Державна підтримка має надаватися лише галузям, що експортують продукцію з високою доданою вартістю
Державна підтримка має надаватися лише галузям, що експортують продукцію з високою доданою вартістю

Державі необхідно сконцентруватися лише на програмах підтримки та розвитку промислових галузей, що виробляють товари з високою доданою вартістю, які  конкурентоспроможні на світових ринках. Таку думку висловили експерти-учасники конференції «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України», котра відбулася 15 грудня 2017 року в Торгово-промисловій палаті України.

Нагадаємо, що раніше було названо ТОП-10 країн, до яких експортується українська продукція.

Близько 2\3 українського експорту припадають на сировинні товари і лише 1\3 складає продукція з певною доданою вартістю.

За даними досліджень експертів Центру підтримки експорту при Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП), за результатами 9 місяців 2017 року, експорт сировинних товарів склав  61% (19 млрд дол.),  і лише 39%  (12,2 млрд  дол.) — продукція з певною доданою вартістю. До того ж, згідно з дослідженнями спеціалістів Центру, на цьому тлі відбувається поступове падіння обсягів поставок з України за основними експортними позиціями.

На конференції було оголошено основні причини, які призводять до гальмування та зниження обсягів експорту. На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, серед основних негативних факторів — занадто дорогі кредитні ресурси, нестабільність законодавства, стабільно жорсткі валютні обмеження, висока ціна маркетингових заходів за кордоном, відтік кваліфікованих кадрів та робочої сили, негативний  імідж України за кордоном тощо.

На думку експертів Центру, державі необхідно визначитися з переліком товарів, що є конкурентоспроможними на світових ринках, та, сформувавши його, створювати умови для розвитку їхнього виробництва та експорту.

За словами Дениса Краснікова, необхідно задіяти весь інструментарій для вирішення наявних проблем: податкове стимулювання, здешевлення кредитування, дерегуляцію, підтримку в залученні інвестицій, фінансову підтримку участі у виставках за кордоном та інші заходи.

Зокрема, мають бути скасовані норми з індивідуального ліцензування інвестицій у відкриття зарубіжних представництв українських компаній для просування товарів із високою доданою вартістю. Це дозволить проводити більш активну маркетингову політику таких позицій», — зазначає він. 

Експерт наголосив на необхідності пом'якшення вимог законодавства до строків повернення валютної виручки та їх стабільності в часі. На його думку, особливо це стосується експорту обладнання та механізмів.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 вересня 2019
Немає підстави вважати, що МХП отримав дотації незаконно, – Карпенко
«Миронівський хлібопродукт» отримав дотації законно, відповідно до чинного законодавства України. Про це в коментарі...
12 квітня 2018
Перелік напрямів, куди будуть направлені «аграрні кошти» у 2018 році, – аграрний комітет
Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Ігор Бриченко запропонував ще раз ознайомитися із переліком...
15 лютого 2018
Держпідтримка буде максимально цільовою
Уряд прийняв зміни до Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки, згідно з якими держпідтримка АПК має бути...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...