друкувати


Тваринники хочуть відкласти заборону продажу селянських молокопродуктів ще на рік

16 січня 2018, 18:22

Заборону продавати домашнє молоко (ІІ сорту) пропонують відкласти на рік.  Із такою  ініціативою  виступила  Асоціація тваринників України (АТУ).  

Нагадаємо, що згідно з вимогами договору з ЄС Україна мала відмовитися від домашньої молочки з 1 січня цього року. Так, згідно із новим ДСТУ в Україні мали б залишитися три сорти молока: екстра, вищий і перший. Однак у Міністерстві аграрної політики та продовльства України відклали введення цієї норми до 1 липня 2018 року. 

«Справа в тому, що молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах, належить до другого сорту. А згідно з вимогами ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», що має вступити в дію з 1 липня 2018 року, другий сорт молока не зможуть використовувати для виготовлення харчових продуктів. Простіше кажучи,  продавати його для споживання людям буде заборонено. Хоча спочатку планувалося, що нові вимоги вступлять у дію з 1 січня, потім Мінагрополітики відтермінувало дату. Проте резонний страх у селян залишився. Адже кожен, хто тримає худобу, задумався, чи варто взагалі мати корову, якщо молоко від неї закуповувати не будуть, а сама корова — це «довга» інвестиція, розрахована на багато років? Ця проблема сьогодні стосується щонайменше 1,5 мільйона українських сімей, котрі утримують корів; держава стоїть на порозі втрати молочного тваринництва, адже за таких умов люди почнуть вирізати корів на м'ясо», — кажуть  в АТУ. 

В асоціації наголосили, що підвищення вимог до якості молока також передбачає посилення контролю за санітарно-гігієнічними умовами, в яких виробляється молоко. На фермерських господарствах, де більшість процесів автоматизовано, зробити це реально. Що ж до одноосібників, то тут питання складніше — відсутні технології, знання та ресурси для підвищення якості молока та дотримання нових стандартів, зазначають там. 

Асоціація тваринників України провела численні консультації з представниками влади та селянами, учасниками кооперативів та одноосібниками, й за їхніми результатами пропонує для початку відтермінувати введення в дію ДСТУ до 1 січня 2019 року. Але цей час не витратити даремно, а використати на створення на селі належної інфраструктури, необхідної для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Щоб отримати такої якості продукцію, важливо, щоб вона здоювалася безконтактним способом і моментально охолоджувалася. Що менше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то вищої вона якості. У селі це можна зробити, облаштувавши спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальних трубах потрапляє до охолоджувального апарату. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості — отримує більшу ціну. Встановити такі пункти в селах країни можна за рік. Для цього необхідно близько 7 мільярдів гривень ( в Україні приблизно 27 тисяч сіл і на кожен населений пункт необхідно 1,5 пункта, то на всю країну їх треба 37 тисяч. Вартість обладнання одного такого пункту — близько 200 тисяч гривень)», — запропонували в АТУ. 

В асоціації переконані, що  це можуть бути як бюджетні дотації, так і залучення іноземних грантів. Щоб отримати допомогу на створення таких пунктів, селянам доцільно об’єднуватися в кооперативи. І діяти вже як юридична особа.

«Тільки продумані та злагоджені дії держави зможуть врятувати тваринництво у сільських населених пунктах від знищення, а села від вимирання. Адже молоко — один із ключових доходів для селян. Завданням держави сьогодні є створення належних умов для діяльності особистих селянських господарств, а не просто викреслювання з української економіки та аграрної сфери 6 мільйонів активних громадян», — підсумували в асоціації. Як  уточнили  у прес-службі, таку ініціативу наразі підтримують аграрні депутати та в уряді.