друкувати


Що означає для України приєднання до BEPS?

8 вересня 2017, 12:31

Компанія Baker Tilly проаналізувала особливості впровадження Плану BEPS в Україні та основні результати цього процесу. Про це йдеться в аналітичному огляді Baker Tilly.

Організація Економічного співробітництва та розвитку розробила План із протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS) на прохання країн «Великої двадцятки». Україна приєдналася до BEPS 1 січня 2017 року.

План є продовженням впровадження прозорості фінансових операцій, боротьби з офшорами та несплатою податків.

Наразі уряд розробляє концепцію втілення його у життя. План передбачає 15 кроків. Один із них — уніфікація договорів про уникнення подвійного оподаткування. Тобто, в усіх країнах-учасницях будуть однакові (більш чіткі та технічно досконалі) правила та стандарти. Положення старих двосторонніх договорів буде замінено новими. Тому деякі виплати між резидентами цих країн можуть здійснюватися без податкових пільг і почнуть обкладатися податками в тій країні, з якої здійснюється виплата.

Україна зобов’язалась імплементувати мінімальний стандарт Плану, який включає 4 етапи:

Для реалізації цих кроків у 2017 році мають бути прийняті повноцінні закони. Вони передбачатимуть такі ініціативи:

Якщо все піде за планом, то вже у 2019 році Україну чекає впровадження автоматичного обміну інформацією між країнами, які приєдналися до BEPS (звіти country by country).

Наразі уряд затвердив Рекомендації з реалізації Плану дій з BEPS. Також Кабмін постановою від 04.07.2017 р. №480 затвердив Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток, зокрема податок із доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, котрий набув чинності 27.07.2017.

Що зміниться?

Дія BEPS відіб’ється, передусім, на тих, хто проводить транзакції або створює за кордоном компанії з єдиною метою — ухилятися від сплати податків. Тому вже зараз потрібно проаналізувати свої міжнародні фінансові операції та представництва: вони можуть бути визнані такими, що підлягають оподаткуванню.

Необхідно змінити їх або підготувати аргументи для суперечок з держорганами. Головне — довести, що одержувач прибутку є його фактичним власником і що він має реальний статус податкового резидента за кордоном. Окрім цього, угоди повинні бути обґрунтованими економічно, тобто проводитися в інтересах реального бізнесу, а не просто для зниження податків. Одним словом, суть і форма транзакцій повинні збігатися.