З 2000 року вміст гумусу в українських ґрунтах впав на 3,36% — до 3,14%, і якщо так триватиме й далі, то через 10—15 років в Україні не залишиться чорноземів. Таку думку висловив економіст IMF group Ukraine Григорій Кукуруза під час круглого столу на тему: «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?» 28 липня в Києві.
За словами фахівця, багато хто дотримується думки, що 450 депутатів хочуть продати національне багатство країни і на цьому заробити, але насправді ситуація є абсолютно протилежною.
Україна не може забезпечити достатній рівень своєї продовольчої безпеки. Попри рекордний урожай минулого року в 66 млн т, і те, що ми за 8-ма позиціями увійшли до ТОП-10 експортерів, є значні проблеми. Ми експортуємо сировину. І тут немає чим пишатися», — зазначає Кукуруза.
На його думку, в українському аграрному секторі існує низка диспропорцій, які заважають розвиватися. Більш того, такі неврегулювання призводять до того, що Україна втрачає свою гордість — чорноземи.
Перша біда – роздрібний ринок оренди. Фермерське господарство, яка бажає розвиватися, мусить брати землі в оренду. Це призводить до того, що 50% земель, які обробляються, – в оренді. 60% з цих земель перебувають у короткостроковій оренді до 10 років», — зазначає економіст.
Так, часто складається ситуація, коли підприємці, які працюють на орендованих землях, не дбають про майбутнє. Одна з причин — небажання вкладати в те, що по праву їм не належить. Вирощують те, що дасть прибуток якнайшвидше, і не дотримуються правил, які зберігають ґрунти.
Із 2000 року вміст гумусу в українських ґрунтах впав на 3,36% — до 3,14%. При цьому, землі з вмістом гумусу нижче від 2,5% чорноземами вже не вважаються. Ці ігри з продовженням мораторію призведуть до того, що через 10—15 років у нас не залишиться чорноземів, про які ми так багато говоримо», — підраховує Кукуруза.
Другою проблемою він вважає монополізацію. І тут проблема не тільки в тому, що збільшилась питома вага агрохолдингів. (Тільки з 2005-го по поточний рік — з 8% вже до 17%). Але гірше, що водночас падають обсяги виробництва малих та середніх фермерів. Таким підприємцям потрібна своя земля, щоб вони могли виготовляти ту продукцію, якої немає у великих холдингів.
Також ми говоримо про іноземні компанії. Так от, вони вже в Україні. Наразі 1 млн га сільськогосподарської землі орендується транснаціональними корпораціями, які вирощують прості сировинні культури – рапс, соняшник та пшеницю. Подібну структуру потрібно змінити», — зазначає фахівець.
За його словами, відкриття ринку землі з усіма продуманими запобіжниками — це шлях до розвитку сільського господарства.
Що ми маємо в сухому залишку? Або ми проведемо земельну реформу, яка передбачає цивілізовані правила гри (ринок землі з обмеженнями, виключно для громадян України). Або буде просто зняття мораторію з 1 січня 2018 року без будь-яких запобіжників, яке дискредитує земельну реформу. У такому разі фермери не отримують захисту та можливостей для розвитку. Саме тому, говорячи про земельну реформу, потрібно розуміти підібраний під Україну формат», — підсумував Григорій Кукуруза.