У Київській міськдержадміністрації (КМДА) занепокоїлися нормами нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Про це йдеться в листі Київської міськдержадміністрації (КМДА) №001-3726 від 29 грудня 2017 року Кабінетові Міністрів України.
Нагадаємо, що нова методика нормативно-грошової оцінки затвердила нормативи рентного доходу.
Через рік після затвердження відповідного порядку оцінки Мінагрополітики, в КМДА виявили, що для розрахунку вартості плати за землю неоформлених земельних ділянок встановлено коефіцієнт 2, тоді як до 2017 року цей показник становив 2,5.
З огляду на, що в структурі податкових надходжень плата за землю є другим за обсягом, КМДА звернулася до Кабміну з проханням збільшити коефіцієнт за неоформлені земельні ділянки до 3.
КМДА вказує в листі, що відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру плати за землю — податку та орендної плати — використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
З 01.01.2017 вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777. Порядком встановлено, що для земельних ділянок, інформацію про які не внесено у відомості Державного земельного кадастру, і якщо у відомостях Державного земельного кадастру немає коду Класифікації видів цільового призначення земель коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) під час розрахунку нормативно-грошової оцінки використовується із значенням 2,0», — сказано в листі.
У документі також повідомляється, що більшість суб'єктів господарювання, які не оформили право на земельні ділянки в установленому законом порядку, до 01.01.2017 плату за землю здійснювали на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням Кф = 2,5.
Також у листі повідомляється, що першочерговим завданням столичної влади в умовах децентралізації є розширення фінансової автономії за рахунок підвищення ролі плати за землю під час виконання бюджету Києва.
На думку столичної влади, це сприятиме наповненню Державного земельного кадастру інформацією про земельні ділянки і буде стимулювати суб'єкти господарювання оформляти земельні ділянки.