SHARE

Сільський ревізор
Старий Порицьк

І остання загадка в цьому сезоні. Готові? Цього разу ми навідались у село, яке спочатку поділила річка на два поселення, у Першу Світову війну його спалили майже вщент, а зараз там функціонує одне з найбільш успішних підприємств у районі ТОВ «Старий Порицьк»! Тут, звичайно, підказка в самому питанні. Ви маєте рацію, ми навідались у село Старий Порицьк Волинської області. Тут так і хочеться співати:

Волинь моя,
Краса моя,
Земля моя сонячна.
Мальовниче село Старий Порицьк розкинулось у південно-західній частині Волинської області, недалеко від річки Луга. Стара назва села — Порічеськ. Вперше в писемних джерелах згадується на початку XV століття.

Не будемо довго тягнути, ну що, покрякали на екскурсію?

Сільська рада

Розпочали гусочки своє знайомство з селом з його адміністративного центру — сільської ради. З 2013 року село очолює Тетяна Єдинак, а у 2017 р. вони з прилеглими селами утворили Павлівську об'єднану територіальну громаду (далі ОТГ). На дверях нас вже чекає пані Тетяна. Тож ходімо?
«Раніше було лише 7 сільських рад, зараз вже11. Нам дуже пощастило з головою ОТГ, він раніше працював головою Риковичівської сільської ради, тоді помічником-консультантом Гузя (Ігор Гузьнародний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справахприм. ред.), а тоді ми обрали його головою ОТГ. Андрій Степанович (голова Павлівської ОТГСапожник Андрій Степановичприм. ред.) дуже відповідальний. Ми йшли в ОТГ з 138 тис. вільних лишків, хоча зараз шкодую, адже могли ті гроші вкласти в садочок чи в школу. У нас немає такого, що комусь більше, а комусь менше коштів дають. Зараз у громаді, в селі Топилище, садочок будують, то ми всі розуміємо, що десь коштів менше буде, але це ж на благе діло. От мала по 125 тис. грн кожна рада, то ми зробили шматочок дороги. Скільки змогли за ті гроші, стільки і зробили», — розповіла в. о. старости села Старий Порицьк Тетяна Єдинак.

Староста села Старий Порицьк Тетяна Єдинак разом із Сільським Ревізором
Тетяна Василівна очолює два села: Старий Порицьк та Клопочин. За словами старости, і до об'єднання Старопорицька сільська рада не бідувала. На їхньому утриманні був садочок, куди вони вкладали кошти. Також раніше з місцевого бюджету виділяли гроші на школу.
Найперше, що ми зробили, коли я зайняла свою посаду,санвузли в дитячому садочку. Тоді поступили нам 64 тис. грн за пайову участь — у нас є господарство ТОВ «Старий Порицьк» — і ми їх вклали в дитсад. Там дуже гарно зробили все для дітей. Підприємство допомагає, і до мене так було. Ще ніколи ніхто нам там не відмовив. Молоко виписують у садочок і гречку дають школі. Тоді зробили стелю в бібліотеці своїми силами, бо там небо було через дах видно,
— зазначила Тетяна Василівна.
Зараз у сільську раду мають надійти 226 тис. грн для перекриття сільського будинку культури.
Староста села Старий Порицьк Тетяна Єдинак разом із Сільським Ревізором
Староста села Старий Порицьк Тетяна Єдинак разом із Сільським Ревізором
Працюють люди в нас на підприємстві, поруч на Павлівці є пивзавод, туди їздять, дехто в Іваничі. Молодь їде в Польщу, хоч на місяць, хоч на три. Вони хочуть мати великі гроші, багато і зразу,
— розповіла Тетяна Єдинак.
Село повністю газифіковане. Як розповіли місцеві, хтось палить газом, хтось — дровами, але додали, що газ є у всіх. Водопостачання є майже на всіх вулицях, хоча на вул. Ювілейній не до кінця прокладено. Це не є проблемою, як зазначили жителі села, адже в Старому Порицьку є декілька водонапірних веж, які забезпечують їх водою.
Зараз у нас в громаді є людина, яка пише мікропроекти, то якщо ми маємо якесь бажання чи побажання, то звертаємось до неї. Зараз поки нічого ще з тих проектів не виграли. Але там все під контролем. У нас бібліотекарка самостійно цим займається,
— поділилась староста.
Колектив апарату сільської ради села Старий
Колектив апарату сільської ради
Як ми дізнались, місцеві є частими гостями кабінету старости. Запитують про субсидії, дотації.

Однією з особливостей цього села є центр надання соціальних послуг Павлівської сільської ради, а саме Відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання. Якщо по-простому, там знаходяться люди, за якими немає кому доглядати. Сільський Ревізор навідався і до них. Коли ми під'їжджали, то біля приміщення терцентру зауважили, що чоловіки читали газети та книги, жінки розмовляли на вулиці, а персонал порався в городі, якого тут є 50 соток. Усі овочі та фрукти, з яких готують страви, вирощені на своїй землі. Персонал її обробляє та доглядає за картоплею, квасолею, буряком, морквою, цибулею, кабачками, огірками та іншим. Люди, які там мешкають, розповіли, що задоволені якістю їжі, а ще поділились, що у їхньому відділенні навіть роблять заготовки та консервацію на зиму.
Терцентр у Старому Порицьку
Терцентр у Старому Порицьку
Наше відділення існує з 2000 р., а працюю я тут вже протягом трьох років. За цей період ми мали 170 пацієнтів. Зазвичай до нас поступають люди, які мають 80 і більше років, або одинокі інваліди І та ІІ груп, які не мають де доживати,
— розповіла Надія Фіть, завідувачка відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання.
Нам провели екскурсію, і ми мали змогу поспілкуватись із людьми, які там живуть. Наші гусочки не могли стримувати сльози під час розмов, але плакали ми не через жахливі умови, не тому, що персонал непривітний, а навпаки — там про людей дбають. Усі у відділенні живуть в комфортних, чистих, світлих умовах, виходять на вулицю, забезпечені медикаментами, якісним корисним харчуванням та всім необхідним для гідної старості. На жаль, ми не маємо фото, які підтверджують всі наші слова, але маємо відео, тож швидше дочитуйте, шукайте в YouTube наш випуск та переконайтесь самі, що в терцентрі у селі Старий Порицьк дбають про людей!
Надія Фіть, завідувачка відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання
Надія Фіть, завідувачка відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання
У літній період утримання однієї людини за місяць вартує 6100 грн, в зимовийдо 9000 грн. Ми опалюємо приміщення, поки на вулиці не буде більше 20 градусів тепла. Люди немічні, старі, мерзнуть у кімнатах. Раніше ми залежали від територіального центру Іванич, а з 1 лютого нас забрала Павлівська ОТГ. Згідно державного стандарту, 75% пенсії йде на утримання людини в нашому відділенні. Але тих пенсій по тисячі-півтори замало. Решту коштів додає ОТГ,
— зазначила пані Надія.
Робота персоналу відділення дуже непроста. Їм потрібно не лише простежити, а й зробити так, щоб всі були в безпеці, у сухому одязі та чистому ліжку, нагодовані, вчасно випили ліки та зробити ще багато справ, про які нам навіть подумати складно. Команда Сільського Ревізора знову і знову щиро дякує всім працівникам соціальної сфери.
Колектив відділення стаціонарного догляду у с. Старий Порицьк
Колектив відділення стаціонарного догляду у с. Старий Порицьк
За роботу сільської ради, позицію старости села та якісні зміни після об'єднання ми віддаємо заслужені 5 балів. Бажаємо здійснення всіх задуманих планів!

Культура

Будинок культури

Культура завжди відігравала важливу роль у суспільстві, тож і будинок культури має бути на якісному рівні розвитку. Він у Старому Порицьку є, але стан, в якому зараз знаходиться, вимагає кращого.
Я працюю тут лише місяць, маю ще три місяці стажування. Що вже встигла зробити? Побілила трохи, випрала штори, поприбирала. За той місяць, що я тут, ми робили захід до Дня медичного працівника. На Івана Купала наш сімейний дует виступав на озері. Розпочали робити дискотеки щоп'ятниці та щосуботи. На Зелені свята до нас приїжджав гурт «ФЕСТ», а в цю п'ятницю приїде гурт «Смерічка»,
— розповіла Антоніна Журавлюк, директор будинку культури.
Антоніна Журавлюк, директор будинку культури
Антоніна Журавлюк, директор будинку культури
У Старий Порицьк ми приїхали в п'ятницю і так загорілись ідеєю сільської дискотеки, що не можемо не розповісти про неї одразу. Як тільки команда Сільського Ревізора під'їхала до будинку культури о 22-ій годині, то не одразу зрозуміла, що тут будуть відбуватись такі довгоочікувані для всіх танці. Але потім нам пояснили: ще просто рано і світло:)

Після 23-ї години людей було, наче мурашок. Хлопці, дівчата, пари, сім'ї, молодші, старші, всі-всі-всі, хто хотів відпочити та потанцювати, були там. Хороша музика, недорогий вхід (25 гривень — у нас їх не взяли, за що ми щиро вдячні пані Антоніні:)) та шалений драйв. Місце, де всі були на одній хвилі. Знаємо, що вам стало цікаво побачити це на власні очі, тож поспішайте дочитувати і переглядайте швидше відео на нашому YouTube-каналі, адже там є фрагменти того, як все відбувалось!

Але повертаємось до буденної роботи будинку культури.
Зараз там є тільки вокальні колективи, у планах - організувати хореографічний гурток. Актова зала розрахована на 150 людей, тож є де насолоджуватись талантами місцевих:)
Ми потребуємо техніки, маємо 2 колонки, мікрофон і підсилювач звуку, ні баяна, нічого з інструментів немає. Тяжко так. Костюмів немає взагалі. Зараз будемо думати щось, можливо, позичати,
— жаліється пані Антоніна.
І в команди Сільського Ревізора одне риторичне запитання: а що робив колишній директор цього будинку культури?
Планів у мене багато, хочеться більшого. Гроші нам виділила сільська рада, тож замінимо вікна, перекриємо дах. Ще підлогу треба нову покласти, крісла закупити, фасад оновити. Можливо, хтось допоможе, чекаємо,
— розповіла Антоніна Журавльова.
Будинок культури подивились, тепер ходімо в бібліотеку дізнаватись, як там ідуть справи:)

Бібліотека

Бібліотека знаходиться в одній будівлі, що і будинок культури. Вона складається з двох залів: дитячої літератури та дорослої, галузевої.
Я працюю тут з 2012 року, за цей час я з допомогою колишнього директора будинку культури зробила косметичний ремонт. Відколи я працюю, наш бібліотечний фонд поповнився за спонсорські кошти, зараз він нараховує близько 5000 примірників,
— розповіла Оксана Патер, завідувачка бібліотеки с. Старий Порицьк.
Оксана Патер, завідувачка бібліотеки с. Старий Порицьк, разом із Сільським Ревізором
Оксана Патер, завідувачка бібліотеки с. Старий Порицьк, разом із Сільським Ревізором
Пані Оксана зазначила, що постійних читачів у дитячому залі близько 60, але ця цифра змінна. Окрім дітвори із Старого Порицька, сюди записані також дітки з Клопочина, частина з яких є теж активними читачами. Старше населення читає активніше, ніж молодь.
Щороку в нас відбувається акція «Подаруй книгу бібліотеці». Мешканці села приносять літературу, ми її оформляємо, записуємо. Також бібліотека є активним учасником багатьох заходів, які відбуваються в селі та в цілому в районі. От недавно ми проводили свято Івана Купала, 7 липня. Свято відбувалось на місцевому пляжі Павлівського озера. Ми готували фотовиставку співучих родин с. Старий Порицьк,
— зазначила Оксана Патер, завідувачка бібліотеки с. Старий Порицьк.
Ми дізнались також, що в бібліотеці часто відбуваються різноманітні майстер-класи, що привертають увагу дітвори. Разом із директором будинку культури Антоніною Журавлюк пані Оксана організовувала розважальну програму для малечі у таборі в с. Павлівка «Барвінок»: проводили майстер-класи з виготовлення листівок, урок малювання та грали в рухливі ігри.
Люди цікавляться сучасними авторами, популярні книги Володимира Лиса, Василя Шкляра, Дар'ї Гнатко. Також не забувають класику. У нас мало сучасної літератури, існує проблема з поповненням книжкового фонду. Я вважаю, що література застаріла і її потрібно давно списати. У сільських бібліотеках немає читального залу, тому люди забирають книги додому на два тижні. Зазвичай книги повертають вчасно,
— розповіла пані Оксана.
Отже, ми проревізували культуру у селі Старий Порицьк та віддаємо заслужені 4 бали. Бажаємо якнайшвидшого вдосконалення приміщення будинку культури, оновлення його фасаду та довгих літ процвітання!

Освіта

Вже звичним для нашої команди стало те, що приміщення школи і дитячого садочка в селах знаходяться в одній будівлі, не виняток і Старий Порицьк. То що, покрякали дізнаватись, як ідуть там справи?

Дитячий садочок «Буратіно»

Незважаючи на відпустку, завідувачка дитячого садочка Ірина Смоленська радо погодилась зустрітись із нашими гусочками та провести екскурсію дошкільним навчальним закладом.
Садочок був збудований у 1987 році, а я працюю тут вже протягом 7 років. Коли я вже була завідувачкою, то ми зробили тут капітальний ремонт. Спочатку зробили санвузол, тоді спальні та ігрову кімнату. У 2017 році сільська рада виділила 50 тис. грн на заміну підлоги у дитячому садочку,
— розповіла Ірина Смоленська, завідувачка дитячого садочка с. Старий Порицьк.
Ірина Смоленська, завідувачка дитячого садочка «Буратіно»
Ірина Смоленська, завідувачка дитячого садочка «Буратіно»
Коли ми навідались в ігрову кімнату, то побачили, що вона святково вбрана. Як потім нам розповіли, до кожної події залу вбирають під певну тематику. Цим займається увесь колектив дитячого садочка. Святкують Новий рік, Свято Миколая, випускний, Свято весни, Прихід зими та інші свята.
У садочку тільки одна різновікова група, в якій виховується 22 діток віком від 3 до 5 років. Колектив складається з 4-х людей: вихователь, помічник вихователя, кухар і завідувачка. На жаль, немає музкерівника. Для нас це дуже необхідно, але не вистачає фінансування. Влітку садочок не функціонує, всі йдемо у відпустку, а тоді повертаємось і набираємо діток,
— зазначила завідувачка.
У період, коли садочок функціонує, звичайний день роботи розпочинається з прийому дітей, ранкової гімнастики, сніданку та занять. На заняттях групу ділять на підгрупи: старшу та молодшу. Після занять та обіду дітки йдуть на прогулянку, а тоді спати. Після улюбленого відпочинку вони малюють, співають, танцюють або якщо дозволяє погода, то проводять загартовуючі ігри.

Харчування в садочку триразове, 30% від вартості сплачують батьки, а 70% — ОТГ.
З іграшками нам допомагає Валентин Обштир, наш підприємець. Він закупив ігри розвиваючого характеру, спеціальні ігри для дітей старшого дошкільного віку, настільні ігри, багато машинок і ляльок. Вони, напевно, дуже дорогі, ми б таких фінансів не мали. Канцтоварами ми не можемо забезпечити дітей, тому вони мають свої,
— поділилась пані Ірина.
Також завідувачка розповіла, що хоче оновити гардеробну. У садочку є телевізор, на якому в другій половині дня іноді транслюють навчально-виховні програми. За сприяння народного депутата Ігоря Гузя біля будівлі садочка вже три роки поспіль красується дитячий майданчик. До речі, скільки ми біля нього не проходили, там завжди гралась дітвора.

Поспішаємо далі!

Школа

Нас із посмішкою чекає директор школи, який керує нею вже протягом 25 років. Як ми дізнались, із 1988 року по 1994 рік — це була лише початкова школа, а з 1994 вона стала дев'ятирічною.
У нас дуже тісна співпраця зі старостою села, також дуже нам допомагає господарство в особі Валентина та Олександра Обштирів, а також Миколи Юсковця. Зараз ми ввійшли в Павлівську громаду, то дуже допомагає нам і голова ОТГ Андрій Сапожник. Раніше були закуплені і нові дошки в кожен клас, і парти, і столи в їдальню. Валентин Віталійович Обштир нещодавно привіз на 6 тис. грн спортивного інвентаря: м'ячі, тенісні ракетки і ракетки для бадмінтону. Цьогоріч дуже нам допоміг і народний депутат Ігор Гузь, який виділив 150 тис. грн. За ці кошти ми поклали плитку в коридорах і замінили ламінат у двох класах,
— розповів директор школи Ігор Секунда.
Ігор Йосипович — людина енергійна та з гумором. Коли ми просили його дати нам секундочку для того, щоб налаштувати техніку, чи щоб ще раз зняти якийсь клас, він посміхався і казав: «Секунда у вас є, бо це я, маєте хвилинку». Загальні дані отримали. Ходімо дивитись школу?
Команда Сільського Ревізора дізналась, що на базі школи функціонує козацька республіка імені Івана Богуна. Вона заснована ще у далекому 2003 році. Кожен клас середньої школи (з 5-го по 9-ий) утворює певне братство, в яке можна вступити тільки після посвяти в козачата. Всі гурти мають свою назву і девіз, наприклад 9-ий клас - братство імені Петра Сагайдачного і має девіз:
Гетьман Сагайдачний — слава Батьківщини,
Кожен в братстві вдячний лицарю Вкраїни!
У нас проходять різні змагання не лише між класами-братствами, а й у районі, куди ми відправляємо кращих. Також активна робота не лише в шкільний час, а й позашкільний також. Є гуртки в'язання, вишивання, гурток «Комп'ютерна справа», спортивні секції,
— зазначив директор школи.
Також у школі впровадили Концепцію «Нова українська школа».
Директор школи с. Старий Порицьк Ігор Секунда з Сільським Ревізором
Директор школи с. Старий Порицьк Ігор Секунда з Сільським Ревізором
Чим я пишаюсь у своїй школі ? Перш за все, своїм колективом. Якби не він, не було б цієї школи, не було б мене такого, як я є. Дякуючи їхній праці, ми мали і переможців районних змагань, олімпіад та конкурсів, які потім брали участь і в обласних етапах. Ми беремо активну участь і в творчих конкурсах, наприклад, у «Срібних дзвіночках». Хорошою традицією є привітання учнями школи в честь певного свята адміністрації, господарства і навпаки на День вчителя староста села і колектив підприємства приходять вітати нас. Також ми влаштовуємо концерти для будинку пристарілих,
— розповів пан Ігор.
У 2009 році школа виграла проект по заміні всіх дверей та вікон на пластикові. Цьогоріч завдяки підприємству в учнів Старопорицької школи була можливість відвідати Львів на різдвяні свята. Як ми дізнались потім, раніше учні їздили в Колодяжне та у Луцьк, тоді за пальне також оплачувало підприємство «Старий Порицьк». Вже у 2019-2020 н. р. дирекція школи планує повезти на екскурсію дітей на козацькі могили.

Після закінчення 9-го класу учні вступають до коледжів: у педагогічний у Володимирі-Волинському чи в економічний, що у Нововолинську.

Під час екскурсії школою ми почули співи та музику на стадіоні, це наші гусочки не змогли оминути увагою, тож покрякали туди. Коли ми підійшли, то нам розповіли, що кожного літа вже протягом 3 років тут організовують дитячий християнський табір. Наша гусочка навіть долучилась до їхніх розваг та приєдналась до однієї з команд. Ми, звісно, не могли не залишити на згадку про нас розмальовки, а малеча та організатори табору потішили нас чудовим виконанням пісень і танців:)
За таку чудову освіту в Старому Порицьку, за старання та ініціативність освітян команда Сільського Ревізора відправляє п'ятірку в дитячий садочок та школу цього маленького волинського села!

Спорт

У Старому Порицьку улюбленим видом спорту є футбол.
Дякуючи інвесторам, господарникам, які є на території нашого села, зробили футбольне поле. Переорали спочатку, засіяли, поставили нові ворота, закупили сітки, м'ячі. 5 липня цьогоріч у нас проходили зональні змагання з футболу. Ми грали з Павлівкою, Жашковичами та Радовичами. Діти в нас люблять футбол,
— розповів Ігор Секунда, директор школи і вчитель фізкультури.
На жаль, команди від Старого Порицька немає, але юнаки та чоловіки займаються в павлівській команді та захищають честь своєї ОТГ. На змагання вони їздять і в Іваничі, і в Бужанку, і в Поромів. Молодь та діти зазвичай грають у футбол на полі, що знаходиться біля школи.
Є проблема: у школі немає спортзалу. Але ми раціонально підлаштовуємо програму: взимку граємо в настільний теніс, бадмінтон. До речі, з тенісу наші діти виграють призові місця навіть у районі та в громаді. А коли можна на вулиці займатись, то граємо у волейбол, баскетбол, футбол. Також у районі проходять спортивні змагання «Козацький гарт» і для хлопчиків, і для дівчаток, в яких ми активно беремо участь. Там різні вправи: згинання-розгинання рук, стрибки з місця, стрибки на скакалці. Ми до всіх змагань активно тренуємось,
— поділився пан Ігор.
Як він зазначив, хоч дітей мало, але ІІ-ІІІ призові місця на будь-яких спортивних змаганнях завжди стимулюють їх до розвитку. Команда Старого Порицька є активним учасником волейбольних змагань на рівні району та громади. Протягом 10 років учні вигравали у спартакіадах.
Нагороди спортсменів с. Старий Порицьк
Нагороди спортсменів с. Старий Порицьк
Дівчата не хочуть грати у футбол, серце в одиниць лежить до цього виду спорту. От коли у волейбол граємо, тоді так, вони збігаються. Навіть проти хлопців стають. У тенісі в нас дуже сильні дівчата. Минулого року на святі громади всі призові місця з тенісу були в дівчат із Старого Порицька,
— зазначив пан Ігор.
Побачивши всі нагороди, кубки та грамоти, команда гусочок відправляє гідні 4 бали за спорт на селі Старий Порицьк. Бажаємо якнайшвидше зробити спортивну залу та перемагати у ще більшій кількості змагань!

Підприємство

У селі функціонує одне аграрне підприємство — «Старий Порицьк», про яке команда Сільського Ревізора під час поїздки у волинське село дуже начувана. Ми чули про господарство чи колгосп, як його тут називають місцеві, від усіх, з ким спілкувались. Ходімо та дізнаємось про те, хто вони та чим займаються!
Наш власник, він сам іваничівець, раніше працював у банківській сфері. Він поїздив закордоном і у 2009 р. захотів зробити підприємство з поля до столу, щоб все натуральне і щоб для дітей було. Там суть не була просто мати диплом чи сертифікат, що все натуральне, а щоб так було насправді. Спочатку ми сіяли різну продукцію і експортували її закордон. Заробили трохи коштів і почали рухатись далі,
— зазначив Микола Юсковець, директор ТОВ «Старий Порицьк».
Микола Юсковець, директор ТОВ «Старий Порицьк»
Микола Юсковець, директор ТОВ «Старий Порицьк»
Зараз ми займаємось органічним землеробством, переробкою органіки. Хочемо, аби основну роль у виробництві відігравала людина і кінцевий результат був також за нею. У нас 1000 га землі, вона уся сертифікована, уже 9 років вона не має ні грама добрив, пестицидів, гербіцидів. Обробляється все за своїми технологічними операціями, принципами,
— розповів Микола Юсковець, який вже протягом 6 років є керівником підприємства.
На господарстві працюють 60 людей: 40 — зі Старого Порицька, а 20 — з району.
Підприємство має коров'ячу ферму, поголів'я складає 350 дійних корів породи Українська чорно-ряба.
Звичайне тваринництвонайзбитковіша ніша у сільському господарстві, рентабельність під 0%, навіть якщо воно органічне, то багато таким молоком не наторгуєш. Більшості людей байдуже яке молоко пити. Етикетка красива? Молоко біле? От і добре. Ми заробили трохи грошей на експорті продукції рослинництва і вклали в переробку. Побудували сироварню. Зрозуміли, що цікаво виробляти цілу лінійку,
— зазначив пан Микола.
Зараз на підприємстві, крім повної переробки молока на кефір, йогурти, сири, переробляють також льон на лляну олію. Як зазначив директор підприємства, під час того, як обирали техніку для переробки, власник висловив думку, що вся техніка має бути від українського виробника.
Ми бачимо, що зараз люди готові купувати та споживати органічну продукцію. Зараз продаємо вже молоко, сметану, кефір, масло, тверді та м'які сири. От нещодавно йогурти почали випускати, раніше продавали тільки грецький, зараз будуть зі смаками. Ми співпрацюємо тільки з мережею Le Silpo, поки так вистачає потужності. Потім, можливо, відкриємо власні магазини,
— зазначив Микола Юсковець.
Ми в нашій сільській раді чи вже в ОТГ є одним із найбільших платників податків, тому зацікавлені, аби ті кошти йшли саме на наш населений пункт. Часто співпрацюємо напряму, треба кошти на ліжечка в садочок чи на парти в школі — виділяємо одразу з підприємства. З освітленням чи з ремонтом амбулаторії, то ми працювали через податки. У рік сплачуємо 1 млн 200 тис. грн податку в сільську раду. Ми піклуємось про село не лише тому, що звідси наші працівники, а й тому, що маємо тут 320 пайовиків, в яких орендуємо земельні наділи,
— поділився з нами пан Микола.
Також директор підприємства зазначив, що окрім того, що постійно виділяють кошти на дитячий садок та школу, у найближчих планах є зробити капітальний ремонт будинку культури.
 ТОВ «Старий Порицьк» з висоти пташиного польоту
ТОВ «Старий Порицьк» з висоти пташиного польоту
Грошіне головне, головне, аби було для кого робити. Зараз у нас більшість людей, що працюють на підприємстві, старші за 50. У нас проблема з кадрами, бо поблизу Європа, 30-кілометрова зона, без паспорта можуть поїхати на полуницю, малину і в три рази мати більшу зарплату. Але якщо ти тут живеш, в сім'ї є 2-3 пари робочих рук, які працюють на підприємстві, і середня заробітна плата 6-7 тисяч, я вважаю, що можна жити, можна ремонт вдома робити, дітей на ноги ставити, вчити їх,
— зазначив Микола Юсковець.
За соціальну роботу та допомогу селу ми віддаємо заслужену п'ятірку. Бажаємо довгих років на ринку, незмінної якості продукції та високих доходів!

Медицина

Старопорицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини (далі — АЗПСМ) обслуговує 6 сіл, а її дільниця охоплює 3389 людей. Цікаво, як ідуть там справи? Ходімо швидше дізнаватись!
Я працюю тут лише 3 роки, але дуже подобається. У нас дружний, хороший колектив — усього 8 осіб. За час, коли триває реформа, з нами підписали 1940 декларацій, але ми і досі їх підписуємо. Маємо багато діток, близько 450. Ми виписуємо електронні рецепти і втілюємо реформу в життя,
— зазначила Галина Сидорук, завідувачка АЗПСМ с. Старий Порицьк.
Колектив амбулаторії на чолі з завідувачкою Галиною Сидорук (3 ліворуч) та з Сільським Ревізором
Колектив амбулаторії на чолі з завідувачкою Галиною Сидорук (3 ліворуч) та з Сільським Ревізором
В амбулаторії зроблений гарний якісний ремонт, у 2015 році кошти на це виділили місцеві підприємці — Валентин та Олександр Обштирі. У 2017 р. сільська рада виділила 193 тис. грн на фасад будівлі амбулаторії. Також у той же рік в амбулаторію закупили нові меблі, кардіограф та інгалятор. Тоді кошти надав народний депутат Ігор Гузь.

Ну що, ходімо на екскурсію?
Ми забезпечені всіма ліками, щомісяця отримуємо кошти на невідкладну допомогу. Знаходимось на балансі Центру медико-санітарної допомоги та ОТГ. За півроку ми провели 2300 маніпуляцій: ставили крапельниці, внутрішньом'язові і внутрішньовенні ін'єкції,
— зазначила пані Галина.
Також в амбулаторії є фізіотерапевтичний кабінет, денний стаціонар на 2 ліжка, лабораторія та оглядовий кабінет для жінок. Щодня на денному стаціонарі лікуються 6-7 пацієнтів. Власної карети швидкої допомоги в амбулаторії немає, проте є одна, яку вони ділять з іншою амбулаторією.
Ми робимо загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Проводимо біохімічні аналізи на експрес-аналізаторі сечі і на експрес-аналізаторі крові. Окрім загальних даних, визначаємо загальний холестерин, глюкозу, тригліцирид. Реактивів нам вистачає. Також маємо мікроскоп. Реактиви-реактивами, а очі все одно мають рахувати,
— зазначила Оксана Петрук, лаборантка.
Наступним пунктом став оглядовий кабінет для жінок.
У наш час жінки не бардзо йдуть до акушерок, тре запрошувати і кланятися їм, щоб вони прийшли. У нас багато багатодітних сімей. У народі кажуть, скільки Бог даєстільки й родять,
— зазначила Валентина Колесник, акушерка.
За такий чудовий рівень медицини на селі ми віддаємо заслужену п'ятірку в амбулаторію загальної практики сімейної медицини с. Старий Порицьк!

Духовне життя

Святинею для старопоричан є церква, збудована у 1784 році. Це пам'ятка архітектури та містобудування, один із найдавніших соборів Іваничівського району, де на сьогодні досі проводять богослужіння не лише по великих церковних святах, а й щонеділі. Ми навідались в Успенську церкву у велике християнське свято апостолів Петра і Павла.
Церква наша вже намолена. Вона пройшла стільки всього, стільки війн, але її не чіпали. У часи, коли церкви валили, били, руйнували, вона залишилась. Напевно, Матір Божа її охороняла. Історія цієї церкви така: одного разу йшов чоловік через ліс і біля пенька побачив невеличку ікону, забрав її та й не звернув на це увагу. Через деякий час ситуація повторилась і він зрозумів, що на тому місці має бути храм. На жаль, ця іконка не збереглась,
— зазначив отець Ярослав.
Отець Ярослав з онуком, отцем Ярославом
Отець Ярослав з онуком, отцем Ярославом
У радянські часи до цієї церкви ходили з семи прилеглих сіл, адже там собори позакривали. Отець Ярослав служить тут вже протягом 32 років.

Церква знаходиться в мальовничому місці поблизу лісу та озера. Від будинків у селі вона знаходиться далеко, тож дістаються люди туди переважно на велосипедах. Парафіянки зізнались нам, що іноді долати дорогу складно.
Церква дерев'яна, тому не надто холодна. Опалення в нас є, он калорифери. Ще люди прийдуть, нагріють. Церква наша бідненька на ікони. Але все, що намальовано в храмі, то ще здавна. Ми навіть не знаємо точної дати і автора їх,
— розповів священник.
Священник править служби у двох населених пунктах: у Старому Порицьку і в Іваничах. У сім'ї отця Ярослава всі члени родини теж священники: батько, дядько, двоє його синів, онук і чоловік онучки.

Сфера послуг

У селі є 2 магазини: один — кооперативної форми власності, інший — приватної.

Ми навідались до одного з них, аби дізнатись, як ідуть справи з торгівлею в селі.
Ми маємо і продовольчий, і побутовий відділ. Найчастіше купують у нас хліб і сигарети. Люди жаліються зазвичай на ціни, але купують. У нас є конкуренція, більше покупців йдуть в інший магазин. Вони так звикли, та й ми знаходимось на околиці фактично,
— розповіла пані Леся, продавчиня місцевого магазину.
Націнку на алкоголь та тютюнові вироби роблять 35%, на м'ясну продукцію — 25%, на інші товари — по-різному і менше.

За термінами придатності тут слідкують справно. Всі холодильники в робочому стані, тому можна не хвилюватись, що щось зіпсується. Місцеві чоловіки розповіли, що пиво там завжди холодне.
Також раніше в селі було відділення «Укрпошти», але зараз воно не функціонує.
З нового року у нас закрили пошту. Жіночка, що працює зараз директором будинку культури, раніше була начальницею пошти. Їй сказали: «Три тисячі зарпатні і працювати на два села», вона відмовилась. Тепер ходимо на Павлівку, знайшли листоношу,
— зазначила староста села Тетяна Єдинак.
Тож за сферу послуг у селі Старий Порицьк команда Сільського Ревізора відправляє заслужені 4 бали. Бажаємо, аби ситуація з поштою вирішилась якнайшвидше!

Благоустрій

Освітлення

Освітлення є по всьому селі, але чекати його треба до 22:30. Його зробили ще до того, як Старий Порицьк увійшов в ОТГ.
Ліхтарі у селі Старий Порицьк
Ліхтарі у селі Старий Порицьк
Коли наші гусочки йшли на дискотеку, то все світилось і вони не хвилювались за свою безпеку.

Сміття

Громада закупила машину, яка забирає сміття в усій ОТГ. Приїжджає вона по п'ятницях два рази в місяць під кожну хату,
— зазначила Тетяна Єдинак.
У селі все прибрано. А може, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять?

Дороги

Усі дороги в селі асфальтовані, але вони потребують незначного ремонту,
— зазначила Тетяна Єдинак, староста села.
Дороги у селі Старий Порицьк​
Дороги у селі Старий Порицьк
Звичайно, стан доріг у Старому Порицьку бажає кращого, але ми впевнені, що все у наших з вами руках. За благоустрій ми відправляємо у с. Старий Порицьк заслужені 4 бали. Бажаємо якісних доріг, постійного освітлення та чистоти:)

Підсумки

Команда Сільського Ревізора провела свою останню ревізію цього сезону і готова ділитись із вами своїми емоціями та переживаннями!)

Але спочатку від усієї команди хочемо подякувати всім мешканцям сіл, до яких ми завітали! Кожен був привітний та щирий, кожен навчав нас орієнтуватись у певній сфері, кожен хотів, аби нам його село сподобалось якнайбільше! Дякуємо за те, як ви нас зустрічали! Кожне село, куди навідались непосидючі гусячі лапки, неповторне і закарбується в нашій пам'яті назавжди.

Але повернемось до села. Що ж сподобалась, а що не сподобалось нам у Старому Порицьку?
Переваги села:
  • активне підприємство, яке готове завжди прийти на допомогу;
  • згуртована громада, яка вміє раціонально використовувати кошти;
  • місцеві, які своєю роботою розвивають село;
  • нова чудова амбулаторія із професіоналами-працівниками:);
  • затишні дитячий садочок і школа;
  • наявність дитячого майданчика;
  • дискотеки в селі:)
Недоліки села:
  • не всюди асфальтовані дороги;
  • відсутній спортзал у школі;
  • потрібен ремонт у будинку культури.
Хоч третій сезон нашого чудового проекту завершився, але ми не прощаємось, адже в кінці вересня ми всі разом зустрінемось на грандіозній церемонії нагородження — Село Року 2019!
Загальний бал села — 36 із 40 можливих. Дякуємо, що познайомили із своїм селом та настільки тепло зустріли! Оцініть інфраструктуру села за 5-бальною шкалою і Ви.

Допоможіть нам обрати Село року, запрошуйте до себе в село на сайті SilskiyRevizor.com!
Выполнено с помощью Disqus