друкувати


Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

16 березня 2017, 07:43
Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

Загальна характеристика нових країн-членів ЄС

Нові країни-члени ЄС, або країни Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Європейського Союзу у 2004, 2007 та 2013 роках. Це країни із середнім рівнем економічного розвитку, вони належать до країн, котрі розвиваються та значно відстають від старих країн-членів ЄС. ВВП на душу населення коливається в діапазоні $10 000 – 20 200. Але за темпами зростання економіки країни даної групи значно випереджають країн-членів ЄС. У 2000 – 2014 роках середній темп зростання ВВП у цих країнах становив 3,4 % щороку (в країнах Балтії – 4,1 4,4 %, Хорватія – 2 %).

Після зняття залізної завіси у 1989 році всі ці країни пройшли власний шлях трансформації від централізованої планової економіки до ринкової. Процес реформування ринку с/г земель у нових країнах-членах ЄС почався після отримання незалежності (в Польщі та Угорщині – 1989 року, в Естонії, Латвії та Литві – 1991 року, у Чехії та Словаччині – 1993 року). Зазначимо, що у період реформи економіки країн цієї групи значно залежало від с/г виробництва. Частка с/г сектору у ВВП в деяких країнах сягала 25%, і в переважній більшості країн третина населення була зайнята у с/г виробництві.

Читайте також: Парламентські слухання «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» 

У більшості цих країн реформа ринку землі була спрямована на повернення землі колишнім власникам та перерозподіл земель, які перебували у власності колгоспів та радгоспів, серед селян. Після 25 років перехідного періоду деякі країни вже завершили земельну реформу, інші – все ще перебувають у процесі. Політика відновлення прав власності на землю та консолідація земель стали важливим фактором формування політики с/г виробництва після вступу до країн ЄС.

Механізм регулювання ринку

Після довгих років реформ та змін сьогодні на ринках майже відсутні абсолютні обмеження, які встановлювалися в перші роки реформ. Так, у жодній із країн даної групи немає цінової регуляції, обмеження щодо максимальної площі землі у власності присутнє лише в трьох країнах (Польщі, Угорщині та Румунії).

Рівень податкового навантаження за придбання с/г землі у цих країнах є значно нижчим, ніж у старих країнах-членах ЄС. Водночас, у деяких країнах (Болгарія, Польща, Чехія) с/г землі взагалі звільняються від оподаткування, що робить сектор привабливим для заняття фермерською справою.

Читати до теми: Гектари роздору, або Як фермери з міністром земельний компроміс шукали

Хоча зараз абсолютна більшість нових країн членів ЄС відкрила ринки для іноземців (в основному для резидентів ЄС), як правило, на певний період для іноземців там вводилися обмеження на володіння с/г землями. Ці обмеження діяли в середньому протягом 7 років після вступу країн до ЄС і були спрямовані на запобігання спекуляції с/г землями.

Деякі країни швидше пройшли перехідний період лібералізації ринку землі (Естонія, Литва, Румунія, Угорщина), в деяких країнах процес затягнувся і триває досі (Болгарія, Польща, Хорватія).

Також, після вступу країн до Європейського Союзу та, відповідно, лібералізації ринків, в усіх країнах цієї групи спостерігається активізація ринку. Наприклад, у Болгарії щорічний продаж с/г земель до вступу в ЄС був менш ніж 2,5 % від загальної площі земель. А в період із 2006-го до 2008 року цей показник зріс до 45%. У Чехії річний оборот придбаної с/г землі був менш як 0,5 % від загальної площі с/г земель у період 1993 – 2001 років, у період 2002 – 2004 років зріс до 1,5 %, а саме у 2005 році досяг 3,3 %. У Румунії річний оборот ринку с/г земель перед вступом у ЄС був меншим 1,5 %; у період 2005 – 2009 років – зріс більш ніж у 3 рази.  

Читати до теми: Аграрії обговорили з Тарасом Кутовим відкриття ринку землі 

Абсолютно в усіх країнах-членах ЄС після реформи ринку спостерігалося зростання цін на с/г землю. А в Румунії, одному із найбільш лібералізованих та відкритих ринків серед країн даної групи, мало місце найбільше зростання цін у перехідний період. За період 2002 – 2012 роки CAGR (середньорічний темп зростання інвестицій протягом певного періоду часу) ціни на с/г землю в Румунії становили 37,5%, а 2005 році перед вступом країни до ЄС, ціна на землю зросла майже у три рази, порівняно з попереднім роком.

Експертна оцінка

Ринки нових країн-членів ЄС здебільшого є відкритими та лібералізованими. При тому, що частка с/г виробництва у ВВП та зайнятості населення постійно зменшується, продуктивність і рентабельність виробництва зростають.

Після проведення реформи та перерозподілу с/г земель серед колишніх власників і селян, країни даної групи зіштовхнулися з проблемою фрагментації земель, яка негативно впливає на ефективність виробництва. І зараз у цих країнах розпочинається консолідація земель із метою підвищення продуктивності в галузі.

Читати до теми: Вільному ринку землі заважає п'ять бар'єрів 

Загалом, досвід нових країн-членів ЄС є дуже корисним та релевантним для України. Адже у 1990-х роках вони опинилися в умовах, подібних до українських, але вибрали швидший та радикальніший метод розвитку ринку с/г землі, що, у свою чергу, і привело до різниці сьогоднішніх показників соціально-економічного розвитку України та нових країн-членів ЄС. Зазначмо, що швидкість проведення реформи та лібералізація ринку с/г земель прямо пропорційна росту економіки та добробуту населення у нових країнах-членах ЄС.

 Польща

Польща – індустріально-аграрна країна. У сільськогосподарському виробництві зайнято 11,2% активної робочої сили, що забезпечує створення 3,4% ВВП. Під сільськогосподарські угіддя зайнято майже половину території країни – 47,1%, 74,9% із цих земель (або 35,2% земельного фонду країни) становить рілля. У сільський місцевості проживає 39,4% населення країни.

Мета реформи

Передумови реформи

Еволюція ринку землі

 

Механізм реалізації реформ

  1.    Правовою основою земельної реформи в Польщі було прийняття Закону «Про управління державними сільськогосподарськими землями» 1991 року. Оскільки після Другої світової війни у країні встановилася сильна структура дрібних сімейних ферм, у соціалістичний період зусилля колективізації значною мірою провалилися. З цієї причини Польща прийняла політичне рішення не відновлювати права власності колишнім землевласникам, які втратили землю після Другої світової війни в рамках програми реституції земель, як у сусідніх країнах.
  2.    Ще однією причиною непроведення реституції було те, що довелося б віддати значну частину земель іноземцям (переважно, німцям), які емігрували після війни. Натомість позови про повернення втрачених прав власності розглядалися в рамках цивільного права на індивідуальній основі.

Читайте також: Земля дійшла до Конституційного суду – 5 головних міфів про мораторій 

Механізм регулювання відносин на ринку

Обмеження щодо іноземного капіталу

Податки

Експертна оцінка результатів реформи

  1.     На відміну від більшості інших країн східної Європи, в Польщі 75% с/г земель залишалися у приватній власності протягом періоду соціалізму, що значно полегшило процес здійснення реформи.  
  2.     Саме в Польщі мав місце найдовший перехідний період після вступу до ЄС та відкриття ринків для іноземців – 12 років. Тоді як у інших нових країнах-членах ЄС ринок с/г земель вже було відкрито для резидентів ЄС, Польща це зробила лише в травні 2016 року. Це стримувало попит та надходження інвестицій у галузь і зростання цін. Так, через затримку з відкриттям ринків, Польща витрачає на підтримку с/г сектору найбільше коштів серед усіх країн-членів ЄС – $18,4 млрд у 2013 році.
  3.     Сьогодні у с/г секторі домінують сімейні ферми, яким належить 80% орних земель. Основна частина с/г угідь країни розділена між понад 3 млн приватних селянських господарств, при цьому площа кожного з них у середньому становить менше 7 га. Це менше в 10 разів від площі раціонального фермерського господарства у країнах ЄС.

Дослідження EasyBusiness.in.ua «Створення вільного ринку землі с/г призначення в Україні»