друкувати


Україна – світовий лідер із розорюваності ґрунтів

5 червня 2018, 17:00

За площею чорноземів Україна посідає четверте місце у світі після Росії, США та Китаю — 28 млн га або 46% загальної площі країни, — але є лідером із розорюваності сільськогосподарських угідь. Про це пише «Економічна правда», повідомляє АgroРolit.

Нагадаємо, що кількість забруднених і малопродуктивних грунтів на території нашої країни сягає 15 млн га, при цьому за останні 130 років склад гумусу у чорноземних грунтах зменшився на 30%.

Повідомляється, що найбільше розорані землі в Україні — у Херсонській області (90,3%), Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях (85–87%).

У повідомленні також ідеться, що в цих регіонах порушено баланс між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур.

Наслідки високого ступеня розораності — деградація ґрунтів та опустелення. Ми втрачаємо не лише біологічне розмаїття, а й водні об'єкти, зокрема — малі річки", — цитує видання міністра екології України Остапа Семерака.

За його словами, нинішня модель управління землею спричиняє 25% викидів парникових газів.

Також, за інформацією ДУ «Держґрунтохорона», вирощування культур інтенсивного мінерального живлення, зменшення внесення органічних добрив, поширення процесів ерозії призводить до від'ємного балансу гумусу в ґрунтах.

Крім того, на півдні та сході України більшість виробників для сівозміни використовують соняшник і пшеницю, ігноруючи інші аграрні культури. Це призводить до виснаження ґрунтового покриву.

Шкодить ґрунтам і мораторій на продаж аграрних угідь. Частина фермерів намагається максимізувати прибуток без інвестицій в покращання якості земель.

Причину цього пояснює генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков:

Мораторій негативно впливає на якість земель. Більшість орендарів намагаються отримати прибуток тут і зараз. Навіщо їм інвестувати в чужу власність".

Директор центру Держродючості Валерій Греков пояснює, що на стан ґрунтів впливають і обсяги внесення мінеральних добрив.

Господарства, котрі мають стабільні високі врожаї, вносять близько 1 тис кг мінеральних добрив на гектар. Це дозволяє отримувати 80-100 ц/га пшениці та 70-80 ц/га ячменю", — каже експерт.

Проте азотні добрива суттєво підкислюють ґрунтовий покрив, сприяючи його деградації. Внесення органічних добрив за період незалежності порівняно з 1970-1980 роками різко скоротилося, що теж впливає на стан ґрунтів.