SHARE
Наприкінці першого місяця весни Сільський Ревізор вирушив у свою 4-ту мандрівку вже 3-го сезону! На запрошення пана Дмитра Бандровського гусаки завітали у велике подільське село — Ольгопіль, яке розкинулося на двох берегах річки Савранки.
Ходять багато легенд про його назву, але найпопулярніша та, що село названо на честь онучки Катерини ІІ, Великої княжни Ольги Павлівни. Також, за багатьма легендами, тут похована двоюрідна сестра царя Миколи ІІ — Марцеліна Романова, могилу якої відреставрували. Ще в Ольгополі було організовано перше об'єднання селян, цукрово-бурякову спілку «Праця», та створено першу сільськогосподарську артіль.
Протягом нашої ревізії в селі ми зустрічали лише хороших, гостинних людей, які готові були поділитись усім, що мають, і розказати про життя в Ольгополі, як воно є.
Та яке воно життя на селі? Будемо робити — будемо мати! В нас все залежить від врожаю. Люди раніше казали, не проси в Бога погоди, а проси врожаю. Отак і в нас,
зазначила Раїса Цибулевська, одна з мешканок села, яка з радістю розказала про свою малу Батьківщину.
Зараз село є подільською окрасою з рукотворним островом «Тузла-2», назву якому дав місцевий підприємець Павло Каленич на підтримку України у конфлікті навколо острова Тузла, який розташований у Керченській протоці — його Росія вимагала у міжнародному суді визнати своєю власністю. Тепер люди мають змогу активно та весело проводити час, тут облаштовано місця для барбекю, рибальства, будиночок відпочинку та альтанки.
Це село здавна приваблювало до себе ділових людей, які своїми капіталами сприяли розвитку місцевої економіки. Вже наприкінці ХІХ столiття тут діяли 18 різних невеликих пiдприємств. А як справи йдуть зараз? Дізнаємось далі!
ПІДПРИЄМСТВО
СТОВ агрофірму «Ольгопіль» засновано у 2000 році Павлом Євгеновичем Каленичем. У користуванні господарства — 4 890 гектарів землі Ольгопільської, Тартацької, Стратіївської та Демівської сільської ради Чечельницького району. У колективі — 129 працівників.
У нас велике село, але, на жаль, воно не може забезпечити всіх роботою. Сьогодні, коли в селі три тисячі жителів і не має роботи, то дуже багато людей їдуть працювати в інші міста, села або за кордон. Ми ж живемо тут, маємо дбати про своє і допомагати,
— розповідає Павло Євгенович Каленич, директор СТОВ АФ «Ольгопіль».
Зараз усі говорять про те, що в нас шалено високі показники в аграрній сфері, але ніхто не говорить про те, що сільське господарство — це село і люди, які там живуть, які повинні мати право на серйозне гарне життя й на соціальну справедливість,
— зазначає Павло Каленич.
Зараз «Ольгопіль» атестовано як елітне насіннєве підприємство, воно є базовим господарством Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, офіційним дистриб'ютором провідної німецької насіннєвої компанії Saaten Union.
«За добу,каже Павло Євгенович,можемо обробляти 65-70 тонн насіння. Щодо зерна, то на базі колгоспного току ми побудували сучасний елеватор. У жнива підприємство приймає на добу 1-1,5 тисячі тонни. Для цього маємо три зерноочисні лінії, свої сушарки, склади».
За добу, можемо обробляти 65-70 тонн насіння. Щодо зерна, то на базі колгоспного току ми побудували сучасний елеватор. У жнива підприємство приймає на добу 1-1,5 тисячі тонни. Для цього маємо три зерноочисні лінії, свої сушарки, склади,
каже Павло Євгенович.
Сучасне німецьке обладнання дає можливість майже повністю автоматизувати процес. Фактично, здійснювати керування чи не всім виробництвом можна з одного комп'ютера. Неподалік насіннєвого заводу та елеватора розташувався не менш сучасний машинно-тракторний парк, де працюють 18 людей.
Зараз ми купуємо серйозний транспорт, щоби була можливість самостійно возити в порт, транспортувати і продавати все. У нас зараз техніка готова вже до роботи в полі, хоча жнива будуть аж у липні!
— зазначає Микола Тесля, бригадир машинно-тракторної бригади.
Наша агрофірма «Ольгопіль», якщо говорити відверто, бере майже увесь тягар соціального забезпечення села на себе як взимку, так і влітку. В директора нашого робота завжди кипить у руках: і вдосконалення матеріально-технічного забезпечення школи, й лікарня, де ми зараз робимо ремонт, і дороги, й інфраструктура в селі загалом,
— зазначив заступник директора СТОВ АФ «Ольгопіль» Володимир Головатюк.
Агрофірма «Ольгопіль» у березні запустила в експлуатацію новий завод Villa Milk з виробництва молочної продукції під однойменною торговою маркою. Потужності молокопереробного комплексу розміщено у селі Каташин Чечельницького району. Особливість підприємства в тому, що воно має завершений цикл виробництва — від вирощування кормів, утримання поголів'я молочного стада до переробки молочної сировини та виготовлення кінцевого продукту споживання. Потужність підприємства становить 5 тонн молока за зміну.
Нині ми маємо виробництво, яке відповідає усім європейським вимогам. Відстань між заводом і тваринним комплексом — 60 метрів. Час від доїння до переробки на високотехнологічному обладнанні — менше години. Це дозволяє виробляти продукцію для людей, як для себе. Великі компанії нам не конкуренти, бо ми не орієнтовані на об'єми, наша мета — подати до столу якісне, корисне, смачне,
— зазначив власник підприємства Павло Каленич.
Також директор агрофірми наголосив, що треба припинити збільшення кількості великих приватних земельних володінь і почати сприяти розвитку малих та середніх підприємств, а не латифундистів, які мають по 100-500 тисяч гектарів у одних руках.
Нормальне середнє господарство не повинно перевищувати 10 тисяч гектарів. Інакше перспективи українське село не матиме. А я хочу побудувати село європейського типу, де можуть жити й працювати молоді люди... Україна буде розвиватися лише тоді, коли бізнес працюватиме в гармонії з красою, культурою і духовністю,
пояснив Павло Євгенович.
Оцінка за соціальну роботу підприємства5.
ОСВІТА
В Ольгополі функціонує два дошкільних навчальних заклади: ясла-сад «Яблунька» та ясла-сад «Сонечко», комунальний заклад «Ольгопільська СЗШ І-ІІІ ступенів» і територіальне відокремлене спеціалізоване відділення Комаргородського вищого професійного училища — ПТУ №35.
У дитячому садочку «Яблунька» було проведено невеликий поточний ремонт, замінено 5 дверей та 3 вікна. У планах сільської ради — втілити в життя проект із реконструкції будівлі гуртожитку під дошкільний навчальний заклад. На проект виділено 15 600 000 грн, але всі мешканці села ще очікують цих змін. Зараз дошкільний заклад розміщено у пристосованих нетипових приміщеннях, які розташовуються на різних вулицях.
Коли дітям цікаво, вони посидючі, вони уважні, терплячі. Діти слухаються тоді, коли можуть. Якщо ж їм створити відповідні умови, то жодних проблем не буде абсолютно. Зараз є тенденція, що діти сидять більше в гаджетах, але в нас дуже креативні вихователі, які можуть і такий аспект сучасного життя залучити в позитивному векторі до навчального процесу,
розповіла завідувачка дитсадка Вікторія Шевчук.
Дошкільний заклад перебуває на балансі сільської ради, тому всі статті щодо виплати заробітної плати, на оздоровлення педагогічних працівників, на винагороду за сумлінну працю повністю захищені. В дошкільному закладі 9-годинне перебування, тому діти харчуються тричі: зараз — 50 % вартості забезпечує держава, а іншу суму — батьки.
Діти у нас дуже активні, полюбляють працювати. Ми проводимо більше 4 годин на свіжому повітрі. Відвідування дитячого садочку потрібно передусім самій малечі, батьки теж, безумовно, радіють, що мають змогу піти на роботу, але ще більше вони задоволені з того, що тут їхні дітки розвиваються,
— зазначила вихователь другої молодшої групи Галина Поліщук.
Ольгопільська СЗШ І-ІІІ ст.
Біля дверей двоповерхової школи нас зустрічає директор — Віктор Григорович Кікавський, який із 2003 року очолює цей заклад. На думку педагогів Ольгопільської школи, найважливішими є 3 дисципліни: розумне, добре, вічне. В школі працюють всього 54 людини: 32 вчителів, 16 технічних працівників та 6 — у котельні.
Сьогодні тут навчається 285 дітей, а це майже на сотню менше, ніж 15 років тому. Причина цього у скороченні робочих місць в Ольгополі — багато закладів та установ зачинено або призупинено їхню діяльність.

Майже 60% батьків учнів працюють за кордоном або за межами населеного пункту.
У 2018/19 навчальному році в Україні триває реформа в освіті — впроваджується Концепція «Нова українська школа». Тож насамперед після знайомства з керівником Ольгопільської школи ми завітали до першачків, щоб подивитись, як втілюються зміни в школі просто зараз.
Шестирічним дітям цікаво пізнавати світ через гру, а науку — через світ, тому в класах багато ігор, які сприяють розвитку школярів, зона дозвілля, мультимедійний комплекс, зона природи.
Я спочатку з осторогою поставився до реформи в освітній галузі, але зараз упевнений, що ми йдемо у правильному напрямку. Реформа непогана, та фінансова основа з боку держави забезпечена лише на 50 відсотків, тому, якби не розуміння директора агрофірмиПавла Євгеновича, котрий дуже цікавився процесом реформування, хтозна, на якому етапі розвитку ми були б зараз. Держава забезпечує 4 з 8 навчальних осередків і вклала майже 60 тис. грн, тоді як Павло Каленич забезпечив школу 130 тисячами гривень,
розповідає директор.
Школа велика, має 17 класних кімнат, кабінети географії, хімії, біології, інформаційних технологій, німецької мови, української літератури, фізики та багато інших. Єдине, чого не вистачає, то це актової зали, на місці якої зараз спортзал.
«Школане музей, тут завжди щось ламається», — зазначає директор.
Школане музей, тут завжди щось ламається,
— зазначає директор.
Також гусаки не змогли оминути «серце школи» — котельню. Вже третій опалювальний сезон школа завершила на вугіллі та на дровах. У коридорах і класах навчального закладу дуже тепло. Також око тішить велика кількість нагород, відзнак за успішність і зайняті місця учнів.
Наші школярі є активними учасниками районних і обласних конкурсів, змагань та олімпіад, вони щороку посідають призові місця і прославляють нашу школу,
підсумувала Катерина Чумак, заступник директора з навчально-виховної роботи.
Приємно, що в Ольгопільській школі педагогічний колектив не стоїть на місці в реалізації якісного комплексного навчально-виховного процесу. Їм не лише цікаво, чи вивчили школярі їхній предмет, а й важливо контролювати рівень позашкільного психологічного та фізичного здоров'я школярів.
Школа повинна займати активну позицію в позашкільному житті дитини, тому що для нас головним має бути здоров'я дитини, як вона харчується, оскільки від цього залежить її загальна успішність, настрій, здатність і бажання робити гарні справи, та й загалом можливість повноцінно жити в нашому суспільстві,
— зазначає Тетяна Руда, соціальний педагог.
Професійно-технічне училище
Раніше професійно-технічне училище №35 Ольгополя було державним закладом освіти, який випускав робітників різних спеціальностей, потужним навчальним закладом на понад 1000 студентів. Зараз училище є територіально відокремленим спеціалізованим відділенням Комаргородського вищого професійного училища. Нині тут навчається лише 75 учнів.
Реорганізували нас 2 роки тому, бо приїхали комісії з обласної ради і виявили неперспективність розвитку нашого навчального закладу через віддаленість району, застарілий машинно-тракторний парк, також були проблеми із державною підтримкою. 250 га землі перебуває у власності навчального закладу, проте навчальна база потребує оновлення,
— розповідає Василь Прилуцький, завідувач відділення.
Готують фахівців за спеціальностями: тракторист, водій категорії С та електрик. Раніше було значно більше виробничих спеціальностей, кілька навчальних корпусів. Окремо стояв і гуртожиток для хлопців та дівчат. Зараз кімнати, в яких проживають студенти, розміщено в одній будівлі з навчальним корпусом. Вони добре вмебльовані, але в коридорах багато всіляких комах, які повзають по стінах навіть серед білого дня.
Усе в приміщенні — з часів радянської епохи. Навіть у бібліотеці залишилися підручники радянських часів за тими спеціальностями, яких тут давно вже не навчають.

Оцінка галузі освіти4.
До п'ятірки три кроки:
  1. У школі потрібна актова зала;
  2. Втілити в життя проект із реконструкції будівлі для дитячого садочку;
  3. Відродити профільну освіту.
СПОРТ
Про активну участь місцевої молоді у спортивних змаганнях ми дізналися ще у школі, де побачили багато кубків і грамот за участь школярів у командних іграх з волейболу та футболу. З учнями працює вчитель фізкультури Петро Люлько, з яким ми зустрілися у шкільному спортзалі.
У нас є доросла команда, а також дитячі, з якими ми працюємо. Маємо навіть свою форму. Нещодавно у нас відбувся традиційний турнір з волейболу на честь Героя соціалістичної праці Івана Щербатого, то ми там виграли І місце. Стараємося потихеньку. Звичайно, хотілось би кращого матеріального забезпечення, але сподіваємося, що у тісній співпраці з Павлом Євгеновичем нам вдасться вирішити цю проблему,
— розповів учитель фізкультури.
Директор школи Віктор Григорович планує в недалекому майбутньому перенести спортивну залу зі шкільної будівлі, в якій не можна забезпечити можливість кожному класу проводити окремо свої заняття, до приміщення, яке розташоване поруч.
Нам хотілося б побільше спортивного інвентарю: волейбольних, футбольних і баскетбольних м'ячів, матів декілька. Є спортивний майданчик біля школи, але ми там тільки влітку трохи займаємося. Ще тут є стадіон, то там, зазвичай, більше проводимо занять. Також обіцяли нам допомогти з воротами,
— додав Петро Миколайович.
Коли команда Сільського Ревізора поверталася додому, то була дуже приємно здивована, що навіть у пізній час на спортивному майданчику в центрі проводяться футбольні баталії, які ми не могли оминути.

Трохи більше десятка хлопців та чоловіків проводили вечірнє тренування.
Зараз наше старше покоління займається аматорською грою в футбол і волейбол. У районі трохи складно з футболом та й зі спортом в цілому. В нас добре, що займаються, що є спонсори, що є такий стадіон. Хоча молодь виїжджає з села на навчання, трохи старші за вікомна заробітки. Але ми стараємось, беремо активну участь в районних турнірах,
розказав нам Юрій Довгополий, інструктор.
Свого часу цікавою та неповторною родзинкою Ольгополя було безкоштовне навчання з веслування на байдарках і каное, тут виховували переможців і призерів юнацьких чемпіонатів і кубка області. Цим спортом вже не займаються майже 2 роки. Раніше за кошти агрофірми було придбано нові байдарки, побудовано елінг, запрошено тренерів із Вінниці — В'ячеслава та Ірину Ясненків, які, зрештою, повернулись до міста.

Проте дітвора не сумує і на майданчику, де раніше височів пам'ятник Леніну, зараз влаштовує самостійно свої футбольні змагання без належних умов і окреслених рамок поля.
Команда Сільського Ревізора залюбки долучилася до гри хлопців. У запеклій боротьбі гусаки та гуски таки зазнали поразки. Ольгопільські хлопці виграли з рахунком 3:1. Влітку, коли обиратимемо Село Року, чекаємо на реванш :)

Оцінка за спорт на селі5.
МЕДИЦИНА
Ольгопільська амбулаторія має дуже давню історію: від номерної до дільничної лікарні. Зараз там тривають ремонтні роботи з реконструкції будівлі, тому лікарі та медсестри тимчасово працюють у приміщенні поряд.
Амбулаторія загальної практики сімейної медицини обслуговує близько 3500 жителів с. Ольгопіль, з яких 484 — діти, а ще — село Стратівку, де мешкає понад тисячу жителів. Там коштом агрофірми «Ольгопіль» створено денний стаціонар європейського зразка: у палатах є душові, телевізор тощо.
У нас раніше було 65 медичних працівників, які мали роботу. Зараз їх там шестеро на 3 тисячі населення, а відповідальність і навантаження залишилися тими самими, та й людей, які чекають реальної допомоги від медпрацівників, менше не стало,
зазначив Олександр Шпильовий, який пропрацював фельдшером у місцевій амбулаторії 25 років.
Наші гусаки потрапили спочатку в лабораторію, яка вже є в будівлі, де зроблено хороший ремонт. Там нас гостинно зустріли, зазначивши, що реактивів вистачає, тож у них є змога робити всі потрібні аналізи.
Для забезпечення населення медичною допомогою працює терапевт Олена Токарчук, середні та молодші медичні сестри. Також в амбулаторії є стоматолог, проте матеріально-технічне забезпечення її кабінету потребує оновлення та покращення.
Нам всього вистачає: є новий кардіограф, реактиви для лабораторії дають, ліками ми забезпечені повністю,
— зазначає терапевт.
Покращення медичного обслуговування населення — це те, на що має спиратися реформа охорони здоров'я.
Ми маємо заключені декларації, люди прийшли й записалися. Нам дозволили працювати в сімейній медицині терапевтом або педіатром, то й працюємо. Те, що я не поїхала на курси з сімейної медицини — це мої особисті переконання: якщо людина пропрацювала більше 30 років просто терапевтом, то вона не може отак стати сімейним лікарем: педіатром, гінекологом, хірургом,
— розповіла Олена Токарчук.
У 2019-му планують завершити капітальний ремонт амбулаторії (колись повітової лікарні), яку зусиллями громади та за підтримки директора агрофірми «Ольгопіль» Павла Каленича, як депутата Вінницької обласної ради, вдалось врятувати від закриття.
У місцевої амбулаторії також є придбаний нещодавно транспортний засіб, призначений для сімейних лікарів та лікарів загальної практики, котрі працюють на «первинці», як це передбачено нормативами оснащення. Тепер лікарі зможуть швидко приїхати додому до пацієнтів, які з об'єктивних причин не можуть прийти на прийом до лікаря.

Оцінка галузі медицина4.
До п'ятірки три кроки:
  1. Завершити реконструкцію будівлі;
  2. Впроваджувати реформу медицини;
  3. Оновити стоматологічний кабінет.
КУЛЬТУРА
В Ольгопільському будинку культури з красномовною назвою «Україна», побудованому в 1970 р., команду Сільського Ревізора зустрічають з піснями. Колектив «Файні молодички та сучасні пацани» має у своєму арсеналі різноманітний репертуар. Вони співали і про своє село, і про любов, і про журбу. Нам залишилося тільки танцювати з запалом, яким заряджали нас зі сцени.
У приміщенні сільського будинку культури (далі СБК) є глядацький зал на 550 місць, оглядовий зал, фойє, кімната для хору, дитяча і доросла сільська бібліотеки, краєзнавчий музей.
Наймасовіше свято для насце День села у вересні. Кожна вулиця збирається, виставляючи свої здобутки: хтось — страви, які приготував, хтось показує свої вишивки або картини, які написав. Зараз ми готуємося до захисту звання народного колективу,
— поділився своїми планами директор Будинку культури Юрій Мацько.
Першим помічником в усіх наших змінах стає Павло Євгенович, він допомагає нам і з костюмами, і з поїздками, і з ремонтом. Найбільше оновлення потребує, звісно, матеріально-технічна база, актова зала і кімнати для репетицій. Ремонт обов'язково буде, на нього ж треба чимало суму,
— розповів нам директор.
На базі Ольгопільського СБК працює народний аматорський хоровий колектив СТОВ АФ «Ольгопіль», керівником якого є Валентина Овсіївна Дорош, котра минулого року отримала звання Заслуженого працівника культури України.
НІЧНЕ ЖИТТЯ СЕЛА
Нашій команді після відвідин Палацу культури «Україна» дуже закортіло подивитися, а де ще свій вільний час проводить молодь. Далеко ходити нам не довелося! Центром нічного життя в селі Ольгопіль є кафе «Вітерець», що навпроти спортивного майданчику, та власне приміщення СБК, де проводять дискотеки.
У будинку культури в нас дискотеки кожної п'ятниці, суботи та неділі, тому нам весело. Музику ставлять таку, як нам подобається, бо наш діджей сучасний. Пісні можна замовляти безкоштовно,
— розповідає нам Богдан, учень школи, з яким нам вдалось поспілкуватися на дискотеці.
Хлопець зізнався, що частенько юнаки замовляють пісні для дівчат, аби потанцювати з ними. Почувши про це, Ревізор і собі вирішив потанцювати під хіт DZIDZIO «Павук».
Молодь зауважує, що головною проблемою такого відпочинку є те, що все зачиняється вже о 23:00, і тільки на дискотеці можна потанцювати до опівночі. Та наше юнацтво не зупинити, тому вони гуртом ідуть до Білої Криниці після зачинення всіх закладів.
СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ
Коли наші гуски підійшли до приміщення районної станції юних натуралістів, то одразу відчули, що на нас тут чекали. У позашкільному закладі навчаються майже 450 дітей, а викладають тут 8 педагогів.
Ми ще з 1991 року беремо участь у різноманітних грантах. Виграли 5 міжнародних, а минулого року — 2 обласних: на заміну вікон та стелі, а весь інший ремонт зовнішній і внутрішнійце все завдяки Павлові Каленичу. Він сказав нам, що діти мають рости в красі, сприяючи тому, щоб сьогодні наші вихованці навчались у гідних умовах,
— розповіла нам Валентина Кондрицька.
Тут виховують в учнів любов та інтерес до природи та сільського господарства. Робота станції спрямована на вивчення флори й фауни рідного краю, набуття практичних навичок вирощування сільськогосподарських культур, декоративних і кімнатних рослин.

Також значну увагу приділяють створенню живих куточків. На станції юних натуралістів мешкають морські свинки, хом'яки та декілька змій, які живуть у банках.
Також в Ольгополі планують створити заказник «Волошкове поле» задля збереження рідкісної червонокнижної рослини відкасника татарниколистого, який на території Вінницької області росте тільки поблизу цього села.

Після вручення таблички від Ревізора для станції юних натуралістів вихованці позашкільного закладу настільки зраділи цій винагороді, що поділилися з нашою командою частинкою своєю творчості та подарували декілька аплікацій на тему «Перші квіти».
Відкасник татарниколистий
  • Рідкісний вид, реліктова рослина.

  • Дворічна трав'яниста рослина без стебла.

  • Тривалий вегетативний розвиток — 5-10 (15) років.

  • Рослина має потужний стрижневий корінь.

  • Ареал досить вузький: Малопольська височина (Польща), Поділля, Гологоро-Кременецький кряж, Опілля, Волинська височина. Locus classicus виду — околиці села Ольгопіль Вінницької області.
КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
Створений зусиллями невтомного ентузіаста, натхненного дослідника минувшини, вчителя історії місцевої школи Якова Сергійовича Кифоренка, музей за роки свого існування став перлиною музейного мистецтва, окрасою і гордістю не лише Ольгополя, а й усього Чечельницького району. Недарма свого часу йому було присвоєно почесне звання Народного.
У музеї історії села Ольгопіль представлено експозиції, котрі відображають культуру українського народу та традиції села. До другої тематичної групи належать гончарні вироби та знаряддя гончарного виробництва, але найбільша експозиція — етнографічні колекції ткацтва й вишивки,
— розповіла нам завідувачка музею Валентина Бондар.
Ми й досі пам'ятаємо ті суперечливі відчуття, коли команді Ревізора хотілося дослухати цікаву екскурсію про історію села і, водночас, швидше залишити холодне приміщення музею, щоб погрітися.

Валентина Петрівна знається не лише на історії Ольгополя від альфа до омега, а й ще є дуже талановитою поетесою.
Без тебе серце з туги в'яне,
Не чути співів солов'я.
Без тебе, земленько кохана,
На чужині загину я.
Без тебе… гірко так без тебе…
І пісня лине не своя.
І плаче, плаче синє небоБез тебе, земленько моя.
P. S. Не мерзніть, зігрівайтеся нашою любов'ю на відстані :)

Оцінка галузі культури5.
СФЕРА ПОСЛУГ
МАГАЗИН
В Ольгополі є аж 26 магазинів, Сільський Ревізор був дуже приємно здивований такою великою кількістю. Також жителі мають можливість відвідати перукарню, яка стоїть у самісінькому центрі села, поруч з агрофірмою та поштою.
Постачальників у нас вистачає, більшість — із Бершаді. Наш товарний чек-лист формуємо залежно від того, що хоче покупець. Я багато всього не беру, щоб у нас щодня був новий товар, все свіже й за доступними цінами,
розповіла нам Надія Володимирівна, мама власника магазину.
У цей, як на мене, найпопулярніший магазин завозять хліб із Балти й Бершаді. Тут усе є. А з нашої місцевої пекарні вранці розвозять по всьому району та лише до центральних магазинів в Ольгополі, але я намагаюся сама пекти,
розповіла пані Оксана, котра якраз купувала додому продукти на вечерю.
Люди скаржаться, що дорого, що ціни ростуть. Але що ж ми можемо зробити? Підприємство продає за однією ціною, перевізник робить певну націнку, а потім ще в магазині ми підіймаємо ціну на 20%, тому така ситуація. В інших магазинах Ольгополя може бути й на 25, і на 30% ціна вища від початкової,
— додала пані Надія.
ПОШТА
Валентина Кучеренко, яка працює у відділенні пошти, зазначає, що зараз у селі є 4 листоноші, які розносять пенсії, субсидії, перекази й товар. Ми також вручили декілька примірників газети для тих, хто працює на землі «Рідне село» — на згадку про візит Сільського Ревізора.
Обслуговуємо майже 530 пенсіонерів. Виписують газет зараз менше, бо ціна відчутно зросла. Але листи не пишуть вже. Отримуємо та відправляємо тільки рекомендовані,
— зізнається Валентина Іванівна.
Найбільша проблема нашої пошти в селімале фінансове забезпечення, на такі заробітні плати не хочуть іти молоді спеціалісти. Ніхто нами не цікавиться. Раніше Ольгопіль працював, було багато організацій, а зараз що, окрім агрофірми та школи?
— із сумом зазначила жінка.
Також Валентина Іванівна згадала, що років 2 тому в селі була «Нова Пошта». Каже, що клієнтів там вистачало, але й дорого було.
ПЕКАРНЯ
Із зерна, зібраного у жнива, АФ «Ольгопіль» у власній пекарні пече запашний хліб. Тут також готують їжу працівникам у полі. Їм возять харчі прямо на лани. У хлібопекарні господарства працює восьмеро людей.
Хліб ми печемо тільки із сорту «Наталка». Це найкращий сорт пшениці. У нас в пекарні печуть усе — від булочок для хот-догів до короваїв. Є в нас і свої фішки, наприклад, маємо чорно-білий хліб, який називається «День і ніч»,
— розповів директор агрофірми Павло Каленич.
Оцінка сфера послуг 4.
До п'ятірки три кроки:
  1. Зробити цілодобовий магазин;
  2. Покращувати якість продукції;
  3. Контролювати терміни придатності продукції.
ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
У селі є 2 храми, та всього один священик.
У нас нові храми: один збудований у 1989-му, а інший1993 року, тому старих чудотворних ікон немає. Люди ходять до церкви, вірять. Ми служимо один тиждень у Свято-Воскресенському храмі, інший — у Свято-Михайлівському,
— зазначив отець Василь.
Треба, щоб наша Україна відроджувалась, треба любити державу і не забувати нашу історію. Церква завжди була з народом, досі ми проводимо служби церковнослов'янською мовою — це наша мова, якою молилися діди-прадіди. Томос нас не стосується,
додав він у розмові про згадку створення Православної церкви України.
СІЛЬСЬКА РАДА
Цю ревізію ми вирішили розпочати не з сільської ради, а прийти до її очільника, вже маючи детальну інформацію, як і чим живе Ольгопіль. Наші гуси на третій день перебування в селі дійшли до адміністративного центру цього населеного пункту — сільської ради, яку вже 9 років очолює Петро Козоріз.
Наше село Ольгопіль цікаве своїми людьми, тут проживає Герой Соціалістичної ПраціІван Щербатий, на чию честь щороку влаштовують традиційний турнір із волейболу. В нас дуже мудрі жителі: є і професори, і доктори наук, та й кожен з нас особливий,
— зазначив він.
Щодо ресурсів, зізнається сільський голова, лише своїх коштів не вистачає, але завдяки допомозі Павла Каленича можна більш успішно та швидко покращувати життя в селі: будувати майданчики, парки, проводити ремонти в будівлях, які перебувають на балансі сільської ради.
Директор агрофірми «Ольгопіль» завжди готовий підставити своє плече, якщо в селі треба якась допомога. Для нас пріоритетним напрямком, на який виділяються кошти, зараз є благоустрій: дороги, парки, дитячий садочок,
— додав Петро Володимирович.
Голова Ольгопільської сільської ради зазначив, що якби об'єдналая територіальна громада, то дуже багато рішень, які є на часі, було б набагато простіше втілити в життя.
«Ми були першою територіальною громадою, яку Кабмін у 2015 році затвердив. Ми надіслали запрошення щодо об'єднання сільським головам Стратіївки, Демівки, Любомирки і Берізки Чечельницької, але відповідь була негативна. Плануємо продовжувати йти в цьому напрямку, але кожен боїться щось розпочинати першим. Якби була ОТГ, то почалася б робота вже із ремонтом дитячого садочка», — зазначив сільський голова.
Ми були першою територіальною громадою, яку Кабмін у 2015 році затвердив. Ми надіслали запрошення щодо об'єднання сільським головам Стратіївки, Демівки, Любомирки і Берізки Чечельницької, але відповідь була негативна. Плануємо продовжувати йти в цьому напрямку, але кожен боїться щось розпочинати першим. Якби була ОТГ, то почалася б робота вже із ремонтом дитячого садочка,
— зазначив сільський голова.
Оцінка за роботу сільської ради 5.

Ревізор поставив таку оцінку, тому що в селі все добре і з інфраструктурою, і з соціальним забезпеченням.

БЛАГОУСТРІЙ
ДОРОГИ
Добирались до Ольгополя ми довго, адже дороги державного сполучення в нас не найкращі, та щойно під'їхали ближче до самого села, то ситуація кардинально змінилася: відразу відчули якісний асфальтований шлях. Як розказали нам місцеві жителі згодом, агрофірма вкладає кошти в соціальні стандарти на селі, а це, передусім, забезпечення селян якісними дорогами.
АФ «Ольгопіль» надає дієву допомогу у проведенні ямкового ремонту на дорогах району та ініціює будівництво доріг в Ольгополі своїм коштом або на умовах співфінансування. Протягом останніх років агрофірма профінансувала будівництво 17 кілометрів асфальтованих доріг. Своїм коштом — 5,4 км дороги державного значення.
На сільській центральній вулиці — бордюри і клумби. Оригінальні ліхтарі ведуть до нових будівель місцевого підприємства, готелю, сільської ради і двоповерхового Будинку культури «Україна». Біля них рух для транспорту перекрито, тому дітвора може безпечно кататися на велосипедах та на роликах.
Поряд розміщено кілька пам'ятників: зокрема, ще з радянських часів зберегли пам'ятник родині (чоловік і дружина з малям на руках), а ще три протягом останніх років встановили коштом господарства.

Скульптуру Олександра Пушкіна, який побував у селі Ольгопіль, прямуючи до Одеси, встановили кілька років тому. Також в селі є пам'ятник Тарасові Шевченку та героїні його славнозвісної поеми «Катерина».
ВИВІЗ СМІТТЯ
Вивіз сміття у селі здійснюють регулярно, один раз на місяць. Однак поки що немає ініціативи сортування сміття, принаймні зменшення кількості відходів для збереження екології.
Також ми зауважили, що в самому центрі села — Голлівуді, як його з любов'ю називають місцеві жителі, сміття не було, там чисто і прибрано, на відміну від території навколо універмагу та автостанції. Прикро спостерігати, як поліетиленові пакети вітер розносить по території біля берегів річки Савранки та поруч з островом Тузла-2, адже трохи далі знаходиться сміттєзвалище. Команда Сільського Ревізора надіється та щиро бажає, щоб утилізація сміття здійснювалась за відповідними стандартами. Збережемо нашу природу разом!
ОСВІТЛЕННЯ
Хоча актуальною проблемою для сучасного села в Україні є освітлення вулиць, це не стосується Ольгополя, оскільки тут світиться все.
Як кажуть місцеві жителі, хороше освітлення покращує і економічний розвиток територій загалом, створює сприятливий клімат всередині громади, дає людям відчуття «незабутості» державою і місцевими підприємцями.

Оцінка за благоустрій5.
ПІДСУМКИ
Отже, команда Сільського Ревізора провела 4 дні в Ольгополі і готова ділитись із Вами враженнями й думками :)
Переваги села:
  • якісні асфальтовані дороги;
  • хороше освітлення в усьому селі;
  • потужна агрофірма, яка надає робочі місця;
  • у школі впроваджується Концепція «Нова українська школа»;
  • 9 творчих колективів в Палаці культури;
  • новий спортивний і дитячий майданчик.
Недоліки села:
  • відсутня актова зала в школі;
  • дитячий садок розміщено у нетипових пристосованих будівлях;
  • потрібна реконструкція актової зали та кімнат для репетицій у Палаці культури;
  • у місцевій амбулаторії треба закінчити ремонт приміщень;
  • відсутність цілодобового магазину.
Остаточна оцінка для Ольгополя від Сільського Ревізора — 37 балів із можливих 40. Дякуємо за гостинність та надзвичайно теплий прийом! Оцініть інфраструктуру села за 5-бальною шкалою і Ви.

Допоможіть нам обрати село року, запрошуйте до себе в село на сайті SilskiyRevizor.com!
Оцінка ревізора Ваша оцінка
5.0
Підприємство
5.0 / 17 голосів
4.0
Освіта
5.0 / 14 голосів
5.0
Спорт
5.0 / 16 голосів
4.0
Медицина
5.0 / 17 голосів
5.0
Культура
5.0 / 15 голосів
4.0
Сфера послуг
5.0 / 14 голосів
5.0
Сільська рада
5.0 / 14 голосів
5.0
Благоустрій
5.0 / 18 голосів
Підсумкова оцінка Ревізора: 37.0 балів Підсумкова оцінка читачів: 40.0 балів
Выполнено с помощью Disqus