друкувати


В Україні 15 млн га земель деградували

24 червня 2017, 10:19

Земельній реформі має передувати запровадження низки заходів, щоб зберегти якість українських ґрунтів. Таку думку висловив директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» Святослав Балюк у коментарі «Голос України».

Він розвіює 2 міфи про українські ґрунти.

«Перший – площі чорноземів в Україні становлять 20–30% світових запасів. За даними обстеження ґрунтів (1957–1961 рр.), це 26 млн га, а у світі 320 млн га, тобто не 20%, не 30%, а 8–9%», – називає один з них.

Другий – це про винятково високу родючість наших чорноземів.

«Вітчизняні чорноземи, на жаль, поступово стають ґрунтами із середнім рівнем родючості. Досить сказати, що за 130 років після Докучаєва вони втратили майже 20–30% гумусу. Сьогодні в наших ґрунтах вміст поживних елементів удвічі нижчий, ніж у ґрунтах Західної Європи, де ера хімізації землеробства триває вже 150 років. І якщо до цього додати ще й різні види деградації, а ми вважаємо, що в Україні приблизно до 15 млн га деградованих ґрунтів, то маємо приблизно 20 млн грн втрат на рік лише через зниження врожайності й погіршення якості сільськогосподарської продукції, не враховуючи еколого-економічних втрат. При цьому важливо відзначити, що інтенсифікація деградаційних процесів збіглася із земельною реформою, це показник її ефективності», – пояснює науковець.

Він пропонує три заходи, щоб це змінити.
Перше – Рада має підтримати підготовлений спільно з Міністерством аграрної політики України проект закону «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості».

«На жаль, такий унікальний природний ресурс досі не має правового статусу, і ми дуже просимо народних депутатів підтримати цей законопроект», – каже він.

Друге – державна програма охорони ґрунтів.

«Це, напевно, найактуальніша програма для України, на основі якої ми могли б розробити регіональні, обласні та районні програми. Проект такої програми в Національній академії аграрних наук України розроблено, і ми готові його подати на розгляд. Головне – змінити споживацьке ставлення до ґрунтових ресурсів», – продовжує вчений.

Третє – моніторинг інформації про стан ґрунтів он-лайн.

«У нас досі немає єдиної системи моніторингу земель, і ми вважаємо, що моніторинг повинен зафіксувати насамперед початковий стан ґрунту», - відзначив Балюк.

За його словами, створення Державної служби охорони ґрунтів має відбуватися за рахунок об’єднання існуючих служб. Так, США, каже він, 80 років тому її створили, і вона взяла на себе всю повноту відповідальності за стан ґрунтових ресурсів. І останнє.

«На заключному етапі земельної реформи основним її сенсом повинні стати охорона й раціональне використання ґрунтів, відтворення їхньої родючості. Саме це положення є своєрідною національною ідеєю, національною моделлю, тому що від стану ґрунтів залежить розв’язання продовольчої проблеми і здоров’я нації. Ми повинні залишити наступним поколінням ґрунтові ресурси в кращому, а не гіршому стані. Виконання цих умов є підставою для розгляду в майбутньому питання про ринок земель», - підсумував Балюк.