Українські науковці спільно з організацією FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація об’єднаних націй») розробили електронну карту, на якій можна побачити кількісний вміст вуглецю у землях у різних регіонах України. Про це під час круглого столу в НААН розповів директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії» ім. О. Н. Соколовського (Харків) Святослав Балюк.
За його словами, над проектом впродовж року працювали вчені профільних Інститутів Національної академії аграрних наук.
Нагадаємо, що є 15 млн га деградованих ґрунтів, щоб їх відновити, необхідно близько 60 млрд грн.
У рамках партнерства FAO готують глобальну ґрунтову карту для того, щоб контролювати стан земель і їхнє насичення вуглецем. Україна однією із перших підготувала таку карту. Буде підготовлена світова карта — і нашу роботу, разом з іншими презентують у штаб-квартирі FAO в Міжнародний день ґрунтів 5 грудня», — розповів Святослав Балюк.
Участь у розробці карти брали участь лабораторії Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського, 10 лабораторій Національної академії аграрних наук України (НААН) та 7 навчальних закладів. Звіт має прикладний характер для науковців.
Читати до теми: Аналіз ґрунту дозволяє заощадити на ресурсах і при цьому збільшити врожайність культур.
Коли ми маємо точне уявлення про вміст вуглецю у ґрунтах, можемо використовувати ці відомості для покращення їхньої якості. Адже вуглець виконує біоенергетичну функцію. Тепер ми можемо докладати зусиль, щоб зводити рівень деградації, тобто псування земель, до мінімуму», — пояснив учений.
У рамках партнерства з FAO українські науковці реалізували також освітній проект, під час якого закордонні експерти вчили їх оцінювати солоність землі. Науковець пояснив, що міжнародна організація вже готова інвестувати кошти для створення аналітичних лабораторій у регіонах, де будуть вивчати українські покриви.
Ми маємо сьогодні різні наукові лабораторії, де вчені послуговуються різними методиками та використовують кожен свої підходи до аналізу землі. Це призводить до того, що не маємо змоги отримати зведеної достовірної інформації. Після участі у міжнародних навчаннях та завдяки створенню спільних центрів зможемо працювати більш скоординовано», — зазначив Балюк.