Сільський ревізор
Сопошин

Цього разу ми навідались в село, де функціонує єдиний в Україні завод з переробки меду та продуктів бджільництва, перша письмова згадка про яке відноситься до 1368 року і де народився польський композитор і педагог Станіслав Нев'ядомський! Здогадуєтесь, де ми? Команда гусаків та гусок у селі Сопошин, Жовківського району, Львівської області.

Це також древня межа земель та князівств Червоної Русі — Галичини, Волині, Звенигородського, Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (150 м) гряду прорізує річка Свиня, утворюючи кілька вигинів.

Першим пунктом нашої ревізії стала сільська рада — місце, де продукуються корисні ідеї для покращення життя та оригінальні вирішення проблемних питань. Вона є не лише серцем села, а й двигуном змін. Очолює орган місцевого управління вже 4-ий рік Михайло Ях.

Як розповідали нам місцеві жителі потім, найболючіша проблема, яка є зараз у Сопошині — це відсутність дошкільного закладу. Старші дітки ходять у групу, що знаходиться у школі, а менші — до сусідніх сіл у Мацошин чи в Жовкву.

Основними платниками податків у селі є єдиний в Україні завод з переробки меду та продуктів бджільництва, завод з виготовлення кришок та 3 автозаправні станції. Також на території села іде будівництво санаторію та планують відкривати завод, на якому збиратимуть автомобілі. У Сопошині хороша тенденція до розвитку.

Як дізналась команда Сільського Ревізора ще на початку нашої ревізії, село не входить ні в яку об'єднану територіальну громаду, хоча бажання є у всіх місцевих. Чому ж так?

За сприяння сільського голови у селі побудували дитячий майданчик. Зараз дітвора має місце, де проводити свій вільний час.

Тож за роботу сільського голови села Сопошин та органу місцевого управління ми віддаємо заслужені 5 балів! Бажаємо Вам завершити якнайшвидше ремонт у будинку культури, зробити якісне місце освіти для дошкільнят та розквітати надалі у територіально об'єднаній громаді!

Команда гусаків та гусочок почала знайомитись із культурою села Сопошин на репетиції місцевого квінтету «Срібні дзвони».

Виступає колектив здебільшого на районних святах та у с. Сопошин.

Усі чоловіки розповіли, що без музики життя не уявляють. Вони люблять пісню і всі нею одержимі. З нею їм легше переборювати всі складнощі.

На жаль, будинок культури у селі не функціонує. Окрім квінтету, у Сопошині немає гуртків та інших колективів. Дорослі та діти не мають змоги розвивати свої таланти та вдосконалювати творчі навички. Понад 30 років будівля будинку культури стоїть занедбана та знаходиться в аварійному стані. Сільська рада вже перекрила дах і скоро розпочнуться роботи з реконструкції.

Хоч клубу і немає, але дискотеки влаштовують біля сільської ради, коли немає посту.

Наразі ми відправляємо 3+ культурі в Сопошині та віримо, що після здійснення планів сільської ради та громади Ви зможете активно та плідно розвиватись та досягати найвищих вершин!

До п'ятірки три кроки:

• відбудувати будинок культури;
  
• створити різноманітні гуртки та колективи;
  
• закупити гардероб для виконавців.
  

Як дізнались наші гусочки напередодні, у селі є 2 футбольних поля та місцевий клуб. Тож давайте дізнаємось, чому тут так люблять футбол:)

Сільський Ревізор навіть не здогадувався, що зараз футбол — настільки дороге задоволення. Адже кошти витрачаються на обслуговування стадіону, закупівлю форми, м'ячів, на виїзди та на різноманітні внески.

Сільська рада виділила кошти на ремонт у роздягальнях, але правда він ще не завершений. Там проведене світло, сантехніка, плитка покладена, але ще треба гроші.

Біля школи є ще одне футбольне поле зі штучним покриттям. У закладі освіти проходять змагання і з волейболу, і з футболу. Але як зазначив пан Андрій, ніяких секцій спортивних там немає.

Наша гусочка не могла встояти та не провірити професійність гри хлопців, тому разом з ними провела активний та насичений емоціями мінітайм:)

За спорт на селі ми відправляємо 3 бали у Сопошин за старання пана Андрія і футбольної команди.

До п'ятірки 3 кроки:

• активна підтримка місцевого футбольного клубу сільською радою та спонсорами;
  
• організувати різні спортивні гуртки, окрім футболу;
  
• організувати спорт для дівчаток.
  

На дворі липень, і хоч у дітвори канікули — команда Сільського Ревізора працює і навідалась до будівлі, де функціонує аж два навчальних заклади: школа та старша група дитячого садочку.

Коли команда Ревізора підходила до школи, то на порозі нас вже чекала директор.

Одразу нас зацікавили зелені насадження біля навчального закладу з різноманітними підписами. Як потім дізнались, за ініціативи вчителя християнської етики отця Романа на тижні духовності були посаджені ялинки і кожна отримала назву однієї із чеснот.

Також на території школи знаходиться фігура Матері Божої, яку встановили за ініціативи священика Ярослава Петрухи. Традиційно, коли розпочинається перше вересня чи останній дзвінок, всі учні та вчителі моляться і просять благословіння біля неї.

Ну що ж, поспішаємо на екскурсію?

Як ми дізнались раніше, учні школи брали активну участь у конкурсі, який влаштовував «Захід-Агро МХП» до Дня сільського господарства. Та й в цілому вони регулярно займають призові місця на районних та обласних олімпіадах та конкурсах.

У Сопошинській школі всіляко мотивують дітей до розвитку. У 3-ому класі вчителька запровадила систему стимулювання до читання: за кожну прочитану книгу учень отримував наклейку-зірочку.

Ми прийшли до кабінету соціально-психологічної служби, де працюють практичний психолог і соціальний працівник. Вони дуже активні в школі. Психолог регулярно проводить анкетування з учнями, а в цілому в службі сприяють зникненню булінгу та насильства серед дітей.

Наступним пунктом нашої екскурсії став кабінет інформатики, а в школі таких 2. Вчитель, незважаючи на відпустку, навідався в храм знань та поспілкувався з нашими гусочками.

Потім команда Ревізора дізналась, що пан Петро дуже талановита людина і відомий український письменник. Він написав «Настане день, закінчиться війна...», «Тамплієри короля Данила», «Мушкет з лілією» та ще багато інших історичних романів.

Вже протягом 3 років дирекція виграє у мікропроектах. Перший такий проект був з капітального ремонту каналізації, тоді ще 10 тис. грн виділили МХП для утеплення туалетів. За перемогу у другому — зробили огорожу, адже школа знаходиться біля траси, тому там зазвичай було багато сміття. Тоді близько 35 тис. грн виділило підприємство. Завдяки третьому проекту замінять усі вхідні двері в школі і склоблоки, які є на сходовій клітці. 50 тис. грн від громади на капітальний ремонт з заміною дверних та віконних прорізів на металопластикові склопакети також надає «Захід-Агро МХП».

Як ми дізнались, у школі є проблеми з опаленням, а саме із застарілими трубами. У котельні може бути 80 градусів тепла, а в класах ледь тепло. Система вже виходить з ладу.

У навчальному закладі є і спортивна, і актова зала. До речі, в останній планують провести ремонт і вже готують новий проект:)

Також директорка зазначила, що пишається тим, що в школі немає такого поняття як фонд школи чи рахунок школи. Грошей з батьків не збирають, але вони є господарями свого класу і самі вирішують, що треба зробити в класних кімнатах своїх дітей.

Команді Сільського Ревізора не треба було далеко ходити, аби знайти садочок у селі Сопошин «Буратіно». Він розташований на другому поверсі будівлі школи. Цей дитячий навчальний заклад (далі — ДНЗ) розрахований тільки на діток віком 5-6 років, яких готують до школи.

На території школи є ігровий майданчик, то зазвичай, коли тепла погода, дітвора там проводить свої прогулянки. У кімнаті, де навчається старша група, є телевізор та принтер.

У цей садочок ходять не лише дітки з Сопошина, а й з Жовкви, Мацошина та інших прилеглих сіл. Поруч з будівлею школи знаходиться стара котельня, там планують втілити в життя проект з будівництва дитячого садочка. Цьогоріч ця ідея не виграла серед проектів по ДФРР.

За рівень освіти команда Сільського Ревізора відправляє 4 бали у навчальні заклади села Сопошин.

До п'ятірки 3 кроки:

• побудувати великий новий дитячий садочок;
  
• збільшити кількість груп та приймати більше діточок;
  
• оновити склопакети на сходах та систему опалення.
  

У селі є діючі підприємства, є робочі місця, хоча їх мало, і людям все одно доводиться їхати на заробітки за кордон.

Ті ж, хто хочуть працювати на Батьківщині та мають аграрні професії, знайшли себе в роботі у «Захід-Агро МХП», офіс якої знаходиться в сусідньому селі.

Агропідприємство надає допомогу всім 14 сільським радам, в яких орендує землю, за принципом: чим більше землі, тим більший соціальний бюджет.

Як нам розповіли, зараз пайовики мають право вибору, як отримати плату за землю. Можна на картковий рахунок чи в товарному вигляді.

Для людей з інших міст на базі підприємства розташований гуртожиток. Також є своя їдальня на території. Харчування триразове, для всіх працівників безкоштовне.

Про те, що тут дбають про своїх працівників, ми дізнались. А чи дбають в компанії так само і про землі, які орендують?

За внесок у розвиток села, за турботу про людей та землю ми віддаємо заслужені 5 балів за соціальну роботу підприємства «Захід-Агро МХП» у селі Сопошин!

У Сопошині 4 магазини. Кожен з них має своїх покупців, тому конкуренції тут немає.

Націнка загалом — 15-20%. Замовляють те, чого не вистачає. Місцеві жителі розповіли, що цьогоріч довелось купувати і цибулю, і капусту, і буряк, і моркву, бо все пропало.

У будівлі, де знаходиться сільська рада, є пошта.

За такий сервіс та за забезпечення місцевих всім необхідним відправляємо п'ятірку в Сопошин за сферу послуг!

Зараз у фельдшерсько-акушерському пункті (далі — ФАП) с. Сопошин йде ремонт. У Сопошині люди віддані своїй роботі! Тоді ще у ФАПі готувались до акредитації в кінці літа.

У ФАПі працюють 3 людей: молодша медична сестра, яка займається підготовкою кабінетів до роботи; медична сестра сімейного лікаря і завідувачка ФАПу.

У 2018 році сюди приїздила голова районної адміністрації Надія Щур і, як зазвичай, пані Богдана написала звіт про проблемний стан ФАПу і умови, які треба змінити. Схвальну відповідь отримала дуже швидко. Частину коштів надала районна рада, а частину — сільська рада.

Оскільки у ФАПі триває ремонт, то не все ще завершено і стоїть на своїх місцях, але нам все-таки погодились провести екскурсію. У медичному закладі 4 кабінети: кабінет завідувачки, кабінет щеплень, кабінет сімейного лікаря, а також планують зробити оглядовий жіночий кабінет.

За рівень медицини у селі, за збереження здоров'я жителів команда Ревізора відправляє заслужені 5 балів у фельдшерсько-акушерський пункт села Сопошин!

У Сопошині є два храми. Наші гусочки навідались до храму Української греко-католицької церкви (далі — УГКЦ), який має назву Собор Пресвятої Богородиці і Святого Йосифа Обручника.

Після закінчення війни храм зачинили і перетворили на склад, де зберігали шкільні парти та інші речі, що не використовуються для богослужінь. Хоч у соборі було заборонено молитись, але парафіяни намагались підтримувати своє духовне життя. Саме завдяки тим людям було зроблено все, аби храм не занепав.

Раніше на місці, де стоїть собор, знаходився старенький дерев'яний храм. На початку 1914 р. парафія почала розширюватись і це спонукало людей збудувати новий мурований храм, аби була можливість у всіх відвідувати богослужіння. Зараз у Соборі Пресвятої Богородиці і Святого Йосифа Обручника знаходиться ікона Святого Миколая з того старенько храму.

Богослужіння відправляються тут щодня, храм відчинений протягом усього дня. Традиційно більше людей приходять на недільні та святкові служби. Найбільше приходять на Різдво і на Великдень. У будні можуть прийти 15 людей, іноді лише 5.

Також ми дізнались, що парафія веде активне життя у соцмережах, адже саме там вони розміщують свої аматорські кінострічки.

Вже коли наша команда залишала собор, то зауважила пам'ятку 86 людям, що померли у 1770 році від черевного тифу. Раніше цей камінний хрест знаходився в старій капличці, яка вже руйнувалась, тому вирішили його перенести до собору. Добудували прибудову та розмістили хрест як згадку в центрі.

Сопошин розташований за 25 кілометрів на північ від Львова, за 35 кілометрів від українсько-польського кордону та на роздоріжжі міжнародних автошляхів на Польщу (Львів — Рава-Руська — Варшава), Прибалтику (Львів — Ковель — Брест). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів — Рава Руська — Варшава.

Всі дороги є на балансі сільської ради.

Вуличне освітлення є по всьому селі. В органі місцевого управління навіть поділились, що ставитимуть додаткові ліхтарі, де це потрібно.

За освітлення сплачує кошти сільська рада.

Вивіз побутового сміття централізований.

Як ми дізнались, люди платять 80 грн в місяць за цю послугу.

За такий чудовий рівень благоустрою у Сопошині ми віддаємо їм заслужену п'ятірку! Продовжуйте бути хорошими господарями на своїй землі:)

Наша мандрівка селом Сопошин підійшла до кінця і ми готові ділитись із Вами своїми враженнями!

Загальний бал села — 34 із 40 можливих. Дякуємо, що познайомили із своїм селом! Оцініть інфраструктуру села за 5-бальною шкалою і Ви.

Допоможіть нам обрати Село року, запрошуйте до себе в село на сайті SilskiyRevizor.com!