друкувати


Земельна реформа старих країн-членів ЄС — досвід Нідерландів

7 квітня 2017, 07:33
Земельна реформа старих країн-членів ЄС — досвід Нідерландів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРИХ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС

Старі країни-члени  ЄС та Швейцарія  характеризуються високим рівнем економічного розвитку, соціальних стандартів та добробуту населення. ВВП на душу населення коливався у діапазоні $21,500―85,600. Основними принципами політики розвинених європейських країн щодо власності на землю с/г призначення є забезпечення права на вільний рух капіталу, відкриття та ведення приватного бізнесу та відсутність дискримінації.  

Кожна із країн цієї групи пройшла свій шлях розвитку та формування ринку с/г землі, реформи проводилися в різні періоди і в різних умовах. Більшість країн стикалася з проблемами неефективного виробництва, обмеженістю ресурсів, високою інтенсивністю використання земель і значною фрагментацією ділянок.

Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

Саме тому основною метою реформи ринку землі в даному регіоні було підвищення продуктивності в секторі, розвиток сільської місцевості, стабілізація доходів фермерів і підвищення рентабельності агросектору. Також, саме в країнах цієї групи особлива увага приділяється екологічним стандартам, управлінню і модернізації природного середовища (у Швейцарії, Швеції, Данії, Нідерландах, Франції та Фінляндії встановлено низку суворих екологічних вимог та принципів ведення господарства).

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ

Країни мають довгу історію розвитку та функціонування відкритого ліберального ринку землі с/г призначення, в них відсутні обмеження права власності на землі для фізичних та юридичних осіб з ЄС, здебільшого усунуто регуляцію цін та площі землі. Водночас, у даній групі країн регуляція земельних відносин власності все більше покладається на регіональні органи влади.

У країнах Західної Європи (Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Швейцарія) ринок землі є лібералізованим та відкритим, відсутні повністю абсолютні обмеження щодо іноземного капіталу. Проте у Франції, Бельгії та Австрії переважна більшість угод купівлі-продажу розглядаються та стверджуються локальними державними органами, на кшталт SAFER у Франції. Це значно ускладнює та затягує процес купівлі й продажу, що негативно позначається на привабливості та динаміці ринку (наприклад, ціна с/г землі у Франції складає всього $7,450).

Для країн Скандинавії (Данія, Фінляндія, Швеція) характерними є значні екологічні податки та масштабна державна підтримка с/г виробників. Земельна політика базується на припущенні, що фермер має жити на своїй землі та самостійно управляти господарством. Попри відсутність абсолютних обмежень на придбання землі як для іноземців, так і для громадян цих країн, на практиці отримати право власності досить важко через низку вимог щодо освіти фермера, місця проживання та дуже високих екологічних стандартів.

Читати до теми: Земельна реформа країн Північної Америки — досвід США

Великобританія та Ірландія відрізняються найбільш лібералізованою політикою регулювання відносин на ринку землі с/г призначення, що призвело до високого рівня ефективності та продуктивності сектору. Проте середня вартість с/г земель в Ірландії та Великобританії є на порядок вищою, ніж у більшості країн ЄС, що часто виступає перепоною для розвитку та динаміки ринку, оскільки далеко не кожен бажаючий може собі дозволити придбати землю та зайнятися фермерською справою.

У країнах Півдня (Італія, Іспанія, Португалія та Греція) ринок с/г землі є розвиненим, відкритим та досить ліберальним. Винятком є Греція, де формально існує ринок із можливістю купівлі-продажу, але фактично сам ринок є дуже нерозвиненим через відсутність розробленого кадастру, прогалини в законодавстві, значну бюрократію та корупцію. Греція є наочним прикладом того, що стан ринку землі являється індикатором загальної політики економічного розвитку країни. А от у Італії, приміром, встановлено найвищий податок за реєстрацію угоди ― 18% від ціни угоди, що значно підвищує загальні витрати на придбання ділянки.

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Ринок землі с/г призначення в країнах регіону в основному є відкритим та лібералізованим, а с/г виробництво – високотехнологічним, продуктивним та ефективним. Після формування відкритих ліберальних ринків спостерігалася тенденція до  консолідації земель із метою усунення значної фрагментації та підвищення продуктивності в секторі. Сьогодні ж значна увага приділяється збереженню навколишнього середовища та екологічним стандартам.

У деяких країнах (Франція, Бельгія, Австрія) ринок контролюється локальними агенціями, існують непрямі обмеження та складні процедури укладання угод. Це негативно впливає на динаміку ринку й ціну с/г земель.

Водночас приклад Нідерландів, Великобританії та Ірландії, які є найбільш відкритими та лібералізованими ринками, підтверджує, що дерегуляція ринку землі, як правило, має  позитивний ефект (ціна за 1 га с/г землі у Нідерландах ― $63,700, Ірландії ― $39,300, Великобританії ― $31,400). 

Загалом, успішний досвід старих країн-членів ЄС та Швейцарії у реформуванні ринку землі с/г призначення дозволяє зробити висновок про наявність кореляції між рівнем лібералізації ринку й загальним рівнем економічного розвитку країни та добробуту населення.

 Нідерланди. Профіль країни 

Нідерланди — високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством. На долю сільського господарства припадає 1,8% ВВП та 2,0% зайнятого населення. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 1,8 млн га, що становить 54,9% земельного фонду країни. Лише десята частина населення (10,1%) проживає у сільській місцевості.

Мета реформи

Передумови реформи

Еволюція ринку землі

Механізм реалізації реформ

Читати до теми: Земельна реформа країн Південної Америки — досвід Бразилії

Механізм регулювання відносин на ринку

Обмеження щодо іноземного капіталу

Регуляція цін та площі

Податки

Інші обмеження

Експертна оцінка результатів реформи