Обмеження Росією судноплавства у Керченській протоці несе серйозні ризики і збитки для агросектору. Про це повідомляє видання AgroPolit.com з посиланням на слова експертів, опитаних для підготовки матеріалу під назвою «Поперек Керченської протоки — наслідки блокади для українського агробізнесу».
Нагадаємо, що окрім цього обмеження також заплановано і введення обмежень за габаритами для суден, які проходитимуть під мостом, який будується.
Видання наводить кілька наслідків такого кроку.
Перший — збитки.
Такому кроку передувало палке обговорення в Маріупольському та Бердянському портах та в агрокомпаніях — портовики й бізнесмени підраховували очікувані втрати. Адже, як відомо, Азовське море з’єднано з Чорним цією протокою, а те, у свою чергу, має перехід до Середземного моря через протоку Босфор. Тобто, для наших азовських портів вихід на експортні ринки пролягає лише тут. А Росія попередила, що загалом обмеження для проходження протокою у серпні-вересні складуть 23 дні, в середньому, по три доби поспіль. За розрахунками, які надає Міністерство інфраструктури, наші азовські порти зазнають за цей час 500 млн грн збитків», — сказано у тексті.
Другий — паузи із проходженням Керченської протоки змушують вантажовласників тимчасово переорієнтовуватися на інші українські порти, розташовані на Чорному морі.
Великі компанії, такі, як «Каргіл», мають свої відділи, котрі займаються фрахтуванням суден. «І там завчасно прораховують ризики. Тому для них надійніше переорієнтувати вантаж на чорноморські порти, ніж залежати від того, як швидко російська сторона змонтує ті чи інші елементи Керченського мосту», — сказано у матеріалі.
Третій — подорожчання кінцевого продукту.
Нібито проблема невелика, але це означає збільшення транспортних витрат. Як наслідок — зростання й кінцевої вартості продукції, а отже, зниження її конкурентоспроможності. Крім того, це збільшення навантаження на залізницю, а звідти — проблеми із пропускною здатністю припортових станцій тощо. Заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань навіть припустив, що Росія навмисно «підгадала» із перекриттям проходу, щоби вдарити по експорту українського зерна», — пише AgroPolit.com.
Четвертий — довгострокові ризики.
Втім, більша загроза не у тимчасових обмеженнях, а в тому, як саме відіб’ється наявність мосту на подальшому проходженні суднами протоки. Згідно з листом капітана морського порту Керч від 24 травня 2017 року, для суден, які проходять через морську ділянку під арками прогонових будов об'єкта, вводяться такі обмеження за габаритами: довжина судна — 160 м, ширина — 31 м, осадка — 8 м, надводний габарит (відстань від ватерлінії до зовнішньої точки щогли) — 33 м», — сказано у матеріалі.
Які це принесе негативні наслідки для агросектору — більше читайте у матеріалі на AgroPolit.com.