друкувати


Як аграріям захистити себе від рейдерів?

16 жовтня 2017, 07:16

Аграріям рекомендують звернути увагу на список дій, які зможуть хоча б частково застрахувати їхнє майно від рейдерського захоплення. Поради давала заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com.

Нагадаємо, 80% скарг до антирейдерської комісії Мін’юсту стосуються землі.

За її словами, сьогодні ніхто не застрахований від того, що у нього щось можуть вкрасти. Проте можна говорити, що потрібно зробити, щоб спокійніше спати.

Насамперед Сукманова радить зареєструвати в новому реєстрі договори оренди.

Закон не зобов’язує всіх, хто мав реєстрацію договорів оренди на землю до 2013 року, перенести їх у новий реєстр речових прав при Мін’юсті. Але це механізм посилення захисту земельної ділянки», — каже вона.

І додає, що другим пунктом необхідно забезпечити відкриті та прозорі стосунки з одним орендарем.

Часто отримуємо скарги, в яких селяни самі визнають, що уклали договір з одним підприємством, а до нас звернулося інше.  І ми зрозуміли, що в першому нас ввели в оману. Коли починають такі балачки, то будуть певні наслідки. Третє — обов’язково оформляти право власності на спадщину. Сьогодні це тисячі гектарів неоформленої землі, якою хтось користується», — зазначає заступник міністра.

За її словами, наприкінці 2017 року має запрацювати смс-послуга «Маяк», яка інформуватиме орендаря про початок реєстраційних дій щодо його земельної ділянки.

Ми надаємо послугу через компанію «ЛігаЗакон». За щомісячну абонплату (для фізособи — 34 грн, для юридичної — 300) можна на свій телефон отримувати інформацію про початок реєстраційної дії з вашим майном. Ми хочемо це зробити і на майнові права. Щоб можна було отримати смс про початок перереєстрації права оренди», — анонсує Сукманова.

Також вона зазначає, що в будь-яких сутичках із рейдерами, в гру вступає правова обізнаність громадян.

Що значить, не дають розірвати договір? Можуть шантажувати, але шантаж існував завжди і буде існувати. Потрібно розуміти свої права. Або можна це зробити це в судовому порядку. А коли людина каже «я не знаю і немає грошей на адвокатів», то це теж не виправдання. Вона може звернутися до будь якого управління юстиції, центрів безоплатної правової допомоги, де допоможуть у рамках закону розірвати договір», — підсумовує Олена Сукманова.