Агросектор України схожий на велику «корпорацію». Про це розповідає у своєму блозі на HBБізнес перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.
Нагадаємо, що 17 листопада відбувся День працівників сільського господарства.
На його думку, Україна давно й безповоротно зробила вибір на користь ринкової моделі економіки. Тому всі сфери діяльності і галузі, навіть такі сакрально-історичні, як сільське господарство, можна сміливо розглядати крізь призму бізнесу.
Уявімо собі АПК у вигляді єдиної структури — Корпорації, в якої є акціонери — аграрії. Наша Корпорація доволі демократична. Всі акціонери мають у ній право голосу і можливість впливати на роботу спільної компанії. Відбувається це, як правило, через Board — раду директорів, до якої входять бізнес-асоціації, що представляють інтереси акціонерів. Попри те, що деякі акціонери відчутно більші за інших, контрольного пакету немає ні в кого, що дозволяє дотримуватись паритету. Є думка, що "золота акція" — у новачків з органічного дивізіону», — пише він.
За словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства,також у нашій Корпорації є Наглядова рада, котра складається максимум із 450 осіб, які своїми рішеннями істотно впливають на нашу діяльність. Як правило, вони досить лояльні, але в деяких питаннях, наприклад, щодо ринку землі, проявляють прикру нерозторопність. Залучені міжнародні консультанти, зокрема з Вашингтона, переконують у позитивному ефекті, який здійснить скасування мораторію на продаж сільгоспземель на роботу Корпорації і країну в цілому, але члени Наглядової ради поки вагаються.
Звичайно, основна мета бізнесу — генерування прибутку. У Корпорації АПК прибутковий бізнес. Деякі кажуть, що в тіні акціонери приховують мінімум 20% виробленого, але навіть за офіційними балансами і звітами Корпорація нечувано багата. Минулого року рентабельність виробництва склала близько 40% – це один із найвищих результатів по країні. У 2016 році 73,4% наших акціонерів отримали прибуток. Правда, деякі з них забувають, що в ХХI столітті, досягнувши певного масштабу, бізнес не може залишатися соціально-неорієнтованим, та віддають перевагу моделі "посіяв—зібрав", але більшість акціонерів все ж дуже уважно ставиться до проблем і потреб села», — пояснює він.
Мартинюк наголошує, що бізнес-клімат поступово поліпшується. Уже можна не чекати купу перевірок, пропозицій "поділитися" тощо, з якими могли прийти ще кілька років тому. Ціни на нашу основну продукцію не рекордні, проте у валюті.
У нас немає торгової марки. Відділ експертизи вже який рік запевняє, що під власним брендом ми могли б продавати набагато більше і якісно іншу продукцію, з більшою доданою вартістю, але більшість вважає, що справи і так йдуть непогано. Справи дійсно йдуть непогано, але може бути набагато краще», — додає він.