Органічна політика у 2017 році: 5 векторів розвитку
AgroPolit.com проаналізував 5 основних тенденцій органічного руху України

З початку року в українському органічному аграрному секторі сталося 2 важливі події – виставка «Зелений тиждень» у Берліні та конгрес «Органічна Україна-2017». І якщо раніше органічний напрямок в Україні був всього лише нішевим і малоперспективним, то зараз він набирає все більше прихильників. В Україні за 5 років земельний банк під органікою збільшився удвічі. Зараз він становить близько 500 тис. га. Але по факту є ще 1 млн га неорних земель. Перспектива велика, проте постає питання – як її ефективно використати. AgroPolit.com проаналізував основні заяви з  цих подій і виділив 5 головних тенденцій органічного руху на цей рік.  

1. Великі холдинги зміщують своє виробництво в бік органіки.

На аграрному ринку складається тенденція до переорієнтації виробництва. Це пов’язано з тим, що на світових ринках сировина падає в ціні. Крім того, як вказує голова правління асоціації «Органічна Україна» Олена Березовська, аграрні холдинги застала криза – земля є, але вона перестає давати ті врожаї, на які вони розраховують, а собівартість тільки зростає. «Тому великі гравці шукають не тільки нові ринки збуту, а й альтернативу вирощування», – каже вона.

Підтримує таку тезу і директор «Інституту органічного виробництва» Олексій Качковський. Він каже, що багато великих гравців на ринку дивляться у бік органіки. Та не всі знають, як використовувати ці технології. Утім, в Інституті вже розробили концепцію відповідної «школи», де навчають переходу з традиційного землеробства на органічне. Перехід із традиційної технології на органічну – це нелегко. Адже головний з інструментів в органічному виробництві – філософія, яку далеко не завжди розуміє твій штат агрономів, пояснює Качковський.

Агрохолдинги, як правило, мають дуже хороші ґрунти і можуть ще років 10 жити за рахунок того гумусу, який збережений у ґрунті. Тому, традиційно, вони свої сівозміни зводять до комерційних культур. Як правило, це однорічні культури, які не поліпшують родючість, а тільки знижують її. Тут потрібен особливий підхід, але багато великих гравців ринку вже приходять до нас із проханням навчити їх, що таке Organic», – розповідає директор «Інституту органічного виробництва».

2. Спостерігається тенденція до органічної кооперації

Важлива подія, яка сталася на вітчизняному аграрному ринку – з’явився проект під назвою «Перший національний аграрний кооператив». Це – унікальна платформа для органічних виробників. Плани проекту амбіційні – протягом 2017 року планується об'єднати 1400 га органічних земель у рамках кластера.

Органічний ринок і кооперація мають спільну мету – формування споживача, який думає, аналізує, зважує всі «за» та «проти». А двигуном як кооперації, так і органічного господарства є утворення, яке ми й пропонуємо всім бажаючим», – повідомив президент «Українського кооперативного альянсу» Зіновій Свереда.

3. Органіка у пріоритеті стратегії Мінагрополітики 

У стратегії розвитку АПК «3+5» Міністерство аграрної політики та продовольства виділило органічний розвиток як пріоритетний. «Підтримка органічного виробництва є також важливим напрямком нашої стратегії «3+5». Тому ми розробили «органічний» закон №5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»,  який вже підтримав Кабінет Міністрів», – зазначив Тарас Кутовий. 

Очільник Мінагрополітики закликав купувати органічну продукцію і займатися її виробництвом, запевняючи у державній підтримці виробників органіки.

Тих, хто думає – чим саме займатися у сільському господарстві, закликаю займатися саме органічною продукцію, яка є в пріоритеті діяльності Міністерства. А українцям раджу все більше купувати органічні, на 100% натуральні та без добавок продукти! Як кажуть, не «на правах реклами», а на правах особистої прихильності!», – резюмував керівник аграрного відомства.

4.Земельні аукціони під органіку 

Про стимулювання виробництва органіки Мінагрополітики також подбало. Спільно з Держгеокадастром відомство розробляє механізм підтримки виноградарства та стимулювання виробництва органічної продукції шляхом проведення спеціалізованих земельних аукціонів.

Передбачається, що учасникам будуть запропоновані земельні ділянки для виробництва органіки й вирощування винограду за пільговими орендними ставками. Пільги вступатимуть у дію тільки після початку фактичної реалізації інвестпроекту – закладання насаджень, початку процесу сертифікації, тобто підтверджених і фіксованих намірів. У разі недотримання визначених аукціонних умов, орендні ставки буде повернуто до ринкового значення, на рівні середнього показника у відповідному районі.

Виробництво органічної продукції та виноградарство офіційно визначені як пріоритетні напрямки підтримки. Держава має у своєму розпорядженні ресурс, який може застосувати як один із засобів стимулювання цих галузей, – пояснює перший заступник аграрного міністра Максим Мартинюк. – У комплексі з іншими складовими державної підтримки це створить потужний ефект для їхнього розвитку».

Він повідомив, що Держгеокадастром уже розпочато аудит земельних ділянок сільгосппризначення державної форми власності, придатних для цих цілей. За словами Мартинюка, в першу чергу землі для органічного виробництва знайдуться із земель запасу – перелогів, що не були у використанні тривалий час, щоб скоротити інвестору період отримання сертифікату відповідності.

5. Розширення експорту

Перспективи є й у збуті української органіки. Так, за словами Тараса Кутового, США готові вести переговори щодо поставок української органічної пшениці. «США в питаннях продовольчої безпеки дуже зарегульовані. Важко виходити на їхній ринок із новою продукцією. Але що стосується органічної пшениці, вони готові вести перемовини, тому що це світовий тренд. У світі землі під органічні продукти потрібно дуже довго готувати. А в Україні землі не такі забруднені» – сказав міністр. 

Що думають експерти про  ці тенденції  та чи підтримують вони їх? AgroPolit.com розпитав експертів ринку.

Валентина Лановенко, президент Академії органічного садівництва «Ekogarden», власник органічного розсадника родини Лановенко:

1. Більшість виробників зернових  культур мають великі земельні банки, це, як правило, орендовані землі. За останній рік багато з них почали розуміти, що потрібно диверсифікувати виробництво, оскільки на гектарі можна заробити набагато більше за інтенсивного вирощування, зокрема плодово-ягідної продукції. З 1 га саду на карликових підщепах можна отримувати 40–45 тонн яблук/груш.  Площі під органічним виробництвом збільшаться, серед іншого у сфері садівництва та ягідної продукції. Покупцям цікаві як свіжі плоди, так і продукти переробки: соки, концентрати, сушка, дитяче харчування тощо. Садівництво може розвиватись лише на власній землі, оскільки сад закладається щонайменше на 20 років. Це ж стосується й органічного виробництва, оскільки землю потрібно декілька років готувати, вносити органічні добрива та препарати. Тому мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення обмежує зростання цієї тенденції. Дуже добре, що Мінагро підтримує розвиток органічного руху.

2.Сподіваємося, що  спільні ініціативи допоможуть розвинути  ринок і максимально  збільшити  виробництво такої продукціїї.

3. Для того, щоб продати органічну продукцію за кращу ціну за кордон, потрібно мати велику партію однорідної та високоякісної продукції. І це актуально не тільки для невеликих виробників. Для того, щоб задовольнити поставки з об’єму та якості, наприклад, яблук, потрібно мати сортувальні лінії, упаковку, логістику і т.д. Тому в даному випадку кооперація дуже вигідна для всіх учасників ринку, тому що вона знімає з власників частину питань. Без кооперації виробникам буде складно організувати ці процеси та отримати хороші кошти за свою працю. В розвинутих країнах кооперація застосовується у різних сферах – виробництво, транспорт, сфери харчування, збереження енергії тощо.

4. Якщо будуть такі переваги для виробників, то чому б і ні. Одна з умов участі у земельних аукціонах – проект органічного виробництва та його започаткування.Із боку держави будь-яке сприяння – це вже позитив. Але мені здається, що підтримка органіки має бути масштабнішою – пільги в оподаткуванні або звільнення від нього у перші три роки, поки ще немає сертифікату на органічну продукцію. Європейські виробники отримують щорічні дотації на органічне вирощування – 200–400  євро на 1 га.

5. Серед експорторієнтованої органічної продукції дуже популярні заморожені ягоди, свіжі яблука/груші та продукти переробки. Зараз найбільший імпортер органічної продукції з України – це Німеччина. Зокрема для Європи цікаві бобові культури, такий досвід є в Першого національного аграрного кооперативу. Зовнішніх покупців цікавить сировина – зернові й технічні культури для відгодівлі тварин, але на цьому багато не заробиш. Ми повинні створювати органічну продукцію з доданою вартістю та кооперуватися для досягнення наших цілей.

Андрій Коняшин, виконавчий директор Федерації органічного руху України:

1. Холдинги цікавляться органікою саме з метою експорту продукції за кордон. І ми говоримо про органічну сировину – це, як правило, зернові, бобові та олійні культури. Це зовсім не означає, що холдинги будуть займатися переробкою і постачанням на внутрішній ринок. Компанії, які мають великий земельний банк, хочуть перевести частину свого виробництва на органічні стандарти.

2. Дійсно, у стратегії 3+5 АПК Кутового визначено, що органіка є пріоритетом для України. Це добре. Адже органічна продукція є високомаржинальним напрямком, це нішева експортноорієнтована продукція. Крім того, це стосується питання ефективного використання земель, у 2016 році Україна експортувала зернових на 8 млрд євро, а ринок органічної продукції лише в Німеччині оцінюється у 8 млрд євро. Експортуючи сировину, ми виснажуємо ґрунти та не отримуємо належного економічного ефекту. Натомість має розвиватися виробництво продукції з доданою вартістю та вирощування органічної продукції.  

3. Об’єднання у кооперативи – це чудово, на ринку постійно йдуть розмови про об’єднання невеликих виробників. І це дійсно спосіб полегшити життя невеликим виробникам. Є вже багато успішних прикладів.

4. Це тільки проект, який ще не прийнято. Йдеться про невеликі площі до 2 га, тому не можна казати, що ця програма стосуватиметься великої кількості виробників. Але це чудова ідея для малих підсобних господарств, які захочуть займатися виноградарством або ягідництвом. Це ті ніші, які можуть зайняти невеликі підприємства для насичення внутрішнього ринку органікою. У цьому будуть зацікавлені й самі підприємці, оскільки пропонується менша орендна плата.

5. Та кількість сировини, яка вирощується за органічними стандартами, не може бути використана на внутрішньому ринку. Тому більш перспективними є європейський ринок або американський, куди й постачається переважна більшість продукції органіки. Мінагрополітики якраз і лобіює перехід фермерів на органічне виробництво.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 січня 2017
Виробництво органіки за п’ять років зросло на 90%
Приріст виробництва органічної продукції в Україні склав 90% за останні 5 років. Про це сказав Міністр аграрної політики та продовольства України...
20 січня 2017
Землю під органіку хочуть надавати через аукціони
Мінагрополітики та Держгеокадастр розробляють механізм підтримки виноградарства і стимулювання виробництва органічної продукції шляхом проведення...
17 січня 2017
Збільшення органічного виробництва стимулюватиме експорт
17 січня 2017 року під головуванням заступника міністра аграрного політики та продовольства України Олени Ковальової відбулось засідання робочої...

Вибір редакції

10 листопада 2022
Курс на Європу – що робить парламент для лобіювання інтересів агросектору?
Які законопроекти готуються парламентом для зближення українського та європейського агросектору - розповіла у ексклюзивному блогові на AgroPolit.com...
7 листопада 2022
Земельна реформа і війна: ринок, мінімальне податкове зобов’язання на землю, оренда паїв
Про найважливіші виклики воєнної земельної реформи (сплата мінімального податкового зобов’язання на один гектар, робота ринку землі, виплата...
3 листопада 2022
Мінагрополітики напише новий порядок видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти
Українські експортери харчової та тваринницької продукції б’ють на сполох – відсутність узаконеного механізму отримання міжнародних...