Реформа громад у 2023 році – уряд та парламент озвучили плани

Об’єднані громади України цього року чекає насичена програма від Кабміну та Верховної ради. Про неї говорили під час Конгресу місцевих та регіональних влад України та напередодні нього. Президент, прем’єр та очільники місцевої влади дискутували довкола питань регіональної безпеки, енергетики, соціального захисту, фінансів, боротьби з корупцією. AgroPolit.com вибрав найцікавіше.

Фінансування для громад переглянуть

Президент України Володимир Зеленський анонсував фінансові пряники для об’єднаних громад.

Вже в березні Кабмін підготує рішення, які потрібні нашим громадам для бюджетної стійкості. Відповідні зміни до закону про державний бюджет України будуть запропоновані Верховній Раді», – відмітив він.

Урядові плани для громад розкрив віце-прем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Важливо, щоб усі громади розуміли наш головний меседж – ми готові працювати разом з місцевим самоврядуванням, шукати спільні рішення, допомагати там, де це необхідно. Ми спільно працюємо заради однієї цілі – перемоги України і її відновлення від наслідків російської агресії», – каже він.

На практиці це означає для об’єднаних громад та її мешканців наступне:

Відновлення критичної інфраструктури.

Захищеність енергетичної інфраструктури, поглиблення інтеграції з європейським енергоринком та розвиток проектів малої генерації.

Відновлення житла (безпосередня фінансова підтримка для поточного та капітального ремонту приватних будинків та безготівкові житлові сертифікати). З’являться комісії при органах місцевого самоврядування, які призначатимуть компенсацію для постраждалих.

На них відповідальність за розгляд заяв на компенсацію, огляд зруйнованого житла і внесення інформацію про об’єкти в Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Ці повноваження було децентралізовано тому, що саме органи місцевого самоврядування найкраще розуміють ситуацію з інфраструктурою в своїх громадах.  В цьому контексті необхідно, щоб громади активніше підключались до Реєстру. Ми вже маємо понад 500 підключених громад, але залишається ще близько тисячі. Чим швидше громади підключаться до Реєстру та вноситимуть дані, тим швидше ми отримаємо якісне розуміння інфраструктурних потреб відновлення та тим швидше люди отримають свої компенсації», – пояснив Кубраков. 

Збитки АПК від війни

Продовження реформи децентралізації.

Олександр Кубраков розповів більше про децентралізацію: «Зараз розглядаються законопроєкти №6504 та №4298, які покращують прозорість та підзвітність місцевого самоврядування, посилюють захист працівників ОМС та загалом впроваджують європейські стандарти місцевого самоврядування. Також працюємо над посиленням інституційної спроможності ОМС, зокрема плануємо створити Офіси підтримки реформ у громадах. Вони відповідатимуть за екстрену консультаційну підтримку для ОМС у питаннях розвитку антикорупційних практик, роботи з проєктами відновлення та цифровими інструментами. Пілотні офіси в формі мобільних експертних команд плануємо запустити в роботу вже найближчим часом. Вони працюватимуть в найбільш постраждалих громадах».

Читати до теми: Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?
 

Парламент і громади

На думку голови паралментського підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою  з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталія Безгіна, на громади цього року чекає три виклика:

Перший виклик – відновлення регіонів. За його словами, політика відновлення однозначно є складовою державної регіональної політики. Але в цій частині треба відповісти на кілька запитань.

Чи має політика відновлення поширюватись на всю країну чи тільки на території, що зазнали прямого ураження внаслідок агресії рф? На мою думку, безумовно, на всю територію. Оскільки, повномасштабне вторгнення спричинило шалену міграцію, що, в свою чергу, призвело до фактичної руйнації мережі наданні публічних послуг по всій країні. Враховуючи, що 77% ВПО (дані Ради Європи), що перебувають на теренах країни не планують найближчими роками змінювати місце проживання, робимо висновок, що мережа потрібна абсолютно нова і, до речі, саме вона має лягти в основу критеріїв спроможності громад. Чи має планування відновлення бути складовою стратегії розвитку громади чи регіону? Так, має. При чому без конкретного строкового виміру, бо привязка має бути до КРі, тобто виходу в точку повного покриття громадян послугами враховуючи нову демографію», – розмірковує він.

Другий виклик – євроінтеграція. Депутат пояснив, що регіональна політика є однією зі слабких ланок на українському євроінтеграційному шляху.

«Це означає, що оновлена Державна стратегія регіонального розвитку має бути синхронізована з відповідними документами ЄС та враховувати потенційні переваги та недоліки кожного регіону відносно наших сусідів. Фонди, які працюють з регіонами у нас, мають бути адаптовані до континентальної моделі. Також, аналіз законодавства з боку партнерів прямо вказує на відсталість нашого законодавства в сфері транскордонного співробітництва», – анонсує курс проведення євроінтеграції на цей рік він.

І третій виклик – відновлення публічної влади на територіях, що перебували під окупацією тривалий час. Віталій Безгін наголошує, що що відновлення самоврядування на території Криму, Донецької та Луганської областей потребуватиме чималого часу, як і адаптація даних регіонів до децентралізаційної та проєвропейської моделі управління, оскільки 9 років різновекторного руху – це шалена прірва.

В цій сфері нам потрібне окреме законодавство і державна політика, яка буде швидко цю прірву долати.  Без відновлення системи управління та мережі надання послуг на цих територіях, ні про який регіональний розвиток тут не буде йти і мови, – говорить він.

На рівні прийняття законів ці три виклика трансформують у три стратегічні завдання.

Віталій Безгін роз'яснює, що депутати працюватимуть над корекцією адміністративно-територіального устрою після перемоги.

Я є прихильником цього кроку і вважаю його неминучим. В той же час поточні спекуляції на цій темі в регіонах вважаю необгрунтованими. Спочатку має бути затверджене законодавче забезпечення цього питання і чіткі критерії спроможності в нових умовах, і тільки потім конкретні дії. Безумовно, зона 40 км від кордону з росією та Білоруссю є зоною підвищеного ризику і там потрібні додаткові консультації з безпековими органами та коригування. Також тут потрібні окремі механізми для фінансування проектів, через побоювання міжнародних партнерів інвестувати в території підвищеного ризику станом на зараз», – підкреслює голова комітету.

Неймовірно складний кейс – виборче законодавство в повоєнний період. Тут, за його слоdами, питань досі більше, аніж відповідей. «Але точно можу запевнити громади, що помилковий поріг партизації в 10к піде в минуле!», – аноснує нову виборчу реформу Віталій Безгін.

В планах парламентського комітету – зайнятися сільськими територіями та старостами. «Після перевірки ситуації на Півдні та Сході країні будемо реєструвати маленький проект, щоб поправити норми, які погано себе проявили, зокрема, вимоги до розміру старостинського округу! Будемо також враховувати і критерії площі, а не тільки населення. Крім цього протягом двох місяців буде народження типове положення про старост, як допоміжний інструмент для громад, які досі не мають його в нормальній якості», – підсумував він.

Читати до теми: Фермерів прифронтових територій пропонують звільнити від єдиного податку

Що лишилося за кадром Конгресу місцевих та регіональних влад України?

Без відповіді є дві речі.

Перша – не прозвучала конкретна дата створення анонсованого раніше урядом Українського центру гуманітарного розмінування, який збиратиме й узагальнюватиме інформацію щодо потреб розмінування і розробить порядок утворення та ведення реєстру очищення земель. Нагадаємо, що за наведеними  в інфографічного довіднику «Агробізнес України під час війни» даними, замінованими за рік війни є орієнтовно 15% всіх сільськогосподарських угідь (близько 5 млн га землі).

Друга – не говорили про використання міжнародних та муніципальних облігації. Як уже писав AgroPolit.com, цього року громади отримали можливість випускати муніципальні облігації на міжнародних ринках. Національний депозитарій України та Центральниий депозитарій Польщі (KDPW) підписали договір про співпрацю. Це додаткове джерело залучення ресурсів для розвитку громад.