друкувати


Як вплине нова нормативна грошова оцінка землі на вартість 1 га чорноземів та наповнення бюджету

13 травня 2018, 08:31

Нормативна грошова оцінка земель до ринку сільськогосподарських земель має доволі опосередкований стосунок, тому що її показники використовуються виключно для фіскальних цілей – встановлення земельного податку, визначення орендної плати за державні та комунальні землі, справляння єдиного податку 4-ї групи тощо. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com сказав доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Нагадаємо, що уряд передбачив у бюджеті на цей рік близько 300 млн грн на проведення нормативної грошової оцінки. Фахівці вважають, що це завелика сума грошей на визначення НГО, яку практично неможливо обґрунтувати і яку, понад те, буде використано за надто хитрою схемою.

Він сказав, що жодних угод із землею за нормативною грошовою оцінкою не проводитиметься, а сама вона не має жодного стосунку до реальної ринкової вартості землі.

Для визначення вартості земельних ділянок і проведення транзакцій із ними використовується експертна грошова оцінка, яка визначається спеціально підготовленими фахівцями-оцінювачами", – зазначив експерт.

Ситуацію, коли громадяни протягом місяця не затвердять нормативну грошову оцінку земель, і згідно із законодавством, вона все одно набере чинності, А. Мартин не вважає чимось страшним.

Це так званий принцип мовчазної згоди, який сам по собі не є чимось страшним. Проте на практиці є одна цікава проблема: Держгеокадастр дерибанить державні сільськогосподарські землі в оренду, але нормативну грошову оцінку для цього мають затверджувати районні ради. Їм ці оборудки із землею не завжди подобаються, тому райради завжди мали певний важіль впливу – не затверджуючи оцінку, по суті, вони заважали Держгеокадастру укладати договори оренди. Зараз, щоправда, вони й без нормативної оцінки дуже часто укладають договори", – зазначив А. Мартин.

Також він зауважив, що нормативна грошова оцінка земель проводиться за досить жорсткими методиками – вони не передбачають багато варіантів розрахунку.

Загалом, якихось законних підстав відмовляти у затвердженні оцінки, якщо вона зроблена за методикою, пройшла експертизу, ради не мають, проте нерідко вони зловживають своїм правом затверджувати оцінку, блокуючи набуття прав на землю. Це пов’язано і з тим, що у складі рад завжди достатньо місцевих підприємців. Якщо після затвердження нової оцінки, приміром, доведеться платити більше податків, ради можуть затягнути прийняття рішення. Я не бачу нічого страшного у мовчазній згоді, але свободи у громад у прийнятті рішень, звісно, буде менше", – наголосив експерт.