SHARE
В грудні Сільський Ревізор «нагострив лижі», щоб поставити ялинку в селі Хейлівщина і порадувати вас заключною сільською ревізією-2016. Верхи на ̶с̶а̶н̶я̶х̶ ревіZORROмобілі, прихопивши мандарини, бенгальські вогні і ̶я̶щ̶и̶к̶ ̶ш̶а̶м̶п̶а̶н̶с̶ь̶к̶о̶г̶о̶ склеєний до купи після невдалого падіння квадрокоптер, ми рушили на Полтавщину. Подарунок під ялинку у вигляді інспекції Сільського Ревізора отримав міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий. Команда соціального контролю приїхала перевірити, як він піклується про одне з сіл в Полтавській області, з якої він родом.

В селі з американською назвою на площі на всю увімкнене радіо. «Увага! Увага! Говорить Хейлівщина…». Усі об'єкти соціальної інфраструктури, яких стосувалася ревізія - на карті.
Чим живе українське село напередодні зимових свят? Гайда з нами - подивимось!
Сільська рада
Сільський голова Хейлівщини - музикант. Василь Іванович 19 років викладав у місцевій школі. Він з гордістю розповідає про своїх учнів, які зараз навчаються в консерваторіях, а колись грали в єдиному в районі духовому оркестрі. Та й улюбленої справи не полишає: грає на баяні, гітарі, піаніно. Очільником села пан Василь став на спір із другом. До нього прийшов сусід і каже: «Якщо ти не підеш балотуватися на сільського голову, я вважатиму, що ти боягуз і дурень!»
«Так в очі і сказав. А я йому: за «дурня» не ображуся, а от боягузом мене ще ніхто не називав. Я всіх своїх друзів і родичів просив не голосувати за мене, бо ж як піду розпадеться духовий оркестр! А вони мене не послухали. Хоча я простий хлопець: мій батько все життя пропрацював конюхом, а мама - дояркою», - згадує Василь Білоус.
Так в очі і сказав. А я йому: за «дурня» не ображуся, а от боягузом мене ще ніхто не називав. Я всіх своїх друзів і родичів просив не голосувати за мене, бо ж як піду розпадеться духовий оркестр! А вони мене не послухали. Хоча я простий хлопець: мій батько все життя пропрацював конюхом, а мама - дояркою,
- згадує Василь Білоус.
Через місяць після того, як чоловік очолив громаду, була перша «сходка» села, де вирішували, як наповнити бюджет. Вирішили поставити на облік та офіційно здати в оренду 25 гектарів господарських дворів агрофірмі «Райз-Максимко» (входить до найбільшого агрохолдингу України UkrLandFarming з орними землями в 654 тис. га). Після цього сільська рада перестала бути дотаційною.
«Ми сказали інвесторам: «Люди добрі, ви орендуєте ті землі, які наші батьки і діди виплутували з бур'янів все життя. Ви вчасно платите людям за оренду паїв, і всі задоволені, бо це дуже гарні чорноземи. Але треба підписати угоди і на господарські двори. Хлопці з «Райзу» одразу погодилися. Тепер щороку це приносить до сільського бюджету ще півмільйона гривень», - розповідає сільський голова.
Ми сказали інвесторам: «Люди добрі, ви орендуєте ті землі, які наші батьки і діди виплутували з бур'янів все життя. Ви вчасно платите людям за оренду паїв, і всі задоволені, бо це дуже гарні чорноземи. Але треба підписати угоди і на господарські двори. Хлопці з «Райзу» одразу погодилися. Тепер щороку це приносить до сільського бюджету ще півмільйона гривень,
- розповідає сільський голова.
Розмір паю в середньому в Хейлівщині складає 4 га, а орендна плата - 11,5 тис. грн. Тож родини, у яких по 2, а то й 4 паї, можуть увесь рік безтурботно жити на цю суму. Наповнення сільського бюджету - практично стовідсотково плата за землю. Бюджет села Хейлівщина за 2015 рік виглядав ось так:
Василь Іванович каже, що треба дотримуватися принципу паритету. Щороку виділяти порівну коштів на кожну сферу. Якщо йде 200 тис. на школу, то і на будинок культури - 200, стільки ж - на дороги.
Справжнім випробуванням для сільської ради і області загалом стала біда, що обрушилася на Чорнухинський район у вигляді урагану влітку цього року. В ніч з 22 на 23 червня Хейлівщину і сусідні села застала негода. Пройшов град і буревій. Вода знесла бетонний міст, що вів до села. Декілька місяців села були відрізані від зовнішнього світу. Хейлівщині пощастило більше - стоїть на пагорбі. А от у Діброві й Вороньках, розташованим в низині, довелося перестелювати дахи.
У дощову погоду сільський голова на своїй старенькій «Ниві» (службової машини в сільраді немає) їздив у Лохвицю, привозив хліб у школу і розвозив по дворам. Бо до сіл ніяк не доїхати. Усі старшокласники, які їздять на навчання в ліцей і сусідні школи, залишалися вдома. Навіть швидка допомога не завжди доїжджала. І так могло тривати ще довго. Втім, люди мали, куди звернутися.
«Перше, що ми зробили, - подзвонили Тарасу Вікторовичу Кутовому. Він швидко знайшов спосіб вирішити проблему і за 3 місяці нам поставили новий міст. В жовтні ми знову жили у звичному ритмі»,
- каже Василь Білоус.
Перше, що ми зробили, - подзвонили Тарасу Вікторовичу Кутовому. Він швидко знайшов спосіб вирішити проблему і за 3 місяці нам поставили новий міст. В жовтні ми знову жили у звичному ритмі,
- каже Василь Білоус.
У Хейлівщині регулярно влаштовують суботники. Сільський голова і актив сільради самі «озброюються» лопатами, бензопилами і косами, щоб подавати приклад громаді. Розчищають навіть двори тих будинків, які пустують, - щоб мали пристойний вигляд.

В усіх населених пунктах, що входять в сільраду (Олександрівка, Чаплинка) навіть Чаплинці, де 28 чоловік населення, є газ та водопостачання, кожна вулиця освітлена.
Ми розпитали у сільського голови, чи проходить у Хейлівщині процес децентралізації і що думає з цього приводу громада.
«Я просто не розумію, яким чином кошти будуть надходити в об'єднану територіальну громаду. От 2 мільйони наших коштів - вони ж підуть на 13 сільрад. Чи будуть їх використовувати на нас? Ніхто відповіді не дає. «Нащо давати на хутір, якщо можна робити щось у центральній садибі?», - розмірковує селищний голова. І все. Немає у нас і тих коштів, які були. Спочатку треба механізм налагодити і людям його пояснити, а тоді - об'єднуватися»,
- відповідає Василь Іванович.
Я просто не розумію, яким чином кошти будуть надходити в об'єднану територіальну громаду. От 2 мільйони наших коштів - вони ж підуть на 13 сільрад. Чи будуть їх використовувати на нас? Ніхто відповіді не дає. «Нащо давати на хутір, якщо можна робити щось у центральній садибі?», - розмірковує селищний голова. І все. Немає у нас і тих коштів, які були. Спочатку треба механізм налагодити і людям його пояснити, а тоді - об'єднуватися,
- відповідає Василь Іванович.
Інше питання на злобу дня - про відкриття землі, обговорили з землевпорядником ...
Людина з чого живе в селі? Із землі. Роботи немає. Тому землю продадуть одиниці, ті, хто не думає, що буде далі. А потім залишаться ні з чим. Більшість свою землю ніколи не продадуть, яка б ціна не була. Є у нас місцеві хлопці-фермери, які хочуть самі працювати, так землі ніде взяти. Вона зараз в великому попиті,
- ділиться своїми думками землевпорядник.
Далі Сільський ревізор потрапив на «сходку» села, на якій вирішували питання розпаювання 350 га земель запасу між тими, хто не має паїв: працівниками соціальної сфери, вчителями. В Хейлівщині кожне питання виноситься на схід села. З цього приводу завчасно натопили клуб і запросили представників району і агрофірми.
А ще поговорили з місцевими бабусями, чи виходить натопити хату і чи допомагає субсидія. Вийшла справжня міні-документалка. На фоні знову звучить радіо: у селі цілодобово транслюють засідання Верховної Ради. Депутати, як на зло, якраз говорять про розформування таких шкіл, як у Хейлівщині.
Сільську раду Хейлівщини Сільський ревізор оцінює в 5 балів: жодного негативного відгуку по селу ми не почули і склалося враження, що з думкою громади тут рахуються. Як оціните сільську раду ви? Голосуйте в кінці матеріалу.
Освіта
На фасаді школи промовисто написано «1937». Будівля давня, але всередині настільки акуратно пофарбована, що, здається, сюди пішли тонни фарби за всі роки. В хейліщівському навчально-виховному комплексі навчається 25 учнів, з них 1 приїжджає з села Олександрівка.
Працює тут 6 вчителів, тож практично всі вони читають по 3 і більше предметів. А оскільки в класах мало дітей - опитують кожного по півуроку. Та й не прогуляєш - усі, як на долоні :)
«Шкода, що населення в нашому селі дедалі зменшується: не доведи Боже, у наступному році закриють школу. За останні 4 роки ми вклали сюди до півмільйона гривень», - розповідає директор школи Любов Олексіївна Ляшенко.
Шкода, що населення в нашому селі дедалі зменшується: не доведи Боже, у наступному році закриють школу. За останні 4 роки ми вклали сюди до півмільйона гривень,
- розповідає директор школи Любов Олексіївна Ляшенко.
На днях була сесія районної ради, де було оголошено про реорганізацію НВК Хейлівщини. Адже у 2017-у з неї випуститься 6 дітей і лише 1 дитина піде до першого класу. В планах залишити тільки початкові класи та дитячий садочок.
Але ми будемо боротися, як тільки зможемо. З нашого села 7 діток ходять до інших шкіл. Якщо вони переведуться назад в Хейлівщину - ми зможемо далі працювати.
Доля однієї школи залежить від відвідування семи діток. Хто готовий подарувати Хейлівщині +7?
У НВК Хейлівщини щороку проводять ремонт за кошти сільради і батьків. 15 тис. грн виділила держава: придбали новий комп'ютер і електроплиту. Всього в школі 4 комп'ютера та проектор.
Зовсім нова - їдальня, куди кожен з дому приносить овочі і закрутки, щоб трохи здешевити вартість обіду. Меблі сюди закуповували за рахунок «Райзу». У 2017-у планують відремонтувати фасад та закінчити заміну вікон.
У НВК Хейлівщини щороку проводять ремонт за кошти сільради і батьків. 15 тис. грн виділила держава: придбали новий комп'ютер і електроплиту. Всього в школі 4 комп'ютера та проектор.

Зовсім нова - їдальня, куди кожен з дому приносить овочі і закрутки, щоб трохи здешевити вартість обіду. Меблі сюди закуповували за рахунок «Райзу». У 2017-у планують відремонтувати фасад та закінчити заміну вікон.
Школу Хейлівщини Сільський ревізор оцінює в 4 бали. Тут тепло, стоять пластикові вікна, гарно обладнана їдальня та щороку проводиться ремонт.

Дитсадок донедавна був в окремій будівлі. Але дітей тут всього 16, тож його перенесли на територію школи і об'єднали їх в навчально-виховний комплекс. У садочку одна різновікова група.
Доки ми розмовляли з вихователькою Ларисою Назаренко, діти сиділи тихо-тихо і вчилися давати інтерв'ю. Зате потім з нагоди приїзду сільського ревізора їм дозволили пограти в футбол в приміщенні :)
Місію виконано - разом із семикласницями прикрасили ялинку, поводили хоровод, заспівали новорічних пісень. Новорічний настрій - діло святе, тож їх заради такого навіть з уроку відпустили. Поговорили про плани на майбутнє і на новий рік: діти «відчеканили» цілий ряд професій, які вже обрали: кондитер, журналіст, лікар, вихователь, акторка.
У дітей в селі одна мрія - прикрасити велику ялинку. Для цього вони готові зробити скільки захочеш хенд-мейд іграшок. Справдиться мрія малих? Не дарма ж вона там така гарна росте! :)
Дитячому садочку Хейлівщини - 5 балів. Для такої невеликої кількості діток створено всі належні умови.
Спорт
В Хейлівщині є 2 футбольних команди і два спортивних поля - мале і велике. Але на чемпіонат району хейлівські футболісти не виїжджають - немає коштів і транспорту. Кращі футболісти грають в районі за команди агрофірми чи інших сіл.

В коридорі школи стоїть тенісний стіл, навколо якого збираються чи не кожну перерву. А ще в селі є ставок - чудове місце для фігуристів, до якого ведуть круті і пологі гірки - аж самим захотілося спуститися (що і зробили). Але ні там, ні де інде не видно дітвори - вся по хатах за комп'ютерами. Зустріли тільки пару дівчаток, які спустилися з гірки на портфелях, але, побачивши нас, злякалися і втекли :)

Тому всі спроби влаштувати «війнушку» в сніжки провалилися. Ех, не ті вже розваги :)

Спорту Хейлівщини - 3 бали. Це село робить все можливе для того, щоб спортсмени могли розвиватися. Питання в одному - відсутності спортсменів.
Аграрії
Аграрна історія Хейлівщини типова для багатьох сіл. У колгоспі-передовику «Ім. Чапаєва» була свиноферма, молочна ферма, вівці, гуси, в сусідньому селі - цукровий завод і гуральня. Пізніше в село прийшла господарювати агрокомпанія «Агропростір», директором якої на той момент був Тарас Кутовий. В той час, відзначають люди, в селі зберегли всі робочі місця - 150 чоловік працювали на току, в бригаді і на фермі. Втім, через рік власники компанії продали її агрохолдингу «Райз Максимко», а Тарас Вікторович залишив посаду і пішов в політику.

Зараз при «Райзі» крім рослинництва є ще й молочна ферма на 200 голів ВРХ. Вона в доброму стані - виблискує пластиковими вікнами. Є і переробка - 2 міні-комбікормові заводи. Агрофірма дає роботу 55 сільським жителям.

Розпитали пайовиків, наскільки вони задоволені своїм орендарем.
«Нам в рахунок паю оранку городів проводять, якщо сніжок пішов з ночі - в 4 ранку вже дороги по всьому району розчищені. Платять наперед у випадку нагальної потреби. Можна брати ковбасою, м'ясом чи іншими продуктами харчування», - кажуть жінки в селі.
Нам в рахунок паю оранку городів проводять, якщо сніжок пішов з ночі - в 4 ранку вже дороги по всьому району розчищені. Платять наперед у випадку нагальної потреби. Можна брати ковбасою, м'ясом чи іншими продуктами харчування,
- кажуть жінки в селі.
В Хейлівщині майже в кожному дворі тримають корів. За останні місяці ціна молока («Хвала небесам!» - кажуть бабусі), зросла з 2.50 грн до 6 грн. В село постійно навідуються 12 молоковозів. Майже в кожному хліві люди мають доїльні апарати.
Завітали ми до Хейліщівського відділку Чорнухинської філії Східного управління ПРАТ «Райз-Максимко», що входить в агрохолдинг UkrLandFarming. Багато букв :) І багато землі - найбільше в Україні в руках одного господаря - 654 тис. га. В одному тільки управлінні ферм з 6-ма тисячами голів ВРХ. На фермі в Хейлівщині 340 голів, з яких 260 дійного стада української червонорябої породи. Зараз відремонтовано 2 павільйони, але скоро розширять іще один. Надої на фуражну корову становлять 28 л молока. Молоко здають на Лубенський молокозавод.
«Для ферми нас наперед забезпечують матеріалами, затверджуючи бюджет разом із зоотехніками та завфермою у центральному офісі на кожен квартал. Зарплати на фермі - погодинні та залежать від виробітку: скільки доярка надоїла молока, з якою воно жирністю і білком, скільки середньодобовий приріст телят», - розповідає про умови праці завідуюча фермою Олена Володимирівна.
Для ферми нас наперед забезпечують матеріалами, затверджуючи бюджет разом із зоотехніками та завфермою у центральному офісі на кожен квартал. Зарплати на фермі - погодинні та залежать від виробітку: скільки доярка надоїла молока, з якою воно жирністю і білком, скільки середньодобовий приріст телят,
- розповідає про умови праці завідуюча фермою Олена Володимирівна.
Працює на фермі 27 осіб - доярок, фуражирів, механізаторів. На весні на фермі планують відкривати ще один комплекс - додати відгодівлю, для якої відреставрують ще один хлів.
Через магазинчик, де кожен пайовик може взяти в рахунок плати за пай ковбасних виробів компанії, відправилися в контору. Вона розміщена на тому ж місці, де й контора колишнього колгоспу. Приміщення - в аварійному стані, всі стіни вкриті тріщинами товщиною з долоню.
«Якщо розпродадуть землю, села не буде. У людей в селі і так грошей вистачає тільки на мінімум необхідного, а якщо не буде ще й паїв, - це кінець. Зараз ми переукладаємо договори оренди і, крім орендної плати, яка складає 11 тис 536 грн, видаємо мотиваційні кошти - 5 тис грн за пай. Якщо в родині по 2 паї - на цю суму в селі можна безбідно прожити цілий рік.»,
- розповіла Ірина Здоровик, обліковець «Райз-Максимко».
Якщо розпродадуть землю, села не буде. У людей в селі і так грошей вистачає тільки на мінімум необхідного, а якщо не буде ще й паїв, - це кінець. Зараз ми переукладаємо договори оренди і, крім орендної плати, яка складає 11 тис 536 грн, видаємо мотиваційні кошти - 5 тис грн за пай. Якщо в родині по 2 паї - на цю суму в селі можна безбідно прожити цілий рік,
- розповіла Ірина Здоровик, обліковець «Райз-Максимко».
Крім «Райзу» в село намагаються зайти й інші інвестори - «Чорнухи Птиця» та «Баришівська Зернова Компанія».

Аграрії в Хейлівщині працюють на 5-ку!
Культура
Хейлівщина славиться пам'яткою природи - у самому центрі села розташувався 500-літній дуб. У війну його верхівку спиляли, затягли наверх кулемет і організували там наглядовий пункт. Тільки погляньте, який красень!

А ще село славиться своєю співучістю і митцями, які тут живуть. Сільського ревізора запросив в гості місцевий художник та колекціонер Олександр Пономаренко. У нього в будинку ми натрапили на справжній зимовий сад, колецію старовинностей різних епох та ставок із золотими рибками. Яку не витягнеш із води - кожна не проста :) До речі, зимовий сад - з фонтаном - пан Олександр робив своїми руками 3 роки, а мріяв про нього всі 30!
Картин своїх Олександр Петрович не продає - дарує тільки найближчим людям. Їх можна побачити на виставці в Чорнухах. А ще до нього додому історики водять діток зі школи - у домашньому музеї є на що подивитись! Тут є камені, метелики, пляшки і глечики, старовинні фото та ікони, колекція гирь, наконечники для стріл та списів та ще купа всього.
«Я ж їх не штампую - що не день, то картина. У мене є робота, я працюю нічним сторожем в селі і маю собі на хліб. А це - моє захоплення, так само як і колекціонування», - каже художник.
Я ж їх не штампую - що не день, то картина. У мене є робота, я працюю нічним сторожем в селі і маю собі на хліб. А це - моє захоплення, так само як і колекціонування,
- каже художник.
Наступною локацією для Сільського ревізора став хейліщівський будинок культури. Розпитали його директора Ніну Василівну Солодку, наскільки «солодко» зараз культурі на селі.
«Два роки тому ми почали ремонт будинку культури. Тут вкладено чимало коштів і сил: встановили нові вікна, відремонтували актову і танцювальну зали, обшили стіни деревом. А минулого року коштом сільської ради провели електричне опалення - воно економніше від газового, до того ж його можна включати тільки в тій кімнаті і в той час, коли потрібно. Звичайно, усе потребує коштів і постійно топити ми не можемо.», - розповідає завклубом.
Два роки тому ми почали ремонт будинку культури. Тут вкладено чимало коштів і сил: встановили нові вікна, відремонтували актову і танцювальну зали, обшили стіни деревом. А минулого року коштом сільської ради провели електричне опалення - воно економніше від газового, до того ж його можна включати тільки в тій кімнаті і в той час, коли потрібно. Звичайно, усе потребує коштів і постійно топити ми не можемо,
- розповідає завклубом.
З незвичною системою опалення ще тільки розбираються. І вмикають тільки тоді, коли в клубі збирається громада. Поставили двофазний лічильник і стараються враховувати денні та нічні тарифи на електрику.
У Хейлівщині поспівати збираються тільки жінки. Три роки тому, з приходом Ніни Василівни, засновано жіночий колектив, який ставить сценки, гуморески, співає народних пісень. Дітей в селі мало - тож на гуртки практично ходити нікому.
«Та що вам сказати за дитячі гуртки, як дітей нема? Зі школи займатися ходять лише двоє. На свята приїжджає молодь з технікумів - ми їх запрошуємо грати в театральних сценках. А щовихідних у нас у клубі танці. А найбільше свято - день села на Спаса - тоді багато гостей і музики, безкоштовна каша і морозиво», - каже художній керівник Світлана Погоріляк.
Та що вам сказати за дитячі гуртки, як дітей нема? Зі школи займатися ходять лише двоє. На свята приїжджає молодь з технікумів - ми їх запрошуємо грати в театральних сценках. А щовихідних у нас у клубі танці. А найбільше свято - день села на Спаса - тоді багато гостей і музики, безкоштовна каша і морозиво,
- каже художній керівник Світлана Погоріляк.
Жінки кажуть, коли були на балансі сільради, було легше. Від району менше уваги. З сільського бюджету купили все нове: мікшери, колонки, ноутбук, мікрофони, підсилювач.
Ще трохи коштів напряму виділили «Райз-Максимко». Тож жалітися немає на що - в основному все відремонтовано.
Далі Сільський ревізор навідався до бібліотеки. Тут 209 відвідувачів, книжковий фонд - 1700 книг. За рік хейлівщинська бібліотека отримує до 60 нових книг.
«Ми відкрили для себе нове покоління українських письменників - Володимира Лиса, Люко Дашвар, Світлану Талан, - замовляємо книги і до бібліотеки приносимо. Треба ж якось людей до читання залучати і урізноманітнити їх інтереси. Бо зазвичай вони читають за принципом «О, ця книжка потріпана, заношена, значить вона хороша», - розповідає завідуюча бібліотекою Наталія Комар.
Ми відкрили для себе нове покоління українських письменників - Володимира Лиса, Любка Дашвара, Світлану Талан, - замовляємо книги і до бібліотеки приносимо. Треба ж якось людей до читання залучати і урізноманітнити їх інтереси. Бо зазвичай вони читають за принципом «О, ця книжка потріпана, заношена, значить вона хороша,
- розповідає завідуюча бібліотекою Наталія Комар.
Приходять і книги від Тараса Кутового, позначені іменним штампом. За кошти сільської ради виписують понад 10 періодичних видань - не кожен в селі може собі дозволити виписувати журнали і газети.
Культурі в селі Хейлівщина - 5 балів. Будинок культури опалюється (час від часу), проведено гарний ремонт, є сучасна техніка.
Медицина
Сільський ФАП, за словами сільського голови, його «болюче місце». Хоч тут тепло і стоять пластикові вікна, капітальний ремонт ще попереду. В планах - провести воду.
Нас зустріла молодша медсестра Карбан Оксана. Жінка працює тут «недавно» - з 1994 року :) Вибрала професію медика в ті часи, «коли це ще було престижно». У ФАПі всього 2 працівників - Оксана Леонідівна і фельдшер. Вони обслуговують 3 села, в яких трохи більше 400 чоловік населення. Тут є місцева аптека. Вірніше, «аптечна шафа».
«Цього року сільрада виділила 8 тисяч на придбання ліків для невідкладної допомоги, ми закупили противірусні, перев'язочні препарати, сухожирову шафу для стерилізації - все, що потрібно. Зараз почали ремонт маніпуляційної кімнати. Наступного року наш ФАП буде новісінький», - каже медсестра.
Цього року сільрада виділила 8 тисяч на придбання ліків для невідкладної допомоги, ми закупили противірусні, перев'язочні препарати, сухожирову шафу для стерилізації - все, що потрібно. Зараз почали ремонт маніпуляційної кімнати. Наступного року наш ФАП буде новісінький,
- каже медсестра.
Швидка приїжджає до Хейлівщини влітку за 20 хвилин - навпростець 11 км. Взимку, звичайно, доведеться чекати довше. На виклики до жителів села фельдшер добирається і пішки, і на велосипеді. А якщо погода дозволяє, а їхати треба далеко — сідає на скутер і «мчить» до хворого.
Медицині Хейлівщини - 3 бали. Медичні послуги надаються на високому рівні. Бажаємо пошвидше завершити капітальний ремонт будівлі.
Магазини і кафе
В селі 2 магазини. Один з них «при конторі». Тут красується прилавок з м'ясними виробами. Нехай вегетаріанці пробачать нас за крупний план :)
Інший - більший. Сюди можна зайти не тільки скупитися, але й погрітися і попліткувати. До свят тут продають сосни - по 65 грн/шт. Асортимент на прилавках обширний - від постільної білизни до лопат.
Ми підрахували традиційний соціальний кошик, щоб порівняти ціни на продукти. Витратили всього 85,75 грн.
В магазині поставили столик, щоб було де посидіти і побалакати :) Ми облаштували там практично приймальний пункт Сільського ревізора. Багато хто приходив розповісти про своє життя і пересвідчитися, що до нас можна подзвонити, якщо когось з селян «обіжають».

Магазинам Хейлівщини - 5 балів.

Кафе в Хейлівщині немає. Вечори молодь проводить на танцях в клубі. В магазині є стіл за таємничою ширмочкою, де можна провести дозвілля :) «Кафе» у Хейлівщині - 3 бали.
Вуличне освітлення
По всім трьом селам, що входять в сільраду, кожна вулиця та провулок освітлені, навіть якщо на них три хати. У Хейлівщині - 68 ліхтарів, в Олександрівці та Чаплинці - відповідно 18 та 15.
Протяжність вуличного освітлення по трьом селам складає 7 км. І хоч на вулиці в мороз нікого не зустрінеш ввечері і скрізь тихо-тихо, село горить вогнями. Вуличному освітленню Хейлівщини - 5 балів!
Дороги
Дороги ми перевіряли по-своєму. Як же іще можна порахувати всі ями, що під снігом, як не власною **пою? :) Розжилися в магазині пластиковим тазиком і - вперед! В результаті - не витримав тазик. А ми перемістилися на гірку, з якої з'їжджали всі дітлахи. Повірили на слово сільраді і людям, що дороги - хороші.
Цього року сільрада провела капітальний ремонт дороги в селі Олександрівка на 400 тис грн та «полатала» дороги Хейлівщини. В додачу - новий міст майже за 2 млн грн.

Дорогам Хейлівщини - 4 бали.
Зв'язок
Маршрутка з Хейлівщини до райцентру і назад ходить 1 раз на тиждень - в четвер. Якщо ж хочеш виїхати на Полтаву чи, наприклад, Суми - можна виїхати на трасу за 7 км. Місцеві кажуть, маршрутки без проблем зупиняються. Ми простовбичили на зупинці півгодини - 3 автобуси проїхало, і жоден не зупинився, як би ми не махали. Не помітити людей в червоному важко :)
Інтернет в Хейлівщині є у багатьох, швидкісний - всього в двох хатах. Зв'язок для Київстару і Лайфу терпимий, а от МТС - «хромає».

Поштове відділення в Хейлівщині знаходиться в аварійній будівлі (там же, де і контора). Тут працює двоє поштарів і начальник відділення зв'язку. Найближча Нова Пошта - за 20 км. На пошті можна придбати квитки на маршрутку, поїзд і навіть літак. Якщо комусь треба (хоча таке трапляється не часто), з пошти дзвонять та бронюють поїздку.

Зв'язку в Хейлівщині - 4 бали.
Допомога АТО
Із Хейлівщини мобілізовано двоє хлопців. Один з них, на жаль, загинув. Інший благополучно повернувся додому. Двоє дітей загиблого отримали допомогу від держави, якої вистачило, щоб купити квартиру і машину.

У селі часто збирали допомогу для воїнів АТО, влаштовували ярмарки в школі.

Ми вважаємо, що будь-які прагнення й починання в цій сфері заслуговують на найвищу оцінку. Хейлівщині - 5 балів.
Підсумки
Перед тим, як підбити підсумки, та піти їсти олів'є, пропонуємо подивитися на обличчя тих людей, заради яких ми ведемо свій проект.
Переваги села:

  • Робочі місця на фермі і в агрофірмі;
  • Будинок культури час від часу опалюється;
  • Регулярно проводяться збори села.
Недоліки села:

  • Планують закрити школу;
  • Сільська футбольна команда не має змоги виступати в районі;
  • Всього один автобусний рейс в тиждень.
Підсумкова оцінка Хейлівщині від Сільського ревізора – 56 балів. Голосуйте за об'єкти інфраструктури Хейлівщини і ви.

Уже в січні ми підіб'ємо підсумки 2016-го і дамо вам змогу обрати село року. Святкуйте незабутньо! :) З Новим роком та Різдвом Христовим!
Оцінка ревізора Ваша оцінка
5.0
Сільрада
5.0 / 38 голосів
4.0
Школа
4.0 / 39 голосів
5.0
Дитсадок
5.0 / 36 голосів
3.0
Спорт
4.0 / 34 голосів
5.0
Підприємства та аграрії
5.0 / 33 голосів
5.0
Культура
5.0 / 29 голосів
3.0
Медицина
5.0 / 31 голосів
5.0
Магазини
5.0 / 30 голосів
3.0
Кафе
4.0 / 29 голосів
5.0
Освітлення
5.0 / 30 голосів
4.0
Дороги
5.0 / 30 голосів
4.0
Зв'язок
5.0 / 27 голосів
5.0
Допомога АТО
5.0 / 30 голосів
Підсумкова оцінка Ревізора: 56.0 балів Підсумкова оцінка читачів: 62.0 балів
Выполнено с помощью Disqus