SHARE
Новий знімальний сезон Сільського Ревізора розпочався на сході України, в селі Червона Хвиля Великобурлуцького району Харківської області.

Ми їхали під кордон із Росією, неподалік від зони бойових дій, проїжджаючи перші блокпости Харківської області під звуки вибухів у Балаклії. Образ села, яке ми планували побачити, вимальовувався, м'яко кажучи, депресивний. Але насправді ми потрапили в село, що пахне хлібом. У справжню «силіконову долину» української сільськогосподарської науки та вітчизняної селекції.

За три дні життя в Червоній Хвилі Сільський Ревізор розбудив бабаків у степу, навчився випікати хліб, подоїв корову-«героїню», яка отелилася 4-ма телятами одразу, попрацював на фермі, котра є лідером по надоях в Україні, посадив смереки, познайомився з маленьким Маяковським та маленькою Вітні Г'юстон. Розпочнемо знайомство з Червоною Хвилею із повітряної розвідки?
Усі інфраструктурні об'єкти, які перевірила команда Сільського Ревізора, — на карті: сільська рада, навчально-виховний комплекс, амбулаторія, господарство, ферма, пекарня, футбольне поле, тренажерний зал, магазини та кафе, а також — вуличне освітлення, дороги й навіть місцеві сміттєзвалища.
То що, розпочнемо ревізію?
Сільська рада
Ми заїхали в Червону Хвилю пізно. Сільський голова Іван Лошак був на місці. Затримала його в сільраді негода. Через вибухи складів із боєприпасами в Балаклії відбувалася масова евакуація людей. Тільки за сьогодні вивезли понад 20 тис. осіб. І хоча епіцентр подій у 50 кілометрах від села, напруга зависла в повітрі.

«Не Хіросіма, слава Богу, але розмінування триватиме роки», — зітхають місцеві, яких зустрічаємо дорогою.

Познайомилися з Іваном Андрійовичем, який на посаді сільського голови всього півтора роки. Тепер про його село дізнається вся Україна!
Село Червона Хвиля має 650 мешканців. Проте на території сільської ради, до складу якої входять 4 села, їх 1300. Сукупний бюджет чотирьох сіл 1 млн. 300 тис. грн. Землі тут не розпайовані, адже вони у власності науки.
Основний наповнювач сільського бюджету — державне господарство дослідне підприємство «Пантелеймонівське», яке належить до Інституту рослинництва при Національній академії аграрних наук України. Господарство утримує в селі ферму, пасіку, олійню, млин та власну пекарню.
Сільський голова зустрів нас запитанням: «Чого ж ви не приїхали на Масляну?» Після кількох фото з наїдками, ми вже ̶о̶б̶л̶и̶л̶и̶с̶я̶ ̶ ̶с̶л̶и̶н̶к̶о̶ю̶ кусали лікті. Масляна в Червоній Хвилі — крутіша за національне свято. Кожне село та кожен заклад готують свій стіл. Обирається дегустаційна комісія, до якої входять депутати і керівництво району. Проводяться спортивні змагання, виступають із піснями й танцями місцеві таланти, а від млинців вгинаються столи. Цьогоріч найкращими стали наїдки від навчально-виховного комплексу.
Розпитали Івана Лошака про ставлення громади до децентралізації.
«Нас хочуть приєднати, разом з іншими 5-ма сільськими радами, до Шипуватого. В такому разі центр громади буде від нас у 10 кілометрах. Проект без обговорення подали до Верховної Ради, його затвердили. Ми все ще ведемо дискусію…»
— каже сільський голова.
Нас хочуть приєднати, разом з іншими 5-ма сільськими радами, до Шипуватого. В такому разі центр громади буде від нас у 10 кілометрах. Проект без обговорення подали до Верховної Ради, його затвердили. Ми все ще ведемо дискусію…
— каже сільський голова.
Невідомо, як далі піде процес, але громада в Червоній Хвилі — хоч куди! На весняний суботник збираються усі: від старих до малих. Ми нарахували понад 100 чоловік, які наступного дня саджали в селі смереки. Господарство закупило на село
2 000 саджанців. «Оооой, смереко!» Як всі приймуться, то буде не село, а цілий гай :)
А ще в Червоній Хвилі всі зібрали по 200 грн і запустили в ставок мальків. Два роки, доки риба «підростала», чоловіки організовували нічні чергування біля водойми, щоб ніхто не нашкодив. Вже цього сезону в червонохвильському ставку можна буде рибалити безкоштовно. До того ж, поруч — Великобурлуцьке водосховище на площі 410 га, де і риба, і раки, й лебеді.
Але за такого природного багатства… прямо посеред села утворилося 4 смітники. Ще із 30-х років. Стара добра традиція, так би мовити. Меру Львова Садовому, певно, зараз гикається :) Після від'їзду Сільського Ревізора з Червоної Хвилі, наступного дня почали вивозити й захоронювати сміття, за рахунок господарства! Тричі «ура!». Дякуємо за реакцію сільській раді та господарству.
Сільській раді — 4 бали. І погнали далі до решти об'єктів інфраструктури.
Освіта
До школи Сільський Ревізор завітав в останній день перед весняними канікулами. Здається, їх вигадали для того, щоб посадити картоплю? :) Тож дітей було обмаль, сьогодні не було підвозу з інших сіл.
У НВК Червоної Хвилі навчається 115 діток, з них — 74 школярі. Дітей підвозять до школи із 4 сіл. Хоча розраховане приміщення на 260 учнів. Вчителів — 13 осіб. Багато дітей залишають школу після 9 класу у зв'язку з ЗНО. Тому в минулому році зі школи вийшло всього 2 випускники.
У селі рівень освіти кращий. Бо я приходжу на урок, у мене сидить 5 дітей і я кожного спитаю по повній. У них виходу немає, їм треба вчити уроки щодня. Я ж по очам бачу, хто чим дише. Єдина перевага в міських школах — це матеріально-технічна база: у нас вона слабенька,
— каже вчитель історії Світлана Затока.
Коштів на її покращення останнім часом держава не виділяла, підтверджує директор НВК Наталія Тітаренко. Школа живе за рахунок спонсорських коштів. Директор і вчителі — часті гості на прийомі у директора дослідного господарства, особливо влітку, коли робимо ремонти. Активний і батьківський комітет.
«Цього року ми, спільно із сільрадою, ініціювали подання на 2 проекти: щодо облаштування дитячого ігрового майданчика та спортивного майданчика. Адже у нас народилося багато діток, розвивається спорт. Якщо ми виграємо ці проекти, громада залюбки сама облаштує місце»,
— каже директор НВК Наталія Тітаренко.
Цього року ми, спільно із сільрадою, ініціювали подання на 2 проекти: щодо облаштування дитячого ігрового майданчика та спортивного майданчика. Адже у нас народилося багато діток, розвивається спорт. Якщо ми виграємо ці проекти, громада залюбки сама облаштує місце,
— каже директор НВК Наталія Тітаренко.
Минулого року червонохвильська громада перемогла в конкурсі із проектом «Подаруємо тепло дітям» зі встановлення пластикових вікон. Проект тривав за співфінансування: 85,7 тис. грн з обласного бюджету, 38,6 тис. грн з районного, 38,6 тис. грн з сільського та від громади 8,6 тис. грн.
Поспілкувалися з дітьми, спитавши, яким вони бачать своє майбутнє: в селі чи в місті, та що хотілося б покращити у своїй школі.

«Нам би біля школи майданчик, щоб ми вибігали гралися, а не сиділи в телефонах.»


«І щоб на інформатиці дозволяли грати в Minecraft! (Всього в школі 2 нових і 3 старих комп'ютери).»


«Хочемо аквапарк у селі! І не копати картоплю» :)


Я хотів би жити в місті, бо там більше можливостей. А з села треба їхати в місто, щоб щось купити.


А я в селі звик, у мене тут всі рідні і мені тут дуже подобається. У мене тато працює в сільському господарстві. Я хочу бути футболістом і їздити на тракторі.

До речі, вже кілька років, як у Червоній Хвилі зруйновано Будинок культури. Тож шкільна бібліотека — єдине, що залишилося в селі. Доля книжок із Будинку культури не тішить… вони намокли і «порозлазились», усі книжки було втрачено в аварійній будівлі. Передати їх до шкільної бібліотеки ніхто «не подумав»...Але це не заважає розвитку культури на селі.
Далі Сільський Ревізор оглянув шкільну їдальню на 60 місць. Обід тут коштує 10,50 грн. Нещодавно в кухню за рахунок аграріїв поставили мийки, замінили посуд, встановили бойлер. З господарства безкоштовно виписують гречку, олію, сало на засмажку та хліб із пекарні.

Доки оглядали школу, в Сільського Ревізора сформувався цілий фан-клуб. Дітлахи не відставали ні на крок. «Веселой дружною толпой» пішли перевіряти дитсадок.
Садочок знаходиться в іншому кінці села. Це велика двоповерхова будівля, на першому поверсі якої дошкільнята, а на другому — молодші класи. Хоча раніше все приміщення було дитсадком і сюди ледве поміщалися 3 групи.
За кошти відділу освіти 2010 року в садку зробили капремонт, встановили бойлери, провели гарячу воду в пральню та на кухню. В дитсадку є 3 вихователі, а також — помічники вихователів, праля, медична сестра. Поспілкувалися з вихователем-старожилом Яриною Іванівною Митник про те, якими діти були та якими стали :)
«Порівняно з далеким 81-м роком, ми шукаємо нові потрібні підходи до розваг і навчання дітей, адже вони гіперактивні. Хотілося б мати побільше наглядно-друкованих ігор, посібників,
інтерактивних ігор»
,
— каже Ярина Іванівна, котра працює в місцевому дитсадку вже 35 років.
Порівняно з далеким 81-м роком, ми шукаємо нові потрібні підходи до розваг і навчання дітей, адже вони гіперактивні. Хотілося б мати побільше наглядно-друкованих ігор, посібників,інтерактивних ігор,
— каже Ярина Іванівна, котра працює в місцевому дитсадку вже 35 років.
В їдальні дитсадка смачно пахне какао. На харчування дітям держава виділяє 17 грн на день. Іграшок вистачає, в приміщенні тепло й багато місця: є де розігнатися. Проте, кажуть виховательки, нові меблі не завадили б. А ще всі тут мріють про нові гральні майданчики для дітей. Також при садочку є медпункт, де працює медична сестра Олена Демидова.
Серед малечі зустріли справжнього маленького Маяковського.
Через велику концентрацію людей в червоному, малі подумали, що Дід Мороз з подарунками з'явився навесні. Вони теж підготувалися і передали Сільському Ревізору малюнки.
Пропонуємо і вам оцінити облаштування дитсадка Червоної Хвилі в кінці матеріалу.
Червонохвильський НВК отримує від Сільського Ревізора оцінку у 10 балів (по 5 школі та дитсадку, які ми оцінюємо окремо). Хоч матеріально-технічна база місцями і застаріла, умови для розвитку дітей створені прекрасні.
Спорт
Перше, що впадає у вічі, — ̶м̶о̶л̶о̶д̶и̶й̶ ̶в̶ч̶и̶т̶е̶л̶ь̶ ̶ф̶і̶з̶к̶у̶л̶ь̶т̶у̶р̶и̶ те, що в спортзалі школи протікає стеля. Але діти на це не зважають і навіть не вважають мінусом. У них є багато справ: заняття з футболу, волейболу, баскетболу, настільного тенісу.
«Нам зазвичай допомагає директор
ДП ДГ «Пантелеймоніське». В розпорядженні маємо тільки один м'яч, і той, бачите, який… Потрібно закупити все з нуля. Біля школи є футбольне поле, але ми мріємо про міні-стадіон»
, — каже молодий вчитель фізкультури Сергій Ліщина.
Нам зазвичай допомагає директор ДП ДГ «Пантелеймоніське». В розпорядженні маємо тільки один м'яч, і той, бачите, який… Потрібно закупити все з нуля. Біля школи є футбольне поле, але ми мріємо про міні-стадіон,
— каже молодий вчитель фізкультури Сергій Ліщина.
Прямо посеред уроку фізкультури ми влаштували міні-концерт. І відкрили для себе ще й маленьку Вітні Г'юстон. Тільки послухайте, як Женя співає «I will always love you». З такою підтримкою шкільна футбольна команда повинна зривати всі перемоги :)
Ввечері в тренажерному залі ДП ДГ «Пантелеймонівське» ми влаштували справжній «батл качків». Троє операторів і фотографів Сільського Ревізора проти спортивного тренера Андрія Дубініна. Добре, що ми сперечалися не на гроші :)
Пускають до тренажерного залу займатися з 5 класу, безкоштовно для всіх. Тут є комплексні тренажери, велотрекер, штанга, шведська стінка. Мріють спортсмени про бігову доріжку. А ще — націлились розширювати зал. Адже цей тісний і не провітрюється.

Ще одну спортивну локацію нам показали в сусідньому селі Зелений Гай. Новий спортивний майданчик. Там разом із тренером займаються багато дітлахів, яким по 7 років. «Ми їх порвемо! І піддаватися не будемо, не дамо пощади. А потім поїдемо на Бурлук!» :) Ось такі завзяті спортсмени ростуть у Червоній Хвилі.
Спорт у селі Сільський Ревізор оцінює в 4 бали. З плюсів тут наявний тренажерний зал, молоді тренери та викладачі, які надихають дітлахів до ігор та занять спортом, з мінусів — недостатньо спортінвентарю для спортивних команд.
Аграрії
Хоч прокинутися о 4-й ранку, як це роблять доярки, у нас вкотре не вийшло, зі сходом сонця Сільський Ревізор вирушив на ферму ДП ДГ «Пантелеймонівське». Вона унікальна в своєму роді одразу за двома факторами: по-перше, ферма входить до ТОП-5 кращих в Україні за надоями молока, по-друге — місцева знаменитість, корова Доля, цьогоріч привела 4 телички одразу, що стало справжньою сенсацією.
На фермі всього 800 корів, з них 300 — дійного стада. Саме з них минулого року надоїли 7 100 кг молока на корову. За цей показник Пантелеймонівська ферма увійшла до п'ятірки найкращих в Україні.
«Обладнання, годівля, догляд за коровами, грамотно і вчасно закладені корми, все це по ниточці, по ниточці... складається в результат. Ми вже для себе поставили цю планку по надоях і будемо її утримувати»,
— каже завфермою Олена Петрівна.
Обладнання, годівля, догляд за коровами, грамотно і вчасно закладені корми, все це по ниточці, по ниточці... складається в результат. Ми вже для себе поставили цю планку по надоях і будемо її утримувати,
— каже завфермою Олена Петрівна.
Ще один секрет гарних надоїв, якого дотримуються на ДП ДГ: «У нас обласкані й коровки, і телятка. Почесані, видоєні, помасажовані і щасливі». У кого в голові промайнуло «Мені б бути в них на фермі…»? :)
Ціна на молоко від молокозаводів зараз 8,50 грн за літр. Окрім того, з ферми два власні молоковози щоранку возять свіже молоко «в города» — на Харків і на Куп'янськ. Там продають його на подвір'ях. Хоча пити молоко зранку «в городі» — то одне, а ось залишитися в селі працювати на фермі — виклик не з простих. «Хочеться розширюватися, так немає робочих рук», — зітхає керівництво.
Тим, у кого праця є, зарплата йде, продукти виписують, хліб дешевий. Це все плюси дирекції. У нас 40 працівників всього. Але є і люди, які не роблять. Молодьож облінилася, і як це поміняти? Нам треба 5 доярок, 3 телятниці на роботу. А ніхто працювати не йде, бо це тяжко. Пороз'їжджались «по харьковАх»,
— каже технік штучного запліднення Олена Іванівна Прошутя.
На правах реклами: пишіть у коментарях і ми поділимося з вами контактами керівництва ферми ДП ДГ «Пантелеймонівське». На роботу потрібні 5 доярок/доярів і три телятниці. Довіз на роботу, харчування і зарплата у 80% від надоїв гарантовані. А надої — ви ж пам'ятаєте, які? :)
На правах реклами: пишіть у коментарях і ми поділимося з вами контактами керівництва ферми ДП ДГ «Пантелеймонівське». На роботу потрібні 5 доярок/доярів і три телятниці. Довіз на роботу, харчування і зарплата у 80% від надоїв гарантовані. А надої — ви ж пам'ятаєте, які? :)
А ще в ДП ДГ «Пантелеймонівське» ми познайомилися зі справжньою зіркою українського тваринництва — коровою Долею, яка цьогоріч отелилася 4 теличками одночасно. Доля — мати-героїня Червоної Хвилі :)
Коли обідня дойка, я йду по проходу і кажу до корів «дівчата!»...Вони всі «Муууу!» і всі підіймаються, бо знають, що зараз дамо їм «цукерочку»-комбікорм. А вони нам у відповідь дадуть молоко з прекрасними показниками: жирністю 4,2% і білком 3,1%,
— каже Олена Зіброєва, завфермою ДП ДГ «Пантелеймонівське».
Олену Петрівну тут характеризують як «трудоголіка, якого ще пошукати треба».
Усі села, де не тримають тварин, порозпадались. Іншим навколо тільки гектари давай, тільки буряк цукровий, тільки соняшник. А ми ж, бачите, до 20 культур вирощуємо і про поголів'я дбаємо,
— каже Олена Зіброєва, завфермою ДП ДГ «Пантелеймонівське».
Після ферми Сільський Ревізор спілкувався з директором господарства Сергієм Губановим. Він розповів, що господарству ДП ДГ «Пантелеймонівське» при Інституті рослинництва ім. Юр'єва скоро виповниться 100 років. Воно було засноване у 1922 році при радгоспі і зараз являє собою: 5 тис. га науки, ферму, пасіку, млин, олійню, тік, а ще — пасовища, ліси, озера, ставки і все, чого душа забажає.
Хоча раніше напрямків роботи було ще більше: маточник на 2 тис. голів свиней і птахівник. Тут розмножують на насіння озиме та ярове жито, тритікале, пшеницю, сою, горох, ячмінь, овес, гречку, просо, соняшник, кукурудзу… всього культур «зо 20», — посміхається директор.
Багато хто вважає, що якщо щось державне, отженічиє. Але держава, академія наук повинна захищати свою землю. Бо без української науки немає перспективи в сільському господарстві,
— говорить директор ДП ДГ «Пантелеймонівське» Сергій Борисович Губанов.
У сезон господарство дає роботу більш як 170 людям. Годують їх, як і Сільського Ревізора, в місцевій їдальні. До речі, тут безкоштовно харчуються самотні пенсіонери з Червоної Хвилі. Чого там тільки не накривають на стіл, навіть квашені кавуни :) За їхнє приготування не взялися, а от як воно, випікати хліб, — на «власній шкурі» відчули. 60 хлібин за 30 хвилин: було дуже швидко і дуже гаряче!
Ми підрахували, що місцеві кухарі Світлана Криворотько й Алла Корнейко за 6 років роботи випекли понад 2 млн хлібин. Пекарня працює тричі на тиждень, хліб продають по 5 грн. Зазвичай, за ним стоїть черга, адже випікається червонохвильський хліб без жодних добавок.

Господарство отримує від Сільського Ревізора 5 балів за гарну роботу.
Дороги
Стан доріг у селі, а також у напрямку Харків — Великий Бурлук, напрямку Сватового, Чугуєва та Куп'янська можна охарактеризувати всього 1 ̶с̶л̶о̶в̶о̶м̶ цитатою.
«Дороги просто немає, танк не пройде. Ями вбивчі! Метр на два! Києву навіть і не снилося… Ми добираємось «повзком», їдемо по грунтовках, по озимим. Знаємо, що це не годиться, але що зробиш?», — кажуть люди в селі.
Дороги просто немає, танк не пройде. Ями вбивчі! Метр на два! Києву навіть і не снилося… Ми добираємось «повзком», їдемо по грунтовках, по озимим. Знаємо, що це не годиться, але що зробиш?
— кажуть люди в селі.
І додати нічого. Драматизувати не хочеться, але навіть у Луганській області, де справді «ходять» танки, асфальтове покриття куди краще. Хоча сільська рада та директор ДПДГ кажуть: намагаються працювати над цим питанням. Адже в селі народилося багато діток, мами з візочками не можуть нормально пересуватися.

Перевіряючи стан доріг, Сільський Ревізор навіть заробив собі травму: 1 падіння, 1 розбите коліно, 1 порвані джинси.

Дорогам в Червоній Хвилі — 3 бали.
Медицина
Після перевірки стану доріг одразу довелося їхати до амбулаторії. Дороги на під'їзді до села настільки розбиті, що пройти кілька метрів у темряві навмання не вийшло — наша гуска впала і розбила коліна :) Приїхали за допомогою! І, в результаті, окрім перев'язки, пройшли курс обстеження: у нас перевірили зір, взяли експрес-аналіз вмісту цукру в крові та виміряли тиск.
У червонохвильській амбулаторії працює 6 працівників: сімейний лікар, 2 медсестри, водій машини сільської медицини, молодша медсестра та сестра-господарка.

Амбулаторії пощастило — 8 років тому їй дістався єдиний виділений на район «Опель», машина медичної допомоги. До районної лікарні ця «ластівка» може домчати за 6 хвилин. Машина обслуговує 4 села. Найбільша відстань до крайньої хати, куди звідси їздять із допомогою — 18 км. І хоча транспортувати хворих у лежачому стані в ній не можна, все ж краще за попередню «Таврію», яка зараз «перекочувала» в розпорядження сільради. «В цю хоча б влізаєш» :)
«Якось ми поїхали щеплення робити. Вийшли, а сусідка кричить, що дід повісився. Так ми того діда в «Таврії» оживили на швидкості 120 км/год. Посадили його на переднє сидіння і, поки передавали швидкій допомозі, він ожив. І прожив ще 8 років після того», — згадує медична сестра Олена Чухіль.
Якось ми поїхали щеплення робити. Вийшли, а сусідка кричить, що дід повісився. Так ми того діда в «Таврії» оживили на швидкості 120 км/год. Посадили його на переднє сидіння і, поки передавали швидкій допомозі, він ожив. І прожив ще 8 років після того,
— згадує медична сестра Олена Чухіль.
Також в амбулаторії нам повідали, що на 4 села 16 новонароджених. Тому турбот вистачає. Хоча раніше їх мали ще більше: на базі лікарні були рентген-кабінет, стоматологія, хірургія, гінекологія, травмпункт. Чи відновиться це все колись?
Із нашого опитування виявилося, що все село задоволене рівнем амбулаторії і ставленням до своєї роботи її працівників. Вручаємо відзнаку від Сільського Ревізора та продовжуємо подорож селом.

Медицині — 5!
Культура
Як ми вже розповідали, двоповерховой будинок культури, який був в селі, був зруйнований кілька років тому. Тому ми розповімо не про культуру, а про церкву в Червоній Хвилі. Храм було побудовано 12 років тому.
Діти з задоволенням сюди ходять. Отець Олексій з легкістю спілкується з дітьми: може і біля водосховища в м'яча поганяти, каші зварити їм. Він викладає дітям факультатив «Православна культура Слобожанщини» на уроках історії. Цю частину історії було просто викинуто і забуто, ми її крок за кроком повертаємо. Возимо дітей на фестиваль «Православне Посулля» та на екскурсії до монастирів,
— ділиться вчитель історії Світлана Затока.
Ми познайомилися з отцем Олексієм, який переїхав у село з Харкова, але тепер вважає себе місцевим. Він навіть дозволив нам подзвонити у дзвони на дзвінниці :)

Культурі в селі Червона Хвиля — 3 бали. Адже окрім музичного керівника при сільській раді та самостійних колективів, які співають та печуть млинці, заходів не проводиться.
Вуличне освітлення
У Червоній Хвилі усі вулиці освітлено. 2016-го сільрада закупила часові реле. На них виставляється програма, де можна налаштувати, о котрій загоряється та гасне світло. Одне реле коштує до 350 грн.
Ми довго блукали вулицями села вночі. Вуличному освітленню однозначно — 5 балів!
Степ
Далі Сільський Ревізор потрапив у «День сурка» по-українськи. Якщо виїхати за село, в бік Зеленого Гаю, перед вами розкинеться на понад 2 тис. гектарів Великобурлуцький регіональний ландшафтний парк. Це ковильний степ, де мешкають бабаки, занесені до Червоної книги України.
«Все це потрібно зберегти. Ще у 30-х роках тут хотіли зробити степовий заповідник на 10 тис. гектарів. Ми все ще мріємо зробити національний парк «Східний степ», де будуть наукові співробітники, охорона, бухгалтер. Адже поки що працюємо своїми руками»,
— поділився планами професор Харківського національного університету ім. Каразіна Віктор Токарський.
Все це потрібно зберегти. Ще у 30-х роках тут хотіли зробити степовий заповідник на 10 тис. гектарів. Ми все ще мріємо зробити національний парк «Східний степ», де будуть наукові співробітники, охорона, бухгалтер. Адже поки що працюємо своїми руками,
— поділився планами професор Харківського національного університету ім. Каразіна Віктор Токарський.
Нам випала честь розбудити знаменитого бабака Тімку ІІ та його дружину Лариску. Бабаки, котрі водяться в цій частині України, — вимираючий вид. Тому професор Віктор Токарський вирішив розмножувати їх у штучних умовах, щоб зберегти популяцію бабаків.
На день бабака, 2 лютого, Тімка ІІ напророчив Україні ранню весну і безвізовий режим із Євросоюзом у 2017-му. Розуміють та «тлумачать» світові його свист тільки професор і його донька. До речі, дослідній станції теж потрібні робочі руки! Професорові не завадить помічник, який би годував та доглядав бабаків.

Після зими бабаки худючі. Хоч зазвичай круглі, як колобки. Тому багато хто займається браконьєрством, полюючи за їхнім жиром.

Бабаки люблять жити на пасовиськах корів. Тому їхня популяція тісно пов'язана з коровами на випасі. В селах уже майже не тримають корів.
Зв'язок
Нещодавно поставили нові автобусні зупинки. Хоч потрібні вони тільки для шкільного автобуса — рейсовий у село не заїжджає. Щоб добратися до району, виходять на трасу.
«Не ходе автобус, хоть нам і хотілось, щоб ходив. На 2-3 чєловєка їм не вигідно автобус ганять. Так ми, хто як «доповзе» до траси: пішки 4 км, попуткою чи наймаємо когось, щоб підвіз»,
— кажуть бабусі в сільському магазині.
Не ходе автобус, хоть нам і хотілось, щоб ходив. На 2-3 чєловєка їм не вигідно автобус ганять. Так ми, хто як «доповзе» до траси: пішки 4 км, попуткою чи наймаємо когось, щоб підвіз,
— кажуть бабусі в сільському магазині.
У селі є місцева заправка, яка належить господарству.

Інтернет у Червоній Хвилі поганенький, як і мобільний зв'язок. Якщо покриття МТС є, то Лайф взагалі не ловить. Хоча домашній інтернет є у 50% хат, у сільській раді ми годину не могли завантажити матеріал Сільського Ревізора з попереднього села.

Зв'язку в Червоній Хвилі — 3 бали.
Магазини та кафе
У селі, яке пахне хлібом, є 3 магазини та кафе, яке працює до 23.00. Підрахували традиційний соцкошик у продуктовому магазині. Ось, скільки ми витратили.
Як пожартував місцевий священик, у сільському магазині завжди краще, ніж у місті: тут тобі ніхто несвіжого не продасть. Селяни цінами й асортиментом в усіх магазинах задоволені. Є в Червоній Хвилі і кафе, котре має 3 столи на вулиці та кілька всередині. Вечорами хлопці дивляться тут футбол. А в сільській раді відкривають приймальню, де можна (і треба) потанцювати :)
Магазинам села Червона Хвиля ставимо 5-ку, і ще одна 5-ка «летить» місцевому кафе.
Допомога АТО
У Червоній Хвилі — 9 учасників АТО, які перебувають на передовій. Ті, хто повернувся і претендує на 2 га землі за законом, не можуть її отримати, адже земля не розпайована.

Село підтримує АТО не тільки матеріально, а й морально. Послухайте вірш директора школи Наталії Тітаренко про воїнів.
Ми переконані, що будь-які починання у цій справі варті найвищої оцінки. Червона Хвиля отримує 5 балів.
Підсумки
Перед тим, як підбити підсумки, традиційно показуємо вам портрети українського села. Клікайте й роздивляйтеся Червону Хвилю в обличчях.
Переваги села:

  • Робочі місця для селян в ДП ДГ «Пантелеймонівське»
  • На базі господарства є млин, пекарня, олійня та пасіка
  • В їдальні господарства безкоштовно харчуються самотні пенсіонери
  • Сільська рада спільно з господарством організовує суботники
  • У селі багато новонароджених
  • Селяни самі запустили рибу в місцевий ставок
  • Є тренажерний зал, вхід до якого безкоштовний
  • На базі церкви проводяться уроки для школярів
Недоліки села:

  • У селі немає будинку культури
  • Місцева футбольна команда потребує кращого забезпечення
  • Дороги в селі та навколо розбиті
  • Немає довезення автобусом до села
  • Чотири стихійні смітники посеред села
  • Учасники АТО не можуть отримати землю в межах села, адже землі не розпайовані
Остаточна оцінка для Червоної Хвилі від Сільського Ревізора — 58 із можливих 65. Дякуємо вам за щирий прийом!

Допоможіть нам обрати село року, запрошуйте до себе в село на сайті SilskiyRevizor.com!

Оцініть інфраструктуру села за 5-бальною шкалою і ви.
Оцінка ревізора Ваша оцінка
4.0
Сільрада
4.0 / 16 голосів
5.0
Дитсадок
5.0 / 15 голосів
5.0
Школа
4.0 / 20 голосів
4.0
Спорт
4.0 / 19 голосів
3.0
Культура
4.0 / 16 голосів
5.0
Підприємства та аграрії
5.0 / 12 голосів
5.0
Магазини
5.0 / 12 голосів
5.0
Медицина
4.0 / 12 голосів
5.0
Кафе
4.0 / 15 голосів
3.0
Дороги
3.0 / 19 голосів
5.0
Освітлення
4.0 / 15 голосів
4.0
Зв'язок
4.0 / 17 голосів
5.0
Допомога АТО
5.0 / 15 голосів
Підсумкова оцінка Ревізора: 58.0 балів Підсумкова оцінка читачів: 55.0 балів
Выполнено с помощью Disqus