Левову частку вантажів, які приймають та обслуговують порти України, становлять аграрні перевезення. Пшениця, шріт і ріпак — товар, який доставляють на судна 2/3 замовників. Сьогодні з портовими перевезеннями існують проблеми.
Більш докладно про ситуацію в портах: Три вузли портової галузі — мінімальні втрати для бізнесу $200 млн на рік
Бізнес скаржиться на дії чиновників у портах: останнім часом тиск посилився. Особливу активність проявляють (тривалі затримки вантажів у торгівельних портах) працівники Держекоінспекції. Навіть якщо зернові пройшли ретельний контроль у власних лабораторіях ще у день збору з поля, немає гарантії, що вони попливуть до закордонних замовників.
Вивіз заборонено. Радіологічний контроль» — такий штамп на супровідних документах нещодавно поставили інспектори у порту Чорноморськ підприємству, яке завантажило на судно шріт, розповідає керівник громадської спілки «Асоціація морських агенств України» Ксенія Підручна. Товар 33 доби простояв у порту, пояснює вона, аж поки не зіпсувався.
Витрати на вирішення питань з контролюючими органами призводять до зростання затрат судновласників — як наслідок, виникає необхідність зростання ставок фрахту суден (підвищення обумовленої договором плати за перевезення морського вантажу), відбувається зрив контрактів із закордонними партнерами. Втрати українських вантажовласників за рік — близько $100 млн. Великі штрафи власники суден не завжди готові заплатити, пояснює експерт, адже вони коливаються у розмірах від $1 тис. до $35 тис., а були випадки, що призначали покарання у $65 тис.
Підприємці, які займаються організацією перевезень та охорони вантажів, скаржаться на корупційний тиск на них із боку державних установ.
За словами колишнього міністра екології Ігоря Шевченка, в Україні нині працює система «влада як бізнес». Кожна людина у владі намагається і собі заробити, і комусь.
За словами Шевченка, поки не зміниться влада нагорі, яка буде готова вирішувати проблеми, розвитку країни та служіння людям не буде. Маємо пам’ятати, основа економіки — бізнес, оскільки саме він створює додану вартість. В екологічній сфері — ціла мафія, де один другого поновлює на посаді, бо це дуже хлібне місце.
За оцінками експертів у сфері портової інфраструктури, через неправомірну діяльність Держекоінспекції України втрачає до $200 млн на рік.