За словами провідного економіста та Керівника програми Світового банку по Білорусі, Молдові та Україні Фарука Кхана, Україні слід активно розвивати сільськогосподарський сектор. Адже він має значний потенціал, але не використовується повною мірою. В першу чергу, мова йде про відсутність ринку с/г земель. Про це він заявив під час прес-конференції у Києві 4 жовтня, передає кореспондент AgroPolit.com.
Нагадаємо, депутати вдруге звернулися до Конституційного суду з проханням відмінити земельний мораторій.
«Дуже важливо, щоб такий ринок був створений. Це дасть змогу залучати іноземні інвестиції, а землевласники зможуть підвищити свої доходи за рахунок цінних активів», – заявив Кхан.
У свою чергу, економіст Представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач заявила, що економічне зростання до 3,5 % (а у певний період – до 3,8%) у першому півріччі 2018 року навіть перевищило початкові очікування.
Зростання відбулося за рахунок того, що у 2 кварталі економіка зросла на 3,8 % і основною природою цього зростання був аномально ранній врожай. Тому ми очікуємо, що ефект від цього фактору буде дещо нівельований протягом другої половини року і зростання ВВП у 2018 році складе 3,3%», – заявила Анастасія Головач.
За її словами, якщо дивитися на сектори, які позитивно впливають на динаміку економічного зростання, то, в першу чергу варто зазначити внутрішню торгівлю, яка протягом першого півріччя зросла на 4,5 %. Це досить високий показник і вже другий рік поспіль це зростання внутрішньої торгівлі пожвавлюється з високими темпами зростання внутрішнього попиту на фоні зростання доходів населення (за рахунок підвищення зарплат, пенсій та доходів від трудової міграції). Це позитивний чинник. Однак, з іншого боку, сектори, які меншим чином залежать від внутрішнього попиту і більш орієнтовані на реалізацію експортного потенціалу України, протягом першого півріччя цього року показали не дуже гарний результат.
«Темпи зростання в переробній промисловості знизилися майже в двічі, у порівнянні до аналогичного періоду минулого року і зараз знаходяться десь на рівні 2 %. Це негативний показник. Разом із падінням темпів зростання інвестицій в основний капітал, яке сповільнилися на 15 %. І всі ці негативні фактори, а також кризові явища попередніх років, в результаті негативно впливають на зростання економічного потенціалу України», – заявила Анастасія Головач.
Основними причинами падіння економічних показників України представники Світового банку називають: політичну нестабільність (передвиборча невизначеність), зволікання з проведенням ключових реформ та відсутність чітко діючої правової системи.
Як заявила економіст Представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач, всі ці негативні фактори на внутрішньому ринку відбуваються на фоні погіршення зовнішнього середовища.
З одного боку, доступ до зовнішнього ринку капіталу значно погіршився для країн що розвиваються, і особливо для України, зважаючи на внутрішні проблеми. Крім того, починаючи з другої половини цього року, для України суттєво погіршилися умови зовнішньої торгівлі. Ціни на нафту, яку Україна імпортує, починають зростати досить швидко, тоді як ціни на експортні сировинні товари залишаються або фіксованими, або починають поступово падати. Крім того, ситуація погіршується певними логістичними проблемами, які виникли в Азовському морі і які обмежують український експорт. Наприклад, за результатами перших 8 місяців поточного року ми побачили, що хоча експорт і зростає в річному співставленні (до 11 %), все одно вони нижчі від темпів зростання імпорту (16 %). І в результаті ми маємо розширення дефіциту торгівлі товарами, які за 8 місяців поточного року сягнув 6 % від ВВП – це значно вище ніж показник попереднього року», – повідомила Анастасія Головач.
За її словами, дефіцит торгівлі товарами, з одного боку, перекривався зростанням надходжень валютних переказів від заробітчан, однак низькі потоки по капітальному рахунку платіжного балансу, як то: низькі іноземні інвестиції, недоотримання запланованих коштів від державних запозичень призвели до того, що валютні резерви НБУ скоротилися до 17 млрд грн.
«Це, насправді, дещо нижче комфортного рівня покриття імпорту наступного року (на рівні 3 місяців). І все це відбувається на фоні погіршення інфляційних очікувань. В березні цього року інфляція склала 9 % і ми очікуємо її зростання до 10 % наприкінці 2018 року (через необхідність підвищення тарифів на газ і низку несприятливих зовнішніх чинників)», – коментує ситуацію Анастасія Головач.
Крім того, за словами Анастасії Головач, вже другий рік поспіль зростає видаткова частина бюджету, розширена урядом. Після зростання на 12 % в реальному співставленні у 2017 році, видаткова частина за 8 місяців поточного року збільшилася на додаткові 15 %. Це дуже високі темпи зростання, оскільки вони вже «почищені» на інфляцію.
Якщо ми подивимося на природу цього зростання, то основною рушійною силою цього є збільшення видатків на оплату праці в державному секторі. Після двократного підвищення мінімальної зарплатні в 2017 році, в 2018 році були здійснені додаткові заходи, які вплинули на зростання зарплатні в освітній та медичній сфері. В результаті, Фонд оплати праці вже досяг видатків у 11,3 %. Це значно більше, ніж показники будь-яких співставних з Україною країн. Значно перевищує показники 2016 року, коли видатки на оплату праці складали 9,6 %. В результаті такого збільшення видаткової частини бюджету, є непомірними для видатків бюджету».
За словами Головач, уряду можливо знадобиться вдатися до додаткових заходів зі зниження видаткової частини бюджету під кінець року.