З 2014 року по січень 2018 року в Україні діяв мораторій на проведення Держпродспоживслужбою планових заходів державного нагляду у низці сфер, зокрема й захисту рослин. Це унеможливило здійснення контролю за своєчасним проведенням операторами ринку та громадянами заходів щодо захисту рослин та виконання регламентів застосування ЗЗР. Про це повідомляє прес-служба відомства.
Нагадаємо, аграріям заблокували доступ до новітніх засобів захисту рослин.
На сьогодні мораторій на проведення планових заходів державного контролю у сфері захисту рослин скасовано, і територіальні органи Держпродспоживслужби проводять планові заходи державного нагляду. За результатами перевірок встановлено, що кожен третій суб’єкт господарювання порушує чинне законодавство у сферах захисту та карантину рослин.
За даними територіальних органів Держпродспоживслужби сільськогосподарські товаровиробники для захисту посівів сільськогосподарських культур від шкідливих організмів щорічно використовують 35-40 тис. тонн засобів захисту рослин (ЗЗР). Такий обсяг препаратів дозволяє провести комплекс захисних заходів на площі 45-50 млн га та суттєво зменшити втрати врожаю.
Однак на ринок ЗЗР в Україні потрапляє велика кількість підроблених препаратів. За оцінками міжнародних організацій понад 50% підробок припадає на ринок дрібного фасування, призначеної для застосування в приватному секторі, та до 25% підробок - на ринок оптової торгівлі ЗЗР.
У поточному році зафіксовані численні факти гибелі бджолосімей, що призвело до неабияких втрат бджолярів.
Насичення ринку ЗЗР фальсифікованою та контрафактною продукцією свідчать про недостатню дієвість існуючих механізмів державного регулювання для контролю цієї сфери.
Разом з тим, для забезпечення належного реагування та уникнення випадків порушення законодавства у сфері захисту рослин фахівці Держпродспоживслужби підготували пропозиції щодо внесення змін до законів «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про бджільництво» та Кримінального кодексу України.
Пропозиції стосуються:
- посилення відповідальності за загибель та/або отруєння людей, тварин, риби, бджіл;
- запровадження відповідальності за неповідомлення про використання засобів захисту рослин через представників місцевих органів влади або в засобах масової інформації;
- зобов’язання суб’єктів господарювання під час проведення робіт (обробки) з застосуванням засобів захисту рослин надавати відповідну інформацію не пізніше ніж за три доби до початку оброки надати місцевим органам самоврядування (об’єднані територіальні громади, сільські та селищні ради тощо) та посилення відповідальності за невиконання вказаної норми;
- удосконалення порядку інформування власниками пасік чи пасічниками при переміщенні (кочівлі) пасік не пізніше ніж за добу до такого переміщення (кочівлі) місцеві органи самоврядування (об’єднані територіальні громади, сільські та селищні ради тощо);
- законодавчо визначити термін «фумігант» та встановити вимоги до їхнього застосування;
- ліцензування впровадження господарської діяльності торгівлі пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин), а також ліцензування проведення робіт з фумігації.
Прийняття законопроекту дозволить захистити права громадян шляхом посилення відповідальності сільгоспвиробників за грубе порушення законодавства у сфері захисту рослин. На сьогоднішній день проект Закону опрацьовується профільними департаментами та директоратами Мінагрополітики.