Видання АgroРolit.com. у статті «Бригада плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» ББП у парламенті» проаналізувало чотири пункти аграрної політики Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді України.
Першим пунктом іде склад депутатів аграрного комітету, серед яких є рядові представники пропрезидентського блоку, плюс понад десяток членів БПП, котрі не входять до складу профільного комітету, але напряму або через родичів та бізнес-партнерів пов’язані з агробізнесом, а також «зацікавлених» посадовців Адміністрації глави держави.
АgroРolit.com резюмує:
У складі пропрезидентської сили - ціла армія потенційних лобістів сільськогосподарської галузі (фактично – більш ніж півсотні «багнетів»).
Наступним пунктом видання аналізує ключові положення аграрної політики БПП.
Як пишую автори статті, одна з ключових аграрних тез – вільний ринок землі та скасування земельного мораторію, зокрема, Президент і представники його найближчого оточення з року в рік декларують: земля в Україні має бути товаром. І водночас обіцяють унеможливити потрапляння сільськогосподарських наділів до іноземців та запобігти надмірній концентрації угідь в руках «занадто спритних» співвітчизників. Ось лише кілька цитат:
Земельний ринок і приватизація, це не те, що просить чи на що тисне Президент, — цього не буде. Земельний ринок і приватизація – це два найшвидших і найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій, – наголосив гарант Петро Порошенко торік у вересні у щорічному посланні до Верховної Ради.
У статті ідеться, що Петро Порошенко згадав про досвід держав Балтії, зокрема, Естонії, де у приватні руки віддали не лише землю, а й порти, телекомунікації, авіацію та навіть залізницю:
У Польщі з 8,5 тис. державних підприємств у руках держави залишилося 41. До речі, й землю у них не скупили іноземці, попри те, що жителі цих країн можуть легко купувати чи продавати сільгоспугіддя. Українці зараз цього права позбавлені. Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може всі скупити. Як державний діяч під час ухвалення рішень я маю зважати на громадську думку. І наразі, на жаль, її сформували популісти. Я не збираюся витискувати із Верховної Ради земельну реформу, не буду цього робити. Але прошу ухвалити, хоча б усно, в умі та серці, політичне рішення на її користь. Ухвалити такі закони, які хоча би знімуть фобії, наявні на цю тему в суспільстві і серед народних депутатів; які врахують всі застереження, виставлять всі запобіжники, встановлять мінімальну ціну, захистять селянина, сформують прозору позицію в реєстрі для реєстрації, але дадуть свободу українському селянину. І прошу назвати, точніше, ви самі визначіться і назвіть чітку дату старту, нехай навіть це буде й не сьогодні...
Третім пунктом аналізу агрополітики БПП є спецрежим в АПК.
У статті згадується, як з 1 січня 2017 року АПК втратив право на спецрежим, тоді як у коаліційній угоді чорним по білому депутати клялися зробити це не раніше 1 січня 2018 року, а до 1 червня 2017 року «коаліціанти» мали напрацювати нову систему оподаткування, яка б стимулювала розвиток сільськогосподарського
При цьому, за оцінками експертів, підтримка АПК скоротиться у 50 разів у випадку відміни спецрежиму ПДВ, – ідеться у статті.
І четвертий пункт – це «агродосягнення» за участі депутатів БПП, – соєво-ріпакові обмеження, які можуть завдати дрібним та середнім виробникам значного удару.
Як пояснили тоді AgroPolit.com депутати, таке скасування експортного ПДВ на соняшник, ріпак і сою групі «Хомутинніка», якого пов’язують із лобіюванням інтересів «Кернела» (Хомутиннік володіє 7% акцій цього агрохолдингу), пообіцяли прем’єр і Президент в обмін на голосування депутатів його групи за зміни до Бюджетного кодексу.
Пізніше правдивість такого сценарію публічно підтвердив нардеп із «Батьківщини» Вадим Івченко, котрий заявив:
Жодної пропозиції в Податковому комітеті без Президента не проходить.
Чому така неспішність спостерігається у БППшників щодо аграрних обіцянок, а слова часто розходяться з реальними справами? Доступно пояснює політолог Микола Давидюк:
У тому, що члени президентської фракції не завжди голосують так, як того хоче (чи публічно заявляє, що хоче) глава держави – іноді навіть не підтримуючи законопроекти, внесені особисто Петром Порошенком, навряд чи варто шукати ознаки внутрішньопартійної демократії.
На його думку, «БПП – типова «латифундистська» партія, яка сформована з груп впливу сильних регіональних представників. Кожен із магнатів, довкола яких діють ці осередки, має свої інтереси: сільськогосподарські, промислові, торгові, енергетичні. І це суттєво позначається фактично на кожному голосуванні.
Немонолітність» БПП – це також вплив об’єктивних обставин, за яких фракція формувалася нашвидкуруч, тому серед її членів багато представників, котрих особисто не висував Президент, через що можуть виникати розбіжності, заперечення і, навіть, непогодження. До того ж Президент завжди намагався нав’язувати свою думку бути політичним лідером, іноді вдаючись до своєрідних трюків – як-от, у випадку із прем’єром, нібито погоджуючись за потреби відправити його у відставку. За таких обставин навіть опозиціонери не беруться активно критикувати главу уряду, розуміючи, що на дострокових виборах можуть втратити свої електоральні позиції, – підсумовує він.