній території. І крапка», – заявив у коментарі AgroPolit.com голова громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.

Оренда

Він також додав, що чи не єдина можливість використовувати с/г землі за призначенням в українських реаліях в Україні – це оренда.

Читати до теми: Земельна реформа країн Північної Америки — досвід США 

Оренда може стати основним, а може й єдиним інструментом, який зможе працювати в земельних відносинах. І жодних проблем немає: гарантована й ефективна, довгострокова, зрозуміла плата – це все буде розвивати і залучати інвестиції аж ніяк не гірше, ніж якщо землю продавати. Тому оренда може бути абсолютно достатньою для того, щоб закрити розмови про ринок. Просто комусь хочеться поживитися цим ринком», – пояснює Геннадій Новіков.

Його доповнив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Оренда була б на першому етапі, якби ми реформу робили самостійно, а ми проводимо її на замовлення МВФ. Із чітким офіційним меморандумом, що там має бути... В принципі, аграрії були б тільки «за», якби зараз питання ринку землі зняли з порядку денного, аби був наведений порядок в орендних відносинах. А потім через якийсь час повернутися до нього. Всі розуміють, що ринок землі треба впроваджувати. Питання – коли?», – наголосив він.

Чого хочуть українці?

Що ж  думають  про  всі ці реформи  самі українці? Розуміючи важливість  цього питання і те, що тема землі виходить на перший план, AgroPolit.com провів власне голосування в соцмережі Facebook на тему «Що робити з сільськогосподарськими землями?». Воно поширилось на понад 45 тис. користувачів. В опитуванні взяли участь близько двохсот людей. З’ясувалося, що більшість опитаних виступають проти відкриття ринку землі. 77% усіх голосів –  за продовження мораторію на продаж  землі.  За продаж – 13%. За розвиток довгострокової оренди, зокрема, право її застави  у банках для отримання кредитів – 8% Продавати землю лише державі доцільним вважають тільки 2%.

Питання ще є?

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 травня 2017
Урядовий законопроект про ринок землі може відправити у відставку Гройсмана
Якщо законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» авторства Кабінету Міністрів України не отримає підтримку...
20 квітня 2017
Ринок землі негативно вплине на українську економіку
Запуск ринку сільгоспземель тимчасово погіршить стан економіки України. Про це написав на своїй сторінці Facebook  заступник голови ради...
19 квітня 2017
Представник МВФ в Україні: Ринок землі має запрацювати у 2018 році
Міжнародний валютний фонд очікує запуску вільного ринку землі в Україні через рік. Про це в інтерв’ю ВВС Україна розповів постійний представник...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...