В Україні немає законодавчої бази, яка забезпечить охорону родючості ґрунтів, а ті закони, які вже існують, не мають практичної сили. Про це заявив директор Навчально-наукового інституту економіки природних ресурсів та екології землекористування Антон Третяк під час круглого столу в НААН на тему земельної реформи.
Нагадаємо, що в України площа зіпсованих людською діяльністю земель складає близько 15 млн га.
«Земельний кодекс в Україні не працює. Його приймали у 2001 році та передбачили низку законів, які йшли в комплекті, щоб він почав практично діяти. Проте досі з 27 законів прийняли тільки 18. Існують колізії між земельним, водним, лісовим та природоохоронним законодавством. Інтегрованої політики немає», — зазначив Третяк.
Допомогти у нагляді за екологічністю діяльності сільськогосподарських підприємств мав закон, запропонований до розгляді у 2013 році. Він передбачав розподіл понять «земля» та «ґрунти».
Проект Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» визначав правовий статус ґрунтів як окремого об’єкта правової охорони. Це могло б дозволити вимагати відповідальності від тих, хто неефективно використовує народне багатство, призводить до виснаження, засухи земель, не застосовує сівозміну й таким чином викликає поширення вірусів рослин у ґрунті. Проте цю законодавчу ініціативу депутати відхилили», — розповів Третяк.