В Україні близько 65% усієї вирощеної продукції, зокрема, плодоовочевої, не доходить до споживача через погані технології зберігання. Про це заявила доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся Прісс, повідомляє сайт agrarii-razom.com.ua.
Нагадаємо, що експорт ягід у Євросоюз зріс на 59%.
За словами експерта, від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки (це продукція, що не відповідає стандартам якості), 10% псується під час збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачу.
Варто усвідомлювати, що відсоток втрат не може дорівнювати нулю. Але його можна суттєво скоротити. У країнах із гарно розвиненими технологіями (наприклад, у Нідерландах), відсоток втрат не перевищує 35%. На сьогоднішній день спроби ще більше скоротити цей показник виявилися економічно необґрунтованими, — сказала Прісс.
За її словами, основними причинами високого відсотку втрат продукції в Україні вчені називають нестачу ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до та під час завантаження продукції у транспорт, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу структуру ринку та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту.
Олеся Прісс розповіла про основні контрольовані параметри зберігання та правила організації холодного логістичного ланцюга, який дозволить суттєво зменшити втрати на кожному з етапів: від поля до полиці.
Важливою частиною сучасних технологій зберігання свіжої плодоовочевої продукції є застосування у сховищах двох основних речовин: етилену та 1-метилциклопропену (МСР).За умови додавання етилену до складу газового середовища дозрівання відбувається швидше та рівномірніше.У загальносвітовій практиці для цього застосовується 1- метилциклопропену (МСР), який, на відміну від етилену, сповільнює процеси дозрівання та псування свіжої продукції. Завдяки його ефекту можна виграти 1-2 тижні життя продукту на полицях, — зазначила вона.