Розпочалася практична реалізація моніторингу земельних відносин в Україні
Мінагрополітики розпочало роботу з моніторингу землі в Україні

На цьому тижні форма-анкета, в якій об'єднано ключові показники, які характеризують використання землі в Україні, буде надіслана на офіційні пошти Держводагентства, Держстату, Мін'юсту, Держгеокадастру, ДФС і Державної судової адміністрації. Про це повідомляє перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк.

Зокрема, анкета містить запит щодо кількості ділянок, їхніх меж, повноти даних у реєстрах, кількості транзакцій, надходжень від земельного податку, приватизації і судових тяжб за землю — загалом понад 140 параметрів.

Цей документ — основа глобального проекту з моніторингу земельних відносин, який у пілотному форматі за підтримки Світового банку у 2015 році було проведено в Україні, а у серпні 2017 року — закріплено на законодавчому рівні», — вказав Мартинюк.

Протягом місяця анкета буде заповнена даними за вказаними параметрами за період із 2015-го до 2017 року, що дасть можливість у підсумку сформувати базу даних, яка об'єднує майже півтори сотні показників від 6 держвідомств за 562 адміністративно-територіальними одиницями.

Ми зможемо побачити динаміку показників використання земель і як змінився рейтинг земельної цивілізованості регіонів, — стверджує перший заступник міністра. — Відповідно, ми зможемо виявити вузькі місця та потенційні ризики і сконцентрувати зусилля на їхньому виправленні. А відкрита, постійно поновлювана база даних про земельні відносини забезпечить новий рівень прозорості, усвідомленості прийняття рішень на місцевому рівні та чесності перед потенційними інвесторами».

Він також нагадав, що Україна стала першою державою, якій вдалося на законодавчому рівні впровадити систему регулярного моніторингу ключових параметрів земельних ресурсів.

За останні два роки такі проекти намагалися реалізувати 9 країн, які найбільш гостро потребували детінізації земельної сфери: Грузія і Руанда (2014), Хорватія, Індія, Молдова, Перу, Філіппіни, Україна, В'єтнам (усі — 2015).

Безпрецедентно висока політична воля, виявлена під час реалізації проекту в Україні, пояснюється, зокрема, зростаючим значенням АПК для національної економіки, що обумовило необхідність ясно розуміти, що відбувається із земельними ресурсами.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...